Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2314/9723/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди завданої внаслідок вчинення злочину.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2015. Зареєстровано: 15.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси      
		 
		Справа № 2314/9723/12                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             
		Р І Ш Е Н Н Я 
		   02 жовтня 2015 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
		головуючого - судді: Казидуб О.Г.
		при секретарі:     Зайцевій О.І.
		за участю прокурора: Зубенко В.С.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
		В С Т А Н О В И В :
		Заступник прокурора Черкаської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі дочірного підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в сумі 19 750 000 грн., вказуючи що згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор має право звертатися до суду в передбачених законом випадках. Статтею 36-1 вказаного Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме: заподіяння державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність. Дана норма ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» кореспондує ст. 45 ЦПК України. Прокуратурою області встановлено, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012 визнано ОСОБА_1 винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбуття основного покарання з випробуванням строком на один рік, зобов'язавши засудженого відповідно до п. п. 2, 3 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
		За ч. 2 ст. 366 КК України призначено покарання у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік.
		Відповідно до ч. 5 ст. 74, ч. 1 п. З ст. 49 КК України звільнено засудженого від відбування призначених за ч. 2 ст. 366 КК України покарань у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності. Ухвалою судової колегії в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 11.09.2012, зазначений вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012 залишено без змін.
		В ході розгляду кримінальної справи судом встановлено, що внаслідок зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_1 при укладенні та виконанні договору № 26/07 від 16.07.2004 з TOB «ПРОНТА СЕРВІС», договорів № 41/08 і №68/08 від 12.08.2004 з підприємством «Укрінвопромінвест», та внаслідок складання і видачі ОСОБА_1 завідомо неправдивих офіційних документів, ДП «Черкаський облавтодор» зазнало матеріальних збитків на суму 19 мільйонів 750 тисяч гривень. ОСОБА_1, займаючи з 05.09.2003 по 20.04.2006 посаду директора дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі ДП «Черкаський облавтодор»), будучи службовою особою, яка займала на державному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, протягом липня-жовтня 2004 року вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинили тяжкі наслідки, за наступних обставин. ОСОБА_1 призначений на посаду директора ДП «Черкаський облавтодор» 05.09.2003 згідно наказу № 95-ВК голови правління відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») за погодженням з Державною службою автомобільних доріг України. Директор підприємства самостійно вирішував питання діяльності підприємства, ніс повну відповідальність за його стан і діяльність, дотримання фінансової та договірної дисципліни, розпоряджався засобами та майном згідно з чинним законодавством і Статутом, укладав угоди, договори, контракти, видавав накази, давав обов'язкові для усіх працівників вказівки, приймав на роботу та звільняв працівників. Засновник не мав права втручатись в оперативну та господарську діяльність підприємства, за винятком питань, віднесених Статутом до виняткового права засновника.
		Відповідно до п. п. 1, 13 контракту № 45 від 09.09.2003, укладеного між ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України, в особі голови правління, та ОСОБА_1 на термін з 09.09.2003 до 09.09.2008, ОСОБА_1 як директор ДП «Черкаський облавтодор» був зобов'язаний безпосередньо і через апарат управління дочірнього підприємства здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження переданого в оперативне управління підприємству державного майна. Також, ОСОБА_1 був наділений правом діяти від імені дочірнього підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати господарські та інші угоди, розпоряджатись коштами дочірнього підприємства, в межах своєї компетенції, видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для філій, представництв та працівників дочірнього підприємства. ОСОБА_1 використав своє службове становище всупереч інтересам служби, виконуючи вказівки керівників ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», які не були для нього обов'язковими та суперечили нормативним актам, що визначали його службові повноваження як керівника державного підприємства, погодився на укладення договору на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт, а також договорів підряду на проведення обстеження системи управління охороною праці та оцінки протипожежного стану, з порушенням чинного законодавства та відомчих наказів, внаслідок чого TOB «ПРОНТА СЕРВІС» та підприємство «Укрінвопромінвест» безпідставно отримали від ДП «Черкаський облавтодор» грошові кошти в сумі 19 млн. 750 тис. грн., не надавши ДП «Черкаський облавтодор» передбачені договорами результати робіт.Вироком суду, що набрав законної сили, встановлено вину ОСОБА_1 і доведено розмір завданих ним збитків в сумі 19 млн. 750 тис. грн., то ж цей факт за змістом ч. 4 ст. 61 ЦПК України повторного доказування не потребує.
