Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 816/3390/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:; валютного регулювання і валютного контролю, у тому числі:.
Надіслано судом: 27.10.2015. Зареєстровано: 28.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2015.
Дата набрання законної сили: 19.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19 жовтня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/3390/15
		Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Гіглави О.В.,
		за участю:
		секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.
		та представника позивача - Дмитренко А.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (надалі - позивач, ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта") звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (надалі - відповідач, ЦООВП) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.2015 №0000764102.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскарженим рішенням  ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" безпідставно нараховано пеню за порушення строків, встановлених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки товар вважається імпортованим з моменту перетину митного кордону України, а не з дати оформлення вантажної митної декларації, як вважає відповідач.  
		Відповідач письмових заперечень проти позову до суду не надав. 
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. 
		Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про розгляд справи повідомлений належним чином. 
		У відповідності до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
		Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника відповідача. 
		Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини. 
		ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 00152307.
		Фахівцем ЦООВП проведено позапланову невиїзну перевірку з питання дотримання позивачем вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної операції за контрактами від 01.12.2014 №2838/14/2118, від 01.12.2014 №2839/14/2118, від 19.02.2015 №390/14/2118, від 19.02.2015 №391/14/2118, від 23.03.2015 №616/14/2118 за період з 01.12.2014 по 29.04.2015. 
		За результатами перевірки складено акт від 28.07.2015 №809/28-10-41-20/00152307 /а.с. 13-30, надалі - Акт перевірки/, в якому зафіксовано факт порушення ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". 
		На підставі даного висновку Акта перевірки ЦООВП 10.08.2015 сформовано податкове повідомлення-рішення №0000764102, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: "Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконані зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавств, 21081000" в розмірі 1 176 598,77 грн /а.с. 11-12/.
		Не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду. 
		Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийнято дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Спірним рішенням позивача зобов'язано сплатити пеню за порушення законодавчо визначених термінів проведення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. 
		Суд встановив, що ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" укладено ряд зовнішньоекономічних договорів (контрактів) із LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) щодо поставки нафтопродуктів. 
		Зокрема, 01.12.2014 укладено контракт №2838/14/2118 щодо поставки бензину RON 95 неетильованого 10 ppm SR EN 228 кількістю 15 000 тонн +/- 10%, попередня вартість для здійснення попередньої оплати - 703,78 дол. США за одну метричну тонну /а.с. 43-58/.
		Крім того, 01.12.2014 укладено контракт №2839/14/2118 щодо поставки дизельного пального SUPER EURO L DIESEL, grade F 10 ppm, кількістю 15 000 тонн +/- 10%, попередня вартість для здійснення попередньої оплати - 700,78 дол. США за одну метричну тонну /а.с. 59-71/.
		Як пояснила в судовому засіданні представник позивача, ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" 29.12.2014 перераховано LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) кошти в розмірі 1 489 991,15 дол. США в рахунок попередньої оплати за контрактом від 01.12.2014 №2838/14/2118 /а.с. 82/.
		Крім того, 06.01.2015 позивач перерахував на рахунок LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) кошти в розмірі 5 383 990,02 дол. США в рахунок попередньої оплати за контрактом від 01.12.2014 №2839/14/2118 /а.с. 83/.  
		За змістом пунктів 5.8 згаданих вище контрактів від 01.12.2014, у випадку, якщо поставка товару не відбулась з будь-яких причин, іноземний контрагент зобов'язаний повернути передплату, не покриту поставками /а.с. 47, 63/. 
		Представник позивача в судовому засіданні пояснила, що станом на 12.03.2015 LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) мало перед ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" наступні зобов'язання з повернення передплати: 
		-  за договором від 01.12.2014 №2838/14/2118 - в розмірі 4 489 991,15 дол. США, сплачені платіжними дорученнями від 29.12.2014 та від 06.01.2015; 
		-  за договором від 01.12.2014 №2839/14/2118 - в розмірі 6 019 298,87 дол. США.
		Наявність заборгованості підтверджено залученими до матеріалів справи копіями рахунків від 12.03.2015 №2 до договору від 01.12.2014 №2838/14/2118 /а.с. 87/, від 12.03.2015 №2 до договору від 01.12.2014 №2839/14/2118 /а.с. 88/. 
