Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/6862/15-г : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 28.10.2015. Зареєстровано: 29.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2015.
Дата набрання законної сили: 27.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"27" жовтня 2015 р.           Справа№ 910/6862/15-г
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Тищенко  О.В.
		суддів:            Тарасенко К.В. 
		          Іоннікової І.А. 
		при секретарі                        Філімоновій І.Є.
		розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" на рішення Господарського суду міста  Києва від 20.05.2015 року  (повний текст якого складено 29.05.2015р.)
		по справі   №910/6862/15г (суддя - Смирнова Ю.М.)
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" 
		до Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках"
		про   стягнення  5  000 000,00 грн.
		 
		СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:
		 
		На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Укоопспілка" до Публічного акціонерного товариства "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" про стягнення з відповідача 5  000  000,00 грн. незаконно списаних грошових коштів.
		Рішенням господарського суду міста Києва від 20.05.2015 року у справі №910/6862/15-г в задоволені позовних вимог відмовлено повністю. 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що списані відповідачем кошти були в межах закону, оскільки п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"  встановлена заборона задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку саме особі, в якій введено тимчасову адміністрацію, в даному випадку позивачу, здійснювати задоволення вимог кредиторів банку, проте, наведеною нормою, як і Законом в цілому, не встановлено заборони на виконання будь-яких цивільно - правових договорів контрагентами неплатоспроможного банку. 
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Укоопспілка", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.05.2015 року у справі №910/6862/15-г та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду міста Києва області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. 
		Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями визначено склад суду для розгляду справи №910/6862/15-г, головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. 
		Уході розгляду справи колегія суддів підлягала зміні у відповідності до приписів процесуального законодавства (перебування однієї з суддів на лікарняному).
		Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2015 року у справі № 910/6862/15-г скасувати, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду.
		          Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
		Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Як вірно встановлено під час розгляду даної справи, 19.11.2013 між відповідачем - ПуАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", як банком, та позивачем - ПуАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка", як кореспондентом, укладено Договір про відкриття та обслуговування кореспондентського рахунку № 1749/01, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався відкрити позивачу кореспондентський рахунок № 16000000011749, виконувати за рахунком операції, визначені законодавством України, цим договором та внутрішніми документами банку, а кореспондент зобов'язався оплачувати банківські послуги на умовах визначених цим договором (1.1).
		Згідно п.п. 3.3.3 п. 3.3 Договору відповідач має право на виконання розпорядження позивача (пункт 4.5 цього договору) здійснювати на користь банку договірне списання коштів з рахунку у сумі існуючої заборгованості перед банком за зобов'язаннями позивача перед відповідачем та/або надані банківські послуги за цим договором та/або послуги за іншими договорами, укладеними між позивачем і відповідачем (у тому числі за кредитами, отриманими у відповідача). 
		У п. 4.5  Договору про відкриття та обслуговування кореспондентського рахунку № 1749/01 від 19.11.2013 зазначено, що позивач уповноважує відповідача здійснювати на користь відповідача договірне списання коштів з рахунку у сумі існуючої заборгованості перед відповідачем за зобов'язаннями позивача перед відповідачем та/або надані банківські послуги за цим договором та/або послуги за іншими договорами, укладеними між позивачем і відповідачем (у тому числі за кредитами, отриманими у відповідача). 
		Крім того, 19.11.2013 між відповідачем - ПуАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", як банком, та позивачем - ПуАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка", як кореспондентом, укладено Договір про обслуговування в системі інтернет-банкінгу № 1749/01/W, згідно якого позивачу надано право, а відповідачем прийнято на себе обов'язок здійснювати операції за рахунком клієнта на підставі дистанційних розпоряджень клієнта, переданих відповідачу позивачем за допомогою системи дистанційного обслуговування  "Інтернет-Банкінг" з дотриманням умов договору та вимог законодавства України, зокрема нормативно - правових актів НБУ (п.1.1, 1.2). 
		10.09.2014 між відповідачем - ПуАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках", з однієї сторони, та позивачем - ПуАТ "Акціонерний банк "Укоопспілка", з іншої сторони, укладено Генеральний договір про порядок проведення міжбанківських операцій № ГД100914 від 10.09.2014 (далі - Генеральний договір № ГД100914 від 10.09.2014). 