		На підставі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистими немайновими правами фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. ДП «Черкаський облавтодор» (код ЄДРПОУ 31141625), розташоване за адресою: місто Черкаси, бульвар Шевченка, 389 (Придніпровський район), є юридичною особою, засноване на власності ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України, акціонером якої є держава в особі Державної служби автомобільних доріг України, а тому майно ДП «Черкаський облавтодор» є державною власністю. Згідно ст. ст. 2, 3, 4, 6 Статуту ДП «Черкаський облавтодор», підприємство має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку та штампи зі своїм найменуванням, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями, не відповідає за зобов'язаннями засновника, так само як і засновник не відповідає за зобов'язаннями підприємства, має майно, яке складається з сукупності речей, майнових прав, інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі, яке передається засновником підприємству в господарське відання.
		ДП «Черкаський облавтодор» засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці та кооперації.
		Невідшкодування завданої шкоди тягне за собою збій у виконанні договірних зобовязань, виплати заробітної плати працівникам підприємства, несплати страхових внесків, податків, зборів, що і становить загрозу економічним та майновим інтересам держави. 
		Вказане у відповідності зі ст. 121 Конституції України покладає на органи прокуратури обов'язок здійснювати представництво інтересів держави в суді, шляхом внесення та підтримання даного позову. Відповідно до ч. 3 ст. 110 ЦПК України позови про відшкодування шкоди завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем перебування позивача, або за місцем завдання шкоди.Просить постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» збитки в сумі 19 750 000 грн. Судові витрати віднести на рахунок відповідача.
		Представник прокуратури Черкаської області прокурор Зубенко В.С. змінив правового обґрунтування фактичних обставин справи, оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.03.2015, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.10.2013 та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19.11.2013 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, а саме про правову перекваліфікацію спірних правовідносин. За обставинами справи, вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012 року, залишеним без змін ухвалою судової колегії в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 11.09.2012 року, ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366 КК України та визначено покарання. У ході розгляду кримінальної справи судом встановлено, що внаслідок зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_1 при укладенні та виконанні договору № 26/07 від 16.07.2004 з TOB «Пронта Сервіс», договорів № 41/08 та №68/08 від 12.08.2004 з підприємством «Укрінвопромінвест», та внаслідок складання і видачі ОСОБА_1 завідомо неправдивих офіційних документів, ДП «Черкаський облавтодор» зазнало матеріальних збитків на суму 19 750 000 грн.. ОСОБА_1, займаючи з 05.09.2003 по 20.04.2006 посаду директора дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», будучи службовою особою, яка займала на державному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, протягом липня-жовтня 2004року вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинили тяжкі наслідки, за наступних обставин. ОСОБА_1 призначений на посаду директора ДП «Черкаський облавтодор» 05.09.2003р. згідно наказу № 95-ВК голови правління відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за погодженням з Державною службою автомобільних доріг України. Директор підприємства самостійно вирішував питання діяльності підприємства, ніс повну відповідальність за його стан і діяльність, дотримання фінансової та договірної дисципліни, розпоряджався засобами та майном згідно з чинним законодавством і Статутом, укладав угоди, договори, контракти, видавав накази, давав обов'язкові для усіх працівників вказівки, приймав на роботу та звільняв працівників. Засновник не мав права втручатись в оперативну та господарську діяльність підприємства за винятком питань, віднесених Статутом до виняткового права засновника.
