Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 750/5745/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2015. Зареєстровано: 27.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2015.

Результат оскарження 18.01.2017 Апеляційний суд Чернігівської області: скасовано вирок повністю з поверненням справи на новий судовий розгляд у суд першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 750/5745/15-к 
		Провадження № 1-кп/750/281/15 
		 
		 В И Р О К
		 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 27 жовтня 2015 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі: 
		головуючого  судді - ОСОБА_1 
		секретаря - ОСОБА_2 
		прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 
		обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015270000000044 від 04.02.2015 року по обвинуваченню: 
		 ОСОБА_8 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця,
		 громадянина України, із повною вищою освітою, 
		 не одруженого, працюючого інженером з організації
		 дорожнього руху роти дорожньо-патрульної служби
		 Державної автомобільної інспекції підпорядкованої 
		 УМВС України в Чернігівській області, не судимого,
		 проживаючого за адресою: 
		АДРЕСА_1 , - 
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 2, 368 ч. 3 КК України, - 
		    ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
		 уродженця м. Чернігова, українця, громадянина 
		 України, з повною загальною середньою освітою, не 
		 одруженого, не працюючого, не судимого, 
		 проживаючого за адресою: 
		АДРЕСА_2 , - 
		 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 368 ч. 3 КК України, -
		 
		 
		в с т а н о в и в:
		   
		Органами досудового слідства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_8 , працюючи з 21 листопада 2014 року інженером з ОДР ДПС ДАІ, маючи спеціальне звання лейтенанта міліції, тобто будучи працівником правоохоронного органу, представником влади та службовою особою, зобов`язаний відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію» попереджувати та припиняти злочини та адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції застосовувати до порушників заходи адміністративного впливу та примусу, за пособництвом свого знайомого ОСОБА_9 , вчинив всі дії, які вважав за необхідне, для одержання від ОСОБА_10  неправомірної вигоди в розмірі 10000 грн. поєднані з вимаганням, за наступних обставин. 
		Так, 03 лютого 2015 року інженер з ОДР ДПС ДАІ ОСОБА_8 перебуваючи на службовому автомобілі «ДЕОЛанос», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в районі перехрестя вулиць Комсомольська та Примакова в м. Чернігові, зупинив автомобіль «ДЕО-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 . 
		Під час перевірки документів ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_10 , що номерні знаки агрегатів його автомобіля не відповідають технічному паспорту та є заміненими, тому на автомобіль необхідно накласти арешт та помістити на штрафмайданчик, а відносно ОСОБА_10 розпочати кримінальне провадження.
		В подальшому, з метою підтвердження своїх намірів, ОСОБА_8 доставив автомобіль ОСОБА_10 до приміщення сектору КДТЗ відділу ІТ та ЕД НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 162-а, тим самим створивши у ОСОБА_10 уяву, що начальник зазначеного експертного підрозділу ОСОБА_11 , з яким спілкувався ОСОБА_8 , виявив факт заміни номера двигуна. 
		Після вказаних дій, запевнивши ОСОБА_10 , що він є правопорушником, ОСОБА_8 повідомив, що у разі сплати йому особисто 500 доларів США, він може не вчиняти передбачених законом дій щодо затримання автомобіля.
		Враховуючи, що ОСОБА_10 не мав з собою потрібної суми грошових коштів, вони домовились, що ОСОБА_10 передасть їх 04 лютого 2015 року. Для забезпечення виконання вищезазначеної вимоги, водійське посвідчення ОСОБА_10 , технічний паспорт на автомобіль «ДЕО-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключі від нього залишились у ОСОБА_8 , а автомобіль був поміщений на автостоянку біля житлового будинку № 261 по проспекту Миру в м. Чернігові. 
		Після цього, ОСОБА_10 , розуміючи протиправність вимоги ОСОБА_8 щодо сплати грошових коштів, звернувся до УСБУ в Чернігівській області з приводу вимагання у нього зазначеним працівником міліції неправомірної вигоди за повернення автомобіля.
		Наступного дня, 04 лютого 2015 року, ОСОБА_8 , розуміючи протиправність своїх дій та бажаючи убезпечити себе, направив на зустріч з ОСОБА_10 для отримання від нього неправомірної вигоди в розмірі 500 доларів США, свого знайомого ОСОБА_9 , якому попередньо повідомив обставини справи та передав водійське посвідчення ОСОБА_10 , технічний паспорт на автомобіль «ДЕО-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 та ключі від нього.
		Цього ж дня, 04 лютого 2015 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_9 , на автостоянці біля житлового будинку АДРЕСА_3 , будучи обізнаним про злочинні дії ОСОБА_8 , та виконуючи спільний з ним умисел на одержання неправомірної вигоди, одержав від ОСОБА_10 для передачі ОСОБА_8 , грошові кошти в сумі 10 000 грн., після чого був викритий працівниками правоохоронних органів. 
		Дії ОСОБА_8 органами досудового слідства кваліфіковані за ст.ст. 15 ч. 2, 368 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразилися в закінченому замаху на одержання службовою особою для себе неправомірної вигоди за не вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, за пособництвом іншої особи, поєднаними з вимаганням.
