Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/24456/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2015. Зареєстровано: 12.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2015.
Дата набрання законної сили: 05.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"05" жовтня 2015 р.           Справа№ 910/24456/13
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Зеленіна  В.О.
		суддів:            Синиці  О.Ф. 
		          Шевченка  Е.О. 
		при секретарі Волуйко Т.В.
		представники сторін:
		прокурор: Вакулюк Д.С. - за посвідченням;
		позивача: Борисова М.А. за довіреністю б/н від 01.12.2014, Зінов'єв О.А. за довіреністю б/н від 01.12.2014;
		відповідача: Чебан Т.П. за довіреністю довіреність № 01-193/05 від 30.04.2015;
		третьої особи: не з'явився;
		розглянувши апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Державного підприємства "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ" 
		на рішення господарського суду  міста Києва  від 15.07.2015 
		у справі № 910/24456/13 (головуючий суддя:  Балац С.В.)
		за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТИБУДІНВЕСТ";
		до: державного підприємства "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ";
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві;
		за участю: заступника Генерального прокурора України;
		про  стягнення 25.070.371,97 грн. 
		ВСТАНОВИВ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТИБУДІНВЕСТ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ" про стягнення (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) 25 070 371,97 грн. заборгованості (з них: 24 611 401, 43 грн. основного боргу, 217 775, 96 грн. -3% річних, 241 194, 58 грн. інфляційних втрат), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери у Луганській області за договором від 26.02.2013 № 2339/06 про закупівлю за державні кошти.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2014 у справі                   № 910/24456/13 позовні вимоги задоволено повністю з посиланням на їх обґрунтованість.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТИБУДІНВЕСТ" задоволено частково, рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 зі справи № 910/24456/13 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
		При новому розгляді, рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі № 910/24456/13 позов задоволено повністю, стягнуто з державного підприємства "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТИБУДІНВЕСТ" основну заборгованість в сумі 24.611.401 грн 43 коп.; 3 % річних в сумі 217.775 грн 96 коп.; інфляційні втрати в сумі 241.194  грн. 58 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 68.820 грн. 00 коп.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням Заступник прокурора міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові повністю. 
		Скарга мотивована тим, що судом не перевірено відповідність розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, умовам договору, а також безпідставно не застосовано до спірних правовідносин ст.212 ЦК України та не враховано, що за умовами договору оплата виконаних робіт здійснюється після надходження відповідних бюджетних коштів, які не надійшли.
		Також не погоджуючись із вказаним рішенням Державне підприємство "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ"  звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові повністю.
		Скарга мотивована тим, що строк виконання обов'язку не наступив, оскільки не підписаний акт прийому-передачі виконаних робіт, отже відповідач не порушив зобов'язань і заборгованість повинна розраховуватись без 5% утримання у якості гарантійної суми, тому остаточно сума заборгованості, яка підлягає оплаті, складає 17 601 711,14 грн. Також умовами договору встановлено, що обов'язок оплати виникає з настанням певної обставини (відкладальна обставина) - наявності бюджетного фінансування.  
		Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Державного підприємства "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Ткаченка Б.О.
		Розпорядженнями Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2015р., у зв'язку з перебуванням суддів Синиці О.Ф. та Ткаченка Б.О. у відпустці сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/24456/13 колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Зубець Л.П., Шевченко Е.О.
		Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 14.08.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено на 23.09.2015, також відстрочено відповідачу сплату судового збору до 23.09.2015 та зобов'язано надати докази сплати судового збору.
		Розпорядженнями Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 року, у зв'язку з виходом судді Синиці О.Ф. з відпустки, а також формування постійного складу судових колегій Київського апеляційного господарського суду, сформовано для розгляду апеляційних скарг у справі № 910/24456/13 колегію суддів у складі: головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Шевченка Е.О.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 колегією суддів у зазначеному складі апеляційну скаргу прийнято до провадження.
		23.09.2015 позивач подав письмовий відзив на апеляційні скарги, у якому заперечує проти їх задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, які прийняті відповідачем, і невиконання формальних положень договору не є підставою для несплати заборгованості. Відсутність бюджетного фінансування також не може бути підставою для звільнення від виконання грошового зобов'язання, а тривала несплата коштів є порушенням прав позивача, встановлених Конвенцію з прав людини.
