Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1581/10/0670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 25.09.2015. Зареєстровано: 13.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2015.
Дата набрання законної сили: 15.03.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 
		_______________________________________________
		_______________________________________________________________________________
		10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(0412) 48-16-02
		 
		ПОСТАНОВА  
		іменем України 
		 
		"15" березня 2011 р.                                                    Справа № 2а-1581/10/0670 
		номер рядка статистичного звіту 5.4 
		 
		Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі: 
		головуючого судді                                                          Майора Г.І.         
		суддів:                                                                              Євпак В.В.
		                                                                                          ОСОБА_1, 
		 
		при секретарі                                                                   Щепанській Т.П. ,  
		 
		за участю представників сторін: 
		від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 15.02.11р., 
		                       ОСОБА_3, довіреність від 04.03.11р.,
		від відповідача: ОСОБА_4, довіреність від 04.01.11р., 
		                           ОСОБА_5, довіреність від 27.04.10р., 
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" травня 2010 р. у справі № 2а-1581/10/0670 за позовом Головного управління Держкомзему у Житомирській області  до Державної інспекції  з контролю за цінами в Житомирській області про визнання протиправним і скасування рішення ,
		 
		ВСТАНОВИЛА: 
		 
		16 березня 2010 року ОСОБА_6 управління Деркомзему у Житомирській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної  інспекції з контролю за цінами в Житомирській області  про визнання протиправним та скасування рішення №8 від 02.02.10 року "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін" (далі - Рішення №8 від 02.02.10 року). 
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25.05.2010р.у справі №2а-1581/10/0670 адміністративний позов Головного управління Держкомзему у Житомирській області до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області  задоволений у повному обсязі.
		Визнано протиправним та скасовано рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області №8 від 02.02.2010 року, яким до Головного управління Держкомзему у Житомирській області застосовано економічні санкції за порушення державної дисципліни цін в сумі 230020,71 грн.
		Не погоджуючись з прийнятою постановою ОСОБА_7 інспекція з контролю за цінами в Житомирській області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та на доводи, викладені в апеляційній скарзі.
		Позивач у письмовому запереченні на апеляційну скаргу просив відмовити у повному обсязі у задоволенні апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області.
		В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсязі. 
		Представник позивача в судовому засіданні наполягав на законності та обгрунтованості судового рішення, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в судовому засіданні, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з такого.
		З матеріалів справи вбачається, що в період з 21.01.2010 року по 28.01.2010 року головним державним інспектором Васильєвою Т.М.,провідним державним інспектором Новосельською В.О., старшими державними інспекторами Гурковською А.В. та Дишкантом М.Г. на підставі посвідчень  №23 від 20.01.2010 року та №34 від 26.01.2010 року проведено планову перевірку Головного управління Держкомзему у Житомирській області  з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні плати на землевпорядні роботи, роботи та послуги, повязані з оформленням документів, в тому числі, які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадян України за період з 01.01.2009 року по 01.01. 2010 року. 
		За результатами перевірки складено акт №25 від 28.01.2010 року, в якому зафіксовано,  що в період з 02.02.09 року по 01.01.2010 рік позивачем неправомірно стягувалася плата за послуги, які згідно Закону, не підлягають обов'язковій державній експертизі, внаслідок необгрунтовано отримано виручки в сумі 10708,57 грн.. Також, стягувалася плата за надання консультацій з питань отримання документів дозвільного характеру, тоді як дозвільними органами забезпечується безоплатне консультування з питань отримання документів дозвільного характеру за звернення суб'єкта господарювання. Внаслідок необгрунтовано одержано виручки в сумі 1425,00 грн. Безоплатно справлялась плата за послуги які не передбачено Порядком виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, внаслідок необгрунтовано отримано виручки в сумі 63700,00 грн. З фізичних осіб-підприємців за надання консультацій справлялась плата у розмірі 25,00 грн. замість 5,00 грн. внаслідок, необгрунтовано отримано виручки в сумі 840,00 грн.. Всього, як  зазначено в акті, необгрунтовано отримано виручки у сумі 76673,57 грн.
		На підставі акту перевірки від 28.01.2010 року ОСОБА_7 інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області згідно ст. 14 Закону України Про ціни і ціноутворення винесено рішення №8 від 02.02.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а саме, щодо вилучення з Головного управління Деркомзему у Житомирській області у дохід державного бюджету 76673,57 грн. та стягнення штрафу в сумі 153347,14 грн., загальна сума економічних санкцій  230020,71 грн. 
