Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/4414/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2015. Зареєстровано: 23.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 27.10.2015.
Дата набрання законної сили: 02.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		номер провадження справи 10/117/14
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		19.10.2015 Справа № 908/4414/14
		 
		Колегія суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді: Азізбекян Т.А., Попова І.А., розглянувши у судовому засіданні справу
		за позовом: Першого заступника військового прокурора Південного регіону України, м. Одеса в інтересах держави в особі: Кабінету міністрів України, м. Київ
		до відповідача: Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Бердянськ 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача:
		1) Міністерство оборони України, м. Київ
		2) Військова частина НОМЕР_1 , м. Нікополь
		3) Квартирно-експлуатаційний відділ міста Запоріжжя, м. Запоріжжя
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача:
		ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ОСОБА_2 АДРЕСА_2 ОСОБА_3 АДРЕСА_3 ОСОБА_4 АДРЕСА_4 ОСОБА_5 АДРЕСА_5 ОСОБА_6 АДРЕСА_6 ОСОБА_7 АДРЕСА_7 ОСОБА_8 АДРЕСА_8 ОСОБА_9 АДРЕСА_9 ОСОБА_10 АДРЕСА_10 ОСОБА_11 АДРЕСА_11 ОСОБА_12 АДРЕСА_12 ОСОБА_13 АДРЕСА_13 ОСОБА_14 АДРЕСА_11 ОСОБА_15 АДРЕСА_11 ОСОБА_16 АДРЕСА_10 ОСОБА_17 АДРЕСА_14 ОСОБА_18 АДРЕСА_15 ОСОБА_19 АДРЕСА_16 ОСОБА_20 АДРЕСА_17 ОСОБА_21 АДРЕСА_17 ОСОБА_22 АДРЕСА_17 ОСОБА_23 АДРЕСА_9 ОСОБА_24 АДРЕСА_18 ОСОБА_25 АДРЕСА_19 ОСОБА_26 АДРЕСА_19 ОСОБА_27 АДРЕСА_20 ОСОБА_28 АДРЕСА_21 ОСОБА_29 АДРЕСА_21 ОСОБА_30 АДРЕСА_22 ОСОБА_31 АДРЕСА_23 ОСОБА_32 АДРЕСА_10 ОСОБА_33 АДРЕСА_23 ОСОБА_34 АДРЕСА_24 ОСОБА_35 АДРЕСА_24 ОСОБА_36 АДРЕСА_25 ОСОБА_37 АДРЕСА_25 ОСОБА_38 АДРЕСА_25 ОСОБА_39 АДРЕСА_26 ОСОБА_40 АДРЕСА_22 ОСОБА_41 АДРЕСА_27 ОСОБА_42 АДРЕСА_22 ОСОБА_43 АДРЕСА_28 ОСОБА_44 АДРЕСА_28 ОСОБА_45 АДРЕСА_29 ОСОБА_46 АДРЕСА_30 ОСОБА_47 АДРЕСА_28 ОСОБА_48 АДРЕСА_31 ОСОБА_49 АДРЕСА_4 ОСОБА_50 АДРЕСА_1 ОСОБА_51 АДРЕСА_32 ОСОБА_52 АДРЕСА_31 ОСОБА_53 АДРЕСА_33 ОСОБА_54 АДРЕСА_28 ОСОБА_54 АДРЕСА_32 