Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/6373/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2015. Зареєстровано: 09.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2015.
Дата набрання законної сили: 23.09.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"23" вересня 2015 р. м. КиївК/800/24058/15 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
		головуючого  Смоковича М. І.,
		суддів: Сороки М. О., Чумаченко Т. А.,
		за участю: 
		секретаря судового засідання: Гулової О. І.,
		представника позивача: Донець Т. С.,
		представників відповідача: Деяка Я. М., Шевчука С. О.,
		прокурора Щипки В.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
		за позовом Державного підприємства Укроборонсервіс до Державної фінансової інспекції України, за участю  Генеральної прокуратури України, про визнання протиправною та скасування вимоги, касаційне провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року,
		 
		в с т а н о в и л а :
		 
		У травні 2014 року Державне підприємство Укроборонсервіс (далі  ДП Укроборонсервіс) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції України (далі  ДФІ України, Держфінінспекція) про визнання протиправними та скасування вимог, викладених в листі Держфінінспекції № 08-14/541 від 11 квітня 2014 року про усунення порушень.
		В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що за результатами проведеної позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності ДП Укроборонсервіс за період з 01 січня 2012 року по 14 лютого 2014 року, ДФІ України складено акт ревізії № 08-21/3 від 17 лютого 2014 року.
		30 квітня 2014 року позивачем отримано лист Держфінінспекції № 08-14/541 від 11 квітня 2014 року, в якому містяться вимоги щодо усунення виявлених в діяльності позивача порушень законодавства з питань реалізації обладнань військового призначення.
		Оскаржувана вимога прийнята на підставі висновків ДФІ України про те, що позивачем частково перераховано Міністерству оборони України кошти, внаслідок реалізації авіадвигунів НК-25 у кількості 14 одиниць відповідно до контракту № Р/180478052390/К29-4.1.1/242 від 14 листопада 2012 року, укладеного ДП Укроборонсервіс із ВАТ Рособоронекспорт та як наслідок неправомірної вигоди порушив вимоги пункту 41 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, частини першої статті 10 Закону України Про Державний бюджет України на 2013 рік, статті 6 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України.
		Позивач вважає вищевказаний висновок Держфінінспекції таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та який суперечить чинному законодавству, у зв`язку з чим, звернувсь до суду з вимогою про скасування вимоги про усунення порушень.
		15 квітня 2015 року, розглянувши під час судового засідання клопотання, Київським апеляційним адміністративним судом залучено до участі в адміністративній справі Генеральну прокуратуру України.
		Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
		Визнано протиправними та скасовано вимоги, викладені в листі Держфінінспекції № 08-14/541 від 11 квітня 2014 року про усунення порушень.
		У своїй касаційній скарзі ДФІ України, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
		В свою чергу, представник ДП Укроборонсервіс у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.
		Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до постанови головного слідчого управління МВС України від 17 січня 2014 року, ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року та на підставі направлення № 49 від 25 січня 2014 року головним державним фінансовим інспектором Держфінінспекції в період з 27 січня 2014 року по 14 лютого 2014 року проведена позапланова ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01 січня 2012 року по 14 лютого 2014 року, внаслідок проведення якої складено акт ревізії № 08-21/3 від 17 лютого 2014 року, який позивач підписав із запереченнями. 
		30 квітня 2014 року позивачем отримано висновки, в яких ДФІ України частково врахувала заперечення до акту перевірки.
		Разом з цим, позивачем отримано лист № 08-14/541 від 11 квітня 2014 року, в якому на підставі висновків акту ревізії контролюючим органом сформовані вимоги щодо усунення фінансових порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності ДП Укроборонсервіс, згідно із якими від підприємства позивача вимагається:
		 перерахувати до Міністерства оборони України кошти в сумі 4583110,00 грн.;
		 стягнути з ТОВ НВК Техімпекс кошти у розмірі 2364130,00 гривень.