		Позивач не погодився з даним  рішенням та оскаржив його до суду. 
		В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що відповідачем акт від 28.01.2010 року №25 не підписаний начальником Головного управління ОСОБА_8 та начальником відділу бухгалтерського обліку, фінансів та звітності Головного управління ОСОБА_9, що свідчить про невизнання позивачем вказаних в акті порушень. У висновку акту перевірки №25 від 28.01.2010 року, зазначено, що в період з 02.02.09 року по 01.01.2010 рік ОСОБА_6 управлінням неправомірно стягувалася плата за послуги, які згідно Закону, не підлягають обов"язковій державній експертизі, внаслідок необгрунтовано отримано виручки в сумі 10708,57 грн., стягувалася плата за надання консультацій з питань отримання документів дозвільного характеру тоді як дозвільними органами забезпечується безоплатне консультування з питань отримання документів дозвільного характеру за звернення суб"єкта господарювання. Внаслідок необгрунтовано одержано виручки в сумі 1425,00 грн. Безоплатно справлялась плата за послуги які не передбачено Порядком виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, внаслідок необгрунтовано отримано виручки в сумі                          63700,00 грн., з фізичних осіб-підприємців за надання консультацій справлялась плата у розмірі 25,00 грн. замість 5,00 грн. внаслідок, необгрунтовано отримано виручки в сумі 840,00 грн.. Всього необгрунтовано отримано виручки у сумі 76673,57 грн.. Висновки акту є не обгрунтованими та не відповідають нормам чинного законодавства. Зазначав, що відповідно до  пунктом 5 Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та послуг  на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1619 від 01.11.2000 року, визначено невичерпний перелік робіт із землеустрою, які можуть виконуватися на платній основі.  Вартість таких робіт визначена спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.2001 року, вимоги якого ними дотримувалися. 
		Крім того:
		- в рішенні №8 Державної інспекції та акті від 28.01.10 року №25 вказано різні періоди по часу щодо отримання ОСОБА_6 управлінням виручки у сумі 63700,00 грн., що є порушенням ч.3.1 п.3 "Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами"; 
		- в рішенні №8 від 02.02.2010 року не відмічено, яку ціну порушено - вільну, державну фіксовану чи державну регульовану або який тариф порушено - вільний, державний фіксований чи державний регульований, що є порушенням вимог тієї ж Інструкції та Закону України "Про ціни та ціноутворення". Відповідно до ч.5 п.5 Положення "Про державну інспекції з контролю за цінами" затвердженого Постановою КМУ від 13.12.2000 року №1819 ОСОБА_7 інспекція має право приймати відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку застосування цін і тарифів і не вирішує питання чи повинні надаватись послуги на платній основі чи безкоштовно. Підтвердженням зазначеного, зокрема є п.1.1 Інструкції; 
		- в рішенні №8 від 02.02.2010 року не визначено, яку регульовану мінімальну ціну або який регульований мінімальний тариф порушено у перевіряємому періоді ОСОБА_6 управлінням; 
		- в рішенні №8 від 02.02.2010 року безпідставно зазначається, що ОСОБА_6 управлінням допущено порушення Постанови КМУ від 01.11.2000 року №1619 "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт  та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів" так як зазначеною Постановою не визначається порядок формування, установлення та застосування цін та тарифів. Тому ОСОБА_6 управління не могло допустити її порушення і тим самим порушення державної дисципліни цін. 
		На думку позивача також безпідставним  є висновок перевіряючих про порушення у перевіряємому періоді щодо "Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", затверджених спільним Наказом від 15.06.2001 року №97/298/124 Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів та Міністерства економіки України тому, що зазначеним нормативним актом затверджено розмір оплати робіт та послуг, а не державні регульовані ціни й тарифи, по яким проводяться розрахунки за виконані земельно-кадастрові роботи та надані послуги. 
		Безпідставним є визначення у рішенні №8 від 02.02.2010 року про стягнення суми штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної виручки у дохід саме державного бюджету так як, згідно ст.14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" такий штраф стягується у позабюджетні фонди місцевих Рад.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції, перш за все, послався на те, що відповідно ч. 3 ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Також суд першої інстанції зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.00 р. затверджене Положення про ОСОБА_7 інспекцію з контролю за цінами, згідно п. 1 якого ОСОБА_7 інспекція з контролю за цінами є урядовим органом, що діє у системі Мінекономіки, відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний Міністрові економіки. В п. 4 Положення передбачено, що Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який поширюється також на перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування. 
		Відповідно ч. 1 ст. 5 цього Закону планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю). 