		Дії ОСОБА_9 органами досудового слідства кваліфіковані за ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 368 ч. 3 КК України, як умисні дії, які виразилися у пособництві в закінченому замаху на одержання службовою особою для себе неправомірної вигоди за не вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, поєднаними з вимаганням.
		Суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а також на інших матеріалах кримінального провадження, які були надані прокурором на підтвердження пред`явленої підозри, та іншими учасниками судового розгляду.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину за пред`явленим йому обвинуваченням по ст.ст. 15 ч. 2, 368 ч. 3 КК України не визнав та показав, що він працює інженером з організації дорожнього руху роти ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області. 03.02.2015 року, о 09 год., він прийшов на роботу і разом з ОСОБА_12 , який працює з ним у одному відділі, займалися питаннями, що входять в коло їх службових обов`язків. Приблизно о 10 або 11 год. вони зібрали певні матеріали і поїхали на службовому автомобілі «ДЕО Ланос» білого кольору д.н.з НОМЕР_1 до райавтодору, який знаходиться в с. Павлівка. Вони були у форменому одязі. Керував автомобілем особисто він. Виїхавши з управління державної автомобільної інспекції, що знаходиться по вул. Борисенко, 66, вони рухались до місця призначення поза центром міста. Вирішивши у райавтодорі свої справи, приблизно об 11 год. 30 хв. вони поїхали до Чернігівського ДЕД, що знаходиться по вул. Любченко, 5. Там вони пробули нетривалий час, і до обідньої перерви повернулися на своє робоче місце, де знаходились до закінчення робочого часу, а саме до 18 год., і більше нікуди не їздили. В районі перехрестя вул. Комсомолька  Примакова вони не проїздили. Стверджує, що він автомобіля під керуванням ОСОБА_10 не зупиняв, і грошей у нього не вимагав. ОСОБА_9 він знає наочно. Приблизно п`ять років тому, коли ще навчався в школі, він в одній компанії з ОСОБА_9 відмічали якесь свято. Це була єдина зустріч з ОСОБА_9 , і після того він його не бачив. Може ОСОБА_9 і телефонував йому на мобільний телефон о 18 год. 04.02.2015 року, але категорично заперечує, що він піднімав слухавку та розмовляв з ним. Він допускає, що його мобільним телефоном могла скористатись інша особа в той час, коли він вибував з його володіння, а саме коли залишав його без догляду в службовому кабінеті. В його користуванні знаходиться тільки один номер мобільного телефону НОМЕР_3 . Зазначений в матеріалах кримінального провадження номер мобільного телефону НОМЕР_4 йому не належить. Він не давав ОСОБА_9 номера свого мобільного телефону, і звідки той у нього взявся, йому не відомо. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину за пред`явленим йому обвинуваченням по ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 368 ч. 3 КК України не визнав та показав, що 03.02.2015 року, приблизно о 20 год., він поїхав кататися на своєму автомобілі по місту. Проїжджаючи по пр. Миру, в районі ЗАЗу, він зупинив автомобіль, щоб справити свої природні потреби. Повертаючись до свого автомобіля, він знайшов на дорозі документи, а саме технічний паспорт на автомобіль «Ланос», водійське посвідчення на ім`я ОСОБА_10 та ключі від автомобіля. Крім того, у вказаних документах знаходився папірець, на якому був записаний номер мобільного телефону. Він забрав документи з собою і вирішив зателефонувати по зазначеному на папірці номеру, сподіваючись, що саме цій особі належать знайдені документи. Пам`ятає, що оператором того мобільного телефону був «Лайф» і останні дві цифри 39. Наступного дня, 04.02.2015 року, він зателефонував по тому номеру і повідомив, що знайшов документи та ключі від автомобіля. По телефону він дізнався, що розмовляє з ОСОБА_10 , якому і належать знайдені ним документи та ключі. Коли він запропонував ОСОБА_10 зустрітися, то той запитав, від кого він. Не зрозумівши його питання, він відповів, що сам від себе. Ніяких розмов про гроші між ними не було. Вони домовилися зустрітися ввечері. Приблизно о 17 год. йому зателефонував ОСОБА_10 і запропонував зустрітися в районі ЗАЗу, де на стоянці