		Підстави прийняття вимоги зумовлено встановленням ревізією фінансових порушень працівниками ДП Укроборонсервіс дотримання вимог пункту 41 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, частини першої статті 10 Закону України Про Державний бюджет України на 2013 рік, статті 6 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України, внаслідок одержання неправомірної вигоди від реалізації авіадвигунів НК-25 у кількості 14 одиниць відповідно до контракту № Р/180478052390/К29-4.1.1/242 від 14 листопада 2012 року, укладеного ДП Укроборонсервіс із ВАТ Рособоронекспорт, на виконання якого позивачем отримано коштів у сумі 1651910,00 доларів США, що виходячи з офіційного курсу НБУ, який станом на момент правовідносин становив 13203716,63 гривень.
		Однак, позивачем всупереч вимог пункту 5.5 договору комісії про відчуження та реалізацію військового майна (на внутрішньому ринку) № 290/2/40-12вр від 18 жовтня 2012 року, укладеного між ДП Укроборонсервіс та Міністерством оборони України перераховано останньому лише 6690284,90 гривень.
		Як наслідок Міністерство оборони України недоотримано коштів в сумі 4583110,00 тис. гривень. 
		Відповідно до вищезазначеного договору Міністерство оборони України (Комітент) доручило ДП Укроборонсервіс (Комісіонер) за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечить цьому договору та виконати від свого імені в інтересах Комітента та за рахунок останнього договір з покупцем на реалізацію надлишкового військового майна Збройних Сил України, а саме: авіадвигуни НК-25 у кількості 14 одиниць, які зберігаються у військовій частині НОМЕР_1 , що розташована у місті Полтаві.
		На виконання умов договору комісії ДП Укроборонсервіс (Постачальник) укладено договір поставки № Д29-4.3.3/862 від 28 листопада 2012 року з ТОВ НВК Техімпекс (Покупець) на загальну суму 8443860,00 грн., у відповідності до якого Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити майно (авіаційні двигуни НК-25).
		На підставі акту приймання-передачі до договору поставки право власності на авіадвигуни НК-25 перейшло у власність ТОВ НВК Техімпекс.
		Разом з цим, 10 грудня 2012 року між позивачем (Покупець) та ТОВ НВК Техімпекс (Продавець) укладено інший договір поставки № Д29-4.1.1/899, у відповідності до якого авіаційні двигуни НК-25 в кількості 14 одиниць передано у власність ДП Укроборонсервіс.
		Так, загальна сума договору склала 10807994,00 гривень.
		На підставі акту приймання-передачі до договору поставки право власності на авіадвигуни НК-25 перейшло у власність ДП Укроборонсервіс.
		В подальшому, згідно із укладеним між позивачем та ВАТ Рособоронекспорт (Російська Федерація) контрактом № Р/180478052390/К29-4.1.1/242 від 14 листопада 2012 року ДП Укроборонсервіс передано належне йому майно військового призначення  14 авіаційних двигунів НК-25, які були в експлуатації 1983-1991 років виробництва, на зовнішній ринок ВАТ Рособоронекспорт.
		Загальна вартість контракту складала 1652000,00 доларів США, що виходячи з офіційного курсу НБУ, який станом на момент правовідносин становив 13203716,63 гривень.
		14 листопада 2012 року між ДП Укроборонсервіс та ВАТ Рособоронекспорт підписано акт приймання-передачі військового майна.
		Згідно із платіжним дорученням № 1953 від 14 березня 2013 року кошти у розмірі 6690284,90 грн. (без ПДВ) перераховано Міністерству оборони України за реалізацію авіадвигунів НК-25 у кількості 14 одиниць відповідно до пункту 5.5 договору комісії про відчуження та реалізацію військового майна (на внутрішньому ринку) № 290/2/40-12вр від 18 жовтня 2012 року.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність вимог Держфінінспекції, викладених у листі № 08-14/541 від 11 квітня 2014 року.
		Таку позицію Окружного адміністративного суду міста Києва підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій з урахуванням такого.
		Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо обґрунтованості зроблених висновків відповідачем за актом ревізії і, як наслідок, правомірність винесення вимоги.
		Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затверджену Указом Президента України № 499/2011 від 23 квітня 2011 року, (далі  Положення) Держфінінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		У відповідності до статті 2 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
		Пунктами 4-5 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20 квітня 2006 року, передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку. Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії  за наявності підстав, визначених Законом.
		З матеріалів справи вбачається, що підставами проведення позапланової перевірки слугували постанова головного слідчого управління МВС України від 17 січня 2014 року, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 17 січня 2014 року та безпосередньо направлення № 49 від 25 січня 2014 року на проведення позапланової ревізії.
