Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/3565/14 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; організації господарської діяльності, у тому числі.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2015. Зареєстровано: 15.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2015.
Дата набрання законної сили: 08.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 жовтня 2015 року                                                                      Справа № 876/7682/15
		 
		Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого суддіЗатолочного В.С.,суддів за участі секретаря судового засідання позивача представника позивача представника третьої особиМатковської З.М., Каралюса В.М., Нефедової А.О., ОСОБА_5, Гриньо Д.Д., Уманціва С.П., Човганина М.І.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Настоятеля релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги ОСОБА_5 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі за позовом Настоятеля релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги ОСОБА_5 до Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи Відділ національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації, Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату Святих рівноапостольних кн.. Володимира та кн. Ольги у м. Ужгород про визнання нечинним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Настоятель релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпорядження голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 22.08.2014 року № 253 про реєстрацію статуту релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги у новій редакції; скасування державної реєстрації статуту нової редакції Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Святих рівноапостольних кн.. Володимира та кн.. Ольги у м. Ужгород, зареєстрованого розпорядженням від 22.08.2014 року № 253; відновлення державної реєстрації статуту релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги, зареєстрованого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 30.03.2014 року № 155.
		В ході розгляду справи судом першої інстанції здійснено заміну неналежного відповідача на належного - Закарпатську обласну державну адміністрацію, а також залучено до участі у справі як третіх осіб Відділ національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації та Релігійну громаду Української православної церкви Київського патріархату Святих рівноапостольних кн.. Володимира та кн.. Ольги у м. Ужгород.
		В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що зміни до статуту були внесені з грубим порушенням розділу V «Порядку внесень змін і доповнень до Статуту» статуту релігійної громади УПЦ Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги, оскільки  для дійсності рішень Парафіяльних зборів необхідно щонайменше участь 250 осіб, тоді як в них прийняло участь всього 20 чоловік. Окрім цього, ОСОБА_7, який підписався в протоколі як голова зборів та священнослужитель, звільнений 20 грудня 2013р. від обов'язків настоятеля парафії та заборонений в священнослужінні. Відтак, вважає, що статут у новій редакції зареєстрований незаконно, оскільки відповідач приймаючи розпорядження, не здійснив перевірку легітимності документів щодо перереєстрації громади, а саме протоколу загальних зборів парафії, не перевірив повноваження осіб, які подали заяву про перереєстрацію статуту на предмет їх відношення до релігійної громади УПЦ Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги. Протокол зборів не міг бути прийнятий до уваги відповідачем, оскільки не був підписаний чинним настоятелем громади УПЦ ОСОБА_5, який є одночасно головою Парафіяльної ради, як це передбачено п. 2.7 Статуту.
		Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
		Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що законом встановлено єдину підставу відмови у реєстрації статуту релігійної організації - якщо статут чи діяльність  самої релігійної організації суперечить чинному законодавству. Інших підстав для відмови в реєстрації статуту діючим законодавством не передбачено.
		Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_5, подавши на неї апеляційну скаргу. Позивач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню із винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.
		Як обґрунтування апеляційної скарги вказує на: судову практику в подібних спорах; те, що саме він є легітимним настоятелем парафії; відсутність в матеріалах справи оскаржуваного розпорядження Закарпатської ОДА; відсутність в осіб, які підписали протокол парафіяльних зборів, статусу членів релігійної громади; порушення передбаченого законодавством та Статутом даної релігійної громади порядку внесення змін до нього.
		Вислухавши суддю-доповідача, апелянта та його представника, які наполягали на задоволенні апеляційної скарги, представників третьої особи, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено і знайшло своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, що розпорядженням Закарпатської обласної державної адміністрації від 30 березня 2004 року № 155 зареєстровано статут релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги.
		Розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 22 серпня 2014 року № 253 затверджено нову редакцію Статуту релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Святих Рівноапостольних Кн. Володимира та Кн. Ольги у м. Ужгород.
		Дана реєстрація відбулася у зв'язку з переходом під юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату.
		За приписами частини першої статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» для одержання релігійною громадою правоздатності юридичної особи громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку подають заяву та статут (положення) на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим - до Уряду Республіки Крим.