стоїть його автомобіль. Він погодився, і сказав, що коли буде під`їжджати, то йому зателефонує. Під`їжджаючи до місця зустрічі, він зателефонував ОСОБА_10 , щоб дізнатися, де саме той знаходиться. З`ясувавши це, він поставив свій автомобіль та пішов на автостоянку. Коли він підійшов до ОСОБА_10 , то той відразу запитав у нього: «так це Ви від них». Зрозумівши, що той з кимось про щось домовлявся, він відповів: «ну так». Потім, ОСОБА_10 став вести розмову за гроші, але він не зрозумів, про які гроші йде мова, оскільки по-людськи хотів повернути йому знайдені документи та ключі. Він думав, що може ОСОБА_10 дасть йому за це 100 грн. на бензин, або на «морозиво». Однак, ОСОБА_10 продовжив розмову про гроші, згадуючи долари. При цьому, ОСОБА_10 чомусь запитав у нього про курс долара, і він йому відповів, що на даний час той складає 21 грн. 50 коп. Коли в ході розмови ОСОБА_10 запропонував передзвонити, як він зрозумів якійсь особі, з якою той домовлявся, то щоб йому підіграти та щось отримати від цього, він в телефонній книзі свого мобільного телефону набрав перший - ліпший номер, і додзвонившись, попросив ту особу, яка взяла слухавку, сказати, що все нормально. Після цього, він передав слухавку ОСОБА_10 , але що тому казали по телефону, він не чув. Тоді, ОСОБА_10 сказав, що у нього 10000 грн. Його здивувало, що попалась така щедра людина, яка хоче віддячити його такою великою сумою грошей, хоча автомобіль теж не мало коштує. Потім, ОСОБА_10 передав йому 10000 грн., і в цей час до них під`їхали працівники СБУ, які його затримали та стали кричати на нього, що він «даішник», вимагаючи у нього посвідчення. Не зрозумівши, що їм від нього треба, він сказав, що ніякий він не «даішник», і не має у нього ніякого посвідчення. Однак, співробітники СБУ весь час наполягали, що він «даішник», або від «даішника», та говорили про якісь гроші. Коли він став все це заперечувати, і казати, що до ДАІ не має ніякого відношення, то співробітники СБУ почали йому погрожувати тим, що якщо не визнає те, що їм треба, то прикриють бізнес батька та повезуть його купатися у ополонці. Потім, працівники СБУ почали возити його по місту і продовжували погрожувати, здійснюючи таким чином психологічний тиск на нього. Так як він опинився в такій ситуації вперше, то дуже злякався їх погроз. Після цього, його привезли в піццерію «Челентано», що знаходиться в районі «Красної площі», де працівники СБУ маючи при собі його мобільний телефон стали чекати на якусь зустріч з якимись «даішниками». Він не розумів, з якими «даішниками» вони чекали зустрічі. Потім, працівник СБУ наказав йому зателефонувати зі свого мобільного телефону, щоб домовитися з кимось про якусь зустріч. Він злякався, і навмання набрав перший - ліпший номер в своїй телефонній книзі, однак на його дзвінок ніхто не відповів. В приміщенні піццерії вони знаходилися приблизно до 22 год., після чого його повезли до прокуратури, де продовжили погрози на його адресу та допитали. Коли його затримали та стали чинити на нього психологічний тиск, то він вигадав історію про героя анекдотів та жартів сержанта ОСОБА_13 , і розповідав про нього слідчому. При цьому, він не здогадувався, що в ДАІ працює особа з таким прізвищем. Як він дізнався на досудовому слідстві, що того дня телефонував на мобільний телефон ОСОБА_8 , і це може пояснити тільки випадковістю, оскільки він набрав у телефонному довіднику перший номер, що йому попався. З ОСОБА_8 він познайомився приблизно п`ять років тому назад, коли вони тільки одного разу відпочивали в одній компанії. Ніяких стосунків з ОСОБА_8 він не підтримував і більше його не бачив. Стосовно появи в його мобільному телефоні номеру ОСОБА_8 , він може пояснити наступне. В той час, коли вони перебували в одній компанії, він від когось почув, що ОСОБА_8 займається велосипедами. А так як, він тоді хотів придбати для себе хороший велосипед, то у когось зі спільних їх знайомих в той момент взяв номер мобільного телефону ОСОБА_8 , і з того часу він був записаний в його телефоні. В подальшому його мобільний телефон був пошкоджений, і в телефонній книзі залишились тільки номери телефонів без зазначення прізвища абонента. 