ОСОБА_55 АДРЕСА_4 ОСОБА_56 АДРЕСА_4 ОСОБА_57 АДРЕСА_34 ОСОБА_58 АДРЕСА_34 ОСОБА_59 АДРЕСА_34 ОСОБА_60 АДРЕСА_35 ОСОБА_61 АДРЕСА_12 ОСОБА_62 АДРЕСА_12 ОСОБА_62 АДРЕСА_12 ОСОБА_63 АДРЕСА_27 ОСОБА_64 АДРЕСА_23 ОСОБА_65 АДРЕСА_36 ОСОБА_66 АДРЕСА_12 ОСОБА_67 АДРЕСА_12 ОСОБА_68 АДРЕСА_37 ОСОБА_69 АДРЕСА_6 ОСОБА_70 АДРЕСА_38 ОСОБА_71 АДРЕСА_39 ОСОБА_72 АДРЕСА_40 ОСОБА_73 АДРЕСА_41 ОСОБА_74 АДРЕСА_41 ОСОБА_75 АДРЕСА_42 ОСОБА_76 АДРЕСА_41 ОСОБА_77 АДРЕСА_41 ОСОБА_78 АДРЕСА_43 ОСОБА_79 АДРЕСА_44 ОСОБА_80 АДРЕСА_4 ОСОБА_81 АДРЕСА_45 ОСОБА_82 АДРЕСА_11 ОСОБА_83 АДРЕСА_46 ОСОБА_84 АДРЕСА_47 ОСОБА_85 АДРЕСА_10 ОСОБА_86 АДРЕСА_10 ОСОБА_87 АДРЕСА_48 ОСОБА_88 АДРЕСА_49 ОСОБА_89 АДРЕСА_50 ОСОБА_90 АДРЕСА_47 ОСОБА_91 АДРЕСА_47 ОСОБА_92 АДРЕСА_51 ОСОБА_93 с.  ОСОБА_94 АДРЕСА_1 ОСОБА_95 АДРЕСА_52 ОСОБА_96 АДРЕСА_19 ОСОБА_97 АДРЕСА_19 ОСОБА_98 АДРЕСА_52 ОСОБА_99 АДРЕСА_3 ОСОБА_100 АДРЕСА_53 ОСОБА_101 АДРЕСА_53 ОСОБА_102 АДРЕСА_53 ОСОБА_103 АДРЕСА_45 ОСОБА_104 АДРЕСА_45 ОСОБА_105 АДРЕСА_47 ОСОБА_106 АДРЕСА_47 ОСОБА_107 АДРЕСА_10 ОСОБА_108 АДРЕСА_38 ОСОБА_109 АДРЕСА_54 ОСОБА_110 АДРЕСА_45 ОСОБА_111 АДРЕСА_55 ОСОБА_112 АДРЕСА_12 ОСОБА_113 АДРЕСА_56 ОСОБА_114 АДРЕСА_44 ОСОБА_115 АДРЕСА_57 ОСОБА_116 АДРЕСА_58 ОСОБА_117 АДРЕСА_59 ОСОБА_118 АДРЕСА_60 ОСОБА_119 АДРЕСА_18 ОСОБА_120 АДРЕСА_61 ОСОБА_121 АДРЕСА_62 ОСОБА_122 АДРЕСА_62 ОСОБА_123 АДРЕСА_10 ОСОБА_124 АДРЕСА_24 ОСОБА_125 АДРЕСА_18 ОСОБА_126 АДРЕСА_18 ОСОБА_127 АДРЕСА_63 ОСОБА_128 АДРЕСА_64 ОСОБА_129 АДРЕСА_1 ОСОБА_130 АДРЕСА_32 ОСОБА_131 АДРЕСА_1 ОСОБА_132 АДРЕСА_59 ОСОБА_133 АДРЕСА_13 ОСОБА_134 АДРЕСА_65 ОСОБА_135 АДРЕСА_66 ОСОБА_136 АДРЕСА_67 ОСОБА_137 АДРЕСА_68 ОСОБА_138 АДРЕСА_68 ОСОБА_139 АДРЕСА_19 ОСОБА_140 АДРЕСА_2 ОСОБА_141 АДРЕСА_69 ОСОБА_142 АДРЕСА_70 ОСОБА_143 АДРЕСА_71 ОСОБА_144 АДРЕСА_62 ОСОБА_145 АДРЕСА_72 ОСОБА_146 АДРЕСА_73 ОСОБА_147 АДРЕСА_32 ОСОБА_148 АДРЕСА_10 ОСОБА_149 АДРЕСА_74 ОСОБА_150 АДРЕСА_16 ОСОБА_151 АДРЕСА_47 ОСОБА_152 АДРЕСА_75 ОСОБА_153 АДРЕСА_76 ОСОБА_154 АДРЕСА_74 ОСОБА_155 АДРЕСА_59 ОСОБА_156 АДРЕСА_3 ОСОБА_157 АДРЕСА_77 ОСОБА_158 АДРЕСА_77 ОСОБА_159 АДРЕСА_77 ОСОБА_160 АДРЕСА_10 ОСОБА_161 АДРЕСА_17 ОСОБА_162 АДРЕСА_78 ОСОБА_163 