		Частинами третьою та шостою статті 14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» передбачено, що орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам та що зміни і доповнення до статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації у тому ж порядку і в ті ж терміни що і реєстрація статутів (положень).
		Згідно пункту 2.1 Статуту релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги органами парафіяльного управління є Парафіяльні збори, очолювані настоятелем, та Парафіяльна рада, підзвітна парафіяльним зборам.
		Відповідно до положень пункту 2.4 Статуту релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги Парафіяльна рада є виконавчим і розпорядчим органом Парафіяльних зборів, а пунктом 2.7 цього ж Статуту встановлено порядок, за яким голова парафіяльної ради повноцінно представляє Парафіяльну раду у ділових відносинах з фінансово-господарських та адміністративних питань та що усі документи, що йдуть з парафії, підписуються настоятелем та головою Парафіяльної ради. У разі, якщо головою Парафіяльної ради є настоятель, другий підпис належить скарбнику.
		Указом Архієпископа Мукачівського і Ужгородського Української православної церкви від 20 грудня 2013 року № 525 настоятелем храму Рівноапостольного Князя Володимира та Рівноапостольної Княгині Ольги в м. Ужгород призначено протоієрея ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 43).
		З матеріалів справи вбачається, що заява про реєстрацію змін і доповнень до Статуту релігійної громади Української православної церкви не була підписана ОСОБА_5, її підписали та подали до обласної державної адміністрації інші особи.
		Також судом першої інстанції не враховано, що відповідно до положень статті 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» статут (положення) релігійної організації приймається, зокрема, на загальних зборах віруючих або на релігійних з'їздах, конференціях.
		Виходячи із пункту 1.3 Статуту релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги, віруючі громадяни є учасниками парафіяльних зборів релігійної громади зазначеної парафії і саме парафія об'єднує громадян православного віросповідання. А за змістом пункту 2.2 того ж Статуту парафіяльні збори складаються із православних віруючих, кліриків та мирян, які досягли 18-річного віку, визнають обов'язковість Статуту Української православної церкви, регулярно відвідують богослужіння та сповідь, перебувають у канонічному послухові настоятелю і не перебувають під забороною чи церковним судом, що забороняє повноцінну участь у Богослужбовому житті. Парафіяльні збори скликаються настоятелем, Парафіяльною радою (або за благословення архієрея, благочинним).
		Тому колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду приходить до висновку, що термін «парафіяльні збори», який використовується у Статуті релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги, та термін «Загальні збори віруючих громадян», який міститься у частині першій ст.. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», є тотожними.
		Крім того, відповідно до пункту 5.1 Статуту релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги зміни та доповнення до Статуту вносяться на розгляд Парафіяльних зборів уповноваженими представниками парафії і реєструються у тому ж порядку, що і Статут.
		Статут релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги був затверджений 13.02.2014 року керуючим Мукачево-Ужгородською єпархією, а зміни до Статуту затверджені Керуючим Закарпатською єпархією Української Православної Церкви Київського Патріархату, який не був керуючим Мукачево-Ужгородською єпархією УПЦ та не мав повноважень вчиняти такі дії з врахуванням іншої канонічної належності Церкви, єпархію якої він очолював.
		Отже Статут релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги у новій редакції не міг бути зареєстрованим Закарпатською обласною державною адміністрацією, оскільки при його затвердженні не було дотримано порядку прийняття, затвердження та внесення на розгляд органів державної влади для реєстрації.
		Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що згідно пункту 2.1 Статуту релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги Парафіяльні збори вважаються чинними за умови присутності на них не менше 2/3 від числа членів Парафіяльних зборів, рішення яких приймається простою більшістю голосів.
		Згідно позовної заяви до складу даної релігійної громади входить 500 віруючих.
		Матеріали справи містять список прихожан релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги (т. 1 а.с. 201-209) - понад 200 осіб.
		В той же час рішення про внесення змін до Статуту приймалось 20 особами і згідно матеріалів справи особи, які приймали рішення про внесення змін до Статуту, не є членами релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги (т. 1 а.с. 200).