		23.09.2015 відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу прокурора, у якій повністю її підтримує та просить задовольнити.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2015 розгляд справи було відкладено на 05.10.2015, повторно зобов'язано відповідача надати докази сплати судового збору.
		05.10.2015 позивач подав додаткові письмові пояснення до заперечень проти апеляційної скарги, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду України та Вищого господарського суду України.
		05.10.2015 третя особа повноважних представників в судове засідання не направила, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що була повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.
		Колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представників третьої особи.
		05.10.2015 в судовому засіданні прокурор та представник відповідача підтримали апеляційні скарги, просили їх задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у позові відмовити. Представники позивача заперечили проти задоволення апеляційних скарг, просили залишити оскаржуване рішення без змін.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів встановила наступне. 
		26.02.2015 між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "КАРПАТИБУДІНВЕСТ", як підрядником, та відповідачем - державним підприємством "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ", як замовником, укладено договір про закупівлю за державні кошти від 26.02.2013 № 2339/06 (далі - Договір), у відповідності до предмету якого позивач підрядник зобов'язується своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріальними ресурсами виконати капітальний ремонт об'єктів соціальної сфери у Луганській області (теплосанація 38 об'єктів) (далі - роботи) та здати закінчені роботи в порядку, строк встановлений Договором, а замовник - надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт) прийняти закінчені роботи і оплатити їх.
		Договір укладався на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2012 № 672 "Про затвердження Порядку проведення конкурсу із закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов'язаних з реалізацією таких проектів і виконанням зобов'язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату за кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів".
		У відповідності до пункту 1.3 Договору обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. У разі відсутності коштів на оплату виконаних етапів (роботи), початок фінансування і остаточні розрахунки можуть бути перенесені.
		Відповідно до пункту 2.1 Договору договірна  загальна ціна робіт (Додаток № 1 до Договору) визначається згідно з нормами Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 № 174, і становить  204   624   223,00 грн., у тому числі ПДВ   34   104 037,18 грн.
		Згідно з пунктом 2.2 Договору джерелом фінансування є кошти Державного бюджету України за КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів, викидів (збільшення абсорбцій) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату", КЕКВ 3210.
		Відповідно до підпункту 3.2.1 пункту 3.2 та пункту 3.6 Договору оплата за виконані роботи здійснюється за умови належного бюджетного фінансування (наявності бюджетного фінансування).
		У відповідності до пункту 6.3 Договору (в редакції додаткової угоди  від 30.07.2013 № 2) визначено термін виконання робіт по 30 вересня 2013 року.
		Згідно з пунктом 3.5 Договору підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання будівельних робіт по формі КБ-2 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт  та витрати по формі КБ-3. Оплата виконаних робіт здійснюється замовником протягом 5 банківських днів з урахуванням бюджетних призначень, з моменту підписання сторонами зазначених документів.
		Згідно з підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 Договору остаточна вартість робіт та остаточний розрахунок за виконані роботи у розмірі 5% від вартості виконаних робіт за Договором, які утримуються з проміжних платежів як гарантійна сума, замовник здійснює протягом 15 банківських днів після завершення всього комплексу робіт за об'єктом та підписання сторонами кінцевих форм КБ-2 та КБ-3 та акту приймання-передачі виконаних робіт.
		Пунктом 3.9 Договору сторони передбачили, що всі виплати за цим договором здійснюються після отриманням відповідачем відповідних бюджетних коштів.
		Кінцеві розрахунки за цим Договором здійснюються у двотижневий термін після остаточної здачі робіт (пункт 3.10 Договору).
		Згідно п.7.8.1 Договору приймання-передача закінчених виконаних робіт буде здійснюватись відповідно до вимог цього Договору та вимог чинного законодавства. Після одержання письмового повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов'язаний на протязі п'яти робочих днів прийняти закінчені виконані роботи за Договором, з урахуванням п.7.8.3 цього Договору.
		У  пп.7.8.2 п.7.8 Договору передача закінчених робіт та підрядником і приймання їх замовником оформлюється Актом приймання-передачі виконаних робіт, підписаних обома сторонами.
		Як визначено у підпункті 7.8.4 пункту 7.8 Договору, датою прийняття закінчених робіт вважається реєстрація декларації про готовність об'єкта до експлуатації в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".
