Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/3285/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2015. Зареєстровано: 14.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2015.
Дата набрання законної сили: 05.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		   
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		_________________________________________________________________
		провадження № 22ц/790/5175/15                                    Головуючий 1 інст.  Єрмоленко В.Б.
		Справа №639/3285/13-ц                                                                                    Доповідач - Шаповал Н.М.
		Категорія: cімейні
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		05 жовтня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
		головуючого   Шаповал Н.М.,
		суддів:                Кіпенка І.С.,
		                              ОСОБА_1,  
		                                                  за участю секретаря  Макаренко Ю.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління юстиції у Харківській області на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року у цивільній справі за клопотанням Головного управління юстиції у Харківській області в інтересах заявника ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України постанов суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року та від 21 квітня 2011 року про покладення опіки над малолітнім ОСОБА_5 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4, визначення місця проживання дитини Елакерштрассе, 12, м. Віндіш, 5210 (Швейцарська Конфедерація) та зобов»язання ОСОБА_6 ОСОБА_4 (ОСОБА_7) повернути дитину до Швейцарської Конфедерації,-
		ВСТАНОВИЛА:
		У січні 2012 року Головне управління юстиції у Харківській області в інтересах громадянина громадянина ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернулося до суду з клопотанням про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України постанов суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року та від 21 квітня 2011 року про покладення опіки над малолітнім ОСОБА_10 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ОСОБА_11 - ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4, визначення місцем проживання дитини Елакерштрассе, 12, м. Віндіш, 5210 (Швейцарська Конфедерація) та зобовязання ОСОБА_6 ОСОБА_4 (ОСОБА_7) повернути дитину до Швейцарської Конфедерації за вказаною адресою.
		В обґрунтування своїх вимог зазначало, що у подружжя ОСОБА_11 - ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4 (громадянина ОСОБА_11) та ОСОБА_7 (громадянки України), які перебувають у зареєстрованому шлюбі з 28.06.2003 р., народився 17 грудня 2005 р. син - ОСОБА_10 ОСОБА_4, який проживав з батьками за адресою Елакерштрассе, 12 м. Віндіш, 5210 (Швейцарська Конфедерація). Влітку 2010 року, ОСОБА_7, за згодою батька дитини, привезла сина на літні канікули до України та відмовилася повертати дитину до Швейцарії. До теперішнього часу малолітній знаходиться з бабусею по материнській лінії  ОСОБА_12 за адресою: м. Харків. АДРЕСА_1, мати дитини, ОСОБА_7, тривалий час перебуває у Швейцарії.
		Постановою суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року в порядку сумарного судочинства про захист шлюбу вирішено дитину ОСОБА_10 ОСОБА_4, тимчасово передати під опіку ОСОБА_11 - ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4; зобов'язано відповідачку, ОСОБА_6 ОСОБА_4 передати дитину стягувачу для здійснення опіки не пізніше 10.04.2011 року, а також заборонено їй виїжджати з дитиною з території Швейцарії ( а.с. 7-8). 
		Постановою суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 21 квітня 2011 року місцем проживання дитини визначено м. Віндіш (Швейцарська Конфедерація) та зобов'язано ОСОБА_7 негайно повернути дитину за адресою: Елакерштрассе, 12, м. Віндіш 5210 ( а.с. 16-19). 
		До Міністерства юстиції України, як до Центрального органу для виконання функцій, визначених Конвенцією про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей, надійшла заява громадянина ОСОБА_11 - ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання на території України постанов Швейцарського суду про встановлення місця проживання малолітнього ОСОБА_10 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у м. Віндіш (Швейцарська Конфедерація), а також про зобов'язання ОСОБА_7 передати дитину стягувачу для здійснення опіки, у зв'язку з чим Головне управління юстиції у Харківській області звернулося до суду. ( а.с. 7-8,16-19).
		Справа розглядалась неодноразово.
		Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02 березня 2015 року, у задоволенні клопотання Головного управління юстиції у Харківській області в інтересах заявника ОСОБА_8 - ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України постанов суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року та від 21 квітня 2011 року про покладення опіки над малолітнім ОСОБА_10 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на ОСОБА_11 - ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4, визначення місцем проживання дитини Елакерштрассе, 12, м. Віндіш, 5210 (Швейцарська Конфедерація) та зобовязання ОСОБА_6 ОСОБА_4 (ОСОБА_7) повернути дитину до Швейцарської Конфедерації за вказаною адресою, - відмовлено.
		Ухвалою вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 травня 2015 року касаціну скаргу Головного управління юстиції у Харківській області - задоволено частково, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 02 березня 2015 року  скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		В апеляційній скарзі Головного управління юстиції у Харківській області ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нової, якою задовольнити клопотання Головного управління юстиції у Харківській області.
