Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/22130/15 : не визначено.
Надіслано судом: 08.10.2015. Зареєстровано: 09.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2015.
Дата набрання законної сили: 20.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07.10.2015Справа №910/22130/15За позовом          Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 
		До                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Капромбуд" 
		Про                    стягнення  6 571 546,22 грн.
		Суддя Лиськов М.О,
		Представники сторін:
		від позивача:                        Сидоренко А.С,. (дов. № 14-100 від 18.04.2014)
		від відповідача:           не з'явився 
		Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 07.10.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Обставини справи :
		26.08.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 14/2-1023 від 19.08.2015 Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капромбуд" (надалі - відповідач) про стягнення 6 571 546,22 грн.
		Позовні вимоги виникли у зв'язку з тим, що на думку позивач,а у відповідача внаслідок неналежного виконання умов договору про закупівлю послуг № 29-11 виникла заборгованість перед позивачем в сумі 6 571 546,22 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22130/15, розгляд справи призначено на 16.09.2015.
		В судове засідання, призначене на 16.09.2015, представник позивача з'явився та надав пояснення.
		В судове засідання, призначене на 16.09.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено на 07.10.2015.
		В судове засідання, призначене на 07.10.2015, представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
		В судове засідання, призначене на 07.10.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.
		Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. 
		Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
		У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. 
		Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
		У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
		Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.
		Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Між Національною акціонерною компанію "Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач, виконавець, ДП "Укрнафтогаз") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капромбуд" (далі по тексту - відповідач, замовник, ТОВ "Капромбуд") укладено Договір про закупівлю послуг № 29-11 (далі по тексту - Договор).
		Відповідно до п. 1.1. Договору, виконавець зобов'язався у 2012 році надати замовнику послуги, а замовник прийняти і оплатити такі послуги.
		Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна Договору становить 13   325   833,33 грн., крім того ПДВ - 2   665   166,67грн., всього 15 991 000,00 грн. відповідно до протоколу погодження договірної ціни на надання послуг.
		В подальшому сторони неодноразово вносили зміни до Договору в частині строків надання Виконавцем послуг і, відповідно, змінювали і Календарний план. Останні зміни до Договору було внесено 25 грудня 2013 року Додатковою угодою №4. Відповідно до зазначеної додаткової угоди, сторони домовились викласти п.1.1 Договору в новій редакції: «Виконавець зобов'язується у 2012-2014 роках році надати Замовнику послуги, зазначені в пункті 1.2 Договору, а Замовник - прийняти і оплатити послуги на умовах, передбачених цим Договором.»
		Цією ж додатковою угодою сторони встановили, що цей Договір набирає чинності з дати підписання договору уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє до 31.12.14 в частині надання послуг, а в частині здійснення розрахунків - до повного їх завершення.»
		Відповідно, сторони виклали в новій редакції Геологічне завдання та Календарний план. Так, новим Календарним планом було передбачено надання послуг протягом 28 місяців з дати укладення договору, тобто з 20.08.2012 по 20.12.2014.
		Відповідно до п.4.1 Договору, після укладення цього Договору Замовник може перерахувати на рахунок Виконавця авансовий платіж у розмірі 70 (сімдесят) відсотків від суми, зазначеної у п.3.1 Договору, що становить з урахуванням ПДВ 11 193 700,00 (одинадцять мільйонів сто дев'яносто три тисячі сімсот гривень 00 коп.).
		На виконання п.4.1 Договору, 06.12.2012 позивач перерахував на рахунок відповідача 11 193 700,00 (одинадцять мільйонів сто дев'яносто три тисячі сімсот гривень 00 коп.) в якості авансового платежу.
		Відповідно до п.4.2 Договору, далі розрахунки мали проводитися шляхом поетапної оплати Замовником наданих послуг, після отримання Замовником рахунку на оплату послуг, якісно підготовленої відповідно до вимог Геологічного завдання та Календарного плану звітної документації, та після підписання Замовником акту здачі-приймання наданих послуг по кожному виконаному етапу. При цьому із суми, яка повинна бути сплачена, вираховується питома частка авансового платежу.