		Свідок ОСОБА_10 у суді показав, що 03 лютого 2015 року, приблизно о 15 год., на своєму автомобілі «ДЕО-Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_2 , він повернувся з м. Києва, де працює вахтовим методом до м. Чернігова, і біля центрального ринку заїхав до магазину АТБ, який знаходиться по вул. Комсомольській, щоб придбати продукти харчування. Від`їхавши від магазину, та рухаючись в сторону вул. Комсомольської, він з правої сторони пропустив патрульний автомобіль ДАІ, який трохи проїхавши зупинився. Коли він виїхав на вул. Комсомольську, то з патрульного автомобіля вийшов інспектор ДАІ, як пізніше стало йому відомо обвинувачений ОСОБА_8 , і показав жестом, щоб він зупинився. Ввімкнувши аварійне світло, він зупинився на його вимогу, вийшов з автомобіля та надав тому документи. Обвинувачений був у форменому одязі. В патрульному автомобілі за кермом також знаходився ще один інспектор ДАІ у форменому одязі. ОСОБА_8 повідомив йому причину зупинки, вказавши, що необхідно перевірити документи, оскільки є підозра, що даний автомобіль перебуває у розшуку. Оглянувши його документи, а саме технічний паспорт на автомобіль, водійське посвідчення та страховку, ОСОБА_8 , запитавши, чи є у нього довіреність на автомобіль, попросив відкрити капот для перевірки. Заглянувши під капот, ОСОБА_8 заявив, що у нього в документах зазначено автомобіль «Сенс», а двигун стоїть від іншого автомобіля. На це він відповів, що по-перше двигун зараз не являється несущим вузлом агрегату, і його можна переставляти, а по-друге автомобіль ним був придбаний у такому стані, в якому той є на даний час, і ніякого переобладнання не проводилось. Однак, ОСОБА_8 сказав, що йому не подобаються зварювальні шви, та відсутня дублююча табличка, тому необхідно проїхати з ними. Він відповів, що їздить на цьому автомобілі тривалий час, його неодноразово зупиняли та перевіряли працівники ДАІ, і ніяких претензій до нього не було. Але, ОСОБА_8 став наполягати, що йому необхідно прослідувати з ними в МРЕВ для перевірки автомобіля. При цьому, ОСОБА_8 заявив, що в разі відмови виконати його вимогу, він буде вимушений викликати наряд ДАІ для примусової його доставки в МРЕВ. З метою уникнення будь-якого непорозуміння, він погодився поїхати з ними до МРЕВ. Після цього, він сів за кермо свого автомобіля, а ОСОБА_8 поряд з ним на переднє пасажирське сидіння і вони поїхали до МРЕВ. За ними також поїхав патрульний автомобіль, під керуванням іншого інспектора, який у його спілкуванні з обвинуваченим участі не приймав, а весь час знаходився в салоні службового автомобіля. Прибувши до МРЕВ, він відкрив капот свого автомобіля і залишився біля нього, а ОСОБА_8 з його документами зайшов у будівлю вказаної установи за експертом. Через деякий час з будівлі вийшов ОСОБА_8 та чоловік у чорній формі, якого обвинувачений представив експертом. Після того, як експерт заглянув під капот його автомобіля і повідомив, що в ньому встановлений інший двигун, відсутня табличка та викликають сумнів зварювальні шви, звертаючись до ОСОБА_8 , він сказав, що у того є всі законні підстави для затримання вказаного автомобіля та постановки його на штрафмайданчик. Він запитав у експерта, що саме не так з автомобілем. Експерт відповів, що все треба вскривати, а на це потрібен певний час, тому автомобіль необхідно оформлювати та ставити його на штрафмайданчик. Потім, експерт передав всі його документи ОСОБА_8 та пішов. В розмові ОСОБА_8 йому повідомив, що автомобіль перероблений, і якщо його заберуть та оформлять на штрафмайданчик, то він більше свого автомобіля вже не побачить. Він запитав у ОСОБА_8 , що можна зробити в такій ситуації. На це ОСОБА_8 показав йому п`ять пальців на своїй руці. Він запитав у того, що це означає. ОСОБА_8 відповів, що за вирішення питання щодо повернення автомобіля, він повинен віддати йому 500 доларів США, але не факт, що його не можуть в подальшому також зупиняти та вимагати гроші. Так як таких грошей у нього не було, він став телефонувати родичам та знайомим. Не знайшовши грошей, він сказав ОСОБА_8 , що зараз не може зібрати таку суму, але якщо той бажає, то він може дістати їх наступного дня. Спочатку ОСОБА_8 наполягав, щоб він віддав йому зазначену суму тільки сьогодні і зараз, але потім домовились, що принесе гроші наступного дня. Після цього, ОСОБА_8 сів до патрульного автомобіля і наказав йому їхати за ними. Вони приїхали на автостоянку в районі заводу автозапчастин, де за вказівкою ОСОБА_8 він поставив там свій автомобіль. Потім, він сів до салону патрульного автомобіля, де передав ключі від свого автомобіля ОСОБА_8 , у якого знаходились його документи. Між ними була досягнута домовленість, що наступного дня він принесе гроші, а ОСОБА_8 віддасть йому документи та ключі від автомобіля. Після цього, на патрульному автомобілі його підвезли до центру міста, де на прохання ОСОБА_8 він надав йому номер свого мобільного телефону. При цьому, ОСОБА_8 сказав, що зателефонує йому десь о 10 год. наступного дня, і вони визначаться, де і коли він передасть йому гроші. Оскільки у нього таких грошей не було, і ніде їх було знайти, то після того, як інспектори ДАІ поїхали, він відразу звернувся до СБУ, де написав заяву та розповів все, що з ним сталося. В СБУ йому сказали, щоб він чекав завтра від них дзвінка. Наступного дня, тобто 04.02.2015 року, після 10 год., на його номер прийшло СМС повідомлення, в якому просили передзвонити на телефон мобільного оператора «Лайф». Передзвонивши по тому номеру, чоловік