		Умовами Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014 сторони узгодили, що предметом договору є загальні умови і порядок здійснення валютних конверсійних операцій, операцій по залученню/розміщенню міжбанківських кредитів, депозитів, інших операцій, що вказані в даному Генеральному договорі, та порядок укладання конкретних угод, які після їх укладання стають невід'ємною частиною цього Генерального договору (п. 1.1), дія цього Генерального договору поширюється на будь-які угоди між сторонами, що можуть бути представлені як комбінація конверсійних та/або кредитних, депозитних угод з різними датами валютування (п. 1.2).
		У пункті 2.1  Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014 визначено основні поняття договору, а саме: 
		- МБК/МБД - міжбанківський кредит/міжбанківський депозит; 
		- дата надання  МБК/МБД - дата надходження коштів на кореспондентський рахунок позичальника; 
		- МБК/МБД "овернайт" - надані та отримані МБК/МБД з датою повернення на наступний робочий  день; 
		- овернайт - надані або отримані МБК/МБД терміном не більше одного операційного дня без урахування неробочих днів банку; 
		- заборгованість - сума грошових коштів, що дорівнює сумі кредиту/депозиту, нарахованих процентів, неустойки відповідно до умов укладеної угоди; 
		- позичальник - сторона, що отримує кредит/депозит від іншої сторони; 
		- Угода - додаткова угода/договір сторін цього генерального договору про здійснення міжбанківських операцій, що є невід'ємною частиною цього Генерального договору і умови якої визначені дилерами сторін по системі REUTERS DEALING, UkrDealing, телефону або іншим каналам зв'язку та її підтвердження по системі S.W.I.F.T. або телексу. 
		Відповідно до пункту 5.1 Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014, сторони в межах встановлених сторонами лімітів, надають одна одній МБК/МБД в національній та іноземних валютах, виконують конверсійні операції та умовах, які визначені цим генеральним договором, а також окремими угодами. 
		За змістом п.п. 5.3 та 5.4 Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014, угода вважається укладеною, якщо сторони досягли згоди по всіх істотних умовах, що передбачені для даного виду угод та письмово їх підтвердили. Роздруковані оригінальні тексти переговорів за системою REUTERS DEALING, UkrDealing та в діалоговому режимі телетексу, а також підтвердження, що надійшли по системі S.W.I.F.T., електронною поштою НБУ, поштою або кур'єром, визнаються сторонами як офіційні документи, що засвідчують факт укладення угоди і можуть бути використані як доказ в господарському суді у випадку виникнення спору. 
		У п. 6.1.3 Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014 визначено істотні умови Угоди, зокрема дати видачі та повернення МБК/МБД, процентну ставку, реквізити поставки та повернення коштів, траса платежу.
		Пунктом 6.1.12 Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014 встановлено, що наданий кредит овернайт повинен бути повернутий на рахунок кредитора до 11:00 годин за київським часом у день повернення наданого кредиту овернайт, якщо інше не обумовлено уповноваженими особами у кожному конкретному випадку. 
		Згідно з пунктом 6.1.13 Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014, у випадку неповернення в обумовлений відповідною угодою строк (термін) коштів позичальником, отриманих за МКБ, кредитор має право здійснювати договірне списання заборгованості з кореспондентського рахунку позичальника, відкритого на балансі кредитора. 
		Як зазначав позивач у позові, і що не заперечувалось відповідачем, 22.01.2015 між позивачем, як позичальником, та відповідачем, як кредитором, відповідно до п. 6.1 Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014, укладено угоду по залученню міжбанківського кредиту в сумі 5  000  000,00 грн. на 1 день, терміном повернення 23.01.2015, зі сплатою 20% річних. 
		Згідно наявного в матеріалах справи DEPO, сторони (в особі дилерів) обумовили істотні умови угоди, а саме: суму - 5  000  000,00 грн., строк надання - 1 день, дату повернення - 23.01.2015, процентну ставку - 20%, обмінялись підтвердженнями засобами електронної пошти НБУ. 
