Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/21684/14 : не визначено.
Надіслано судом: 07.10.2015. Зареєстровано: 09.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2015.
Дата набрання законної сили: 07.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05.10.2015Справа №910/21684/14
		 
		За позовомПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністраціїдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет»провизнання правочину нікчемнимза зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет»доПублічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністраціїпроспонукання до виконання зобов'язанняГоловуючий суддя Босий В.П.
		Судді Плотницька Н.Б.
		Стасюк С.В.
		 
		Представники сторін:
		від позивача за первісним позовом:не з'явивсявід відповідача за первісним позовом:Прокопенко Т.Ю.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (надалі - «Банк») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» (надалі - «Товариство») про визнання правочину нікчемним.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р., укладений між сторонами, є нікчемним, оскільки вартість переданого банком права грошових вимог за таким договором є значно заниженою.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.11.2014 р.
		Під час складення ухвали господарського суду міста Києва від 01.09.2014 р. судом було допущено технічно описку в назві позивача, а саме: замість «Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет»» вказано «Товариство з обмеженою відповідальністю «Арбімаркет»». 
		Враховуючи викладене, на підставі ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, допущена в ухвалі господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р., а також у всіх наступних процесуальних документах суду, технічна описка, яка не змінює змісту ухвал, а також не зачіпає їх суті, підлягає виправленню.
		24.10.2014 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» надійшла зустрічна позовна заява до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації про спонукання до виконання зобов'язання.
		Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані необхідністю зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» виконати умови договору про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р. та передати оригінали необхідних документів.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.10.2014 р. зустрічну позовну заяву Товариства прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
		29.10.2014 р. представником Товариства подано відзив на позовну заяву Банку, в якому відповідач за первісним позовом проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що звітом про оцінку права грошової вимоги за спірним договором було встановлено вартість права вимоги за договором про іпотечний кредит у розмірі 191 700,00 грн., що є нижчою за вартість переданих Банком за спірним договором прав.
		Розгляд справи неодноразово відкладався з незалежних від суду обставин.
		03.12.2014 р. в судовому засіданні позивачем за первісним позовом долучено до матеріалів справи звіт про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав, складену суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Незалежна експертна компанія «Правий Берег», згідно якого ринкова вартість об'єкту оспорюваного договору становить 411 667,94 грн.
		У зв'язку з існуванням між сторонами спору з приводу ринкової вартості відступлених Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» на користь Товариства майнових прав за договором про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р. ухвалами господарського суду міста Києва від 03.12.2014 р. призначено у справі №910/21684/14 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.
		14.01.2015 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, з якого вбачається, що призначена ухвалою суду від 03.12.2014 р. експертиза не проведена у зв'язку із відсутністю методик встановлення ринкової вартості майнових прав, а матеріали справи №910/21684/14 повернуто до господарського суду міста Києва.
		В судовому засіданні 28.01.2015 р. представником позивача за первісним позовом подано клопотання про повторне направлення матеріалів справи до експертної установи з метою проведення судової експертизи у даній справі.
		Ухвалами господарського суду міста Києва від 25.03.2015 р. призначено у справі №910/21684/14 судову економічну експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру, провадження у справі зупинено.
		28.05.2015 р. до канцелярії суду від Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшов лист, з якого вбачається, що призначена ухвалою суду від 25.03.2015 р. експертиза не проведена, а матеріали справи №910/21684/14 повернуто до господарського суду міста Києва.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2015 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
		Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №04-23/1211 від 18.08.2015 р. призначено проведення  повторного  автоматичного розподілу справи, у зв'язку з тривалим лікарняним судді Літвінової М.Є.
		За наслідками проведення  повторного  автоматичного розподілу визначено склад колегії для розгляду справи, а саме: Босий В.П. (головуючий), судді Стасюк С.В., Плотницька Н.Б.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.08.2015 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 02.09.2015 р.
		Судове засідання 02.09.2015 р. не відбулося, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 07.09.2015 р. розгляд справи призначено на 05.10.2015 р. 
		Представник позивача за первісним позовом в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103035372850.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач за первісним позовом повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. 
		Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання з'явилася, надала пояснення стосовно суті спору, проти задоволення первісних позовних вимог заперечувала, зустрічний позов підтримала повністю.
		В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		01.09.2014 р. між Банком (первісний кредитор) та Товариством (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні (надалі - «Договір відступлення»).