		Як вбачається з матеріалів справи, перевірка проведена в період з 01.012009 р. по 01.01.2010 р. р. ОСОБА_7 інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області відповідно до плану роботи на І квартал 2010 р. 
		В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що в п. 5 постанови КМУ №1619 від 01.11.00 р. "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів" встановлено, що ОСОБА_7 органи земельних ресурсів можуть виконувати та надавати на платній основі такі види земельно-кадастрових робіт і послуг: проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, розроблення нормативно-технічної та науково-методичної документації угідь з метою отримання земельно-кадастрової інформації, розроблення технічно-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою, надання консультацій з питань оформлення прав на земельні ділянки, інших питань використання та охорони земель. Тобто даний Порядок не встановлює вичерпний перелік земельно-кадастрових робіт та послуг. 
		З цим доводом погодився суд першої інстанції і вказав також на те, що на користь цього висновку свідчить наказ Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 97/298/124 від 15.06.01 р. "Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт", який відповідно до преамбули прийнятий на виконання постанови КМУ № 1619 від 01.11.00 р. "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів" та включає в себе додатковий перелік платних земельно-кадастрових робіт та послуг, до складу якого віднесена підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб. Вартість вказаних робіт визначена вищезазначеним наказом. А саме у п. 9 розділу 6.1 "Надання консультацій і довідок" визначено вартість "Підготовки висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб": для юридичних осіб - 80,0 грн., для фізичних осіб - 30,0 грн. 
		З пояснень представника позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції випливає, що надання висновків обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути позивачем визначені як надання консультацій та довідок, як передбачено у п. 9 розділу 6.1 "Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів". 
		Суд першої інстанції в обґрунтування судового рішення вказав на те, що посилання відповідача на те, що висновки з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб є документом дозвільного характеру відповідно до Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності" є безпідставними, оскільки  відповідачем не враховано положення Закону України "Про землеустрій", в ст. 1 якого визначено поняття робіт із землеустрою як таких, що виконуються з метою складання документації із землеустрою. Перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути відповідно до зазначеного Закону включено до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Згідно з наказом Держкомзему №43 від 04.05.09 р. "Про затвердження Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності  на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 04.06.09р. за №354/3647, технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки. Тобто, підготовка висновку державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки є невід`ємною частиною технічної документації. 
		У зв`язку з вищенаведеним, суд першої інстанції дійшов до висновку, що підготовка висновків з надання земельних ділянок у користування на замовлення юридичних та фізичних осіб є  земельно-кадастровими роботами  та послугами. 
		Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно п.3 ст.116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення цінової політики. На виконання даного повноваження Кабінет Міністрів України видав постанову №1619 від 01.11.2000 р. "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів". В п. 5 вказаної постанови визначив виключний перелік земельно-кадастрових робіт, які можуть надаватися на платній основі. В зазначеному переліку платне надання висновків не передбачено. В абз. 9 п. 5 вищевказаної постанови визначено, що на платній основі проводиться складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання й охорони земельних ресурсів, визначення меж земельних ділянок, а також виконання інших робіт щодо проведення землеустрою. Тобто, останнє положення відносяться до розширення переліку робіт із землеустрою, а не до розширення переліку робіт, які можуть виконуватися на платній основі. 
		В абз. 1 п. 3 Положення про державний комітет із земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ №224 від 19.03.08р., до основних завдань Держкомзему віднесено розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища та забезпечення її реалізації, проведення земельної реформи та подання їх Кабінетові Міністрів України через Міністра охорони навколишнього природного середовища. 
		В ст. 25 Закону України "Про землеустрій" визначено, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, є документацією із землеустрою. Відповідно ст. 56 вказаного Закону технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, включає перелік обмежень прав на земельну ділянку. 
		Управліннями та відділами Держкомзему зазначені обмеження надаються у формі висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження на замовлення юридичних осіб та фізичних, а також висновки щодо умов надання земельної ділянки. 