		В свою чергу, 22.01.2015 Правлінням Національного банку України було винесено постанову № 39 "Про віднесення ПуАТ "АБ "Укоопспілка" до категорії неплатоспроможних", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 12 від 22.01.2015 про початок з 23.01.2015 процедуру виведення ПуАТ "АБ "Укоопспілка" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації, тимчасову адміністрацію запроваджено з 23.01.2015 по 22.04.2015, призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Кашуту Д.Є. 
		Відповідно до банківської виписки по особовому рахунку позивача № 16000000011749, відкритого в установі відповідача згідно договору про відкриття та обслуговування кореспондентського рахунку № 1749/01 від 19.11.2013, і обслуговування якого здійснюється відповідачем в системі інтернет-банкінгу на підставі Договору про обслуговування в системі інтернет-банкінгу № 1749/01/W, 22.01.2015 відповідачем було перераховано відповідачу у якості кредиту 5  000  000,00 грн., а 23.01.2015 відповідачем було списано з вказаного рахунку позивача 5  000  000,00 грн. заборгованості в рамках договірного списання коштів за Генеральним договором про порядок проведення міжбанківських операцій № ГД100914 від 10.09.2014. 
		Як зазначав відповідач, підставою списання з рахунку позивача № 16000000011749 грошових коштів 5  000  000,00 грн. стало те, що відповідачем всупереч умов міжбанківської угоди по залученню міжбанківського кредиту, укладеної між сторонами 22.01.2015 в рамках Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014, не було здійснено повернення наданого кредиту "овернайт" в узгоджений сторонами строк, а тому відповідач на підставі п. 6.1.13 Генерального договору № ГД100914 від 10.09.2014 здійснив договірне списання заборгованості з кореспондентського рахунку позичальника, відкритого на балансі кредитора, право на що у відповідача також наявне згідно п.п. 3.3.3 п. 3.3, п. 4.5 Договору про відкриття та обслуговування кореспондентського рахунку № 1749/01 від 19.11.2013. 
		Позивач вважає, що кошти в сумі 5  000  000,00 грн. списані відповідачем незаконно, здійснене списання суперечить п. 1 ч. 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку з чим списані кошти в сумі 5  000  000,00 грн.  підлягають стягненню на користь позивача в судовому порядку. 
		Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, з наступних підстав.
		Місцевий господарський суд відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що положенням ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено заборони на задоволення вимог кредиторів контрагентами неплатоспроможного банку. 
		Проте  місцевий господарський суд також зазначив у своєму рішенні, що за правовою природою отримані позивачем від відповідача грошові кошти в сумі 5000000,00 грн. є кредитними, тобто такими, які надаються на умовах строковості, платності та обов'язковості повернення їх позичальником кредитору після настання строку їх повернення, згідно узгодженого між сторонами поряду їх повернення
		За наявності таких протиріч, колегія суддів суду апеляційної інстанції не може погодитись з правовою позицією місцевого господарського суду з цього приводу, з огляду на наступне.
		Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.
		Згідно з ч. 2 ст. 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Статтею 1 Закону Україну "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
		Частинами 1, 5 статті 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд розпочинає виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
		Статтею 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначаються наслідки запровадження тимчасової адміністрації в банку.
		Так, у ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" закріплено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим законом.
		Згідно з положеннями ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань, є кредитором банку.
		У відповідності до п. 1.24 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ коштів - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
		Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Згідно ст. 510 цього Кодексу сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
		За правилом ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Таким чином у спірних правовідносинах відповідач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, а позивач - боржником.
		Отже з огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач являється кредитором банку, на якого поширюються обмеження встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 
		Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25 березня 2015 року по справі №910/9232/14 та постановах Вищого господарського суду України від 16 вересня 2014 року по справі № 910/7157/14, від 02 грудня 2014 року по справі №910/10423/14, від 23 грудня 2014 року по справі №910/9228/14, від 29 квітня 2015 року по справі №910/5560/14.
		При цьому колегія суддів вважає недоречними доводи відповідача у відзиві до апеляційної скарги  з огляду на наступне.
