Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/12398/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2015. Зареєстровано: 28.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2015.
Дата набрання законної сили: 30.12.1999
Результат оскарження 19.12.2018 Верховний Суд: скасовано рішення першої та апеляційної інстанцій повністю і закрито провадження у справі
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		місто Київ
		21 жовтня 2015 року                  13:10                              №826/12398/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Новик В.М., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовомОСОБА_1 до   треті особиуповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича   ОСОБА_3 (третя особа-1) публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування» (третя особа-2)провизнання протиправними дій На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21 жовтня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання неправомірними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо визнання нікчемним договору поруки від 28.11.2014 №П2022390-8 та направлення повідомлення від 07.05.2015 №1657 про нікчемність договору поруки від 28.11.2014 №П2022390-8. 
		Під час судового розгляду справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, залучено ОСОБА_3 та публічне акціонерне товариство «Укргазвидобування».
		Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено про безпідставність визнання відповідачем договору поруки від 28.11.2014 №П2022390-8 нікчемним та направлення повідомлення від 07.05.2015 №1657 про нікчемність договору поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8, оскільки законодавчо мотивовані підстави для цього відсутні.
		Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши про те, що підставою для визнання договору поруки від 28.11.2014 №П2022390-8 нікчемним слугувало надання окремим кредиторам вказаним правочином переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що, відповідно до положень пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», є підставою для визнання правочину нікчемним.
		Представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх з підстав, наведених позивачем у позовній заяві та додаткових поясненнях. 
		Представник публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що вказаний договір від 28.11.2014 №П 2022390-8 останній вважає недійсним, у зв'язку з цим і звернувся до Печерського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання правочину недійсним. При цьому, публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» наголошено, що ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08.06.2015 у справі №761/15838/15-ц відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» про стягнення заборгованості, що, за твердженнями останнього, може призвести до подвійного списання з товариства однієї і тієї самої суми заборгованості. 
		Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		ВСТАНОВИВ:
		Між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (кредитор) та публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» (позичальник) укладено договір кредитної лінії від 29.08.2013 №ВКЛ-2022390, згідно умов якого кредитор зобов'язується надавати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
		В подальшому, між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (кредитор) та громадянином України ОСОБА_3 (поручитель) укладено договір поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8, у відповідності до змісту якого поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазвидобування» (позивачальник) зобов'язань щодо повернення суми кредиту, плати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливих штрафних санкцій та пені, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредитної лінії №ВКЛ-2022390, що укладений 29.08.2013 між кредитором та позичальником, за умовами якого позичальник зобов'язаний повернути кредитору отриманий кредит у розмірі 79    870    000,00 грн. зі сплатою процентів у розмірі, у строки (терміни) та на умовах, зазначених у договорі кредиту та договорах про внесення змін та доповнень до договору кредиту, що укладені на дату укладення цього договору та/або можуть бути укладені в майбутньому, з кінцевим терміном повернення кредиту до 31.12.2014 включно або термін, що вказаний в пункті 1.1 договору кредиту, а також сплачувати можливі штрафні санкції у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту та цим договором, а також інші витрати на здійснення забезпеченої порукою вимоги. 
		Листом від 23.02.2015 за вих. №2/01-17/2226, копія якого наявна у матеріалах справи, публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» повідомлено ОСОБА_3 про те, що відповідно до договору поруки від 28.11.2014 №П2022390-8, який виступає забезпеченням за договором кредитної лінії від 29.08.2013 №ВКЛ-2022390, який укладено між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазвидобування», у зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Укргазвидобування» зобов'язань, відповідно до вищезазначеного кредитного договору, банк в межах процедури договірного списання здійснив списання коштів з депозитного рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_1 (долари США), який відкритий в акціонерному товаристві «Дельта Банк»,  в рахунок погашення зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю «Укргазвидобування» у сумі, що є еквівалентом 12    000    000,00 грн. 
		Згідно з наявною у матеріалах справи копією договору про відступлення права вимоги від 30.04.2015, укладеного між ОСОБА_3 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор), первісний кредитор передає новому кредитору належне йому право вимоги, визначене у пункті 1.2 даного договору, а новий кредитор приймає право вимоги за основним зобов'язанням. Первісний кредитор передає новому кредитору належне йому право вимоги до публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» щодо сплати 12    000    000,00 грн., яке виникло у зв'язку з виконанням первісним кредитором як поручителем за договором поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8 забезпечених згідно з його умовами зобов'язань публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» за договором кредитної лінії від 29.08.2013 №ВКЛ-2022390 (з урахуванням додаткових договорів від 07.08.2014 №1, від 31.10.2014 №2, від 20.11.2014 №3, від 28.11.2014 №4, від 01.12.2014 №5, які є його невід'ємною частиною) перед публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (основне зобов'язання). За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» належного виконання основного зобов'язання. 
		Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015  №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк».