підняв слухавку, і запитав у нього, коли вони можуть зустрітися. По голосу йому здалося, що з ним розмовляв ОСОБА_8 , але він не може цього стверджувати. Також, чоловік запитав, як у нього з грошима. Він відповів, що все добре, однак до 15 год. не встигне зібрати всю суму грошей, і запропонував зустрітися о 18 год. на стоянці, де залишив свій автомобіль. Чоловік погодився, і на цьому розмова закінчилась. Потім, йому зателефонували з СБУ і він поїхав до них. Прибувши до СБУ, він розповів їм про телефонну розмову, і йому там в присутності понятих видали грошові кошти в сумі 10000 грн., купюрами по 200 грн., номерні знаки яких були переписані. З отриманими грошима він о 18 год. приїхав на автостоянку, де знаходився автомобіль, і став чекати. Йому знову зателефонував на мобільний телефон чоловік, по голосу якого йому здалося, що це був ОСОБА_8 , але стверджувати цього не може. Він повідомив, що знаходиться на місці. Тоді чоловік сказав, що все нормально, і хвилин через 10 він під`їде. Приблизно через 10 хв. до нього підійшов невідомий молодий чоловік, як пізніше з`ясувалося ОСОБА_9 , і запитав: «це ти». Це було для нього несподівано, оскільки він домовлявся про зустріч з ОСОБА_8 . Він запитав у ОСОБА_9 , що означає «це ти». Тоді, ОСОБА_9 сказав: «це ти чекаєш, щоб тобі передали». Після цього, ОСОБА_9 достав з кишені і показав технічний паспорт, водійське посвідчення та ключі від автомобіля. Він відповів, що це він, але зауважив, що домовлявся про зустріч з іншим чоловіком. Однак, ОСОБА_9 сказав, що в денний час він розмовляв та домовлявся по телефону саме з ним. Тоді, він сказав, що для нього це великі гроші, і якщо він йому їх віддасть, то у нього можуть виникнути неприємності з тим чоловіком, з яким він домовлявся. На це ОСОБА_9 відповів, що яка йому різниця, оскільки всі документи та ключі від його автомобіля у нього. Тоді, він попросив ОСОБА_9 зателефонувати тому чоловіку, з яким він домовлявся про те, що він передасть гроші, а той йому поверне документи та ключі від автомобіля. ОСОБА_9 передав йому ключі від автомобіля і став кудись телефонувати. Поки ОСОБА_9 розмовляв по телефону, він в цей час перевірив свій автомобіль і завів його. Потім, до нього підійшов ОСОБА_9 і дав йому свій мобільний телефон, щоб він поговорив з тим, з ким він домовлявся. По телефону чоловік йому сказав: «не хвилюйся, все нормально, це наш чоловік, все у нього, віддай йому гроші». Потім, він передав ОСОБА_9 телефон, і той закінчив розмову. Він сказав, що у нього з собою не долари, а 10000 грн., що по курсу дорівнює 500 доларам США. ОСОБА_9 відповів, що це не має значення, і погодився взяти гривні. Він передав ОСОБА_9 гроші в сумі 10000 грн., і в цей момент до них під`їхали співробітники СБУ. При цьому, технічний паспорт та його водійське посвідчення залишилось у ОСОБА_9 . В подальшому документи йому повернули в прокуратурі. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що він працює черговим інспектором УДАІ в Чернігівській області. З обвинуваченим ОСОБА_8 у нього не має ніяких стосунків, той лише змінює його на чергуванні, а з ОСОБА_9 він зовсім не знайом. Ніяких документів нікому він не передавав та грошей ні у кого не просив. В період з 02.04.2015 року по 06.02.2015 року він знаходився на навчанні в школі міліції, і на роботі не перебував. На досудовому слідстві в прокуратурі йому пояснювали, що коли затримували на місці події якогось чоловіка, то на питання, хто його сюди прислав, той назвав його прізвище. В зв`язку з цим його і допитував слідчий, але до того чоловіка, якого затримували, він ніякого відношення не має. 
		Свідок ОСОБА_15 у суді показав, що навесні 2015 року, він, на прохання слідчого прокуратури разом з ОСОБА_16 був присутній при врученні повістки матері обвинуваченого ОСОБА_8 по АДРЕСА_4 . Коли слідчий намагався вручити матері обвинуваченого повістку до прокуратуру на ім`я її сина, то вона відмовилась її отримувати. При цьому, мати обвинуваченого дала слідчому мобільний телефон, щоб він поговорив з її чоловіком. Про що слідчий розмовляв з батьком обвинуваченого, йому не відомо. Потім, мати обвинуваченого сказала, що вона забирати у них нічого не буде, і ні за що розписуватися також не буде. Після цього, працівник прокуратури показав їй повістку, і поклав її та повідомлення про підозру за порогом квартири на килимі. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що 04.02.2015 року, у вечірній час, зустрівшись зі своїми товаришами ОСОБА_18 та ОСОБА_19 вони зайшли до магазину зоотоварів по пр. Перемоги в м. Чернігові. Після цього, вони завезли ОСОБА_20 додому, і оскільки у нього ще був вільний час, то на прохання ОСОБА_21 , на автомобілі останнього вони поїхали в район ЗАЗу. Коли туди приїхали, то він залишився в автомобілі, а ОСОБА_22 кудись пішов. Приблизно через 10 хв. до автомобіля підійшли працівники СБУ, які стали говорити про якогось «даішника» та шукали якесь посвідчення. Потім, вони забрали у нього мобільний телефон та нічого не пояснюючи, відвезли його до прокуратури. В прокуратурі він дав свідчення, після чого працівники СБУ відвезли його та ОСОБА_21 в піццерію «Челентано», де вони пробули приблизно одну годину. Після цього, їх знову відвезли до прокуратури, де йому віддали його речі та відпустили додому. Доповнює, що коли вони перебували в приміщенні прокуратури, то він чув, як працівники СБУ погрожували Леусу тим, що відправлять його в зону АТО, відвезуть на річку купатися у ополонці, прикриють бізнес батька, та інше. 
