Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 447/197/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: 30.10.2015. Зареєстровано: 31.10.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.11.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		                                                  
		Провадження №2/447/290/15 Справа №447/197/15-ц 
		 
		  Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ  У К Р А Ї Н И
		 
		27.10.2015  року           Миколаївський районний суд Львівської області
		в складі:  головуючого -судді Березюк  Г.  М. 
		при секретарі Федчук І.М.  
		розглянувши у відкритому  судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1   до ОСОБА_2  про поділ майна подружжя ,-                                    
		в с т а н о в и в:
		ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, а саме: квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі. За час подружнього життя придбали спірну квартиру, правовстановлюючі документи, на яку було оформлено на ОСОБА_2 Оскільки добровільно здійснити поділ спільно нажитого майна відповідачка не бажає, тому просить  провести поділ спільної сумісної власності, визнавши за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та стягнути із відповідачки понесені судові витрати. 
		В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримала в повному обсязі та дала аналогічні доводам позовної заяви пояснення, просила позов задовольнити в повному обсязі.
		Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечили та вказали, що спірна квартира була придбана за кошти батька відповідачки ОСОБА_5, а тому не належить до спільної сумісної власності. Крім того, після розірвання шлюбу з нею залишились проживати діти, які теж мають право на частку у квартирі, тому, враховуючи їхні інтереси, за позивачем можливо було б визнати право власності не більше ніж на 1/4 частину квартири. Просили в позові відмовити.
		Заслухавши пояснення сторін, покази свідків, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, мотивуючи це наступним.
		Судом встановлено, що сторони, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, з 27.02.1998 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 03.12.2014 року шлюб сторін розірвано.
		Як вбачається із договору купівлі-продажу квартири від 28.04.2000 року ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_2 за вказаним договором купівлі-продажу здійснила оплату квартири 28.04.2000 року в розмірі 7420 грн та 05.10.2000 року в розмірі 7420 грн, що стверджується нотаріально посвідченою спільною заявою ОСОБА_2 та ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
		Згідно реєстрового напису на документі про право особистої власності квартира АДРЕСА_1 зареєстрована Стрийським міжрайонним бюро технічної інвентаризації  на праві особистої власності за ОСОБА_2 та записана за реєстром № 5152 від 30.10.2000 р..
		Стаття 60 СК України передбачає, що майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
		Судом встановлено, що спірна квартира набута подружжям 28.04.2000 року, тобто за час шлюбу, а тому належить їм на праві спільної сумісної власності.
		У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.
		Позивач ОСОБА_1, який допитаний судом як свідок, ствердив, що у 2000 році він працював у РДГХП «Сірка», отримував заробітну плату, а тому спірна квартира була придбана за спільні кошти. На підтвердження  даної обставини позивач подав копію своєї трудової книжки, з якої вбачається , що з 1994 року по 2004 рік працював слюсарем-ремонтником у РДГХП «Сірка», ВАТ «Новороздільський завод складних мінеральних добрив». 
		Покази свідка ОСОБА_5, який є батьком відповідачки, про те, що квартиру АДРЕСА_1 він придбав за власні кошти для сім'ї дочки, суд вважає голослівними, оскільки такі не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а тому дані покази не можуть бути прийняті судом.   
		Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
		Згідно ч.3 ст. 70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
		Позивач ОСОБА_1 на утримання дітей, які проживають разом з матір'ю  сплачує аліменти,  обставин, які б свідчили, що розмір аліментів є недостатнім для забезпечення фізичного, духовного розвитку та лікування дітей, відповідачкою не вказано, а тому суд не вбачає підстав для збільшення її частки спільного майна подружжя, у зв'язку з тим, що з нею проживають діти. 
		Будь-яких інших обставин, що мають істотне значення, за наявності яких при вирішенні спору про поділ майна подружжя суд може відступити від засад рівності часток подружжя відповідачкою ОСОБА_2 суду не наведено.
		За таких обставин суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 підставні та підлягають до задоволення, а тому слід  провести поділ спільної сумісної власності подружжя, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності  по 1/2 частині квартири АДРЕСА_1.
		У відповідності до ст. 88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_2 підлягають до стягнення судові витрати, понесені позивачем в сумі 1240 грн.
		Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст.ст.  368, 372 ЦК України, суд -     
		                                                                              в и р і ш и в :
		Позов задоволити.
		Провести поділ квартири АДРЕСА_1, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визнавши за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по 1/2 частині квартири  АДРЕСА_1.
		Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 1240 (одну тисячу двісті сорок) грн.  понесених витрат на сплату судового збору.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.     
		                        
		 
		Суддя :                                                                                      Березюк  Г.  М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...