Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/4560/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2015. Зареєстровано: 13.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2015.
Дата набрання законної сили: 16.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		Справа № 815/4560/15 
		 
		ПОСТАНОВА  
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 жовтня 2015 року  Одеський окружний адміністративний суд у складі:
		  головуючого судді  Завальнюк І.В.,
		 за участю секретаря  Маковейчук Т.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ДАСТІ» до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Ісмексбанк» ОСОБА_1, треті особи  Акціонерне товариство «Імексбанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрегат», про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо визнання нікчемними укладених ПАТ «Імексбанк» із ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія ДАСТІ» правочинів щодо відступлення прав вимоги за кредитними договорами, укладеними ПАТ «Імексбанк» із фізичними особами; визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 01-ТА від 03.03.2015 р.; визнати протиправними дії відповідача щодо оприлюднення через офіційний веб-сайт ПАТ «Імексбанк» повідомлення про нікчемність правочинів від 05.03.2015 р.; зобовязати відповідача оприлюднити через офіційний веб-сайт АТ «Імексбанк» інформацію про скасування рішення № 01-ТА від 03.03.2015 р.
		В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що висновки комісії в акті перевірки № 03/03 від 03.03.2015 р. (а.с. 126), на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, містять відомості щодо виявлених порушень, факт існування яких не підтверджений належними засобами доказування та допустими доказами, а оскаржуване рішення винесено всупереч законодавству, що регулює спірні правовідносини. Зокрема, перевіркою встановлено, що укладені ПАТ «Імексбанк» (далі  Банк) договір про відступлення права вимоги від 21.11.2014 р., договір про заміну сторони в зобовязанні від 26.12.2014 р. та про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 06.01.2015 р.  є нікчемними та такими, що не породжують будь-яких правових наслідків, відповідно до пп.3 п.3 ст.38, пп.7 п.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладі фізичних осіб». Позивач зазначає, що висновки є припущеннями членів комісії, не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку із чим позивач звернувся за судовим захистом.
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
		Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що оскаржуване рішення винесено в межах правового поля, при наявності порушень законодавства при укладання правочинів між АТ «Імексбанк», ТОФ «Фрегат» та ТОВ «Компанія ДАСТІ», у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні. Виявлені в ході перевірки факти свідчать про те, що дійсною метою укладання правочинів між АТ «Імексбанк», ТОФ «Фрегат» та ТОВ «Компанія ДАСТІ» було не «реальний» продаж активів ОСОБА_2 за ринковими цінами, а досягнення прихованої мети  задоволення вимог окремих кредиторів ОСОБА_2 через обмін їх вимог (що не могли бути задоволені через недостатність коштів/ліквідності ОСОБА_2) на ліквідні активи банку. 
		Представник третьої особи  АТ «Імексбанк» проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених відповідачем.
		Представник третьої особи  ТОВ «Фрегат» до суду не з'явився, згідно наданого до канцелярії суду пояснення, директор ТОВ «Фрегат» позовні вимоги вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню та просить розглянути справу без його участі.
		Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
		Судом встановлено, що 21.11.2014 р. до між ПАТ «Імексбанк» (далі  Банк) та ТОВ «Фрегат» укладений договір про відступлення права вимоги, згідно якого Банк передав/відступив на користь ТОВ «Фрегат» належні ОСОБА_2 права вимоги в сумі 312237465,66 грн. за кредитними договорами, в кількості 23254 кредитів, що укладені з позичальниками ОСОБА_2  фізичними особами.
		За умовами Договору цесії новий кредитор  ТОВ «Фрегат» одержав право (замість первісного кредитора  ОСОБА_2) вимагати від позичальників ОСОБА_2 належного виконання всіх зобов'язань за відповідними кредитними договорами, в т.ч. зобов'язань щодо сплати заборгованості за кредитом, процентами, штрафами, пенями, а також витратами, понесеними первісним кредитором в зв'язку з невиконанням боржниками прийнятих на себе зобов'язань.
