Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 808/4090/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); Справи зі спорів фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження нормативно-правових актів, виданих (усього), у тому числі:; Іншими міністерствами.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2015. Зареєстровано: 20.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2015.
Дата набрання законної сили: 09.02.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 жовтня 2015 року о 12 год. 40 хв.Справа №  808/4090/15   м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі 
		головуючого судді Семененко М.О.
		за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.
		за участю представників:
		        позивача  ОСОБА_1,
		        відповідача  ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_3
		до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції
		про визнання протиправним та скасування висновку,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі  відповідач, ДПІ у Запорізькому районі), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» від 30.06.2015 №84/10/08-08.17.111 (далі  Висновок).
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновок про зазначення позивачем в декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік недостовірних відомостей щодо наявності майна (майнових прав) не відповідає фактичним обставинам, оскільки всі показники декларації відповідають фактичному майновому стану.
		Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що під час проведення перевірки даних, зазначених позивачем в декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, встановлено відображення недостовірних даних, а саме: у розділі V декларації не зазначений розмір внесків до статутного (складеного) капіталу ТОВ «Китайінвест», засновником якого є позивач. 
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.
		Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. 
		Представник третьої особи в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, письмові пояснення по суті позовних вимог до суду не подав, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
		Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
		З матеріалів справи судом встановлено, що з 24.04.2015 ОСОБА_3 працює в Запорізькій митниці Державної фіскальної служби України на посаді заступника начальника управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням  начальника аналітичнопошукового відділу.
		Відповідно до п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади», Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених ч.ч. 3 та 4 ст.1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №563, та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 №1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за №1385/26162, відповідачем проведено перевірку відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» щодо ОСОБА_3, за результатами якої складено Висновок.
		В ході перевірки встановлено, що позивач у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за 2014 рік вказав недостовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого ним за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про очищення влади», які не відповідають наявній податковій інформації про його майно (майнові права).
		Суд звертає увагу, що зі змісту Висновку не можливо встановити, які саме відомості є недостовірними. Разом з тим, у супровідному листі № 1524/10/08-08-17-111 від 30.06.2015, яким зазначений Висновок направлений на адресу Запорізької митниці Державної фіскальної служби, додатково повідомлено, що ОСОБА_3 не відображено в декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2014 рік інформацію щодо перебування засновником ТОВ «Китайінвест».
		Не погодившись з висновками проведеної перевірки, позивач звернувся з позовом до суду.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України «Про очищення влади».
		Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про очищення влади» очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.
		Пунктом 2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини пятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на пятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обовязковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку. Орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обовязки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки. Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку (ч.10, 11 ст.5 Закону України «Про очищення влади»).
		Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №1100 від 03.11.2014, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за № 1385/26162 (далі  Порядок).
		Згідно п.3 згаданого Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:
		1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;
		2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;
		3) проведення перевірки, що фактично полягає в:аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації; порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності; порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;
		4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;
		5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;
		6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.
		Відповідно до п.10 Порядку у розділі V декларації перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майнових прав, у тому числі суми коштів на рахунках у банках та в інших фінансових установах, номінальної вартості цінних паперів, розміру внесків до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про майнові права такої особи; відповідність вартості майнових прав, у тому числі суми коштів на рахунках у банках та в інших фінансових установах, номінальної вартості цінних паперів, розміру внесків до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації, вказаних у декларації, набутих особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.
		На виконання п.12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.
		Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.
		З аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, що предметом перевірки є відомості, які відображені особою у декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, поданій за минулий рік за формою, що встановлена Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». При цьому, складенню висновків перевірки має передувати повідомлення особи, щодо якої перевірка здійснюється, про виявлені недостовірності або невідповідності. Така особа зобовязана надати відповідні письмові пояснення та підтверджуючи документи, які є обовязковими для розгляду та врахування органом, що здійснює перевірку. Невиконання зазначених вимог беззаперечно є порушенням принципів верховенства права та законності, відкритості, прозорості та публічності, презумпції невинуватості та гарантування права на захист, на яких ґрунтується очищення влади (люстрація) (ч.2 ст.1 Закону України «Про очищення влади»).
		Як встановлено з Висновку, при його складенні повідомлення до позивача про виявлені невідповідності не направлялось, пояснення у нього не запитувались, відповідно, його позиція під час прийняття оскаржуваного рішення не була врахована, доказів іншого суду не надано.