		Відповідно до п. п. 1, 13 контракту № 45 від 09.09.2003, укладеного між ЗАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», в особі голови правління, та ОСОБА_1 на термін з 09.09.2003 до 09.09.2008, ОСОБА_1 як директор ДП «Черкаський облавтодор» був зобов'язаний безпосередньо і через апарат управління дочірнього підприємства здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження переданого в оперативне управління підприємству державного майна. ОСОБА_1 був наділений правом діяти від імені дочірнього підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати господарські та інші угоди, розпоряджатись коштами дочірнього підприємства, в межах своєї компетенції, видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для філій, представництв та працівників дочірнього підприємства. ОСОБА_1 використав своє службове становище всупереч інтересам служби, виконуючи вказівки керівників ВАТ «ДАК «Автомобільні пороги України», які не були для нього обов'язковими та суперечили нормативним актам, що визначали його службові повноваження як керівника державного підприємства, погодився на укладення договору на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт, а також договорів підряду на проведення обстеження системи управління охороною праці та оцінки протипожежного стану, порушенням чинного законодавства та відомчих наказів, внаслідок чого ТОВ «Пронта Сервіс» та підприємство «Укрінвопромінвест» безпідставно отримали від ДП «Черкаський облавтодор» грошові кошти в сумі 19 млн. 750 тис. грн., не надавши ДП «Черкаський облавтодор» передбачені договорами результати робіт. Вироком суду, що набрав законної сили, при вищевказаних обставинах встановлено вину ОСОБА_1 у заподіяні при виконанні ним трудових обов'язків матеріальних шкоди ДП «Черкаський облавтодор» на суму 19 750 000 грн. Дані обставини за змістом ч. 4 ст. 61 ЦПК України повторного доказування не потребують.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть повну матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, зокрема, у випадках, коли шкоди завдано, діями працівника, мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
		Із роз'яснень, викладених у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» № 14 від 29.12.1992 зазначено, що відповідно до ст. 130 КЗпП відшкодування шкоди провадиться незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності за дії (бездіяльність), якими заподіяна шкода підприємству, установі, організації. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» 197500000 грн. матеріальних збитків та підтримав пояснення викладенні в порядку ст.27 ЦПК України (том. 2 арк. спр. 34-47)
		Представник дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за довіреності ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив , що він позов не підтримує, хоч діє від імені ДП» Черкаський облавтодор», в інтересах якого прокурор подав позов та вважає, що підстав для звернення з позовом до суду немає на день розгляду судом позову, договори між TOB «Пронта Сервіс», підприємством «Укрінвопромінвест» та ДП «Черкаський облавтодор» не розірвані та не визнані недійсними. ДП «Черкаський облавтодор» сплатило не власні кошти, а кошти отримані від інших підприємств та організацій. За таких умов, дійсна пряма шкода буде заподіяна ДП «Черкаський облавтодор» у тому випадку, коли вказані кошти будуть сплачені або відшкодовані дочірнім підприємством Південно-західній та Донецькій залізниці і благодійному фонду „Будівельник Київщини". Такод зазначив що ДП «Черкаський облавтодор» не було залучено у кримінальну справу в якості цивільного позивача, тому зазначені докази до матеріалів кримінальної справи не приєднувались, а правова оцінка під час прийняття вироку їм не надавалась. Твердження прокурора про те, що вироком установлено, що через злочинні дії ОСОБА_1, а саме підписання актів виконаних робіт, ДП «Черкаський облавтодор» позбавлено права посилатись на відступи від умов договорів і недоліків у роботі та вимагати у звязку з цим відшкодування збитків, спричинених невиконанням договорів ТОВ «Пронта Сервіс» та підприємству «Укрінвопромінвест», зовсім не свідчить про відсутність інших способів захисту права. Прокуратура має право звернутись з позовами до вказаних субєктів господарювання про визнання їх недійсними . Твердження прокурора про те, що до постановлення вироку були відсутні підстави для звернення з позовом про відшкодування шкоди, є безпідставним, оскільки строк давності за позовом про стягнення збитків починає рахуватись не з моменту постановлення вироку суду, яким встановлюється вина у вчиненні злочину, а з моменту виявлення шкоди, заподіяної працівником, оскільки згідно абз.3 ст.130 КЗпП України за наявності підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності, а тому прокурором пропущено строки звернення до суду. 
		Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнав та суду пояснив, прокурором в судовому засіданні не доведено у чому полягає майнова шкода, не розкрито її сутність. У справі відсутні висновки ревізій, перевірок, відповідних економічних чи бухгалтерських експертиз. Відсутні такі докази і в матеріалах кримінальної справи, а тому посилання прокурора на вирок Соснівського райсуду м. Черкаси безпідставним. Дочірне підприємство, яке прокурор визнав позивачем у справі, заперечує факт заподіяння їм майнової шкоди. Згідно балансу за 2004 рік та звіту про фінансові результати за 2004 рік підприємство отримало прибуток у розмірі 130тис.грн., згідно довідки ДП на підприємстві відсутня дебіторська заборгованість по контрагентам Тов «ПронтаСервіс» та підприємством Укрінвопромінвест» договори, укладені ДП» Черкаський облавтодор» із зазначеними підприємствами не визнавались недійсними у судовому порядку, кошти у дохід держави не стягувались, тому сама підстава сплати коштів є незаконною. Також прокуратурою пропущенні строки звернення з позовом до суду, оскільки відповідно до ст.233 КЗпП України встановлює строк в один рік з дня виявлення заподіяної шкоди працівником, але вважає що прокурор намагається підмінити поняття, вказуючи, що початок перебігу строку давності починає рахуватись не з моменту виявлення, а з часу встановлення заподіяння шкоди вироком суду. А тому просив в позові відмовити. 
		Суд, заслухавши учасників процесу, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що в позові необхідно відмовити з наступних підстав.
		Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.10.2013року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області від 19.11.2013, позовні вимоги заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі ДП «Черкаський автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» шкоду в сумі 19750000 грн.
		Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 19.03.2014 вказані вище судові рішення на підставі статті 341 ЦПК України змінено в частині правового обґрунтування. Позов заступника прокурора Черкаської області задоволено на підставі ст. 130 КЗпП України стягнуто з ОСОБА_1 па користь ДП «Черкаський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» майнову шкоду в розмірі 19750000 грн. Постановою Верховного Суду України від 26.11.2014 ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.03.2014 скасовано, справу передано на новий касаційний розгляд. Верховний Суд України не погоджуючись із висновками Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в частині розміру відшкодування шкоди, зазначив, що судами попередніх інстанцій було встановлено як підстави й умови покладення матеріальної відповідальності на працівників(ст.130 КЗпП України, розділ 1 Положення), так і розмір такої матеріальної відповідальності (статті 132-135 КЗпП України, розділ 11-1V Положення). Положеннями статті 137 КЗпП України, суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, повинен врахувати ступінь вини працівника і ту конкретну обставину, за якої шкоду було заподіяно, а тому суди не визначились і не зробили правових висновків щодо наявності підстав, визначених статтею 137 КЗпП України, та застосування до встановлених правовідносин положень зазначеної норми права.
		З указаних підстав ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.03.2015, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 01.10.2013 та ухвалу апеляційного суду Черкаської області від 19.11.2013 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Як передбачено ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК). 
		Відповідно до положень ст. ст. 11, 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. 
		Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. ч. 2, 3 ст. 58 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 59 ЦПК України). 
		В судовому засіданні встановлено, що вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012 ОСОБА_3 відповідача по справі визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на два роки.
		На підставі ст. 75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбуття основного покарання з випробуванням строком на один рік, зобов'язавши засудженого відповідно до п. п. 2, 3 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи. За ч. 2 ст. 366 КК України призначено покарання у виді двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій строком на один рік. Відповідно до ч. 5 ст. 74, ч. 1 п. З ст. 49 КК України звільнено засудженого від відбування призначених за ч. 2 ст. 366 КК України покарань у зв'язку із закінченням строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.