		26 грудня 2014 р. між ОСОБА_2, ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія ДАСТІ» укладений тристоронній договір про заміну сторони в зобовязанні, предметом якого стала заміна сторони кредитора  ТОВ «Фрегат» за Договором цесії новим кредитором  ТОВ «Компанія ДАСТІ».
		За умовами Договору про заміну сторони в зобовязанні до нового кредитора  ТОВ «Компанія ДАСТІ» перейшли всі права та обовязки ТОВ «Фрегат» за Договором цесії, що існували на дату укладання вказаного правочину. До таких прав та обовязків зокрема належали право на отримання кредиторських вимог, що виступали обєктом продажу (права вимоги за кредитними договорами), обовязок щодо проведення їх оплати.
		В подальшому, 06.01.2015 р. між ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія ДАСТІ» укладений договір про внесення змін до Договору цесії, згідно якого сторони змінили перелік кредитних договорів, права вимоги за якими мали перейти до нового кредитора  ТОВ «Компанія ДАСТІ», та суму вимог. Так, кількість кредитів склала 23131, загальна сума вимог  307953215,96 грн.
		Крім того, судом встановлено, що 26.01.2015 р. Правлінням Національного банку України прийнята постанова № 50 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імекбанк» до категорії неплатоспроможних».
		На підставі вищевказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.01.2015 р. прийнято рішення № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АТ «Імексбанк», згідно з яким в ПАТ «Імексбанк» з 27.05.2015 р. запроваджено тимчасову адміністрацію, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк» ОСОБА_1.
		Після закінчення строків проведення процедури тимчасової адміністрації в АТ «Імексбанк» Правлінням Національного банку України прийнята постанова № 330 від 21.05.2015 р. «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27.05.2015 р. № 105 «Про початок процедури ліквідації АТ «Імексбанк» та призначено ОСОБА_1 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Імексбанк».
		Відповідно до ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладі фізичних осіб» наказом Уповноваженої особи від 27.02.2015 р. № 65-в «Про додаткову перевірку правочинів» створена комісія та призначено додаткову перевірку правочинів, вчинених ОСОБА_2 протягом одного року до запровадження тимчасової адміністрації.
		За результатами проведеної перевірки комісією складено акт № 03/03 від 03.03.2015 р. (а.с. 126), з якого вбачається, що перевіркою виявлено, що укладені ОСОБА_2 договір про відступлення права вимоги від 21.11.2014 р., договір про заміну сторони в зобовязанні від 26.12.2014 р. та про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 06.01.2015 р.  є нікчемними та такими, що не породжують будь-яких правових наслідків, відповідно до пп.3 п.3 ст.38, пп.7 п.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладі фізичних осіб».
		На підставі вищевказаного акту перевірки Уповноважена особа прийняла рішення № 01-ТА від 03.03.2015 р. «Про визнання правочинів нікчемними та застосування наслідків їх нікчемності» (а.с. 129), яким визнано нікчемними укладені ОСОБА_2 договір про відступлення права вимоги від 21.11.2014 р., договір про заміну сторони в зобовязанні від 26.12.2014 р. та про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 06.01.2015 р. Департаменту правового забезпечення та захисту наказано вчинити необхідні дії, спрямовані на застосування наслідків нікчемності вказаних ОСОБА_3, у т.ч. звернутися із позовом до ТОВ «Компанія ДАСТІ» про визнання нікчемними ОСОБА_3 недійсними та застосування наслідків їх недійсності, передбачених ст.216 ЦК України.
		Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначене рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у звязку з наступним.