		За приписами статті 4 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні встановлено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
		Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
		На підставі вищенаведеної норми позивачу направлено вимогу, яка сформована у листі Держфінінспекції № 08-14/541 від 11 квітня 2014 року щодо усунення виявлених в діяльності ДП Укроборонсервіс порушень законодавства з питань реалізації обладнань військового призначення.
		Також Положенням встановлено, що Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. 
		При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно із методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		З матеріалів справи вбачається, що Укроборонсервіс  державне підприємство, основним напрямком діяльності якого є реалізація державних інтересів України у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військово-технічного та спеціального призначення.
		Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України № 93-р від 22 лютого 2012 року підприємство передано в управління Державного концерну Укроборонпром.
		Статутом підприємства визначено, що регулювання, контроль та координація діяльності ДП Укроборонсервіс здійснюються Концерном як уповноваженим суб`єктом господарювання з управління об`єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі.
		Так, між Міністерством оборони України та ДП Укроборонсервіс укладено договір комісії про відчуження та реалізацію військового майна (на внутрішньому ринку) № 290/2/40-12вр від 18 жовтня 2012 року, відповідно до якого позивачу доручено за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечить цьому договору та виконати від свого імені в інтересах Міністерства оборони України та за рахунок останнього договір з покупцем на реалізацію надлишкового військового майна Збройних Сил України, а саме: авіадвигуни НК-25 у кількості 14 одиниць, які зберігаються у військовій частині НОМЕР_1 , що розташована у місті Полтаві.
		В ході проведеної ревізії контролюючим органом встановлено факти порушення вимог пункту 41 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, частини першої статті 10 Закону України Про Державний бюджет України на 2013 рік та статті 6 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України, в яких встановлено, що кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів ті інших державних органів є доходами загального фонду Державного бюджету України.
		З матеріалів справи вбачається, що договір, який укладено позивачем із Міністерством оборони України передбачає реалізацію військового майна на внутрішньому ринку.
		В ході перевірки відповідач встановив, що договір між ДП Укроборонсервіс та ТОВ НВК Техімпекс на загальну суму 8443860,00 грн. укладено 28 листопада 2012 року, а договір ДП Укроборонсервіс з ВАТ Рособоронекспорт (Російська Федерація) на загальну суму 13203716,63 грн. стосовно реалізації авіадвигунів НК-25 у кількості 14 одиниць укладено 14 листопада 2012 року, що прямо суперечить договору комісії про відчуження та реалізацію військового майна (на внутрішньому ринку) № 290/2/40-12вр від 18 жовтня 2012 року, який укладено між позивачем та Міністерством оборони України.
		Отже, ДП Укроборонсервіс заздалегідь укладено договір щодо реалізації авіадвигунів НК-25 у кількості 14 одиниць з ВАТ Рособоронекспорт ще не втративши військове майно статусу державного та належність до сфери управління Міністерства оборони України, право власності на які вже передано російському підприємству 14 листопада 2012 року відповідно до акту приймання-передачі.
		Аналіз вищезазначених обставин дає підстави вважати, що оскаржувана вимога, яка викладена в листі Держфінінспекції № 08-14/541 від 11 квітня 2014 року спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині є обов`язковою для виконання.
		Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, проте вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Обставини щодо відшкодування збитків можуть перевірятись судом лише у справі за відповідним позовом органів Державної фінансової інспекції України. Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2013 року (справи №№21-40а14, 21-89а14 відповідно) 
		Зазначених обставин не врахували суди попередніх інстанцій, тому їх висновки стосовно задоволення позову є помилковими.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що з цих підстав необхідно відмовити у задоволенні позову.
		Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України надано право суду касаційної інстанції скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
		З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає необхідним їх судові рішення скасувати та відмовити задоволенні адміністративного позову. 
		Керуючись статтями 221, 223, 229, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України задовольнити.
		Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у цій справі скасувати.
		У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Укроборонсервіс до Державної фінансової інспекції України, за участю  Генеральної прокуратури України, про визнання протиправною та скасування вимоги  відмовити.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
		 
		ГоловуючийМ. І. Смокович 
		СуддіМ. О. Сорока
		Т. А. Чумаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...