Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1641/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2015. Зареєстровано: 16.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 жовтня 2015 року Справа № 922/1641/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		головуючий суддя: судді:Алєєва І.В. (доповідач), Данилова М.В., Рогач Л.І.за участю представників:від прокуратури:Онуфрієнко М.В. посв. №031806 від 30.01.2015р.;від відповідача 1:не з'явився;від відповідача 2:Фомін Р.Б., дов. №3 від 16.03.2015р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуЗаступника прокурора Харківської областіна постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р.у справі господарського суду№922/1641/15 Харківської областіза позовомВ.о. прокурора м.Харковадо 1. Харківської міської ради; 2. Обслуговуючого кооперативу ЖБК "Бархани"прозобов'язання вчинити певні діїВ С Т А Н О В И В:
		Рішенням господарського суду Харківської області від 28.04.2015р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. у справі №922/1641/15, у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Судами застосовані наслідки спливу позовної давності.
		Заступник прокурора Харківської області з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
		Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.10.2015р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
		Розпорядженням заступника секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 09.10.2015р. №03-05/1641 у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дроботової Т.Б., для розгляду касаційної скарги у справі №922/1641/15 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Алєєва І.В. (доповідач), судді - Данилова М.В., Рогач Л.І.
		У письмовому відзиві на касаційну скаргу та додаткових поясненнях до неї Обслуговуючий кооператив ЖБК "Бархани" просив оскаржувані судові акти попередніх судових інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 13.10.2015р. прокурор підтримав вимоги касаційної скарги. Представник Обслуговуючого кооперативу ЖБК "Бархани" заперечував проти її задоволення. Харківська міська рада уповноваженого представника не направила. Явка не визнавалась обов'язковою.
		Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Заступника прокурора Харківської області з мотивів, викладених в постанові касаційної інстанції.
		Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, рішенням Харківської міської ради від 24.02.2010р. №13/10 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" ОК "ЖБК "Бархани" надано земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:13:009:0023), яка належала територіальній громаді м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови, загальною площею 2,0565 га, в межах акту встановлення меж земельної ділянки на місцевості від 17.02.2010р. №57/10 для будівництва та подальшої експлуатації житлової забудови по вул. Тополиній (в районі вул. Квітучої).
		На підставі вказаного рішення Управлінням Держкомзему у м. Харкові видано ОК "ЖБК "Бархани" державний акт серії ЯЛ №189776 на право власності на земельну ділянку, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №321070600019 від 03.09.2010 р. (а.с.33).
		Предметом спору у даній справі є вимога про незаконним та скасування п. 12.2 додатку 1 до рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для розміщення об'єктів містобудування" від 24.02.2010р. №13/10; визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №189776; зобов'язання ОК "ЖБК "Бархани" повернути територіальній громаді м.Харкова в особі Харківської міської ради земельну ділянку площею 2,0565га з кадастровим номером 6310136600:13:009:0023.
		В процесі судового розгляду даної справи, відповідачами було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, дійшов до висновку, що В.о. прокурора м.Харкова звернувся до суду з даною позовною заявою із пропуском строку позовної давності.
		У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК).
		Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.
		Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015р. у справі №6-68цс15, яка була прийнята на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах зазначив, що оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.
		Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (п. 570 рішення від 20.09.2011р. за заявою №14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).
		Визначення початку відліку позовної давності міститься в ст. 261 ЦК України, зокрема, відповідно до ч. 1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Разом із тим ч.ч. 1, 2, 4 ст. 29 ГПК України встановлено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.
		Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що норми закону встановлені ч. 1 ст. 261 ЦК України про початок перебігу позовної давності, встановлені для особи, права або інтереси якої порушено, поширюються і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.
		Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 01.07.2015р. у справі №6-178цс15 та від 16.09.2015р. у справі №6-68цс15, які були прийняті на спільному засіданні судових палат у цивільних та господарських справах.
		Також, господарськими судами попередніх інстанції зазначено про обізнаність прокурора щодо прийняття оскаржуваного рішення ще у 2010 році з посиланням на протокол пленарного засідання Харківської міської ради від 24.02.2010р. Апеляційною інстанцією також враховано, що до прокуратури міста Харкова листом №08-04/700/2-10 від 26.03.2010р. направлялось оскаржуване рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання.
		Отже, господарські суди попередніх інстанцій, з огляду на те, що з відповідною позовною заявою заступник прокурора звернувся в березні 2015 року, дійшли до обґрунтованого висновку, що останній звернувся до суду із пропуском строку позовної давності.
		Отже, встановлення обставин пов'язаних із спливом строку позовної давності свідчить про правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій ч. 4 ст. 267 ЦК України.
		В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. 
		Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.
		Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. у справі №922/1641/15 відсутні.
		Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.07.2015р. у справі №922/1641/15 - залишити без змін, а касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області - без задоволення.
		 
		Головуючий суддя (доповідач) І.В. Алєєва     Суддя       М.В. Данилова     Суддя      Л.І. Рогач

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...