		З огляду на правові обґрунтування відповідача висновків, викладених в акті перевірки № 03/03 від 03.03.2015 р., нікчемність вищевказаних ОСОБА_3 повязана та обумовлена наданням переваги окремим кредиторам банку, якими зокрема є: гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ТОВ «Компанія ДАСТІ», на задоволення своїх кредиторських вимог шляхом придбання в ОСОБА_2 ліквідного активу (прав вимоги за кредитними договорами) за рахунок коштів, обліковуваних на рахунках вказаного товариства та зазначених клієнтів ОСОБА_2, без здійснення «реальних» грошових платежів в оплату набутого активу та при наявності значної кількості незадоволених ОСОБА_2 вимог інших кредиторів, а також з явним заниженням ціни продажу належних ОСОБА_2 активів більш ніж на 20% від звичайних цін.
		Зокрема, відповідач вказує, що Договором цесії було обумовлено, що за відступлення права вимоги новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 28260000 грн. Встановлена Договором цесії винагорода сплачується новим кредитором шляхом перерахування грошових коштів на рахунок первісного кредитора, визначений в п.2.3 Договору цесії, а саме  на рахунок № 29099170020001 в АТ «Імексбанк», МФО 328384.
		За висновком відповідача, належне виконання новим кредитором прийнятих на себе зобов'язань мало стати наслідком збільшення активів ОСОБА_2 в результаті надходження відповідної суми грошових коштів і, як наслідок, зміни структури банківського балансу в дохідній його частині. Втім, фактичне виконання Договору цесії не призвело до зазначеного результату, оскільки сплата встановленої Договором цесії винагороди за рахунок «реальних» надходжень в дійсності не проводилась. Виплата винагороди  здійснювалась здебільшого за рахунок внутрішньобанківських проводок, оформлених та проведених ОСОБА_2 на підставі складених ТОВ «Компанія ДАСТІ» та повязаними з ними фізичними особами  клієнтами ОСОБА_2: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідних платіжних доручень і не передбачало фактичного переміщення грошової маси. При цьому лише частина винагороди в сумі 2075,34 грн. оплачувалась реальними коштами, про що свідчить платіж, вчинений директором ТОВ «Компанія ДАСТІ» ОСОБА_6, проведений ОСОБА_2 06.01.2015 р. з рахунку № 29029110371003 «Кредиторська заборгованість за прийняті платежі» відповідним меморіальним ордером № 54846.
		Під час перевірки вказаних обставин Комісією було встановлено, що згідно поданих ОСОБА_2 платіжних доручень безготівкове зарахування грошових коштів в рахунок оплати за продані ОСОБА_2 активи оформлялось «дебатуванням» рахунків зазначених вище клієнтів, відкритих в установі ОСОБА_2, та в подальшому відображалось у вигляді «кредиту» рахунку № 29099170020001, визначеного в Договорі цесії.
		Зазначені безготівкові операції здійснювались з рахунку № 26205058576002, належного гр. ОСОБА_4, рахунку № 26204000762003, належного гр. ОСОБА_5, а також з рахунку TOB «Компанія ДАСТІ» № 26003170020001, про що свідчать наступні доручення :№ 44993 від 25.12.2014 р. на суму 15000000 грн., складене гр. ОСОБА_4, де призначенням платежу виступає - «надання позики згідно договору від 25.12.2014 р. Без ПДВ»; № 44994 від 25.12.2014 р. на суму 1200000 грн., складене гр. ОСОБА_4, де призначенням платежу виступає - «надання позики згідно договору від 25.12.2014 р. Без ПДВ»; № 1 від 25.12.2014 р. на суму 2057924,66 грн., складене гр. ОСОБА_5, де призначенням платежу виступає - «надання позики згідно договору від 25.12.2014 р. Без ПДВ»; № 3 від 21.01.2015 р. на суму 10000000 грн., складене ТОВ «Компанія ДАСТІ», де призначення платежу визначено як - «остаточний розрахунок згідно договору про  відступлення права вимоги б/н від 21.11.2014 р.».