АДРЕСА_62 ОСОБА_164 АДРЕСА_12 ОСОБА_165 АДРЕСА_79 ОСОБА_166 АДРЕСА_80 ОСОБА_167 АДРЕСА_37 ОСОБА_168 АДРЕСА_59 ОСОБА_169 АДРЕСА_59 ОСОБА_170 АДРЕСА_59 ОСОБА_171 АДРЕСА_81 ОСОБА_172 АДРЕСА_82 ОСОБА_173 АДРЕСА_48 ОСОБА_174 АДРЕСА_66 ОСОБА_175 АДРЕСА_83 ОСОБА_176 АДРЕСА_66 ОСОБА_177 АДРЕСА_84 ОСОБА_178 АДРЕСА_85 ОСОБА_179 АДРЕСА_86 ОСОБА_180 АДРЕСА_14 ОСОБА_181 АДРЕСА_52 ОСОБА_182 АДРЕСА_19 ОСОБА_183 АДРЕСА_14 ОСОБА_184 АДРЕСА_14 ОСОБА_185 АДРЕСА_21 ОСОБА_186 АДРЕСА_87 ОСОБА_187 АДРЕСА_88 ОСОБА_188 АДРЕСА_88 ОСОБА_189 АДРЕСА_89 ОСОБА_190 АДРЕСА_59 ОСОБА_191 АДРЕСА_90 ОСОБА_192 АДРЕСА_91 ОСОБА_193 АДРЕСА_92 ОСОБА_194 АДРЕСА_59 ОСОБА_195 АДРЕСА_59 ОСОБА_196  ОСОБА_197 АДРЕСА_59 ОСОБА_198 АДРЕСА_59 ОСОБА_199 АДРЕСА_48 ОСОБА_200 АДРЕСА_93 ОСОБА_201 АДРЕСА_13 ОСОБА_202 АДРЕСА_13 ОСОБА_203 АДРЕСА_4 ОСОБА_204 АДРЕСА_61 ОСОБА_205 АДРЕСА_27 ОСОБА_206 АДРЕСА_19 ОСОБА_207 АДРЕСА_94 ОСОБА_208 АДРЕСА_27 ОСОБА_209 АДРЕСА_95 ОСОБА_210 АДРЕСА_96 ОСОБА_211 АДРЕСА_81 ОСОБА_212 АДРЕСА_60 ОСОБА_213 АДРЕСА_97 ОСОБА_214 АДРЕСА_98 ОСОБА_215 АДРЕСА_99 ОСОБА_216 АДРЕСА_47 ОСОБА_217 АДРЕСА_53 ОСОБА_218 АДРЕСА_25 ОСОБА_219 АДРЕСА_100 ОСОБА_220 АДРЕСА_19 ОСОБА_221 АДРЕСА_5 ОСОБА_222 АДРЕСА_5 ОСОБА_223 АДРЕСА_5 ОСОБА_224 АДРЕСА_100 ОСОБА_225 АДРЕСА_77 ОСОБА_226 АДРЕСА_21 ОСОБА_227 АДРЕСА_52 ОСОБА_228 АДРЕСА_101 ОСОБА_229 АДРЕСА_101 ОСОБА_230 АДРЕСА_102 ОСОБА_231 АДРЕСА_103 ОСОБА_232 АДРЕСА_104 ОСОБА_233 АДРЕСА_105 ОСОБА_234 АДРЕСА_49 
		про визнання незаконним та скасування розпорядження
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача  Варфоломієва О.Є., на підставі довіреності № 06-39/7792 від 26.05.2015 р. 
		Біла В.Є., на підставі довіреності № 06-39/9500 від 13.07.2015 р. 
		від відповідача  не з`явився;
		від прокуратури  Зубко В С, посвідчення № 035537 від 07 09 2015 р.;
		від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
		1  Ященко В.В. на підставі довіреності № 220/33/д від 18.05.2015 р.; 
		2  Зінченко С. О., на підставі довіреності № 274 від 25.05.2015 р.;
		3  Бойко Р.І., на підставі довіреності № 306 від 02.02.2015 р.
		від третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача  не з`явились.
