Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/24069/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2015. Зареєстровано: 13.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 жовтня 2015 року Справа № 910/24069/14 Вищий  господарський  суд  України  в складі колегії суддів:
		головуючого -  суддів:Грейц К.В.,  Бакуліної С.В., Поляк О.І. (доповідач)розглянувши у відкритому судовому засіданніматеріали касаційної   скарги   Заступника прокурора Київської областіна  постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.06.2015у справі № 910/24069/14 Господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарствадо1) Київської обласної ради; 2) ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик"провизнання незаконним і скасування рішення та визнання недійсним договоруза участю представників:  від прокуратури - Савицька О.В., від позивача -не з'явився, від відповідача-1 - не з'явився, від відповідача-2 - Забела В.Ю.
		В С Т А Н О В И В:
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2015 (суддя - Борисенко І.І.) у справі № 910/24069/14 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано рішення Київської обласної ради №292-15-VI від 07.02.2012 "Про закріплення мисливських угідь за товариством з обмеженою відповідальністю "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик"; визнано недійсним договір про умови ведення мисливського господарства від 05.02.2013, укладений між Київським обласним та по місту Києву управлінням лісового та мисливського господарства і ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик".
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.06.2015 вказане рішення місцевого господарського суду у даній справі скасовано. Прийнято нове рішення про відмову у позові повністю.
		Не погоджуючись із зазначеною постановою, заступник прокурора Київської області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду першої інстанції у даній справі, посилаючись при цьому на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
		Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
		У призначене судове засідання з'явився прокурор та представник відповідача-2, представники позивача та відповідача-1 своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися. 
		Розглянувши матеріали касаційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача-2, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням шостого скликання Київської обласної ради від 07.02.2012 № 292-15-VI було припинено право користування мисливськими угіддями Дубраво-Ленінському мисливському господарству Центральної ради товариства військових мисливців і рибалок збройних сил України (пункт 1 рішення) та надано мисливські угіддя загальною площею 30 800 га в межах згідно з додатком 1 у користування строком на 49 років ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" для ведення мисливського господарства.
		Відповідно до додатку визначений опис меж мисливських угідь, наданих у користування ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик", а саме: з півночі від селища міського типу Бородянка автодорогою до селища міського типу Немішаєве, зі сходу: від селища міського типу Немішаєве автодорогою через село Кизинці, село Хмільна, село Миколаївка, село Любимівка до автодороги Київ-Житомир, з півдня від села Любимівка автодорогою Київ-Житомир до повороту на селище міського типу Макарів в селі Калинівка, з сходу: від села Калинівка автодорогою через селище міського типу Макарів, село Липівка село Андріївка, село Вабля до селища міського типу Бородянка.
		Пунктом 4.1. рішення зобов'язано Київське обласне управління лісового та мисливського господарства укласти в установленому порядку договір з ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" про умови ведення мисливського господарства в мисливських угіддях, що надані Товариству у користування.
		Також судами встановлено, що на підставі вказаного рішення Київської обласної ради між Київським обласним та по місту Києву управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" 05.02.2013 було укладено договір про умови ведення мисливського господарства.
		Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" терміном до 07.02.2061 надано мисливські угіддя для ведення мисливського господарства загальною площею 30 800 га, у тому числі лісові угіддя - 9 754 га, польові - 15 426 га, водно-болотні - 1 030 га, інші землі - 4 590 га.
		Встановлено судами і те, що надані відповідачу-2 у користування мисливські угіддя знаходяться у межах Макарівського та Бородянського районів Київської області.
		Так, згідно з довідкою управління Держземагенства у Макарівському районі від 18.04.2014 № 01-12/1012 з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за землекористувачами, угіддями, відповідно до річного звіту про наявність та розподіл земель району (форма 6-зем) станом на лютий 2012 року в межах мисливських угідь, наданих у користування ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" знаходились землі, які розташовані частково на території Макарівської селищної, Андріївської, Гавронщинської, Колонщинської, Копилівської, Липівської, Маковищанської та Плахтянської сільських рад Макарівського району Київської області.
		Відповідно до довідки управління Держкомзему у Бородянському районі вих. № 355 від 03.02.2012, виданої ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" земельні ділянки загальною площею 12 544 га розташовані в межах Бородянського району на території Клавдієво-Тарасівської селищної ради, Немішаєвської селищної ради, Бородянської селищної ради; Пилиповицької сільської ради, Микулицької сільської ради, Козинцівської сільської ради; Дружнянської сільської ради, Новогребельської сільської ради.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення Київської обласної ради приймалося за відсутності згоди більшості землевласників, на земельних ділянках яких знаходяться мисливські угіддя, що надані ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик", зокрема, погодження на передачу спірних мисливських угідь відповідачу-2 не було надано Колонщинською сільською радою, Плахтянською сільською радою, Гаврощинською сільською радою, Дружнянською сільською радою, Пилиповецькою сільською радою, Немішаївською селищною радою, Бородянською селищною радою та Козинцівською сільською радою, що, на думку суду, суперечить вимогам статті 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".
		Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з огляду на порушення Київською обласною радою процедури, без обов'язкового погодження передачі у користування мисливських угідь із землевласниками.
		Однак, господарський суд апеляційної інстанції, не погоджуючись з таким висновком суду першої інстанції, зазначив про помилковий висновок суду щодо необхідності надання сільськими, селищними та міськими радами, як власниками земельних ділянок комунальної власності у межах населених пунктів, погодження на користування мисливськими угіддями, з огляду на заборону нормами чинного законодавства ведення мисливського господарства та полювання в межах населених пунктів.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до приписів ст. 13 Конституції України землі є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Способи захисту прав на земельні ділянки визначені ст. 152 ЗК України. За приписами наведеної норми, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Згідно з приписами ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт  і, одночасно, порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.  