		Свідок ОСОБА_12 у суді показав, що він працює інженером роти ДПС з організації дорожнього руху УДАІ в Чернігівській області. Крім нього в роті ОСОБА_23 працюють ще двоє інженерів - ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . 03.02.2015 року разом з ОСОБА_25  вони заступили на службу о 9 год. ранку. Ознайомившись з документацією, приблизно о 10-11 год., він разом з Мітусом поїхали по роботі на службовому автомобілі «ДЕО Ланос» білого кольору в райавтодор та Чернігівську ДЕД (дорожня організація, яка займається обслуговуванням доріг). Вони були у форменому одязі. Хто саме керував службовим автомобілем, він зараз вже не пам`ятає. Після того, як розвезли по вказаним організаціям запити, вони приблизно до 14 год. повернулись до місця несення служби, де і знаходились до закінчення робочого часу, тобто до 18 год. Більше нікуди вони не їздили. Того дня ні він, ні ОСОБА_25 нікого не зупиняли, документи ні у кого не перевіряли, і ніякого автомобіля до експерта не доставляли. В районі вул. Комсомольської та Примакова їх шлях руху не пролягав, і в той день вони там не проїздили. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 показав, що в травні 2015 року, в ранковий час, на прохання працівників правоохоронних органів він був присутнім при врученні повідомлення про підозру матері обвинуваченого ОСОБА_25 по вул. Героїв Чорнобиля. Коли працівник правоохоронного органу намагався вручати їй вказане повідомлення, то вона сказала, що не уповноважена його отримувати, і пішла телефонувати своєму чоловіку. Потім, працівник правоохоронного органу поклав повідомлення про підозру та ще щось через поріг на підлогу, після чого зачинили двері і пішли. 
		Свідок ОСОБА_11 у суді показав, що він працює начальником сектору комплексного дослідження транспортних засобів НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області. На початку лютого 2015 року, він перебував на своєму робочому місці за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 162-А. Це територія сільхозтехніки, де при МРЕВ знаходиться оглядовий майданчик транспортних засобів сектору КДТЗ. До обідньої перерви, а саме десь до 13 год., коли він, як експерт оглядав транспортні засоби, то до нього підійшов чоловік у формі працівника ДАІ і попросив подивитись автомобіль «ДЕО Ланос», оскільки у нього мабуть виникла підозра щодо справжності номерів агрегатів. На це він відповів, що може оглянути автомобіль тільки за письмовим звернення його власника, або довіреної ним особи. Потім, він продовжив займатися тим автомобілем, який оглядав раніше, після чого пішов до свого кабінету, і більше того працівника ДАІ не бачив. Він стверджує, що не оглядав того автомобіля, який просив працівник ДАІ, оскільки письмового звернення на його огляд не було. Він не запам`ятав того працівника ДАІ, який до нього звертався, тому не може сказати, що то був саме ОСОБА_8 . 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_26 показав, що він працює оперуповноваженим відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю УСБУ в Чернігівській області. Він проводив оперативно-розшукові заходи по даному кримінальному провадженню. В ході проведення цих заходів ним був складений рапорт про встановлення особи співробітника ДАІ, який вимагав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду за повернення автомобіля. Як особа співробітника ДАІ, так і його контактний телефон були встановлені оперативним шляхом, тому він не може розголошувати цю оперативну інформацію. 
		Аналізуючи всі надані та досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.
		Так, прокурор, як сторона обвинувачення, вважаючи вину ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчинені інкримінованому їм кримінальному правопорушенні доведеною, послався на показання свідка ОСОБА_10 , який згідно обвинувачення надавав неправомірну вигоду. 