		 
		До господарського суду Запорізької області звернувся Перший заступник військового прокурора Південного регіону України, м. Одеси в інтересах держави в особі: Кабінету міністрів України, м. Київ із позовною заявою до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Бердянськ за участю третіх сторін - Міністерства оборони України, м. Київ; Військової частини НОМЕР_1 , м. Нікополь; Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, м. Запоріжжя про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30 червня 2010 року «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».
		Ухвалою господарського суду від 31.10.2014 р. порушено провадження у справі № 908/4414/14. Справі присвоєно номер провадження № 10/117/14, її розгляд призначено на 20.11.2014 р.
		Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2014 р. підтримав свої вимоги викладені в позові. Представник відповідача проти цих вимог заперечив, надав відзив на позовну заяву та письмові клопотання по даній справі.
		Ухвалою суду судове засідання було відкладено на 10.12.2014 р.
		10.12.2014 р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої вимоги. Представник відповідача 10.12.2014 р. проти цих вимог заперечив.
		Представники сторін надали клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Суд клопотання прийняв та задовольнив.
		Ухвалою суду від 10.12.2014 р. розгляд справи було продовжено на 15 днів до 09.01.2015 р. та відкладено судове засідання на 09.01.2015 р. о 11 год. 30 хв.
		У судовому засіданні 09.01.2015 р. позивач надав клопотання про розгляд справи колегіально, оскільки під час розгляду справи виникла необхідність у витребуванні документів для з`ясування всіх обставин, що потребує додаткового часу. Суд клопотання прийняв та задовольнив.
		Враховуючи клопотання військового прокурора Південного регіону України, у зв`язку із закінченням терміну розгляду справи та специфікою спору, що розглядається, необхідністю додаткового з`ясування обставин справи, розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 09.01.2015 р. № 01-04/2/15 було призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Кагітіна Л.П., Боєва О.С. Розгляд справи було призначено на 16.02.2015 р.
		У судовому засіданні 16.02.2015 р., у зв`язку із з`ясуванням певних обставин, представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Суд клопотання прийняв та задовольнив.
		Беручи до уваги надане клопотання представника позивача, колегія суддів продовжила строк розгляду справи на 15 днів та відклала розгляд справи на 23.03.2015 р. о 11 год. 30 хв.
		16.03.2015 р. на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд розглядати справу без його участі.
		У зв`язку з хворобою судді Кагітіної Л.П. та відпусткою судді Боєвої О.С. розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 23.03.2015 р. № 01-04/86/15 було призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Зінченко Н.Г., судді Колодій Н.А. 
		Ухвалою суду 23.03.2015 р. колегія суддів прийняла справу до свого провадження та призначила судове засідання на 21.04.2015 р. о 10 год. 30 хв.
		У судовому засіданні 21.04.2015 р. позивач підтримав свої вимоги, надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Колегія суддів дане клопотання прийняла та задовльнила. Прокурор у справі надав письмові заперечення на відзив. Відповідач у судове засідання не з`явився. 
		Колегія суддів продовжила строк розгляду справи на 15 днів до 08.06.2015 р. та відклала слухання справи на 03.06.2015 р. о 11 год. 00 хв.
		У судовому засіданні 03.06.2015 р. сторони заявили усне клопотання про відкладення розгляду справу у зв`язку із тим, що на даний час сторони не мають всіх належних документів по даній справі.
		08.06.2015 р. до початку судового засідання, у зв`язку із відпусткою судді Зінченко Н.Г., розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 08.06.2015 р. № 01-04/189/15 призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Азізбекян Т.А., Колодій Н.А.
		Також представником позивача та представником прокуратури було заявлено письмове клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів. Суд вказане клопотання прийняв та задовольнив.
		Колегія суддів прийняла справу до колегіального розгляду, продовжила строк розгляду справи на 15 днів до 25.08.2015 р. та відклала розгляд справи на 25.08.2015 р. о 10 год. 00 хв.
		25.08.2015 р. у зв`язку із відпусткою судді Колодій Н.А., розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 25.08.2015 р. № 01-04/369/15 призначено колегію у складі трьох суддів господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Алейникова Т.Г., судді Азізбекян Т.А., Попова І.А..