		На виконання положень статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадировим В.В. прийнято наказ від 11.03.2015 №67 «Про перевірку правочинів (договорів) в АТ «Дельта Банк» (з урахуванням змін, внесених у відповідності до наказу від 23.04.2015 №270), яким наказано здійснити в акціонерному товаристві «Дельта Банк» перевірку правочинів (інших договорів), вчинених (укладених) акціонерним товариством «Дельта Банк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та створено для цього комісію. 
		Згідно з наявною у матеріалах справи копією витягу з протоколу від 29.04.2015 №1 засідання комісії з перевірки правочинів (інших договорів) за кредитними операціями, створеної згідно з наказом  від 11.03.2015 №67 (зі змінами, внесеними наказом від 23.04.2015 №270), вирішено затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори поруки), що є нікчемними згідно зі статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, договір поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8, укладений між банком та фізичною особою ОСОБА_3 
		На підставі викладеного, листом від 07.05.2015 №1657 уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» Кадировим В.В. повідомлила гр. ОСОБА_3 про те, що укладення між ОСОБА_3 та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» договору поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8 в забезпечення виконання зобов'язання за договором кредитної лінії від 29.08.2013 №ВКЛ-2022390 (зі змінами та доповненнями), укладеним між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування», було здійснено з порушенням чинного законодавства України, вимог Національного банку України та кредитних процедур банку з посиланням на положення пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв'язку з чим гр. ОСОБА_3 повідомлено про нікчемність вказаного договору поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8.
		Вважаючи дії відповідача щодо визнання нікчемним договору поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8 та направлення повідомлення від 07.05.2015 №1657 про нікчемність договору поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8 протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
		Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно (частина 3 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
		Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання (частина 5 статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
		У силу частини 1 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
		При цьому, уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду (частина 3 статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
		В свою чергу, приписами частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), про що наголошено відповідачем у листі від 07.05.2015 №1657 про нікчемність договору поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8.
		З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації банку у межах наданих їй положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноважень наділена правом на перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, у тому числі, з підстав укладення банком правочинів (у тому числі договорів), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку, що і було зроблено відповідачем у межах відповідних правовідносин. 
		Разом з тим, як вбачається зі змісту заявлених позовних вимог, предметом розгляду у даній адміністративній справі є протиправність дій відповідача щодо визнання нікчемним договору поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8, укладеного між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (кредитор) та громадянином України ОСОБА_3, а також направлення у зв'язку з цим повідомлення від 07.05.2015 №1657 про нікчемність даного договору, адресованого також гр. ОСОБА_3, які відповідають наведеним вище повноваженням відповідача. 
		Водночас, суд звертає увагу, що приписами пункту 1.6 договору про відступлення права вимоги від 30.04.2015, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання або неналежне виконання боржником зобов'язань, право вимоги яких відступає згідно з цим договором. 
		При цьому, приписами частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин (у тому числі нікчемний правочин) не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. 
		Вказане у сукупності свідчить про те, що дії відповідача щодо визнання нікчемним договору поруки від 28.11.2014 №П2022390-8 зачіпають права та охоронювані інтереси сторін даного договору, а саме: безпосередньо публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» та гр. ОСОБА_3 
		Також, враховуючи те, що договір про відступлення права вимоги між позивачем та ОСОБА_3 укладено 30.04.2015, тобто вже після визнання основного зобов'язання (договору поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8), в межах якого на користь позивача відступлено право вимоги, нікчемним, у відповідності до протоколу від 29.04.2015 №1, суд вказує на те, що договір поруки від 28.11.2014 №П 2022390-8, який визнано нікчемним, не створює юридичних наслідків, зокрема, у вигляді переуступки права вимоги, що мало місце по відношенню до ОСОБА_1, який звернувся до суду з вказаними вимогами, а, відтак, суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду справи судом права позивача оскаржуваним діями не порушено. 
		Слід також зазначити, що Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 01.06.2010 №781/11/13-10  вказує, що звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову оскільки права, свободи чи інтереси цієї особи у сфері публічно-правових відносин не порушено.
		При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, які б давали позивачу право звертатися до суду з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити в інтересах позивача певні дії, спрямовані на захист прав, порушення яких на момент постановлення судового рішення не відбулося. 
		Суд також звертає увагу, що правовідносини між позивачем та гр. ОСОБА_3 виникли у площині приватноправових відносин на підставі договору про відступлення права вимоги від 30.04.2015, дійсність якого не є предметом розгляду у даній справі, відтак, з урахуванням приписів пункту 1.6 даного договору, відповідальність перед ОСОБА_1. за недійсність переданої останньому вимоги несе первісний кредитор (третя особа-1), а не уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк». 
		У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем за даними позовними вимогами, що є підставою для відмови у задоволенні позову. 
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, керуючись статтями 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		П О С Т А Н О В И В:
		У задоволенні позову відмовити. 
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя                                                                                                Літвінова А.В. 
		 
		 
		Повний текст постанови складено 26.10.2015

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...