Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/5360/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано судом: 22.10.2015. Зареєстровано: 23.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2015.

Результат оскарження 27.04.2016 Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ: скасовано рішення апеляційної інстанції повністю і передано справу на новий розгляд
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 22-ц/774/6444/15  Справа № 175/5360/13-ц                                                                                  Головуючий у 1 й інстанції - Борисов С. А.        Доповідач -  Болтунова Л.М.
		Категорія 48                                                                                                  
		   
		Р І Ш Е Н Н Я 
		                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ           
		19 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
		головуючого               -   Болтунової Л.М.
		суддів                           -   Козлова С.П., Петренко І.О.
		при секретарі              -   Безрукавому Є.О.
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Орган опіки та піклування Дніпропетровської районної державної адміністрації про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільного спілкування з дитиною батьком, який проживає окремо від неї, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - Управління-служба у справах дітей Самарської районної у м. Дніпропетровську ради про зміну способу участі батька у вихованні дитини,-                                                                                              
		в с т а н о в и л а:
		У листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому, з урахуванням його доповнень та уточнень, просивзобов'язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкоди брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з їх сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановити час та дні для зустрічей з дитиною, а саме: кожні парні тижні місяця з 09:00 год. суботи до 20:00 год. неділі, включаючи нічний час, на території його квартири АДРЕСА_1 без присутності матері дитини; два рази на тиждень (вівторок та середу) з 18:00 год. до 20:00 год. за місцем мешкання відповідачки, заздалегідь за день попередивши її про його приїзд; кожні непарні тижні місяця з 18:00 год. середи до 20:00 год. четверга, включаючи нічний час на території його квартири без присутності матері, а також з 09:00 год. до 20:00 год. у святкові дні, а саме: Різдво, Великдень, Трійцю, День Конституції України, День Незалежності України (за рік не менше 5-ти святкових днів, що дорівнює половині всіх державних свят України), з можливістю змінити ці дні на інші святкові дні за спільної згоди сторін. Просив визнати, що він має право на спілкування та проживання з сином, включаючи нічний час, під час відпустки без присутності матері дитини за межами м. Дніпропетровська після досягнення ним чотирирічного віку -7 днів щорічно; після досягнення дитиною 5-ти років - 14 днів щорічно; після досягнення семирічного віку - 30 днів щорічно, з можливістю розподілу цих днів протягом року; щоденне спілкування за власним мобільним телефоном сина, але не більше 5-ти хвилин на добу. У день народження сина, просив призначити зустрічі з дитиною з 09-00 год. 08 листопада до 20-00 год. 09 листопада; кожний парний рік (2014, 2016, 2018…) та в день його народження -11 червня з 09-00 год. до 20-00 год. 12 червня - за місцем його мешкання без присутності матері дитини; під час хвороби дитини з 09-00 год. до 20-00 год.- за місцем знаходження сина з дотриманням його режиму та надання вільного доступу лікарям для огляду, а також просив про вільне спілкування з сином у дошкільних, шкільних та інших навчальних закладах у час, вільний від навчального процесу. 
		Крім того, ОСОБА_2 просив зобов'язати відповідачку погоджувати з ним всі питання медичного обслуговування дитини (вакцинації, методи та форми лікування, застосування медичних препаратів та інше) та освіти дитини (зміна та вибір навчальних закладів, секцій, кружків та інше); зобов'язати ОСОБА_3 заздалегідь (за тиждень) повідомляти його про додаткові можливості або перешкоди у спілкуванні з сином (від'їзд відповідачки з міста, відпустка з сином за межами м. Дніпропетровська та інше); визнати, що під час відсутності відповідачки у м. Дніпропетровську, він має пріоритетне право на спілкування з сином, включаючи нічний час на території його квартири АДРЕСА_1 до повернення відповідачки у місто. (т.1.а.с.182-185)
		У квітні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом про зміну способу участі батька у вихованні дитини та просила встановити місце і час спілкування батька ОСОБА_2 з їх малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, один раз на місяць, а саме: другу середу місяця з 17-00 год. до 19-00 год. за місцем її мешкання у присутності представника Органу опіки та піклування. Позов обгрунтовувала тим, що поведінка ОСОБА_2 є агресивною та зухвалою як стосовно неї так і відносно їх сина, що негативно впливає на його психіку, перешкод у спілкуванні батька з дитиною вона не чинить, вважає, що запропонований нею графік побачень є найбільш доцільним та комфортним для дитини. (т.1 а.с.147-148)
		Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 жовтня 2014 року обидва позови були об'єднані в одне провадження. (т.2 а.с.36)
		Заочним рішенням цього ж суду від 14 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Додатковим рішенням від 23 лютого 2015 року у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.(т.2 а.с.79-81, 122-125)
		Ухвалою суду першої інстанції від 27 березня 2015 року судове рішення  скасовано та справу призначено до розгляду в загальном порядку. 