		В абз. 4 п. 1 ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему України у сфері господарської діяльності" визначено, що документ дозвільного характеру це дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності і без наявності якого суб'єкт господарювання не може провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. 
		Визначення дозвільних органів наведено в абз. 5 п. 1 вищенаведеної норми як місцеві дозвільні органи - міські ради та їх виконавчі органи, районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру від свого імені, а також підприємства, установи, організації, що у випадках, передбачених законом, уповноважені видавати документи дозвільного характеру і можуть залучатися до проведення експертизи та обстеження, необхідних для видачі документів дозвільного характеру, у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці. 
		Відповідно Положення про ОСОБА_7 комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою КМУ №224 від 19.03.08р., ОСОБА_7 комітет із земельних ресурсів є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, який здійснює реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища. 
		Саме до використання земель і відносяться висновки, на підставі яких проводиться відведення земельної ділянки у користування та погодження проектів землеустрою, що дають право суб'єкту господарювання на здійснення діяльності або фізичній особі на здійснення правочинів з земельною ділянкою. 
		Таким чином, ОСОБА_6 управлінням Держкомзему у Житомирській області порушені вимоги діючого законодавства при стягненні плати за видачу висновків з надання земельних ділянок у користування або власність та наявні обмеження на замовлення юридичних осіб та фізичних, а також висновки щодо умов надання земельної ділянки, так як, це відноситься до їх повноважень, а отже повинно здійснюватись безкоштовно, а тому стягнення позивачем плати за видачу висновків, спираючись на положення спільного наказу Державного комітету України по земельним ресурсам Міністерства фінансів України та Міністерства Економіки України №97/298/124 від 15.06.01р. "Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", є порушенням вимог постанови КМУ №1619 від 01.11.2000р. "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", що має вищу юридичну силу відносно вищевказаного наказу і останній підлягає застосуванню в частині, що не суперечить вказаній постанові. 
		За таких підстав відповідачем зроблений правомірний висновок про те, що в результаті вказаного порушення за період з 02 лютого 2009 року по 01 січня 2010 року позивачем неправомірно стягувалася плата за послуги, які згідно Закону не підлягають обов'язковій державній експертизі, внаслідок чого необгрунтовано отримано виручки в сумі 10708,57 грн. Крім того, позивачем неправомірно стягувалася плата за надання консультацій з питань отримання документів дозвільного характеру, оскільки дозвільними органами забезпечується безоплатне консультування з питань отримання документів дозвільного характеру за зверненням суб'єкта господарювання, внаслідок чого необгрунтовано отримано виручки в сумі 1425,00 грн. Також позивачем  безоплатно справлялась плата за послуги, які не передбачено Порядком виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, внаслідок чого необгрунтовано отримано виручки в сумі 63700,00 грн., а також з фізичних осіб-підприємців за надання послуг справлялась плата у розмірі 25,00 грн. замість 5 грн., в результаті чого необгрунтовано отримано виручки в сумі 840,00 грн. 
		Всього позивачем неправомірно отримано виручки в сумі 76673,57 грн.  
		Зайво отримана виручка за видачу висновків в розмірі 76673,57 грн. відповідно ст. 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" та Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та Міністерства фінансів України №298/519 від 03.12.01 р. (зареєстрована в Мінюсті України 18.12.01р. за №1047/6238) підлягає вилученню в дохід Державного бюджету і крім того, з Головного управління Держкомзему у Житомирській області стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки. 
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області підлягає задоволенню, а постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року у даній справі - скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у позові.
		 
		Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198,  202, 205, 207, 212, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		ПОСТАНОВИЛА: 
		 
		Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області задовольнити. 
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2010 року у справі №2а-1581/10/0670 скасувати. 
		Прийняти нове рішення. 
		У задоволенні позову відмовити повністю. 
		 
		Постанова  набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України. 
		 
		 
		Головуючий   суддя                                                                             Г.І. Майор 
		 
		 
		судді:                                                                                                    В.В. Євпак   
		 
		 
		                                                                                                              ОСОБА_1   
		 
		 
		               
		Роздруковано та надіслано: 
		1- в справу
		2 - позивачу   ОСОБА_6 управління Держкомзему у Житомирській області  вул.Довженко,45,м.Житомир,10002 
		3- відповідачу   ОСОБА_7 інспекція  з контролю за цінами в Житомирській області  майдан ОСОБА_10, 2,м.Житомир,10014

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...