		Закон України "Про мисливське господарство та полювання" визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності юридичних і фізичних осіб у галузі мисливського господарства та полювання, забезпечує рівні права усім користувачам мисливських угідь у взаємовідносинах з органами державної влади щодо ведення мисливського господарства, організації охорони, регулювання чисельності, використання та відтворення тваринного світу.
		Відповідно до ст. 1 вказаного Закону мисливські угіддя - це ділянки суші та водного простору, на яких перебувають мисливські тварини і які можуть бути використані для ведення мисливського господарства. Користувачами мисливських угідь є спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.
		Згідно з ч. 1 ст. 22 цього Закону у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
		Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання належить подання документів з питань надання у користування мисливських угідь.
		Судом апеляційної інстанції установлено та підтверджується матеріалами справи, що  Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства, як спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання у Київській області, направлено до Київської обласної ради подання щодо надання ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" у користування мисливських угідь площею 30 800 га.
		Зазначене подання, як встановлено апеляційним судом, відповідно до ст. 22 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" було погоджене із Київською обласною державною адміністрацією, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області та усіма землекористувачами мисливських угідь, наданих у майбутньому у користування відповідачу-2.
		Доводи скаржника про відсутність погоджень відповідних сільських, селищних рад, як підстава для скасування вищезазначеного рішення, визнаються колегією суддів неспроможними з огляду на наступне.
		Відповідно до пункту 12 Перехідних положень ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. 
		При цьому, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється, зокрема, полювання у межах населених пунктів (сіл, селищ, міст), за винятком випадків, передбачених рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад.
		Тобто, ведення мисливського господарства та полювання в межах населених пунктів за загальним правилом заборонено нормами чинного законодавства, а тому сільські, селищні, міські ради, як власники земельних ділянок комунальної власності у межах населених пунктів, не повинні надавати відповідні погодження на користування мисливськими угіддями.
		Водночас, прокурором не надано суду належних та допустимих доказів того, що землі населених пунктів Колонщинської сільської ради, Плахтянської сільської ради, Гаврощинської сільської ради, Дружнянської сільської ради, Пилиповецької сільської ради, Немішаївської селищної ради, Бородянської селищної ради та Козинцівської сільської ради взагалі є мисливськими угіддями у розумінні статті 1 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", а території власників та землекористувачів таких земель можуть бути використані для ведення мисливського господарства.
		Також, не було доведено прокурором і того, що частина земель, які були виділені мисливському господарству, були розпайовані між певними особами в порядку, визначеному Указом Президента України від 08.08.1995 № 720/95, і такі докази в матеріалах справи відсутні.
		Слід також зазначити, що у разі потреби врегулювати відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь , частина 6 статті 21  Закону України "Про мисливське господарство та полювання" надає останнім право укладати відповідні договори.
		Окрім цього, як вбачається із матеріалів справи, позивачем у даній справі є Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства, яке не заперечувало проти надання у користування відповідачу-2 спірних мисливських угідь та саме зверталось до Київської обласної державної адміністрації та Київської обласної ради листами з проханням погодити відповідачу-2 проект спірного рішення "Про закріплення мисливських угідь на території Київської області ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик".
		Натомість, ні прокурором у позові, ні позивачем, не зазначено, у чому саме відбулось порушення прав та законних інтересів позивача у зв'язку із прийняттям Київською обласною радою оскаржуваного рішення. Будь-яких порушень прав та законних інтересів позивача судами попередніх інстанцій не встановлено, що є обов'язковою умовою для визнання акта незаконним.
		За таких обставин, судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову в частині визнання незаконним та скасування спірного рішення Київської обласної ради.
		Висновок апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним договору про умови ведення мисливського господарства від 05.02.2013, укладеного між Київським обласним та по місту Києву управлінням лісового та мисливського господарства і ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик", колегія суддів також визнає правомірним з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між територіальними органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань лісового і мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. 
		Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання вимог пункту 4.1. рішення Київської обласної ради між Київським обласним та по місту Києву управлінням лісового та мисливського господарства та ТОВ "Мисливсько-рибальський клуб "Ярик" 05.02.2013 було укладено договір про умови ведення мисливського господарства.
		Прокурор, як на підставу для визнання недійсним спірного договору, посилався виключно на протиправність рішення, на підставі якого він був укладений.
		З огляду на встановлення обставин дотримання норм діючого законодавства України при прийнятті відповідачем-1 рішення, на виконання якого укладено спірний договір, а відтак і чинність цього рішення, апеляційний суд правомірно відмовив у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору.
		Інші доводи скаржника також визнаються неспроможними, оскільки не спростовують встановленого судом апеляційної інстанції та ґрунтуються на переоцінці доказів, яка за приписами статті 1117 ГПК України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.
		Таким чином, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а також при повному з'ясуванні ним фактичних обставин справи, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає правових підстав для її скасування. 
		За таких обставин колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність правових підстав задоволення касаційної скарги заступника прокурора Київської області та скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 910/24069/14 Господарського суду міста Києва.
		В силу ст. 49 ГПК України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.   
		Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -     
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Заступника прокурора Київської області залишити без задоволення.
		Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.06.2015 у справі № 910/24069/14 Господарського суду міста Києва залишити без змін.  
		 
		Головуючий суддя                                                                        К.В. Грейц   
		  Судді                                                                                            С.В. Бакуліна                              
		                                                                                                               О.І. Поляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...