		Вказану заборгованість з повернення передплат погашено шляхом укладення Угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.03.2015 та 02.04.2015 /а.с. 89-94/. 
		Так, в силу пунктів 2, 5 Угод про зарахування зустрічних однорідних вимог, з моменту їх підписання зобов'язання LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) з повернення передплат за договорами від 01.12.2014 №№2838/14/2118, 2839/14/2118 припинилися. Одночасно, припинено зобов'язання позивача з оплати товару, поставленого нерезидентом за контрактом від 26.03.2015 №616/14/2118. 
		За таких обставин, зобов'язання LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) з повернення попередньої оплати або поставки товару ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" на зазначені вище суми припинено моментом підписання Угод про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.03.2015 та 02.04.2015, до закінчення 90-денного терміну здійснення розрахунків. 
		Відповідач у Акті перевірки визнає, що припинення зобов'язань між ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" та LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог відповідає вимогам валютного законодавства /а.с. 28/. 
		Згідно вимог пункту 1.10 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136, імпортна операція може бути знята з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо:  вимоги   випливають   із   взаємних   зобов'язань   між  резидентом   і   нерезидентом,   які   є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо. 
		Матеріалами справи підтверджено, що позивачем дотримано зазначені вище вимоги. А відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що припинення зобов'язань LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) з повернення передплат, не покритих поставками товару на суму 1 489 991,15 дол. США та на суму 5 383 990,02 дол. США, відбулось у повній відповідності до вимог валютного законодавства та до закінчення граничних термінів поставки товару. 
		З приводу доводів відповідача відносно того, що позивачем порушено строки здійснення імпортної операції за контрактом від 26.03.2015 №616/14/2118, суд встановив такі фактичні обставини справи. 
		Між ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" та LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) 26.03.2015 укладено контракт №616/14/2118 щодо поставки дизельного пального з наднизьким вмістом сірки 10PPM /а.с. 72-81/. 
		На виконання даного контракту LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) поставило позивачу 10 000 тонн дизельного палива вартістю 5 125 300,00 дол. США, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями акта приймання-передачі від 26.03.2015 №1 /а.с. 95/, попередньої митної декларації від 01.04.2015 №500060705/2015/000240 /а.с. 97-98/, митної декларації ІМ-40 від 02.04.2015 №500060705/2015/000250 /а.с. 99-100/.
		Крім того, за вказаним контрактом LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) поставило  ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта"    11 000    тонн     дизельного    палива      вартістю 5 637 830,00 дол. США, що підтверджено залученими до матеріалів справи копіями акта приймання-передачі від 01.04.2015 №2 /а.с. 96/, попередньої митної декларації від 03.04.2015 №500060705/2015/000252 /а.с. 101-102/, митної декларації ІМ-40 від 08.04.2015 №500060705/2015/000260 /а.с. 103-104/.
		Розрахунки між договірними сторонами проведено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі Угоди від 28.03.2015 (в розмірі 5 125 300,00 дол. США) та Угоди від 02.04.2015 (в розмірі 5 383 990,02 дол. США) /а.с. 89-94/. Всього шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог оплачено товар вартістю 10 509 290,02 дол. США. Залишок вартості поставленого товару в розмірі 253 839,98 дол. США позивач оплатив грошовими коштами на підставі платіжного доручення від 16.04.2015 /а.с. 84/. 
		Отже, за контрактом №616/14/2118 від 26.03.2015 передача товару на суму 5 125 300 дол. США відбулась згідно акту приймання-передачі від 26.03.2015 №1, передача товару на суму 5 637 830 дол. США - згідно акту приймання-передачі від 01.04.2015 №2, а його оплата:
		- 28.03.2015 згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5125300 дол. США;
		- 02.04.2015 згідно угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 5383990,02 дол. США;
		- 16.04.2015 згідно платіжного доручення на суму 253 839,98 дол. США. 
		Відповідач визнає, що внаслідок заліків зустрічних однорідних вимог станом на 29.04.2015 контракт №616/14/2118 від 26.03.2015 збалансовано та виконано на суму 15427082,78 дол. США.