		Відповідно до п. 1.1 Договору відступлення первісний кредитор, в порядку та на умовах, визначених договором та чинним в Україні законодавством, за плату, передбачену договором, відступає, а новий кредитор набуває права грошових вимог первісного кредитора в розмірі та в обсязі визначеному договором за договором про іпотечний кредит №109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р., укладеним між первісним кредитором та ОСОБА_4, та договорами, що забезпечують зобов'язання боржника за договором про іпотечний кредит.
		За змістом п. 1.2 Договору відступлення згідно договору новий кредитор одержує замість первісного кредитора право вимагати від боржника ОСОБА_4 грошових коштів у розмірі 914 353,49 грн., у тому числі: 791 665,50 грн. - поточний кредит, 33 333,36 грн. - прострочений кредит, 2 784,93 грн. - поточні відсотки, 86 568,70 грн. - прострочені відсотки.
		Згідно з п. 2.1 Договору відступлення первісний кредитор та новий кредитор домовились, що вартість відступленого права вимоги за договором про іпотечний кредит складає         200 000,00 грн. та повинна бути сплачена новим кредитором відповідно до п. 2.2 цього договору.
		Пунктом 2.2 Договору відступлення передбачено, що новий кредитор повинен виконати своє зобов'язання щодо сплати вартості відступленого права, шляхом перерахування суми, зазначеної в п. 2.1 цього договору у гривнях на рахунок первісного кредитора. 100% вартості відступленого права вимоги за договором про іпотечний кредит має бути оплачена у день укладення цього договору.
		Як вбачається із матеріалів справи, 02.09.2014 р. між Банком (первісний іпотекодержатель) та Товариством (новий іпотекодержатель) був укладений договір відступлення права за іпотечним договором, за змістом п. 1.1 якого первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О.М. 22.05.2008 р. за реєстровим №986 (Іпотечний договір), укладений між первісним іпотекодержателем та фізичною особою ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 (іпотекодавець), який забезпечує виконання умов договору про іпотечний кредит №109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р., разом із договорами про внесення змін та доповнень (основний договір), що укладений між первісним іпотекодержателем та фізичною особою ОСОБА_4, реєстраційний номер НОМЕР_2 (боржник).
		Пунктом 1.2 вказаного договору визначено, що цей договір укладено на підставі ст. 24 Закону України «Про іпотеку» у зв'язку з тим, що між новим іпотекодержателем та первісним іпотекодержателем укладено договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 02.09.2014 р. за основним договором, та внаслідок укладення цього договору до нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за іпотечним договором, який забезпечує вимоги за основним договором.
		Спір у справі виник у зв'язку з наявністю, на думку Банку, підстав для визнання Договору відступлення нікчемним.
		Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
		За змістом ч. 1 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 06.11.2009 р.  «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України необхідно розмежувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 220, ч. 1 ст. 224 ЦК тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інші заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 223, ч. 1 ст. 225 ЦК тощо).
		Згідно з п. 2.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від  29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»  вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
		Як на підставу для нікчемності спірного Договору відступлення Банк вказує на те, що вартість переданого права грошових вимог за таким договором є значно заниженою та посилається на приписи п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 
		Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.09.2014 р. № 79 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Актив-Банк» з 03.09.2014 р. розпочато процедуру виведення позивача за первісним позовом з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації, у відповідності до постанови Правління Національного банку України від 02.09.2014 р. № 545 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив - Банк» до категорії неплатоспроможних» та ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». 
		Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог, банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
		Згідно з п. 2.1 Договору відступлення первісний кредитор та новий кредитор домовились, що вартість відступленого права вимоги за договором про іпотечний кредит складає        200 000,00 грн. та повинна бути сплачена новим кредитором відповідно до п. 2.2 цього договору.
		Відповідно до ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
		Як зазначено у пункті 2.14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» звичайними є ціни, які за подібних обставин зазвичай сплачувалися за аналогічне майно у відповідний момент часу у відповідному регіоні. Доведення рівня таких цін покладається на особу, яка заявила вимогу про відшкодування вартості майна. 
		Поняття «звичайних» цін наведено в Податковому кодексі України. Відповідно до п. 14.1.71 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Якщо під час здійснення операції обов'язковим є проведення оцінки, вартість об'єкта  оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування. 