		Відповідач також зазначає, що зазначені вище безготівкові операції проводились в ОСОБА_2, коли Банк вже мав значну кількість невиконаних грошових зобов'язань перед іншими кредиторами ОСОБА_2 та не міг своєчасно і в повному обсязі задовольнити їх грошові вимоги. У зв'язку із цим, на думку відповідача, укладаючи Договір цесії, а згодом і Договір про заміну сторони в зобов'язанні, сторони цих правочинів прагнули до настання інших наслідків, реального продажу належного ОСОБА_2 майна (прав вимоги) за ринковими цінами (зокрема призначеної до сплати ОСОБА_2 винагороди в процентному співвідношенні до відчужуваного портфелю склав лише 9,09 %, що свідчить про явну нерівноцінність визначеної Договором цесії ціни та заниження на 20 % і більше відсотків від звичайних цін).
		На думку Комісії, гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як кредитори ОСОБА_2 із значною сумою вимог розуміли, що отримати задоволення своїх вимог за рахунок реальних коштів, зважаючи на тяжке фінансове становище ОСОБА_2 та відсутність достатньої ліквідності, в найближчій перспективі неможливо, а подальше віднесення ОСОБА_2 до категорії неплатоспроможних, як результат порушення ОСОБА_2 нормативів ліквідності, взагалі ставило таке задоволення (окрім виплати сум відшкодування в розмірі 200000 грн. згідно приписів ст. 26 Закону) під значні сумніви.
		Допустивши укладення вищевказаних ОСОБА_3 на подібних умовах, ОСОБА_2 тим самим фактично надали нічим не обумовлену перевагу окремим кредиторам, зокрема:. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та TOB «Компанія ДАСТІ», на задоволення своїх кредиторських вимог (повернення заборгованості, вираженої у вигляді залишків коштів на їх рахунках) враховуючи фінансовий стан ОСОБА_2 не могли бути задоволені через реальне виконання (тобто шляхом виплати залишків в готівковій формі чи здійснення зовнішніх безготівкових перерахувань).
		Таким чином, Комісія дійшла висновку про те, що дійсною метою укладення та виконання вищевказаних ОСОБА_3 виступало не «реальний» продаж активів Банк за ринковими цінами, а досягнення прихованої мети  задоволення вимог окремих кредиторів ОСОБА_2 через обмін їх вимог (що не могли бути задоволені через недостатність коштів/ліквідності ОСОБА_2) на ліквідні активи ОСОБА_2. При цьому висновок про заниження ціни продажу належних ОСОБА_2 активів та невідповідності ціни продажу звичайним цінам, в т.ч. її заниження на 20% і більше відсотків від звичайних цін, зроблений на підставі аналізу кредитного портфелю ОСОБА_2, права вимоги за яким виступали обєктом продажу.
		Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Вичерпний перелік підстав, за яких правочин (у т.ч. договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, визначено ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Відповідно до пп.3 ч.3 ст.38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.
		Згідно з п.7 ч.3 цієї ж статті правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
		Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. ОСОБА_3, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
		Зі змісту наведених норм випливає, що таке право не є абсолютним, а кореспондується з обовязком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину очевидно недостатньо для визнання його таким.
		Однак відповідачем не надано суду жодних належних доказів щодо наявності підстав визнання нікчемними вищезазначених ОСОБА_3. Позиція відповідача ґрунтується виключно на припущеннях щодо того, що метою цих ОСОБА_3 було надання клієнтам ОСОБА_2 та ТОВ «Компанія ДАСТІ» пільг в майбутньому, після запровадження тимчасової адміністрації, і ці пільги полягають у тому, що якби Сторони не уклали зазначені ОСОБА_3, клієнти ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали б відшкодування вкладів лише у сумі не більше 200000 грн., а в результаті проведених операцій, останні отримали відшкодування у повному обсязі. При цьому будь-яких доказів реального відшкодування позивачем вищевказаним клієнтам ОСОБА_2 коштів суду не надано.