		Не зважаючи на визнання відповідачем відповідності вимогам валютного законодавства припинення зобов'язань між ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" та LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, ним зроблено висновок, що валютні кошти в розмірі 1 489 991,15 дол. США перераховані на рахунок іноземної компанії  - 29.12.2014, граничний термін надходження імпортного товару - 29.03.2015, імпортний  товар надійшов згідно митної декларації ІМ-40 від 02.04.2015 №500060705/2015/000250 з простроченням на 4 дні (з 30.03.2015 по 02.04.2015). Валютні кошти в розмірі 5 383 990,02 дол. США перераховані на рахунок іноземної компанії - 06.01.2015, граничний термін надходження імпортного товару - 06.04.2015, імпортний товар надійшов згідно митної декларації ІМ-40 від 08.04.2015 №500060705/2015/000260 з простроченням на 2 дні (з 07.04.2015 по 08.04.2015).
		В зв'язку з цим, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". 
		Як встановлено судом, валютні кошти в розмірі 1 489 991,15 дол. США та в розмірі         5 383 990,02 дол. США перераховані позивачем на рахунок нерезидента LOUCRINA HOLDINGS LIMITED в якості передоплати за контрактами від 01.12.2014 №2838/14/2118 та №2938/14/2118, які не були покриті поставками, а не за контрактом №616/14/2118 від 26.03.2015, по якому відбувалась поставка товару та попередня оплата не проводилась. 
		Також судом встановлено, що припинення зобов'язань LOUCRINA HOLDINGS LIMITED (Кіпр) з повернення передплат, не покритих поставками товару на суму                      1 489 991,15 дол. США та на суму 5 383 990,02 дол. США, відбулось у повній відповідності до вимог валютного законодавства шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та до закінчення граничних термінів поставки товару. 
		Разом з тим, якщо і не брати до уваги угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, то відповідачем не вірно визначено подію, з настанням якої придбаний за зовнішньоекономічним контрактом товар вважається поставленим в Україну. 
		Так, на переконання позивача, такою подією є фактичний перетин товаром митного кордону України, що підтверджено відміткою митного органу "Під митним контролем".
		У свою чергу, відповідач вважає, що такою подією є оформлення митної декларації.
		Надаючи правову оцінку наведеним твердженням сторін, суд виходить з того, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не вказує на те, з якого моменту вважається здійсненою поставка імпортного товару, а тому визначення цього моменту слід здійснювати із застосуванням норм інших нормативно - правових актів, що регулюють операції з поставки товарів, зокрема, у зовнішньоекономічній діяльності. 
		Так, за приписами статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
		Згідно з пунктом 4 частини першої статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку.
		Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що моментом поставки товару за імпортною операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України.
		Зазначена правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 04.07.2011 (справа №21-136а11) та від 16.01.2012 (справа №21-412а11). 
		У відповідності до положень частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
		Враховуючи наведене, суд звертає увагу на те, що товар за зовнішньоекономічним контрактом від 26.03.2015 №616/14/2118 надійшов на митну територію України 24.03.2015. Дану обставину підтверджено відбитком штампа "Під митним контролем" Південної митниці, проставленим на коносаментах, копії яких залучено до матеріалів справи /а.с. 111-118/. 
		Частиною першою статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин) визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. 
		Водночас, згідно з частиною четвертою вказаної статті Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
		Так, у спірний період відповідно до пункту 1 постанови Національного банку України від 03.03.2015 №160 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
		Матеріалами справи підтверджено, що фактичною датою поставки товару за зовнішньоекономічним контрактом від 26.03.2015 №616/14/2118 є 24.03.2015. 
		Отже, придбане на підставі вказаного контракту дизельне паливо поставлено в Україну в межах 90-денного строку. 
		А відтак, підстави для нарахування позивачу пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності - відсутні. 
		В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
		Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. 
		Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
		Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів та не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.
		Разом з цим, залученими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено дотримання позивачем вимог законодавства при ввезенні товарів на митну територію України. 
		На підставі наведеного, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта".
		За таких обставин, податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10.08.2015 №0000764102 необхідно визнати протиправним та скасувати, а позов ПАТ "ТФПНК "Укртатнафта" - задовольнити. 
		Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10.08.2015 №0000764102. 
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників (ідентифікаційний код 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (ідентифікаційний код 00152307) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).          
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
		Повний текст постанови складено 26 жовтня 2015 року.
		 
		Суддя                                                                                О.В. Гіглава

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...