		25.08.2015 р. у судовому засіданні прокурор надав клопотання про залучення до участі у справі 244 фізичних осіб, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Суд клопотання прийняв та задовольнив. 
		Ухвалою суду від 25.08.2015 р. колегія суддів прийняла справу до свого провадження, було залучено третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 15.09.2015 р.
		15.09.2015 р. у судовому засіданні відповідач не з`явився, ніяких клопотань на адресу суду не направив. Прокурор надав усні пояснення, в яких просить суд відкласти розгляд справи.
		Відтак, колегія суддів, відклала розгляд справи на 19.10.2015 р. о 11 год. 00 хв.
		Представник прокуратури 19.10.2015 р. надав клопотання про доручення документів до матеріалів справи. У судовому засіданні надав усні уточнення стосовно позовних вимог, а саме просить визнати недійсним (незаконним) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30 червня 2010 року «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».
		У судовому засіданні 19.10.2015 р., розгляд справи був закінчений, в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
		Згідно ч. 8 ст. 118 Конституції України та ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) розпорядження голови місцевої державної адміністрації скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
		Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів особи відповідно до положень ч. 2 ст. 16, ст. 21 ЦК України є визнання незаконним та скасування правового акту індивідуальної дії, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		Вищезазначені положення Цивільного кодексу України кореспондуються зі ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідно до якої акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та постановам Верховної Ради України, прийнятим відповідно до Конституції та законів України, актам Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до суду.
		Крім того, відповідно до ст. 386 ЦК України власник має право на захист права власності.
		Серед існуючих способів захисту права власності та права постійного користування землею згідно зі ст. 393 ЦК України, а також ч. 3 ст. 152 ЗК України є визнання незаконним правового акту, що порушує право власності.
		Наведений спір підлягає розгляду в господарському суді.
		У п. 1.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» зазначено, що за змістом ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 177, 181, 324, глави 30 ЦК України, ст. 148 ГК України земля та земельні ділянки є об`єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.
		З положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК України, статей 2, 8, 48, 133, 148, 152, 197 ГК України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК України випливає, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної власності (при наданні земельних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчуженні земельних ділянок державної власності, укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, ренти, оренди земельної ділянки та інших договорів щодо земельних ділянок, встановленні сервітуту, суперфіцію, емфітевзису, в тому числі прийнятті державними органами та органами місцевого самоврядування відповідних рішень), діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок.
		Реалізуючі відповідні повноваження, державні органи або органи місцевого самоврядування вступають з юридичними та фізичними особами у цивільні та господарські правовідносини. Отже, у таких відносинах держава або територіальні громади є рівними учасниками земельних відносин з іншими юридичними та фізичними особами, у тому числі з суб`єктами підприємницької діяльності.
		Таким чином, справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам.
		Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що Рішенням сесії Бердянської районної ради народних депутатів № 7 від 28.12.2000 земельну ділянку, площею 2 802,06 га передано в постійне користування Донецькій КЕЧ військової частини НОМЕР_2 Бердянського гарнізону для розміщення та обслуговування об`єктів і споруд полігону з оформленням державного акта № 001486 від 7.05.2001.
		Наказом Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони Збройних сил України № 75 від 05.11.2003 військову частину НОМЕР_2 ліквідовано, її правонаступником визначено військову частину НОМЕР_1 та зобов`язано командування в/ч НОМЕР_1 прийняти казармено-житловий фонд та земельну ділянку ліквідованої військової частини НОМЕР_2 .
		На підставі наказу Головнокомандувача військ Протиповітряної оборони № 75 від 05.11.2003 між військовими частинами складено акт прийому-передачі казармено-житлового фонду, комунальних споруд і обладнання, квартирного майна, палива і території військового містечка № 3, розташованого в с. Новопетрівка Бердянського району Запорізької області.
		Відповідно до п. 3, 4 акту військова частина НОМЕР_1 прийняла на бухгалтерський облік від військової частини НОМЕР_2 земельну ділянку площею 2 802,06 га та технічну документацію на казармено-житловий фонд.
		У подальшому був складений акт від 30.12.2005, згідно з п.п. 3, 4 якого квартирно-експлуатаційний відділ м. Запоріжжя прийняв на облік від Донецької квартирно-експлуатаційної частини земельну ділянку площею 2802,06 га та технічну документацію на землекористування.