		Відтак, рівень звичайної ціни (рівень ринкової ціни) може бути визначений за результатами оцінки об'єкту продажу. 
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної  діяльності, у цьому Законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які трава, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги. 
		За змістом ч. 1 ст. 12 вказаного Закону України звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
		На підтвердження факту відчуження майнових прав Банком долучено до матеріалів справи звіт про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав,  складений суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна компанія «Правий берег» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 14878/13, виданого Фондом державного майна України 17.07.2013 р.) від 01.12.2014 р. 
		Згідно вказаного звіту ринкова вартість майнових прав вимоги за договором про іпотечний кредит №109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р. визначена на рівні 411 667,94 грн., що більше ніж у 2 рази перевищує вартість відступленого на користь Товариства права вимоги за Договором відступлення (200 000,00 грн.).
		В той же час, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.
		На підставі вказаної норми Товариством було замовлено рецензію звіту про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав, складеного ТОВ «Незалежна експертна компанія «Правий берег».
		Як вбачається із наявної в матеріалах справи рецензії на вказаний звіт, проведеної оцінювачем-рецензентом ОСОБА_7, звіт ТОВ «Незалежна експертна компанія «Правий берег» від 01.12.2014 р. не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
		Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.   
		З огляду на викладене, оскільки наданий Банком звіт за наслідками рецензування у встановленому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» порядку був визнаний неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний, суд оцінює його критично та не приймає в якості належного та допустимого в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказу підтвердження ринкової вартості майнових прав вимоги Банку за договором про іпотечний кредит №109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р.
		При цьому, відповідно до звіту про оцінку права грошової вимоги за кредитним договором, складеним суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «МІРФІЛ» (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12428/11, виданого Фондом державного майна України 06.09.2011), ринкова вартість права грошової вимоги за договором про іпотечний кредит №109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р. станом на 01.09.2014 р. складає 191 700,00 грн.
		Вказаний звіт рецензований в порядку, встановленому Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та визнано таким, що відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.
		За таких обставин суд приходить до висновку, що вартість відступленого права вимоги за Договором відступлення не тільки відповідала рівню звичайних цін на момент укладення такого договору, а і перевищувала такий рівень, відтак твердження позивача за первісним позовом про те, що вартість переданого права грошових вимог за договором є значно заниженою, є необґрунтованими.
		Більш того, положеннями статей 512 - 515 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
		Відповідно до ст. 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. 
		Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. 
		Відтак, укладення Договору відступлення та Договору про відступлення права вимоги за Іпотечним договором від 02.09.2014 р. не може розцінюватися, як відмова позивача від власних майнових вимог, а спірний договір спрямований на настання реальних для сторін договору наслідків.
		Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від  28.04.2015 р. у справі №910/20564/14, від 12.05.2015 р. у справі №910/20568/14 та від    01.07.2015 р. у справі №910/20567/14.
		З урахуванням викладеного, позивачем за первісним позовом не доведено наявність тих обставин, з якими чинне законодавство України пов'язує можливість визнання Договору відступлення нікчемним, а тому вимога Банку про визнання Договору відступлення нікчемним задоволенню не підлягає.
		Стосовно зустрічного позову Товариства про спонукання до виконання зобов'язання суд відзначає наступне.
		Договір відступлення є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
		Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Статтею 517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. 
		Відповідно до п. 3.3 Договору відступлення первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору усі документи та оригінали договорів, що пов'язані з договором про іпотечний кредит, договорами поруки, договором іпотеки та листування, що міститься у первісного кредитора.
		За змістом п. 3.4.1 Договору відступлення первісний кредитор зобов'язаний на протязі двох робочих днів з дня укладення договору передати новому кредитору документи, перелічені в п. 3.3 (з підпунктами).  Сторони узгодили, що кожна передача документів згідно п. 3.4.1. договору оформлюється шляхом підписання сторонами актів прийому-передачі документів повноважними представниками позивача первісного кредитора та нового кредитора в момент фактичної передачі зазначених документів.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 
		За таких обставин, а строк виконання Банком зобов'язання з передачі документів, передбачених п. 3.3 Договору відступлення, на момент подання позовної заяви настав. 
		За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Матеріали справи не містять, а Банком не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження факту виконання зобов'язання, передбаченого положеннями п. 3.3 та п. 3.41 Договору відступлення в частині передання на користь Товариства документів у встановлений строк.