		Аналіз показань свідка ОСОБА_10 та досліджений у суді протокол проведення з ним слідчого експерименту та фототаблицею до нього від 18.03.2015 року, свідчать про їх суперечливість, що ставить їх під сумнів. Так, допитаний у суді свідок ОСОБА_10 показав, що зупиняв його автомобіль та вимагав неправомірну вигоду саме ОСОБА_8 . Однак, згідно наданого стороною обвинувачення письмового пояснення ОСОБА_10 від 03.02.2015 року, тобто відразу після вчинення відносно нього неправомірних дій, зазначено, що 03.02.2015 року, приблизно о 15 год., в районі перехрестя вул. Примакова-Комсомольська його автомобіль зупинив співробітник ДАІ худорлявої статури, як вбачається з матеріалів кримінального провадження та встановлених у суді обставин  ОСОБА_8 , а вимагав у нього неправомірну вигоду співробітник ДАІ міцної статури, що був з ОСОБА_8 , і як слідує з досліджених у судовому засіданні доказів це був ОСОБА_12 . Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 не стверджував, що 04.02.2015 року він саме з ОСОБА_8 розмовляв по телефону, коли ОСОБА_9 передавав йому слухавку на автостоянці. 
		Не підтвердив і допитаний у суді свідок обвинувачення ОСОБА_11 показання свідка ОСОБА_10 , що саме ОСОБА_8 звертався до нього з проханням оглянути автомобіль «ДЕО-Ланос» щодо відповідності номерів агрегатів документам. Крім того, в своїх свідченнях він зазначив, що не оглядав автомобіль «ДЕО-Ланос», як про це вказував свідок ОСОБА_10 .
		Також, як на доказ вини ОСОБА_8 та ОСОБА_9 сторона обвинувачення послалась на показання свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_14 , які будучи допитаними у судовому засіданні, фактично нічого не пояснили щодо обставини одержання обвинуваченими неправомірної вигоди, оскільки такі обставини їм не були відомі. 
		Що стосується показань ОСОБА_12 у судовому засіданні, який був допитаний як свідок сторони обвинувачення, то він в своїх свідченнях взагалі тільки підтвердив показання ОСОБА_8 про те, що 03.02.2015 року вони нікого не зупиняли та грошей ні від кого не вимагали. 
		Посилання сторони обвинувачення на показання свідка ОСОБА_17 свідчать лише про те, що він разом з ОСОБА_9 04.02.2015 року приїздив на автомобілі останнього до автостоянки в районі ЗАЗу, про що не заперечує і сам ОСОБА_9 , вказуючи при цьому, що він прибув туди тільки для того, щоб віддати ОСОБА_10 знайдені документи та ключі від автомобіля. 
		Аналізуючи показання свідка ОСОБА_26 , суд ставиться до них критично, оскільки крім оперативної інформації, походження якої невідомо, стосовно номеру мобільного телефону НОМЕР_4 , яким за його свідченнями користувався ОСОБА_8 , інших об`єктивних даних щодо належності останньому вказаного вище номеру суду не надано. При цьому, ОСОБА_8 у судовому засіданні категорично заперечував про належність йому вказаного вище номера телефону. Посилання свідка ОСОБА_26 на складений ним рапорт, який був наданий стороною обвинувачення, згідно чого той у суді вказав, що в ньому викладено все вірно, не відповідає щодо зазначеної в ньому фактичної посади, яку на той час займав ОСОБА_8 , що ставить під сумнів достовірність викладеної в рапорті всієї інформації. При цьому, суд враховує те, що він є зацікавленою особою у розгляді кримінального провадження на користь обвинувачення, оскільки мав безпосереднє відношення до кримінального провадження, приймаючи у ньому участь, а не підтвердження обвинувачення може свідчити про рівень його професіоналізму або про неналежне виконання своїх обов`язків, що може мати для нього негативні наслідки. 
		Відповідно до вимог ч. 7 ст. 228 КПК України, що передбачає умови та порядок пред`явлення особи для впізнання, фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню. 
		У судовому засіданні стороною обвинувачення надано протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2015 року, згідно якого свідок ОСОБА_10 одночасно впізнав ОСОБА_8 , який 03.02.2015 року зупиняв його та вимагав неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США за повернення йому автомобіля, а також ОСОБА_12 , який за свідченнями ОСОБА_10 був разом з ОСОБА_8 .
		Виходячи зі змісту даного протоколу, він не відповідає вимогам ч. 7 ст. 228 КПК України, оскільки ОСОБА_10 пред`являвся не фотознімок з особою, а його ксерокопія. Крім того, йому пред`являлись на одному аркуші відразу дві особи, а саме ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , які підлягали впізнанню. Також, пред`явлена ксерокопія фотознімків осіб, які на ній зображені, мають різні відмінності щодо форми обличчя та віку, а одна особа взагалі зображена у головному уборі. 
		При таких обставинах, суд визнає протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.03.2015 року як недопустимий доказ, на який не може послатися при ухваленні судового рішення. 