		Отже, будь-яких переваг перед іншими кредиторами  клієнтами ПАТ «Імексбанк» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не отримали, оскільки розпорядилися своїми правами вкладників шляхом виконання грошових зобов'язань позивача перед ПАТ «Імексбанк», ще до введення тимчасової адміністрації в ОСОБА_2.
		Суд також враховує, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про існування інших кредиторів, які претендували на викуп у ОСОБА_2 права вимоги договорами ОСОБА_2.
		Крім того, в обґрунтування заперечень відповідач посилається на постанову правління Національного банку України № 16/БТ від 15.01.2015 р. «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до категорії проблемних. Індекс постанови свідчить про те, що остання віднесена до банківської таємниці (БТ), у зв'язку із чим ознайомитися із її змістом може виключне коло осіб. При цьому суду не надано будь-яких доказів ознайомлення співробітників ПАТ «Імексбанк» із змістом цієї постанови.
		В ході судового розгляду справи судом встановлено, що на момент вчинення спірних правочинів не діяло жодних обмежень щодо здійснення банківських операцій, у тому числі щодо переказу грошових коштів з рахунків фізичних осіб, відкритих у ОСОБА_2.
		Вирішуючи спір, суд також враховує висновок експерта за результатами проведення судової експертизи від 02.07.2015 р. № 3-06/15 (а.с. 90-114), на вирішення якої було поставлено питання: «Чи відповідає ринковим цінам станом на 06.01.2015 р. ціна продажу прав вимоги за кредитними договорами, що визначена в п.2.1 договору про відступлення прав вимоги від 21.11.2014 р., який кладений між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Фрегат» та змінений трьохсторонніми договорами про заміну сторони в зобовязанні: договором від 26.12.2014 р. між АТ «Імексбанк», ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія ДАСТІ», договором від 06.01.2015 р. про внесення змін до договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014 р. між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Компанія ДАСТІ»?».
		За висновком експерта, оціночна (ринкова) вартість прав вимоги за кредитними договорами, що визначена в п.2.1 договору про відступлення прав вимоги від 21.11.2014 р., який кладений між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Фрегат» та змінений трьохсторонніми договорами між АТ «Імексбанк», ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія ДАСТІ», станом на 06.01.2015 р., знаходиться в межах від 10778362 грн. до 23096491 грн. При цьому ціна продажу вимоги, що визначена в п.2.1 договору про відступлення прав вимоги від 21.11.2014 р., який укладений між АТ «Імексбанк» та ТОВ «Фрегат» та змінений трьохсторонніми договорами, складає 28260000 грн., тобто є більшою за рівнем звичайних цін.
		Зі змісту вказаного експертного висновку вбачається, що фактично права вимоги за кредитними договорами про відступлення прав вимоги від 21.11.2014 р. та від 06.01.2015 р. між АТ «Імексбанк», ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія ДАСТІ» складають 9,2% від вартості загального пакету прав вимоги за кредитними договорами на суму 307953215,96 грн. Сума пакету купівлі-продажу та переуступки прав вимоги за кредитними договорами з фізичними особами перевищує їх оціночну (ринкову) вартість.
		Під час експертизи виконавцем взято до уваги інформацію про якість кредитного портфелю АТ «Імексбанк» станом до та після здійснення фактичної операції продажу активу ТОВ «Компанія ДАСТІ» (06.01.2015 р.), яка затверджена підписом уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію АТ «Імексбанк» та завірена печаткою АТ «Імексбанк».
		У відсотковому виразі визначена оціночна вартість прав вимоги за кредитними договорами між АТ «Імексбанк», ТОВ «Фрегат» та ТОВ «Компанія ДАСТІ» відносно вартості пакета прав вимог за кредитними договорами станом на 06.01.2015 р. становить 10,8%. Зазначений відсоток визначеної вартості прав вимоги за кредитними договорами з фізичними особами майже втричі перевищує ринкові пропозиції продажу прав вимоги кредитних портфелів фізичних осіб, про які було заявлено директором департаменту впровадження планів врегулювання і управління активами неплатоспроможних банків Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ОСОБА_7.