		Відповідно до вимог статті 121 Конституції України у випадках, передбачених законом, на прокуратуру покладено представництво інтересів держави в суді.
		У розвиток зазначеної конституційної норми статтею 29 Господарського процесуального кодексу України та статтями 20, 36№ Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
		Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. за № 3-рп/99 прокурори вправі звертатись до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.
		Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади.
		Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством та перебуває під особливою охороною держави.
		Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України регулювання земельних відносин здійснюється Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		За приписами п. «в» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктом права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.
		Згідно з ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
		В силу ст. 13 Земельного кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України належить розпорядження землями державної власності, а також реалізація державної політики у галузі використання та охорони земель.
		Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів.
		До основних завдань Кабінету Міністрів України відповідно до ст. 2 зазначеного Закону належить забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності, здійснення управління об`єктами державної власності відповідно до закону, здійснення заходів щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, спрямування та координація роботи міністерств, інших органів виконавчої влади.
		Статтями 9, 14 Закону України «Про оборону України» визначено, що землі закріпленні за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в т.ч. й земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.
		Тобто чинним законодавством встановлено, що управління майном, яке є у загальнодержавній власності, у т.ч. землями оборони покладено на Кабінет Міністрів України.
		Військовою прокуратурою Південного регіону України встановлені обставини, які вимагають представництва прокурором у суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України у формі звернення до суду з цим позовом та участі в його розгляді.
		Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
		Як встановлено перевіркою, 03.04.2009 р. виконуючим обов`язки голови Бердянської районної державної адміністрації видано розпорядження № 192 «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою», відповідно до якого припинено право користування військової частини НОМЕР_2 земельною ділянкою площею 2 802,06 га на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району, у т.ч. числі: рілля - 1037,38 га, пасовища -1581,53 га, під господарськими шляхами і прогонами - 5,26 га, забудовані землі - 116,68 га, інші землі - 59,13 га, під водою - 2,08 га.
		Пунктом 2 зазначеного розпорядження земельну ділянку переведено до земель запасу (як землі сільськогосподарського призначення) Новопетрівської сільської ради Бердянського району.
		Крім того, п. 3 вказаного розпорядження визнано таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ЗП № 001486, реєстраційний № 390 від 17.05.2001 р., виданий військовій частині НОМЕР_2 .
		У зв`язку з вилученням земельної ділянки військового полігону видано розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30.06.2010 р., яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, на території Новопетрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області.
		Пунктом 2 вказаного розпорядження безоплатно передано у власність громадянам земельну ділянку площею 479,9929 га, в т.ч.: ріллі - 382,5161 га, пасовища - 97,4768 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу, колишня територія полігону військової частини НОМЕР_2 ), які розташовані на території Новопетрівської сільської ради.
		На виконання вказаного розпорядження громадянам оформлені та видані державні акти про право власності на земельні ділянки.
		Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 р. у справі № 15/45/09-4/20/10, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.02.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.05.2011 р., задоволено позов заступника військового прокурора Запорізького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України, військової частини НОМЕР_1 до Бердянської районної державної адміністрації та визнано недійсним розпорядження голови Бердянської РДА № 192 від 03.04.2009 р. «Про припинення права користування земельною ділянкою».
		За фактом видання вказаного розпорядження 13.07.2011 р. Бердянською міжрайонною прокуратурою порушено кримінальну справу відносно виконуючого обов`язки голови Бердянської РДА Федосова В.М. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
		На підставі рішення господарського суду Запорізької області від 07.12.2010 р. у справі № 15/45/09-4/20/10, яке набуло законної сили, головою Бердянської РДА видано розпорядження № 483 про скасування раніше виданого розпорядження від 03.04.2009 р. № 192, яким переведено земельну ділянку військового полігону до земель запасу та скасовано державний акт на право постійного землекористування.
		У зв`язку зі скасуванням розпорядження Бердянської РДА від 03.04.2009 р. № 192 (яким вилучено земельну ділянку військового полігону) виникли підстави для скасування розпорядження голови Бердянської РДА від 30.06.2010 р. № 386 «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».