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Банком обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
		За таких обставин, зустрічні позовні вимоги Товариства про зобов'язання Банку виконати Договір відступлення є правомірними та обґрунтованими в частині передачі наступних документів:
		- оригіналу договору про іпотечний кредит №109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р., з усіма наступними змінами та доповненнями, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_4;
		- оригіналу договору поруки-І від 20.05.2008 р., з усіма наступними змінами та доповненнями, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк», ОСОБА_4 та ОСОБА_6;
		- оригіналу Договору поруки-ІІ від 20.05.2008 р., з усіма наступними змінами та доповненнями, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк», ОСОБА_4 та ОСОБА_9;
		- оригіналу Іпотечного договору від 22.05.2007 р., з усіма наступними змінами та доповненнями, укладеного          між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_6, що діє як майновий поручитель, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О.М. 22.05.2007 р., за реєстровим № 986;
		- оригіналів листування Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» із ОСОБА_4, органами виконавчої служби та будь-якими іншими фізичними та юридичними особами, що має відношення до стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 109.1.08/Д(С)-1 від        20.05.2008 р. та звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від         22.05.2007 р.;
		- оригіналів первісних бухгалтерських документів, які підтверджують факт надання кредиту ОСОБА_4 за Договором про іпотечний кредит № 109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р.;
		- оригіналів первісних бухгалтерських документів, які підтверджують факт погашення кредиту та процентів за кредитом ОСОБА_4 за Договором про іпотечний кредит № 109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р.
		Зустрічні позовні вимоги в частині зобов'язання Банку виконати Договір відступлення шляхом передання інших документів, які мають відношення до договору про іпотечний кредит № 109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р., задоволенню не підлягають, оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено факту існування таких документів, а відтак суд позбавлений можливості встановити строк виконання зобов'язання в цій частині та, відповідно, наявності чи відсутності підстав зобов'язання відповідача за зустрічним позовом здійснити їх передання.
		Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.
		Відповідно до п. 4.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується.
		За таких обставин, оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації станом на момент звернення до суду із первісним позовом була звільнена від сплати судового збору, судовий збір за подання первісного позову, в задоволенні якого судом відмовлено, не стягується.
		Судовий збір за подання зустрічного позову на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на Банк у повному обсязі, оскільки спір виник з його вини.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. В задоволенні первісного позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації відмовити повністю.
		2. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» задовольнити частково.
		3. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3; ідентифікаційний код 26253000) виконати договір про відступлення права вимоги та зміни сторони у зобов'язанні від 01.09.2014 р. та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30; ідентифікаційний код 38814674) наступні документи:
		- оригінал договору про іпотечний кредит №109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р., з усіма наступними змінами та доповненнями, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_4;
		- оригінал договору поруки-І від 20.05.2008 р., з усіма наступними змінами та доповненнями, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк», ОСОБА_4 та ОСОБА_6;
		- оригінал Договору поруки-ІІ від 20.05.2008 р., з усіма наступними змінами та доповненнями, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк», ОСОБА_4 та ОСОБА_9;
		- оригінал Іпотечного договору від 22.05.2007 р., з усіма наступними змінами та доповненнями, укладеного          між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-Банк» та ОСОБА_6, що діє як майновий поручитель, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мудрою О.М. 22.05.2007 р., за реєстровим № 986;
		- оригінали листування Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» із ОСОБА_4, органами виконавчої служби та будь-якими іншими фізичними та юридичними особами, що має відношення до стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за Договором про іпотечний кредит № 109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р. та звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 22.05.2007 р.;
		- оригінали первісних бухгалтерських документів, які підтверджують факт надання кредиту ОСОБА_4 за Договором про іпотечний кредит № 109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р.;
		- оригінали первісних бухгалтерських документів, які підтверджують факт погашення кредиту та процентів за кредитом ОСОБА_4 за Договором про іпотечний кредит № 109.1.08/Д(С)-1 від 20.05.2008 р. Видати наказ.
		4. В іншій частині в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» відмовити.
		5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» (04070, м. київ, вул. Борисоглібська, 3; ідентифікаційний код 26253000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Арбімаркет» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30; ідентифікаційний код 38814674) судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 07.10.2015 р. 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                           В.П. Босий
		 
		 
		Судді                                                                                                    Н.Б. Плотницька
		 
		 
		                                                                                                              С.В. Стасюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...