		Відповідно до ЗУ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 N 2346-III,  кореспондентський рахунок - це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Відкриття кореспондентських рахунків здійснюється шляхом встановлення між банками кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.
		Оскільки нормами ст. 36  Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" законодавець визначив лише на які дії розповсюджується певні обмеження під час введення тимчасової адміністрації (не визначивши при цьому чітких меж), то в даному випадку дану статтю слід трактувати таким чином, що заборона на задоволення вимог кредиторів, передбачена частиною п'ятою статті, розповсюджується на всі рахунки кредиторів банку і при цьому не має значення, чи ці рахунки знаходяться безпосередньо в банку, чи відкриті від імені банку (кореспондентські рахунки) в іншій фінансовій установі.
		Отже в даному випадку здійснене відповідачем списання кредитних коштів, обумовлене лише наявністю у відповідача такої технічної можливості, з огляду на відкриття кореспондентського рахунку саме в фінансовій установі відповідача, проте здійснене таке списання було поза межами правового поля, а отже кошти, на які розповсюджується заборона, передбачена ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб",  підлягають поверненню позивачу. 
		Відтак, після запровадження Фондом тимчасової адміністрації стосовно неплатоспроможного банку з метою виведення його з ринку та в подальшому відкликання Національним банком України банківської ліцензії та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів банку здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
		Кредитор банку вправі заявити уповноваженій особі Фонду на ліквідацію банку про свої вимоги до банку у строк, встановлений частиною 5 статті 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". 
		Частиною 2 статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статі 45 цього Закону (про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду) уповноважена особа Фонду здійснює, зокрема, такі заходи: визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
		Згідно з частиною 6 вказаної статті уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.
		Черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів передбачено ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, ч. 1 передбачено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності); інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; вимоги за субординованим боргом.
		При цьому, задоволення вимог окремих кредиторів поза межами процедури ліквідації банку порушує в цілому баланс інтересів кредиторів банку та не узгоджується з положеннями Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", якими передбачено, що під час ліквідаційної процедури неплатоспроможного банку визначається загальна сума його заборгованості перед кредиторами (пасив), формується ліквідаційна маса банку (актив) та здійснюється її реалізація з подальшим спрямуванням коштів, одержаних від продажу майна банку, на погашення акцептованих (визнаних) вимог кредиторів в порядку черговості відповідно до статті 52 цього Закону. Водночас, задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, порушує принцип пріоритетності зобов'язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
		Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 
		1)    неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 
		3)   невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 
		4)   порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.  
		Оскільки рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2015 р. у справі  № 910/6862/15-г скасуванню.
		У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги позивача, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання позову та розгляд апеляційної скарги покладається на відповідача. 
		Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України,  Київський апеляційний господарський суд, -         
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укооспілка» задовольнити повністю.
		2. Рішення Господарського суду м. Києва від 20.05.2015р. у справі  № 910/6862/15-г скасувати .
		3.   Прийняти нове рішення, яким:
		Позов задовольнити.
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» (04107, м. Київ, вул.. Тропініна, 7, літ. Г., код ЄДРПОУ 35917889) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укооспілка» ( 01001, м. Київ,  вул. Хрещатик, 7/11, код ЄДРПОУ 21536532)  грошові кошти в сумі 5 000 000,00 грн. (п'ять мільйонів).
		Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» (04107, м. Київ, вул.. Тропініна, 7, літ. Г., код ЄДРПОУ 35917889) в дохід державного бюджету 73080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят грн. 00 коп.) за подання позовної заяви.
		4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках» (04107, м. Київ, вул.. Тропініна, 7, літ. Г., код ЄДРПОУ 35917889) в дохід державного бюджету 36540,00 грн. (тридцять шість тисяч п'ятсот сорок грн. 00 коп.) за розгляд апеляційної скарги.
		5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
		6. Матеріали справи № 910/6862/15-г повернути до Господарського суду м. Києва.
		7. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
		 
		Головуючий суддя                                                             О.В. Тищенко 
		 
		Судді                                                                                К.В. Тарасенко
		 
		                                                                                І.А. Іоннікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...