		Ухвалою судової колегії в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 11.09.2012 року вищевказаний вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012 залишено без змін. Касаційну скаргу на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси та ухвалу Апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_1 не подавав.
		Під час розгляду кримінальної справи судом встановлено, що внаслідок зловживання своїм службовим становищем ОСОБА_1 при укладенні та виконанні договору № 26/07 від 16.07.2004 з TOB «ПРОНТА СЕРВІС», договорів № 41/08 і №68/08 від 12.08.2004 з підприємством «Укрінвопромінвест», та внаслідок складання і видачі ОСОБА_1 завідомо неправдивих офіційних документів, ДП «Черкаський облавтодор» зазнало матеріальних збитків на суму 19 мільйонів 750 тисяч гривень .
		ОСОБА_1, займаючи з 05.09.2003 по 20.04.2006 посаду директора дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», будучи службовою особою, яка займала на державному підприємстві посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, протягом липня-жовтня 2004 року вчинив зловживання службовим становищем та службове підроблення, що спричинили тяжкі наслідки, за наступних обставин.
		ОСОБА_1 призначений на посаду директора ДП «Черкаський облавтодор» 05.09.2003 згідно наказу № 95-ВК голови правління відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за погодженням з Державною службою автомобільних доріг України.
		Директор підприємства самостійно вирішував питання діяльності підприємства, ніс повну відповідальність за його стан і діяльність, дотримання фінансової та договірної дисципліни, розпоряджався засобами та майном згідно з чинним законодавством і Статутом, укладав угоди, договори, контракти, видавав накази, давав обов'язкові для усіх працівників вказівки, приймав на роботу та звільняв працівників.
		Засновник не мав права втручатись в оперативну та господарську діяльність підприємства, за винятком питань, віднесених Статутом до виняткового права засновника.
		Відповідно до п. п. 1, 13 контракту № 45 від 09.09.2003, укладеного між ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України, в особі голови правління, та ОСОБА_1 на термін з 09.09.2003 до 09.09.2008, ОСОБА_1 як директор ДП «Черкаський облавтодор» був зобов'язаний безпосередньо і через апарат управління дочірнього підприємства здійснювати поточне керівництво підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження переданого в оперативне управління підприємству державного майна. Також, ОСОБА_1 був наділений правом діяти від імені дочірнього підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях, укладати господарські та інші угоди, розпоряджатись коштами дочірнього підприємства, в межах своєї компетенції, видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для філій, представництв та працівників дочірнього підприємства. 
		Відповідно до ч. 4. ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. 
		Розяснюючи вказане положення кодексу, Пленум Верховного Суду України в п.7 постанови від 18 грудня 2009 року N 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи .
		Відповідно до ч.1п.3ст.134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкода завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.
		Як зазначено у вироку від 18.06.2012 року, який набрав законної сили « злочинні дії ОСОБА_1 повязанні із зловживанням службовим становищем та службовим підробленням, кваліфіковані як такі, що спричинили тяжкі наслідки, оскільки державному підприємству -ДП»Черкаський облавтодор» заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 19млн.750 тисяч грн., яка більше ніж у 250разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Суд вважає, що предявлене обвинувачення доведено і дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст.364 КК України - зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з корисних мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використання службовою особою влади чи службового становища в супереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.»
		Відповідно до ст.130 КЗпП працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення на них трудових обовязків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями(бездіяльність) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
		Відповідно до абз. 2 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати. 