		Жодних доказів правомочності проведених зборів громади, які прийняли рішення про внесення змін до Статуту, з огляду на наведені позивачем факти неналежності осіб, які приймали участь у зборах до громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги та відсутність передбаченого Статутом кворуму, суду надано не було.
		Таким чином, прийняття рішення про внесення змін до Статуту порушило право членів громади на участь в прийнятті рішення щодо конфесійної належності громади, тобто фактично порушило їх право на свободу віросповідання, гарантоване ст.. 35 Конституції України та ст.. 3 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
		Згідно ст.. 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.
		Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості.
		Зміна канонічної належності територіальної громади всупереч чи без врахування думки більшості членів цієї громади, що мало місце за обставин даної справи, є порушенням визначених даною нормою закону принципів на спільне задоволення релігійних потреб і на вільну зміну підлеглості у канонічних питаннях.
		Більше того, судом першої інстанції не спростовано доводів позивача про неправомірну участь у зборах громади, якими були прийняті зміни до Статуту, колишнього настоятеля ОСОБА_7, який з 20 грудня 2013 року указом архієпископа Мукачівського і Ужгородського був звільнений з посади настоятеля парафії (а.с. 14). При цьому, наданий відповідачу разом з іншими документами для реєстрації змін до Статуту протокол засідання парафіяльних зборів також підписаний головою зборів протоієреєм ОСОБА_7.
		Позивач звертав увагу суду на те, що після подачі Закарпатській обласній держадміністрації ініціативною групою документів щодо реєстрації змін до Статуту (заяви протоколу зборів парафії та зміненого Статуту) ці документи відповідачем були повернуті із зауваженнями. В той же день, виходячи з дати реєстрації заяви, документи були подані повторно, але в іншій зміненій редакції (а.с. 45-59 т. 1).
		Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду звертає увагу на те, що повернення документів із зауваженнями не передбачено чинним законодавством.
		Більше того, відповідачем подані повторно документи прийняті для реєстрації без врахування тієї обставини, що зміни в них внесені «заднім числом» без фактичного проведення будь-яких зборів. Так само «заднім числом» здійснено їх реєстрацію відповідачем. Такий висновок ґрунтується на очевидних та істотних відмінностях в текстах протоколів зборів парафії та зміненого Статуту, які подавалися первісно і повторно, але при цьому датованих однією датою, а також, що зауваження, якими документи направлені на доопрацювання, датовані 07.07.2015 року (а.с. 53 т. 1), а повторно подані після зауважень документи датовані червнем 2015 року і при цьому дата реєстрації їх відповідачем вказана 25.06.2015 року (а.с. 59, 59 на звороті т. 1).
		 
		Закарпатська обласна державна адміністрація, з врахуванням даних порушень чинного законодавства щодо порядку прийняття, затвердження та внесення на розгляд органів державної влади для реєстрації змін до статуту релігійної організації, відповідно до положень статті 15 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» не мала підстав для реєстрації Статуту у новій редакції, а, зареєструвавши його, порушила права громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги.
		 
		Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, апеляційний суд на підставі статті 202 КАС України вважає за необхідне оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		 
		Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Настоятеля релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги ОСОБА_5  задовольнити.
		Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 25.06.2015 року у справі № 807/3565/14 скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою позов настоятеля релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги ОСОБА_5 до Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання нечинним та скасування розпорядження, скасування державної реєстрації та зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
		Визнати нечинним та скасувати розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 22 серпня 2014 року № 253 «Про реєстрацію статуту релігійної громади».
		Скасувати державну реєстрацію статуту нової редакції Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Святих рівноапостольних кн.. Володимира та кн.. Ольги у м. Ужгород, зареєстрованого розпорядженням від 22.08.2014 року № 253.
		Відновити державну реєстрацію статуту релігійної громади Української православної церкви Святих Рівноапостольних князя Володимира Великого і княгині Ольги, зареєстрованого розпорядженням голови Закарпатської обласної державної адміністрації від 30.03.2014 року № 155.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий:                                                                                В.С. Затолочний
		Судді                                                                                          З.М. Матковська
		                                                                                                    В.М. Каралюс
		 
		 
		Повний текст постанови складено 12.10.2015 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...