		Також, суд зазначає, що вказані обставини відповідачем не заперечуються. Так, представник відповідача зазначив, що пояснення у позивача були запитані вже після винесення оскаржуваного Висновку (згідно наданої до матеріалів справи копії, надійшли до ДПІ у Запорізькому районі 16.07.2015).
		Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що відповідачем порушено порядок проведення перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», щодо ОСОБА_3, в частині неповідомлення позивача про виявлені недостовірності, складання оскаржуваного Висновку без одержання від позивача письмових пояснень з приводу виявлених в декларації за 2014 рік невідповідностей.
		Крім того, зі змісту вказаних норм, можна зробити висновок, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 ст.2 Закону України «Про очищення влади», за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.
		У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобовязаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують таку недостовірність та/або невідповідність. 
		Суд зазначає, що ухвалою про відкриття провадження у даній справі від 27.07.2015, а також під час судового розгляду справи судом було запропоновано сторонам надати всі матеріали, що брались до уваги при винесенні оскаржуваного Висновку, у тому числі належним чином засвідчену копію декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, поданої позивачем. 
		Відповідно до ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
		Згідно із статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
		Суд зазначає, що ані позивачем, ані відповідачем зазначений документ не надано. Разом з тим, сторони визнають, що у декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2014 рік ОСОБА_3 у розділі V, рядку 49 «Розмір внесків до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації» у полях «Усього» та «у тому числі за кордоном» проставлено прочерк.
		Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
		Як встановлено з матеріалів справи, на момент проведення відповідачем перевірки позивач в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб  підприємців був зазначений, як засновник та голова комісії з припинення (ліквідатор) ТОВ «Китайінвест».
		Разом з тим, співробітниками контролюючого органу не було взято до уваги той факт, що розмір внеску ОСОБА_3 до статутного фонду ТОВ «Китайінвест» складає 0,00 грн.
		Відповідно до п.8, 9 Примітки до декларації про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру, відомості щодо фінансових сум заокруглюється до гривні. У разі відсутності окремих відомостей у відповідному полі ставиться прочерк. 
		За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскільки розмір внеску ОСОБА_3 до статутного фонду ТОВ «Китайінвест» складає 0,00 грн. позивачем правомірно в рядку 49. «Розмір внесків до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації» декларації за 2014 рік поставлено прочерк.
		Щодо посилань представника відповідача на те, що позивачем порушено вимоги законодавства, оскільки позивач, перебуваючи на державній службі входив до складу засновників ТОВ «Китайінвест», суд зазначає, що додержання державним службовцем вимог щодо несумісності не є предметом перевірки достовірностей відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України «Про очищення влади» та не може бути підставою для застосування до позивача негативних наслідків, передбачених цим Законом.
		Крім того, з системного аналізу положень Закону України «Про очищення влади» та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», з урахуванням визначених основних засад люстрації та цілей на досягнення яких запроваджений процес люстрації в Україні, а також беручи до уваги необхідність дотримання балансу між вчиненим порушенням та відповідальністю за це порушення, суд дійшов висновку, що недостовірність відомостей, яка може бути підставою для звільнення особи та застосування до неї відповідних заборон, повинна встановлюватись в сукупності з невідповідністю вартості майна, яке належить на праві власності особі. Тобто, саме по собі неповне декларування наявного у особи майна (майнових прав), не може бути підставою для застосування Закону України «Про очищення влади» в частині звільнення особи з посади в разі, якщо це майно було набуте особою на законних підставах та за рахунок коштів, отриманих із законних джерел.
		З оскаржуваного висновку судом встановлено, що за результатами перевірки підтвердних документів позивача встановлено, що вартість майна (майнових прав), вказаних ОСОБА_3 у декларації про майно, доходи, витрати та зобовязання фінансового характеру за 2014 рік, набутого ОСОБА_3 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», відповідає наявній інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.
		Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятого висновку.
		Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного висновку відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.
		Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3.
		Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд
		 
		 ПОСТАНОВИВ:
		 
		Позов ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Реєстраційна служба Запорізького районного управління юстиції про визнання протиправним та скасування висновку задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати висновок Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади» від 30.06.2015 №84/10/08-08.17.111.
		Судові витрати в розмірі 73,08 грн. присудити на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Запорізькому районі Головного управління ДФС у Запорізькій області.  
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення  апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України  з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. 
		Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,  передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду.
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		 
		Суддя                                                                                                              М.О. Семененко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...