		З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача щодо заниження ціни продажу належних банку активів та невідповідності ціни продажу звичайним цінами, у т.ч. її заниження на 20% і більше відсотків від звичайних цін. 
		Суд також враховує висновок господарського суду м. Києва, викладений у рішенні від 27.04.2015 р. по справі № 910/3078/15, про те, що укладання договору між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Компанія ДАСТІ» не призвело до настання негативних наслідків для ОСОБА_2, у зв'язку із чим суд відмовив у задоволенні позову про визнання правочину недійсним.
		Крім того, вирішуючи даний спір, суд враховує судові рішення про заміну сторони виконавчого провадження, в яких замінено первісного стягувача ПАТ «Імексбанк» на ТОВ «Компанія ДАСТІ» (від 27.05.2015 р. № 370/1756/13-ц (а.с. 71); від 12.05.2015 р. № 464/9988/14-ц (а.с.73); від 08.05.2015 р. № 206/2038/15-ц (а.с.75); від 12.05.2015 р. № 189/1766/14-ц (а.с. 77)), які ухвалені на підставі судових рішень про стягнення з боржників за кредитами заборгованостей на користь первісного стягувача ПАТ «Імексбанк». Отже оскаржуване в мажах даної справи рішення відповідача № 01-ТА від 03.03.2015 р. призводить до невиконання судових рішень, що набрали законної сили, що в свою чергу є неприпустимим, адже суперечить вимогам ст.124 Конституції України. В той же час, наявність вказаних судових рішень свідчить про дійсну заміну стягувача у виконавчих провадженнях та реальність укладених позивачем ОСОБА_3.
		Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. 
		В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
		Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст.7 КАС України  принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
		Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є субєктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення № 01-ТА від 03.03.2015 р. діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.
		З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Компанія ДАСТІ» в цій частині обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у звязку із чим підлягають задоволенню
		Поряд із тим, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо оприлюднення через офіційний веб-сайт ПАТ «Імексбанк» повідомлення про нікчемність правочинів від 05.03.2015 р. та похідна вимога про зобовязання оприлюднити через офіційний веб-сайт АТ «Імексбанк» інформацію про скасування рішення № 01-ТА від 03.03.2015 р. до задоволення не підлягають, оскільки суд не вбачає підстав для обраного позивачем способу захисту порушених прав. Зокрема, оприлюднюючи повідомлення про нікчемність правочинів від 05.03.2015 р. відповідач діяв з певною свободою (в межах дискреційних повноважень), відповідно до обставин, що склалися, та без порушень спеціального законодавства. 
		Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Суд зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги судочинства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми.  
		Перелік інформації, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, та відповідні обставини, за яких така інформація оприлюднюється, визначені в Законі № 4452-VI. Втім, в даному випадку, законодавством, що регулює спірні правовідносини, обовязку Уповноваженої особи з оприлюднення відповідної інформації на веб-сайті банку не передбачено, що унеможливлює захист інтересів позивача у заявлений в даному адміністративному позові спосіб. 
		З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Компанія ДАСТІ»  підлягають частковому задоволенню.
		На підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
		Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
		 
		 П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ДАСТІ» задовольнити частково.
		Визнати протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Ісмексбанк» ОСОБА_1 щодо визнання нікчемними укладених Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» із Товариством з обмеженою відповідальністю «Фрегат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ДАСТІ» правочинів щодо відступлення прав вимоги за кредитними договорами, укладеними Публічним акціонерним товариством «Імексбанк» із фізичними особами.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Ісмексбанк» ОСОБА_1 № 01-ТА від 03.03.2015 р.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
		Повний текст постанови складено 12 жовтня 2015 р.
		 
		 
		Суддя  І.В. Завальнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...