Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 591/6028/14-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 19.10.2015. Зареєстровано: 21.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2015.
Дата набрання законної сили: 31.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		"15" жовтня 2015 р.                               м. Київ                              К/800/68665/14 
		 
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
		головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, - 
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_5 пред'явив позов до виконавчого комітету Сумської міської ради, третя особа комунальне підприємство «Сумижитло» Сумської міської ради про скасування рішення виконавчого комітету Сумської міської ради № 300 від 26 червня 2014 року.
		Постановою Зарічнянського районного суду м. Сум від 19 вересня 2014 року позов задоволено.
		Визнано незаконним та нечинним рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 23 червня 2014 року № 300 в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій стосовно житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1. 
		Зобов'язано виконавчий комітет Сумської міської ради невідкладно після набрання постановою законної сили опублікувати резолютивну частину постанови Зарічного районного суду м. Суми від 09 вересня 2014 року у виданні, в якому офіційно було оприлюднено рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 23 червня 2014 року № 300. 
		Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Сумської міської ради задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано.
		Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
		У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить  рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. 
		Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
		Судами встановлено, що рішенням Сумської міської ради від 04 травня 2011 року «Про організацію ведення конкурсу по визначенню суб'єктів господарювання - виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми» визначено, що право на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади міста Суми виборюється на конкурсних засадах.
		21 червня 2011 року був проведений конкурс по визначенню суб'єктів господарювання - виконавців послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунальної власності територіальної громади м Суми, переможцем якого стало КП «Сумижитло».
		Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради № 300 від 23 червня 2014 року «Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради» встановлено тимчасові тарифи терміном до 31 грудня 2014 року на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються КП «Сумижитло» Сумської міської ради в тому числі по будинку по АДРЕСА_1.
		Пунктом 709 Додатку до вказаного рішення встановлено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій КП «Сумижитло» по АДРЕСА_1.
		Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що приймаючи рішення № 300 від 23 червня 2014року «Про тимчасові тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради» по будинку по АДРЕСА_1 відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення, не на підставі чинного законодавства України.
		Також суд першої інстанції зазначив, що прийняттю органом місцевого самоврядування рішення про встановлення тарифів на послуги передує наявність розрахунків економічно обґрунтованих витрат на надання таких послуг. Висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надається Держцінінспекцією. 
		Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції не погодився та зазначив, що відповідачем дотримана процедура прийняття     оскаржуваного рішення, при прийнятті рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому права позивача останнім не порушені.
		 
		Крім того суд апеляційної інстанції вказав, що жоден нормативно-правовий акт не містить в собі обов`язкових вимог до форми надання економічного обґрунтування витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, в зв'язку із чим доводи позивача стосовно того, що третьою особою відповідачеві не надане належне економічне обґрунтування тарифів є помилковими.
		Незгода окремого громадянина, що мешкає в будинку з розміром тарифів на житлово-комунальні послуги, які затверджені для значного числа будинків, не може бути підставою для визнання в цілому рішення суб`єкту владних повноважень про затвердження цих тарифів нечинним.
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є житлово-комунальними послугами.
		Відповідно до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів міських рад належать повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги. При цьому положення частини шостої статті 59 вищезазначеного Закону передбачають, що виконавчі комітети міських рад приймають рішення у межах своїх повноважень.
		Згідно пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг відноситься встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до Закону.
		Частиною 3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).
		Механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначає Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 (далі - Порядок формування тарифів ).
		Тариф на послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - це вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планових і нормативних витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.
		Частинами 2, 3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.
		Відповідно до пункту 32 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надається Держцінінспекцією у порядку, затвердженому Мінекономрозвитку.
		Здійснивши системний аналіз вказаних норм колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняттю органом місцевого самоврядування рішення про встановлення тарифів на послуги передує наявність розрахунків економічно обґрунтованих витрат на надання таких послуг. Висновок щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, надається Держцінінспекцією.
		Оскільки виконавчим комітетом Сумської міської ради прийнято рішення № 300 від 26 червня 2014 року про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків споруд та прибудинкових територій стосовно житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 без необхідних висновків щодо розрахунків економічно обґрунтованих планових витрат, пов'язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про визнання незаконним та нечинним рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради від 23 червня 2014 року № 300 в частині встановлення тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій стосовно житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1.
		Разом з цим судом апеляційної інстанції помилково було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково. 
		Фактичні обставини справи судами першої та другої інстанції встановлено повно і правильно, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
		Керуючись статтями ст. ст. 220, 221, 226, 230, 232 КАС України, -
		УХВАЛИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
		Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року скасувати, а постанову Зарічнянського районного суду м. Суми від 19 вересня 2014 року залишити в силі.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України. 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...