		Посилається на те, що ОСОБА_7 була належним чином повідомлена про розгляд справи, оскільки до клопотання про визнання та виконання на території України постанов суду м. Брутт кантону Ааргау було додано усі документи, зокрема, підтвердження про вручення документів відповідачки.
		Представник Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_13 підтримала доводи апеляційної скарги.
		Прокурор, ОСОБА_14, заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
		На адресу апеляційного суду надійшла заява від ОСОБА_7, у якій вона просить відмовити у задовленні клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Швейцарського суду на території України, до суду з»явитися не може, оскільки знаходиться на території Швейцарії.
		Перевіряючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України  у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.
		Судом встановлено, що подружжя ОСОБА_11  ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4 - громадянин ОСОБА_11, та ОСОБА_7 - громадянка України, 28.06.2003 р. у Франції уклали шлюб. Мають одну дитину - сина ОСОБА_10 ОСОБА_4 (Raguin Alexis Georges Francois), ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідно до довідки посольства України в Швейцарській конфедерації від 24.01.2011р. дитина зареєстрована громадядином України (а.с. 81). ОСОБА_10 ОСОБА_4 є також громадянином ОСОБА_11. Крім того, за поясненнями представника заявника, під час реєстрації дитини громадянином України запис його прізвища та імені транскрибовано відповідно до національних традицій України, згідно з положеннями ст. 294 ЦК України.
		Із закордонного паспорту серії АМ № 506993 вбачється, що ОСОБА_10 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_7. Строк дії паспорту - до 15.01.2020 року. 
		Постановою суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 07 квітня 2011 року в порядку сумарного судочинства про захист шлюбу вирішено дитину ОСОБА_10 ОСОБА_4, тимчасово передати під опіку ОСОБА_11 - ОСОБА_9 ОСОБА_3 ОСОБА_4; зобов'язано відповідачку, ОСОБА_6 ОСОБА_4 передати дитину стягувачу для здійснення опіки не пізніше 10.04.2011 року, а також заборонено їй виїжджати з дитиною з території Швейцарії. Відповідачу надається тимчасове право кожні другі вихідні з 18 год. пятниці до 19 год. неділі навідувати або забирати до себе дитину. Відповідач зобов»язана залишити квартиру подружжя до 01.05.2011року і передати заявнику усі ключі від квартири. (а.с. 7-8).
		Постановою суду м. Бругг кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) від 21.04. 2011 року місцем проживання дитини визначено м. Віндіш (Швейцарська Конфедерація) та зобов'язано ОСОБА_7 негайно повернути дитину за адресою: Елакерштрассе, 12, м. Віндіш 5210 (а.с.16-20).
		Міжнародним договором, на підставі якого звернувся заявник про визнання рішення швейцарського суду, є Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів            захисту дітей, вчинена у Гаазі 19.10.1996р., ратифікована Законом України № 136-У від 14.09.2006р. і обовязкова для України відповідно до ст. 9 Конституції України з 01.02.2008р. (далі Гаазька Конвенція). 
		Відповідно до ст. 23 вказаної Конвенції заходи, вжиті органами Договірної Держави, визнаються в силу закону в усіх інших Договірних Державах.
		У визнанні, однак, може бути відмовлено:
		а) якщо захід було вжито органом, юрисдикція якого не ґрунтувалася на одній з підстав, передбачених у Розділі 11;
		b) якщо заходів було вжито, за винятком невідкладних випадків, у рамках судового або адміністративного провадження, без надання дитині можливості бути заслуханою в порушення основних принципів процедури Держави, в якій було подано прохання;
		c) на прохання будь  якої особи, яка стверджує що захід порушує її батьківську відповідальність, якщо такого заходу було вжито, за винятком невідкладних випадків, без надання такій особі можливості бути заслуханою;
		d) якщо таке визнання явно суперечить публічному порядку Держави, в якій було подано прохання, з урахуванням найвищих інтересів дитини;
		e)якщо захід є несумісним із заходом, ужитим пізніше в не  Договірніій Державі звичайного місця проживання дитини, у разі, якщо останній задовольняє вимоги визнання в Державі, в якій було подано прохання;
		f) якщо не дотримано процедури, передбаченої ст. 33.
		Судова колегія вважає, що у задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання ріщення швейцарського суду на території України слід відмовити з підстав, передбачених ст.. 23 « с» вказаної Конвенції.
		До матеріалів справи надана інформація щодо вручення судових повісток пані ОСОБА_7, згідно листа Секретаря Управління юстиції Верховного суду контону Ааргау від 29 серпня 2011 року.
		За змістом вказаного листа постанова від 07 квітня 2001 року була надіслана ОСОБА_7 на адресу: Елакерштрассе 12, 5210 Віндіш ( помешкання подружжя).