		Відповідач проти заявленого позову заперечує, в своїх заперченнях звертає увагу суду на такі обставини. Відповідач зазначає, що земельні ділянки передавались у власність громадянам визначеним у додатку із земель сільськогосподарського призначення. До того, ці землі ніколи не переводились (не змінювалось та не переоформлювалось цільове призначення земель) у землі оборони, тобто відповідно до статті 2 Закону України «Про використання земель оборони» та Земельного кодексу України ці землі завжди відносились до земель сільськогосподарського призначення надані для військових потреб військовій частин НОМЕР_2 . Після скасування державної реєстрації військової частини НОМЕР_2 у зв`язку з ліквідацією, ці землі переважно складалися із земель сільськогосподарського призначення, а не земель оборони. Землі під військовим майном (залишками) громадянам у власність не передавалися, а залишились у державній власності. Тому Міністерство оборони України та в/ч НОМЕР_1 на думку відповідача взагалі не мають ніякого відношення до земельних ділянок громадян визначених у додатку до розпорядження голови районної державної адміністрації від 30.06.2010 року № 386 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради».
		Відповідач стверджує, що до земельних ділянок громадян ні Міністерство оборони України, ні військова частина НОМЕР_1 також не має жодного відношення тому, що правонаступництво по землям оборони не визначається військовими наказами. Право користування землями оборони формується на підставі постанови Кабінету Міністрів України (відповідно до статті частини 4 статті 9 Закону України «Про Збройні Сили України») у про надання в постійне користування земельної ділянки, та виникає з моменту державної реєстрації (відповідно до статті 125 Земельного кодексу України). Міністерство оборони України та в/ч НОМЕР_1 ніколи не мали на земельні ділянки громадян, визначених у додатку до розпорядження від 30.06.2010 №386 правовстановлюючих документів, тому не мають також жодного відношення до розпорядження голови районної державної адміністрації від 30.06.2010 року № 386 «Про передачу громадянам у власність земельних ділянок на території Новопетрівської сільської ради» яке відповідач вважає законним.
		Відповідач вважає, що право постійного користування як землями оборони було втрачено ще у 2004 році на підставі пункту «в» статті 141 Земельного кодексу України (припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій).
		Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
		Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Виходячи з вищевикладеного та враховуючи уточнення позовних вимог колегія суддів задовольняє позовні вимоги Першого заступника військового прокурора Південного регіону України, м. Одеси в інтересах держави в особі: Кабінету міністрів України, м. Київ із позовною заявою до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Бердянськ за участю третіх сторін - Міністерства оборони України, м. Київ; Військової частини НОМЕР_1 , м. Нікополь; Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, м. Запоріжжя про визнання недійснимим (незаконним) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30 червня 2010 року «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».
		Згідно з ч. 1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
		Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що матеріали справи містять повністю обґрунтовані докази для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.
		Заперечення надані відповідачем по справі, колегія суддів, відхилила так як вони не знайшли свого документального та нормативного підтвердження та повністю спростовуються належними доказами наданими до суду позивачем та прокуратурою.
		Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору у розмірі 1 218,00 грн. покласти на відповідача.
		 
		Керуючись ст. 22, 44, 49, 82, 84, ГПК України, колегія суддів 
		 
		ВИРІШИЛА:
		 
		Позовні вимоги першого заступника військового прокурора Південного регіону України, м. Одеси в інтересах держави в особі: Кабінету міністрів України, м. Київ із позовною заявою до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області, м. Бердянськ за участю третіх сторін - Міністерства оборони України, м. Київ; Військової частини НОМЕР_1 , м. Нікополь; Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя, м. Запоріжжя задовольнити.
		Визнати недійснимим (незаконним) розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 386 від 30 червня 2010 року «Про передачу громадянам у власність земельної ділянки на території Новопетрівської сільської ради».
		Стягнути з Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, проспект Перемоги, 3; код ЄДРПОУ 02140840) в доход Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)", одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р НОМЕР_3 , МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) суму судового збору у розмірі 1218 (Одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
		 
		Видати наказ.
		 
		Головуючий судя Т.Г. Алейникова 
		 
		 
		 
		Судді Т.А. Азізбекян
		 
		 
		І.А. Попова
		 
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України  21.10.2015 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...