		У подальшому, при новому розгляді, рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2015 року позовна заява ОСОБА_2 та зустрічні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково.
		Визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом побачень у кожну непарну середу місяця з 17:00 год. до 20:00 год. за місцем мешкання матері, ОСОБА_3, та кожну парну суботу місяця з 09:00 год. до 15:00 год. в місцях відповідно до віку та розвитку дитини, забезпечуючи належний догляд, та не порушуючи режиму дитини.
		В іншій частині позовних вимог відмовлено.
		З таким рішенням не погодився ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, а також прав та охоронюваних законом інтересів дитини, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. (т.2 а.с.236-240)
		Відповідачка також звернулась з апеляційною скаргою вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила його змінити та задовольнити її зустрічну позовну заяву. (т.2 а.с.246-247)
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
		Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. 
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 20.02.2009 року по 01.02.2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір'ю.
		Між сторонами виник спір щодо участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином, що підтверджується матеріалами справи, поясненнями сторін та свідків, які були допитані у суді першої інстанції. 
		За заявою ОСОБА_2, рішенням виконавчого комітету Самарської районної у місті Дніпропетровську ради № 303 від 17.08.2012 року, було встановлено місце та час спілкування його з малолітнім сином, а саме: кожні вівторок та середу с 18:00 год. до 20:00 год. за місцем мешкання матері, ОСОБА_3, та кожні парні вихідні дні з 09:00 год. до 18:00 год. за місцем мешкання батька, та в святкові дні за попередньою домовленістю з матір'ю. (т.1 а.с.6)
		У січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Самарської районої у м. Дніпропетровську ради із заявою, в якій просив змінити раніше встановлений порядок його спілкування з дитиною, шляхом та у спосіб, аналогічний викладеному у його позовній заяві. (т.1 а.с.7)
		Як вбачається з відповіді №0-1 від 06.02.2013 року на дану заяву, Самарською районною у місті Дніпропетровську радою було встановлено, що ОСОБА_3 не перешкоджає останньому у спілкуванні із сином та члени комісії визнали недоцільним встановлення днів та часу спілкування батька з дитиною, які були ним зазначені у заяві. (т.1 а.с.8)
		Крім того, відповідно до клопотання ОСОБА_2 від 19.03.2013 року Управляння-служба у справах дітей Самарської районної у м. Дніпропетровську ради повторно розглянуло питання щодо зміни порядку спілкування позивача з сином і на засіданні комісії з питань захисту прав дитини вирішила доцільним залишити зазначене рішення виконкому №303 від 17.08.2012 року без змін та доповнень. (т.1 а.с.10)
		Як вбачається з листа Центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Самарської районної у місті Дніпропетровської ради № 297 від 05.04.2013 року, на заяву ОСОБА_3 від 01 березня 2013 року, стосовно недотримання позивачем графіку побачень, встановленого рішенням виконкому №303 від 17.08.2012 року, що призводить до порушення режиму дня дитини, ОСОБА_2, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини від 02.04.2013 року було попереджено про відповідальність у разі не виконання зазначеного рішення. (т.1 а.с.152)
		Згідно ксерокопії паспорту ОСОБА_3, з 28.04.1999 року по 03.02.2014 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3; з 04 лютого 2014 року її реєстрація у АДРЕСА_2; з 05.02.2015 року вона знята з реєстрації і вибула м. Київ. (т.3 а.с. 33) 
		З відповіді адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України у м. Києві від 08 вересня 2015 року, ОСОБА_3 з 11 лютого 2015 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 
		З пояснень ОСОБА_3, на ім*я керівника Служби Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 21.04.2015 року, вона з дитиною тимчасово, з лютого 2015 року, проживає за адресою: АДРЕСА_5, що підтверджується листом даної Служби та актом обстеження умов проживання дитини за даною адресою від 22.04.2015 року. (т. 3 а.с. 46-50)
		У процесі розгляду справи, Апеляційним судом Дніпропетровської області за місцем реєстрації ОСОБА_3, на адресу Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, направлялись листи з проханням надати висновок органу опіки та піклування щодо можливості визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з сином.