		Повістка на слухання справи від 21 квітня 2011 року оформлено 18 квітня 2011 року на адресу роботодавця ОСОБА_7. Причиною цього стало те, що заявник повідомив суду, що його дружина не повернулася до помешкання подружжя. У той же день Голова суду пані Рот зателефонувала до Державного технічного університету в м. Цюріх, аби сповісти про повістку ОСОБА_7. Оскільки їй сказали, що ОСОБА_7 хвора і вже протягом тижня з нею неможливо звязатися, пані Голова суду поцікавилася номером її мобільного телефону. Потім вона відразу ж подзвонила на наданий їй номер аби повідомити в усній формі про день слухання справи. Оскільки вона так і не додзвонилася особисто до ОСОБА_7, вона залишила повідомлення на мобільному відповідачу. Вручення повістки через пошту не мало успіху, оскільки ОСОБА_7 не забирала пошту.
		Також, постанову від 21 квітня 2011р. було надіслано ОСОБА_7 на адресу її місця роботи. Вручення не було можливим, оскільки ОСОБА_7 не забирала пошту. (а.с. 26- 27 т.1)
		Отже, із наведеного вбачається, що ОСОБА_7 не була зовсім повідомлена про слухання справи 07 квітня 2011 року та не отримала вказану постанову.
		Слухання справи від 21 квітня 2011 року також відбулося з порушенням ст. 23 «c» вказаної Конвенції, оскільки відповідачка стверджує, що захід порушує її батьківську відповідальність, та був вжитий без надання їй можливості бути заслуханою.
		За змістом ст. 396 ЦПК України, клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою україни.
		Якщо міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачені, у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема, якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участьу у судовому процесі через те, що їй не не було належним чином повідомлено про розгляд справи.
		За змістом ст. 138 ЦПК Швейцарії від 19 грудня 2008 року, що набув чинності 01. 01. 2011 року,
		1. Накази, постанови і рішення вручаються по пошті заказним листом або за допомогою інших підстав « під підпис» ( з підтвердженням про отримання).
		2.Вручення (документів) вважається належним, якщо документ був отриманий самим адресатом або його співробітником, або особою, віком не менше 16 років, яка проживає за його місцем проживання, якщо суд не зазначає, що документ повинен бути вручено адресату особисто.
		3. Вручення також вважається здійсненим:
		а) у разі відправки рекомендованим листом, який адресат не отримав: на сьомий день після того, як його не можливо було вручити, за умовиах, що ця особа повинна очікувати таке вручення;
		б) у разі особистого вручення, якщо адресат відмовляється прийняти документ і якщо така відмова зафіксована посильним у день відмови.
		4. Інші документи можуть бути вручені простим листом.
		Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_7 у судових засіданнях суду м. Брутт кантону Ааргау (Швейцарська Конфедерація) 07. 04. 2011 року та 21. 04. 2011 року не приймала участі внаслідок того, що їй або її уповноваженому не був вчасно і належним чином вручений виклик до суду.
		Згідно листа Президії суду міста Брутт від 29 серпня 2011 року вбачається, що Постанову від 07 квітня 2011 року було надіслано ОСОБА_7 на адресу: Елакерштрассе, 12, 5210, м. Віндіш, помешкання подружжя.
		З заяви на адресу Посольства України в Швейцарській конфедерації вбачається, що з 29 березня 2011 року ОСОБА_7 не проживала за адресою: Елакерштрассе, 12, 5210, м. Віндіш.
		Згідно виписки з історії хвороби ОСОБА_7 № 12592 від 10. 05. 2011 року вбачається, що з 16 квітня 2011 року по 10 травня 2011 року ОСОБА_7 знаходилась на стаціонарному лікуванні у Харківській міській клінічній лікарні швидкої невідкладної дпомоги ім. проф. ОСОБА_15, при цьому судове засідання у м. Брутт кантону Ааргау відбулося 21 квітня 2011 року.
		За змістом ст. 394 ЦПК України, до заяви про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, які засвідчують, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справ.
		Між тим, на порушення вимог ст. 60 ЦПК України заявником таких доказів не надано.
		Посилання в ухвалі суду першої інстанції на те, що малолітню дитину не доцільно повертати до Швейцарської Конферерації, оскільки вона тривалий час проживає в Україні і зміна країни, соціального культурного, мовного середовищ дитини впливає на її розвиток, не спростовують висновку суду про відмову у задоволенні клопотання про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, є формальною підставою, яка не свідчить про скасування ухвали суду.
		Суд повно та всебічно з»ясував обставини по справі, наданим доказам дав належну оцінку і постановив законне рішення.
		Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. 
		  Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312  315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
		УХВАЛИЛА:
		        Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у Харківській області - відхилити.
		         УхвалуЖовтневого районного суду м. Харкова від 05 грудня 2014 року  залишити без змін.
		        Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		Головуючий  
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...