		Як встановлено в судовому засіданні під майновою шкодою, завданою ДП «Черкаський облавтодор», прокурор розуміє сплату ДП «Черкаський облавтодор» коштів у розмірі 17, 5 млн. грн. ТОВ «Пронта Сервіс» на підставі договору № 26/7 від 16.07.2004 р. на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт та перерахування коштів у розмірі 2, 250 млн. грн. підприємству «Укрінвопромінвест» на підставі договору підряду № 41/08 від 12.08.2004 р. на обстеження системи управління охороною праці та договору № 68/08 від 12.08.2004 р. на проведення оцінки протипожежного стану. Як вбачається з матеріалів справи, що кошти сплачені ТОВ «ПРОНТА-СЕРВІС», ДП «Черкаський облавтодор» отримало від ДТГО «Південно-західна залізниця», як встановлено вироком суду та зазначено у поясненнях прокурора, 16.07.2004 р. на рахунок позивача надійшло 17, 5 млн. грн. (том №1, арк.спр.139, як передоплата на виконання робіт по реконструкції автодороги Київ-Одеса, які того ж дня перераховані ТОВ «ПРОНТА-СЕРВІС» в якості попередньої оплати за виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт. Кошти в сумі 2 млн. 250 тис грн. (том №1, арк.спр.140), отримані ДП «Черкаський облавтодор» 13 серпня 2004 року від Донецької залізниці у розмірі 1 млн. 350 тис.грн. в якості благодійної допомоги, а також від благодійного фонду „Будівельник Київщини" у розмірі 900 тис. грн. також в якості благодійної допомоги і наступного дня - 13.08.2004 р. перераховані на розрахунковий рахунок підприємства „Укрінвопромінвест" у вигляді стовідсоткової передплати згідно укладених договорів з цим підприємством.
		Відповідно до ст.138 КЗпП обов'язок доказування наявності підстав та умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника (тобто, наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; майновий стан працівника) покладається на власника або уповноважений ним орган.
		Також представник ДП «Черкаський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за довіреності ОСОБА_2 в судовому засіданні надав докази про відсутність заподіяння збитків ДП «Черкаський облавтодор», зокрема довідка про відсутність дебіторської заборгованість ДП «Черкаський облавтодор» (том.1арк.спр.70) по контрагентам ТОВ «Пронта Сервіс» та підприємству «Укрінвопромінвест»; баланс ДП «Черкаський облавтодор» на 31.12.2004 р. та звіт про фінансові результати за 2004 р., відповідно до яких підприємство у 2004 році отримано прибуток у розмірі 130000 гривень ( том№1 арк.спр.189-190); довідка ДП «Черкаський облавтодор», відповідно до якої на час розгляду справи у суді договір № 26/7 від 16.07.2004 р. на виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт, укладений між ДП «Черкаський облавтодор» та ТОВ «Пронта Сервіс», договір підряду № 41/08 від 12.08.2004 р. на обстеження системи управління охороною праці та договір № 68/08 від 12.08.2004 р. на проведення оцінки протипожежного стану, укладений з підприємством «Укрінвопромінвест» на даний час є чинними відповідно до довідки №1540/11 від 01.10.2013 року (том№1арк.спр.154), але суд дані докази не може взяти до уваги, оскільки вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012 р., ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, оскільки державному підприємству -ДП»Черкаський облавтодор» заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 19млн.750 тисяч грн., хоча ДП «Черкаський облавтодор» не було залучено у кримінальну справу в якості цивільного позивача.
		Суд не може погодитися з думкою прокурора про те що шкода, заподіяна злочинними діями ОСОБА_1, доводиться також рішенням господарського суду м. Києва від 19.03.2015 р. у справі № 8/322 за позовом ДТГО «Південно-Західна залізниця» до ДП «Черкаський облавтодор», Державного агентства автомобільних доріг України, Служби автомобільних доріг у Черкаській області про стягнення 10, 5 млн. грн., оскільки у рішенні господарського суду м. Києва від 19.03.2015 р., не міститься жодного посилання на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2012 р. та установлені вироком обставини.