		Згідно відповіді, додаткових відомостей про місце проживання ОСОБА_3 з сином у Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації відсутні, а тому не має можливості надати відповідний висновок.
		Як встановлено в судовому засіданні апеляційної інстанції з пояснень ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3 - ОСОБА_9 на теперішній час місце проживання ОСОБА_3 невідомо.
		Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН  20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
		Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
		За ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і  мати  мають  рівні  права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. 
		Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
		Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
		За частинами першою та другою ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
		Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
		Частинами 4, 5 статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
		Згідно з ч.6 ст.19 СК України суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дитиною, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необґрунтованості .
		Колегія суддів вважає зазначений висновок суду обґрунтованим, оскільки позивачем дійсно не було надано будь-яких доказів, у розумінні ч.2 ст.59 ЦПК України, стосовно перешкод, які, на його думку, чинить відповідачка щодо участі у вихованні дитини, після ухвалення рішення Самарської районної у м. Дніпропетровську ради від 17.08.2012 року.
		Визначаючи спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом побачень у кожну непарну середу місяця з 17:00 год. до 20:00 год. за місцем мешкання матері, ОСОБА_3, та кожну парну суботу місяця з 09:00 год. до 15:00 год., у місцях відповідно до віку та розвитку дитини, забезпечуючи належний догляд, та не порушуючи режиму дитини, колегія суддів вважає, що судом не в повній мірі враховані всі обставини по справі та постановлено рішення, яке не відповідає інтересам дитини, і яке не можливо виконати.
		Щодо вимог позивача про вільне спілкування з дитиною засобами телефонного зв'язку, то приймаючи до уваги, що таке спілкування може здійснюватись лише за бажанням дитини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні таких позовних вимог, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині немає. 
		Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо необгрунтованої відмови йому у зустрічах з дитиною в день народження, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки даний день передбачає організацію певних святкових заходів із запрошенням інших осіб за бажанням дитини, що не позбавляє позивача бути там присутнім.
		Посилання ОСОБА_3 в апеляційній скарзі на те, що батько дитини не сплачує аліменти на її утримання та не приймає участі у додаткових витратах, не мають правового значення для вирішення даного спору. 
		    Інші доводи апеляційних скарг, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують і не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленого у справі рішення.
		          Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду, на підставі п.4 ст.309 ЦПК України, слід змінити в частині встановлення місця та часу спілкування позивача з його малолітнім сином, а саме: встановивши місце та час спілкування батька, ОСОБА_2, з сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної неділі: вівторок та середу з 18 год. до 20 год. за місцем мешкання матері ОСОБА_3 та кожні парні вихідні дні з 09 год. до 18 год. за місцем мешкання батька ОСОБА_2, а також у святкові дні за попередньою домовленістю з матір*ю дитини ОСОБА_3.
		    Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
		в и р і ш и л а :
		    Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити частково. 
		          Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2015 року в частині встановлення місця та часу спілкування ОСОБА_2 з малолітнім сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 змінити, встановивши місце та час спілкування батька, ОСОБА_2, з сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожної неділі: вівторок та середу з 18 год. до 20 год. за місцем мешкання матері ОСОБА_3 та кожні парні вихідні дні з 09 год. до 18 год. за місцем мешкання батька ОСОБА_2, а також у святкові дні за попередньою домовленістю з матір*ю дитини ОСОБА_3.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		         Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
		 
		      Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...