		Підрядником на виконання умов Договору у період по вересень 2013 року включно виконано роботи на загальну суму 201 581 072, 81 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання будівельних робіт по формі КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3.
		Станом на день пред'явлення позивачем позову до суду замовником за виконані підрядником роботи сплачено 161 435 504,31 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння взаєморозрахунків за Договором станом на 30.09.2013, згідно з яким сума заборгованості відповідача перед позивачем  склала 40 145 568,49 грн.;
		У процесі розгляду справи відповідачем було додатково сплачено 15 534 167,06 грн. заборгованості.
		Остаточна сума заборгованості станом на 31.12.2013 за Договором склала 24 611 401,44 грн., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками сторін актом звіряння взаєморозрахунків за Договором станом на 31.12.2013.
		Позивачем на суму основного боргу нараховано до стягнення за прострочення виконання грошового зобов'язання 217 775, 96 грн. -3% річних, 241 194, 58 грн. інфляційних втрат.
		17.02.2014  відповідачем, як розпорядником (одержувачем) бюджетних коштів подано на реєстрацію до ГУ ДКСУ у місті Києві платіжне доручення   № 29 на суму 17 601 711, 14 грн. з метою виконання зобов'язання за Договором.
		Листом від 20.03.2014 № 09-08/237-3712 Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві повернуло вказане платіжне доручення без виконання на підставі пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення витрат бюджету".
		При новому розгляді справи суд першої інстанції виконав вказівки, які містяться у постанові Вищого господарського суду України, та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на  наступне.
		Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
		Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
		Частиною 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
		Місцевим господарським судом вірно  встановлено, що позивач, виконуючи взяті на себе зобов'язання за Договором та на його умовах, виконав роботи загальною вартістю 201.581.072,81 грн., а відповідач вказані роботи прийняв, що підтверджується актами приймання будівельних робіт по формі КБ-2в та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3, які підписані сторонами без зауважень.
		Відповідач, у строк, визначений Договором, виконані позивачем роботи оплатив частково. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 24.611.401,43 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2013, здійсненого між сторонами, який підписаний останніми та скріплений відбитками їх печаток.
		Відповідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
		Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем на виконання зобов'язань за Договором виконані роботи загальною вартістю 201.581.072,81 грн., які отримані відповідачем, що підтверджується актами приймання будівельних робіт по формі КБ-2в та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати по формі КБ-3, які підписані сторонами без зауважень. 
		Декларації про готовність об'єктів до експлуатації, зареєстровані державним архітектурним контролем в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".
		Протягом 2013 бюджетного періоду були спрямовані відкриті асигнування за бюджетною програмою за КПКВК 6351020 "Державна підтримка заходів, спрямованих на зменшення обсягів, викидів (збільшення абсорбцій) парникових газів, у тому числі на утеплення приміщень закладів соціального забезпечення, розвиток міжнародного співробітництва з питань зміни клімату", по одержувачу бюджетних коштів державного підприємства "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ" за КЕКВ 3210 в сумі 2.212.164.386,31 грн, що підтверджується листом головного управління державної казначейської служби України у м. Києві від 03.07.2015 № 05-12/1210-9065.
		На виконання зобов'язань щодо оплати заборгованості за укладеним між сторонами спору Договором відповідачем 17.02.2014 подане на реєстрацію до головного управління державної казначейської служби України у м. Києві платіжне доручення від 17.02.2014 № 29 на суму 17.601.711,14 грн, проте, вказане платіжне доручення було повернуто без виконання на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету". Однак, вказана постанова Кабінету Міністрів України на момент укладання та виконання Договору та на момент подачі на реєстрацію до головного управління державної казначейської служби України у м. Києві  платіжного доручення від 17.02.2014 № 29 не діяла. Оскільки строк виконання грошових зобов'язань відповідача за Договором настав 05.10.2013, платіжне доручення від 17.02.2014 № 29 на суму 17.601.711,14 грн подане відповідачем на реєстрацію з недотриманням визначених Договором строків для здійснення оплати виконаних робіт. Про причини пропуску вказаного строку відповідач суд не повідомив. У зв'язку з тим, що платіжне доручення на оплату заборгованості за Договором подане відповідачем у 2014 році, відкриті асигнування 2013 бюджетного періоду за бюджетною програмою за КПКВК 6351020 в сумі 2.212.164.386,31 грн, відповідачем в рахунок погашення заборгованості за Договором використані не були. Вказаною бездіяльністю відповідач свідомо не здійснив оплату заборгованості за Договором, в той час, як головним управлінням державної казначейської служби України у м. Києві були спрямовані відкриті асигнування за вказаною вище бюджетною програмою у 2013 році.