		На виконання Договору відповідач надав частину обумовлених послуг, про що свідчать акти здачі-приймання послуг від 12.12.2012 року (етап 1); від 30.05.2013 (етап 2); від 03.06.2013 року (етап 3);
		Четвертий етап надання послуг, передбачений календарним планом, відповідачем не виконоано, у зв'язку з чим сторони не підписали акт здачі-приймання послуг за четвертим етапом.
		Відповідно до Календарного плану, Виконавець мав виконати четвертий етап послуг протягом 18 місяців з дня завершення третього етапу (по 03.12.2014) та протягом 28 місяців з дня укладення договору (по 20.12.2014). Четвертий етап надання послуг мав бути завершений наданням звіту про надані послуги.
		Отже, Виконавець мав надати замовнику четвертий етап послуг та передати звіт про надані послуги не пізніше 20.12.2014. Проте, всупереч Календарному плану та положенням Договору, відповідач не виконав своє зобов'язання, передбачене Договором. Дія Договору закінчилася 31.12.2014 року сторони строк дії Договору не продовжили.
		Згідно з п. 6.1.1. Договору, замовник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані послуги.
		Згідно з вищевказаними актами позивачем надано, а відповідачем прийнято, без жодних зауважень, послуги на загальну суму 6   830 400 грн.
		Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти внесення плати за отримані послуги відповідно до умов Договорі, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 6   830   400 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодного доказу.
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
		Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
		Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
		Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.
		Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до п.2 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Отже, Договір та зобов'язання Сторін за ним припинилися.
		Відповідно до п.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		Підставою для сплати позивачем коштів був Договір, але оскільки Договір припинився - правова підстава для їх утримання відповідачем відпала. Таким чином, у відповідача відсутні будь-які правові підстави для утримання коштів в сумі 4   781   280 грн., які були сплачені позивачем раніше за Договором та не використані, а отже такі кошти підлягають поверненню позивачу. Оскільки на жодну із письмових вимог відповідач кошти не повернув та не надав пояснень, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку.
		З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, а відповідач в порушення умов Договору не надав послуги на користь позивача на суму  4   781 280 грн.
		Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 6   830   400  грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.
		Відповідач припустився прострочення надання послуг, а саме не надав позивачеві четвертий етап послуг на суму 6   830   400, який мав бути наданий не пізніше 20.12.2014, в силу п. 7.2. Договору, а тому позивач просить стягнути з відповідача штраф та пеню.
		Згідно п. 7.2 Договору у разі порушення строку надання послуг, визначених у Календарному плані та Геологічному завданні, зокрема за прострочення на 30 календарних днів Виконавець сплачує штраф у розмірі 7 відсотків від вартості прострочених послуг і ціни Договору.
		Відповідно до пунктів 7.3. Договору, за порушення строку повернення авансового платежу у випадку дострокового розірвання Договору Виконавець сплачує Замовнику також суму встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
		Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
		Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).
		Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. 
		Відповідно до п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 1   312   138,22 грн. та штрафу в сумі 478   128 грн., нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.
		Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
		Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд м. Києва, - 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капромбуд" (03058, м. Київ, вулиця Гарматна, будинок 39-В, офіс 5, код ЄДРПОУ 37982640) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд.6; код ЄДРПОУ 20077720) 4   781 280 (чотири мільйона сімсот вісімдесят одну тисячу двісті вісімдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 1   312 138 (один мільйон триста дванадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 22  коп. - пені, 478   128 (чотириста сімдесят вісім тисяч сто двадцять вісім ) грн.. 00 коп. - штрафу та 73   080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.
		3. Видати наказ.
		4. Копію рішення направити сторонам.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Дата складання (підписання) повного тексту  рішення: 08.10.2015
		 
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                                         М.О. Лиськов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...