		Відповідно до частини третьої статті 130 КЗпП, матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
		Відповідно до ст.137 КЗпП України зазначено, що суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обставину, за якої шкоду заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути зменшений. Суд може зменшити розмір покриття шкоди, заподіяної працівником, незалежно від його майнового стану, за винятком випадків, коди шкода заподіяна злочинними діями працівника, вчиненими з корисливою метою. 
		Відповідно до ст.138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов передбачених статтею 130 цього кодексу.
		Відповідно до ст.132 КЗпП України за заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обовязків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві. Відповідно до довідки ДП «Черкаський облавтодор» від 14.09.2015 року №1271/12 (арк.спр.148) середній заробіток ОСОБА_1 на час коли він працював становить 4135, 07грн. 
		Враховуючи вище викладене суд вважає, що вироком суду встановлено, що державі в особі ДП «Черкаський облавтодор» заподіяно шкоду в розмірі 19750000 грн., тому дані обставини не підлягають доказуванню відповідно до п. 4 ст. 61 ЦПК України та шкода у розмірі 19750000 грн. не підлягає зменшенню відповідно до ст. 137 КЗпП України оскільки шкода заподіяна злочинними діями працівника вчиненими з корисливою метою, як передбачено ч. 2 ст. 364 КК України по якій ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, а тому шкода яка   заподіяна повинна бути стягнута з ОСОБА_1 в прибуток держави в особі ДП «Черкаський облавтодор».
		Згідно частини третьої статті 233 КЗпП звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди, тому суд вважає безпідставні посилання прокурора на ст.261 ЦК України, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила
		Відповідно до абз. 2 п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. 
		Як встановлено в судовому засіданні прокуратурі було відомо про заподіяну шкоду ОСОБА_1 ще в 2009 році, про що свідчить лист Генеральної прокуратури України від 22.09.2009 р. № 06/3/1-16238-05(том.2 арк.спр.23) в якому зазначено: «що згідно ст.28, 50 КПК України (в редакції 1960 року) підприємство, яке зазнало шкоду внаслідок вчинення злочину, вправі при провадженні в кримінальній справі предявити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою. Цивільний позов може бути предявлений як під час досудового слідства, так і під час досудового розгляду справи, але до початку судового слідства. Про прийняте рішення щодо предявлення позову просить повідомити Генеральну прокуратуру України письмово.» Між тим, окрім даної позовної заяви, яка надійшла до суду 06.12.2012 року після винесення вироку, інших позовних заяв до суду не подавали.
		Твердження прокурора про те, що ним не порушені строки передбаченні ст.233 КЗпП України, тобто до постановлення вироку у нього були відсутні підстави для звернення з позовом про відшкодування шкоди, є безпідставними, оскільки строк давності за позовом про стягнення збитків починає рахуватись не з моменту постановлення вироку суду, яким встановлюється вина у вчиненні злочину, а з моменту виявлення шкоди, заподіяної працівником та застосовуються лише за заявою однієї зі сторін.
		Відповідно до ст.ст. 45, 46 ЦПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обовязки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. А тому суд вважає, що положення закону про початок строку давності поширюється й на звернення прокурора до суду із позовною заявою про захист державних інтересів. Саме таку правову позицію висловив Верховний суд України у постанові від 27 травня 2014 року у справі №3-23гс14.
		Разом з тим потрібно врахувати що прокурору стало відомо про заподіяння шкоди в 2009 році, звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди, а тому на думку суду позивач пропустив визначений законом строк та звернувся з цим позовом тільки 06.12.2012 року, питання про його поновлення не ставив, тому у задоволенні позову потрібно відмовити за пропуском строку на звернення до суду.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст.130, 132-135, 134ч.3, 137, 138, 233 КЗпП України, постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29 грудня 1992 року «Про судову практику у справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками ,ст.ст. 8, 10, 11, 60, ч.4ст.61, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, 
		В И Р І Ш И В :
		В позовних вимогах заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Державного підприємства «Черкаський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - відмовити повністю.
		Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції на протязі 10 днів. ?
		    
		 Головуючий:  ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...