		Також місцевим господарським судом вірно встановлено, що державною фіскальною службою протягом березня-квітня 2014 року у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" контрольні заходи з перевірки достовірності обсягів спірної кредиторської заборгованості не проводились.
		Заперечення відповідача щодо здійснення розрахунку заборгованості без утримання 5 % в якості гарантійної суми обґрунтовано відхилені місцевим господарським судом, оскільки позивачем здійснено повне виконання зобов'язань за Договором та повне виконання робіт, що підтверджується зареєстрованими деклараціями про готовність об'єкта до експлуатації в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", які наявні в матеріалах справи.
		Жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 24.611.401,43 грн., сторонами до суду не подано.
		Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду міста Києва про те, що з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості є підтвердженою належними доказами та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 24.611.401,43 грн.
		Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання  відповідачем свого грошового зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 217.775,96 грн. та інфляційних втрат в сумі 241.194,58 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які є вірними.
		Доводи апелянтів про те, що суд першої інстанції безпідставно стягнув борг у розмірі 5% від загальної вартості робіт, встановленої у п.2.1 Договору, відхиляються колегією суддів, оскільки матеріалами справи підтверджується повне та якісне виконання позивачем всіх робіт за Договором, а відсутність підписаного загального акту не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт. 
		Також Київський апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржників про те, що неотримання відповідачем бюджетного фінансування є відкладальною обставиною, оскільки умова договору про оплату виконаних робіт за обставин надходження коштів на рахунок відповідача стосується лише виникнення обов'язку останнього, при цьому не обумовлюючи виникнення відповідного обов'язку позивача з виконання  робіт та не відповідає критерію невідомості щодо можливості настання таких обставин, оскільки укладаючи договір з такою умовою сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов'язку замовником будівництва та здійснення ним оплати прийнятих підрядних робіт, отже така умова не є відкладальною у розумінні ч.1 ст.212 ЦК України.
		Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.  
		Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи №4 і №7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи №2 і №11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у  м. Страсбурзі із застереженнями.
		Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"  від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає, що внаслідок тривалого процесу позбавлення  позивача права на отримання оплати за виконані ним роботи на об'єктах соціального значення, об'єми і вартість яких не заперечується, не забезпечення фінансування законодавчих державних програм з вини органів державної влади позивач зазнає збитків.  
		Отже, органами державної влади порушується ст.1 Першого протоколу Конвенції, відповідно до якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. 
		Виходячи з практики застосування Конвенції Європейським судом з прав людини, позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний "інтерес суспільства" та "умови передбачені законом". Більше того будь-яке втручання у право власності обов'язково має відповідати принципу пропорційності, а відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року та у справі Трегубенко проти України, рішення від 02 листопада 2004 року).
		Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.  Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		З огляду на викладене, суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи і прийшов до обґрунтованого  висновку про задоволення позовних вимог.
		Таким чином, наведене вище та докази, які містяться в матеріалах справи, спростовують доводи прокурора та відповідача, викладені в апеляційних скаргах.
		За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення господарського суду  міста Києва від 15.07.2015 у справі № 910/24456/13 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
		Оскільки при поданні апеляційної скарги відповідач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке було задоволено судом, однак не надав доказів сплати судового збору у встановлений строк, відповідно до ст. 49 ГПК України з нього підлягає стягненню в доход Державного бюджету України 36540 грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
		Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -   
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційні скарги Заступника прокурора міста Києва та Державного підприємства "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2015 у справі № 910/24456/13 -  без змін.
		2. Стягнути з державного підприємства "ДЕРЖЕКОІНВЕСТ" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, будинок 35; ідентифікаційний код 36939719, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в доход Державного бюджету України - 36540 (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок) грн. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
		3. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.
		4. Матеріали справи № 910/24456/13 повернути до господарського суду міста Києва.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий суддя                                                             В.О. Зеленін 
		 
		Судді                                                                                О.Ф. Синиця
		 
		                                                                                Е.О. Шевченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...