		Стороною обвинувачення суду надано роздруківку вхідних та вихідних з`єднань абонентів за номерами, згідно яких 04.02.2015 року здійснювались дзвінки з мобільного телефону ОСОБА_9 на мобільний телефон ОСОБА_10 , а також з мобільного телефону ОСОБА_9 на мобільний телефон ОСОБА_8 . Однак, вказані роздруківки не свідчать, що між зазначеними вище абонентами відбувалась розмова щодо викладених у обвинувальному акті обставин. Те, що 04.02.2015 року ОСОБА_27 розмовляв по телефону з ОСОБА_10 стосовно повернення останньому документів та ключів від автомобіля, не свідчить про те, що ОСОБА_28 приймав участь у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні. При цьому, стороною обвинувачення у суді не спростована версія ОСОБА_28 про те, що він в ході спілкування з ОСОБА_10 04.02.2015 року на території автостоянки навмання набрав номер телефону ОСОБА_8 , який він заніс до своєї телефонної книги п`ять років тому назад. Крім того, сам ОСОБА_10 у судовому засіданні не міг стверджено сказати, що він розмовляв тоді по телефону саме з ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_8 у суді категорично заперечував, що 04.02.2015 року він розмовляв по телефону з ОСОБА_28 та ОСОБА_10 . 
		Якщо виходити зі змісту протоколу за результатами негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтролю особи від 05.02.2015 року, та дослідженому у судовому звукозапису розмови між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , яка відбулась 04.02.2015 року, близько 18 год. на автостоянці поблизу будинку АДРЕСА_3 , то з нього конкретно не вбачається, що у ОСОБА_9 була якась домовленість з ОСОБА_8 на отримання неправомірної вигоди, і не свідчить про те, що ОСОБА_9 діяв саме від імені ОСОБА_8 .
		Сам факт надання суду стороною обвинувачення таких доказів, як протокол огляду та вручення грошових коштів від 04.02.2015 року, а також протоколу обшуку від 04.02.2015 року, згідно яких ОСОБА_10 вручались грошові кошти в сумі 10000 грн., які в подальшому були вилучені у ОСОБА_9 при проведенні його обшуку, ніяким чином не спростовує версію останнього про те, що він підіграв ОСОБА_10 щодо якихось нібито його домовленостей з невідомими особами, і хотів тільки отримати від того якусь винагороду за знайдені ним документи та ключі від автомобіля, що не може свідчити про протиправність його дій.
		Про достовірність показань ОСОБА_8 стосовно того, що 03.02.2015 року ним автомобілі не зупинялись, свідчить і наданий суду стороною обвинувачення лист за підписом заступника начальника УДАІ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_29 , який на запит слідчого повідомив, що співробітниками ОСОБА_12 та ОСОБА_8 03.02.2015 року нагляд за дорожнім рухом не здійснювався, транспортні засоби не зупинялися, та відповідно огляд і експертні дослідження не проводились. Вони дійсно здійснили виїзд в той день на службовому автомобілі тільки до дорожньої організації філії «Чернігівська ДЕД», яка знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Любченка, 5, та дорожньої організації Чернігівський райавтодор за адресою: Чернігівський район, с. Павлівка, вул. Кільцева, 5-а. 
		Аналізуючи досліджені докази по справі  показання обвинувачених, свідків, а також матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що крім показань свідка ОСОБА_10 , які є суперечливими, а тому не можуть бути покладені в основу обвинувачення, інших доказів прокурором під час судового розгляду, не дивлячись на те, що обов`язок доказування згідно ст. 92 КПК України покладається на слідчого та прокурора, не надано, і суд не має можливості перебирати цей обов`язок на себе та встановлювати або витребувати за власної ініціативи будь-які докази, а за таких обставинах суд вважає, що на одних лише свідченнях ОСОБА_10 не може ґрунтуватися обвинувальний вирок.
		Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно ст. 7 КПК України, загальними засадами кримінального провадження крім інших є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
		Відповідно до вимог ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Також, відповідно вимог ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюватися лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а в разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, то згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалюється виправдувальний вирок. 
		Таким чином, враховуючи, що зібрані по справі докази не є достатніми, містять сумніви щодо доведеності вини обвинувачених, що тлумачиться на їх користь, приймаючи до уваги, що стороною обвинувачення у судовому засіданні більш ніяких доказів не надано, суд вважає, що інкриміноване обвинуваченим ОСОБА_8 кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України та ОСОБА_9 кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України не доведено, а тому приходить до висновку про їх виправдання.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
		Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
		 Речові докази  грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) грн. необхідно повернути УСБУ в Чернігівській області; компакт-диск для лазерних систем зчитування марки «LG» та відео-, аудіозаписи, які на ньому містяться слід залишити в матеріалах кримінального провадження; а водійське посвідчення, технічний паспорт та ключі від автомобіля «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2 необхідно повернути їх власнику.
		Керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд 
		З А С У Д И В :
		 ОСОБА_8 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України та по суду виправданим у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України.
		 ОСОБА_9 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України та по суду виправданим у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 368 КК України.
		 Речові докази  грошові кошти в сумі 10000 (десять тисяч) грн. передати УСБУ в Чернігівській області; компакт-диск для лазерних систем зчитування марки «LG» та відео-, аудіозаписи, які на ньому містяться залишити в матеріалах кримінального провадження; а водійське посвідчення, технічний паспорт та ключі від автомобіля «Део Ланос» реєстраційний номер НОМЕР_2  передати ОСОБА_10 .
		На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення через суд, який ухвалив судове рішення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженим та прокурору.
		Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня його оголошення.
		 
		 
		Суддя          ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...