Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 235/7/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2015. Зареєстровано: 03.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2015.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                        Провадження № 1кп/235/86/15
		Єдиний унікальний номер 235/7/15-к
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 листопада 2015 року колегія суддів Красноармійського міськрайонного суду Донецької області в складі:        
		головуючого судді             ОСОБА_1 
		суддів                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		при секретарі                 ОСОБА_4 
		за участю    прокурора                 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 
		           захисника                 ОСОБА_7 
		           потерпілих                 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 
		           представника потерпілої 
		ОСОБА_8                 ОСОБА_10 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську кримінальне провадження відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має неповнолітню доньку ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не судимого, військовослужбовця, мобілізованого з 24.04.2014 року в Збройні сили України, військова частина НОМЕР_1 , старший стрілок НОМЕР_2 окремої механізованої бригади, працював до квітня 2014 року приватним підприємцем, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться під вартою з 13.10.2014 року, який одержав копію обвинувального акту 06.01.2015 року;
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.115 ч.2 п.12, 289 ч.2 КК України, -
		ВСТАНОВИЛА:
		Колегією суддів встановлено, що 11.10.2014 року, близько 19.30 год., особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження (крим.провадження №12014050410002379 т.1 а.с.334) та яка є військовослужбовцем НОМЕР_2 окремої механізованої бригади, на автомобілі таксі марки ВАЗ 21099, реєстраційний № НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_13 , приїхала до кафе «Шашличний двір», розташованого по вул.Дніпропетровській у м.Красноармійську Донецької області, де зустріла знайомого по службі обвинуваченого ОСОБА_11 та якому повідомила, що водій таксі, на якому він прибув, являється «сепором», що на термінології військовослужбовців Збройних Сил України є зрадником, та запропонувала його вбити. 
		Отримавши інформацію про те, що водій ОСОБА_13 є «сепаратистом», обвинувачений ОСОБА_11 , на ґрунті особистих неприязнених стосунків до сепаратистів, погодився на пропозицію особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, про скоєння злочину - вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 , розподіливши між собою ролі, згідно яких обвинувачений ОСОБА_11 під час руху на автомобілі, у безлюдному місці повинен був попросити ОСОБА_13 зупинити автомобіль та вийшовши з нього відволікати його увагу, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, в цей час повинна була здійснити вбивство ОСОБА_13 , використовуючи для цього закріплену за нею вогнепальну зброю - автомат Калашникова АКС-74 № НОМЕР_4 , який вона мала при собі. 
		Після цього, обвинувачений ОСОБА_11 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, сіли до вказаного автомобілю таксі та наказали ОСОБА_13 відвезти їх до с.Піски Ясинуватського району Донецької області. 
		11.10.2014 року, близько 20 г.15 хвилин під час руху по автомобільній дорозі Знам`янка  Луганськ - Ізварине, на відстані близько 200 м в північному напрямі від с.Галицинівка Мар`їнського району Донецької області, обвинувачений ОСОБА_11  попросив водія таксі ОСОБА_13 зупинити автомобіль. Після того, як останній виконав його прохання та зупинив автомобіль, безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, діючи узгоджено, за попередньою змовою групою осіб, з прямим умислом, спрямованим на вчинення вбивства ОСОБА_13 , обвинувачений ОСОБА_11  відволікаючи увагу потерпілого, нібито справити природні потреби вийшов з автомобілю, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, яка знаходилася на задньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля, взяла закріплену за нею вогнепальну зброю - автомат Калашникова АКС-74 № НОМЕР_4  та з метою вчинення вбивства ОСОБА_13 виконала кілька (не менше чотирьох) пострілів з вказаної вогнепальної зброї, в область голови ОСОБА_13 , внаслідок чого спричинила йому вогнепальні кульові поранення голови з пошкодженням кісток відділу обличчя та зводу черепу, оболонок та речовини головного мозку, від яких останній загинув на місці. 
		Продовжуючи свої злочинні дії обвинувачений ОСОБА_11 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження винесли із вищевказаного автомобіля труп ОСОБА_13 та сховали його в розташованій поруч лісосмузі, а потім, сівши в автомобіль вже під керуванням особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, поїхали на ньому з місця скоєння злочину, знищуючи в ході руху з метою приховування скоєного кримінального правопорушення речові докази  особисті документи на ім`я ОСОБА_13 . 
		Внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_11 та особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, потерпілому ОСОБА_13 було спричинено наступні тілесні ушкодження:
		-два наскрізних вогнепальних кульових поранення голови з пошкодженням кісток відділу обличчя та зводу черепу, оболонок та речовини головного мозку, які як окремо, так і в сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті, та є смертельними; 
		-наскрізне вогнепальне кульове поранення правої скроневої області, що проникає в порожнину роту, з пошкодженням нижньої щелепи зліва, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості;
		-вогнепальне кульове дотичне поранення м`яких тканин верхньої вії правого ока, з переходом на внутрішній кут правої брови, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я;
		-забита рана шкіри у зовнішнього кута правої брови, ділянка осадження шкіри та гематома верхньої вії правого ока, ділянки осадження шкіри нижнього краю правого лобного бугру, внутрішньому краю лівого лобного бугру, спинки носу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Причиною смерті ОСОБА_13 стали два наскрізних вогнепальних кульових поранення голови з пошкодженням кісток відділу обличчя та основи черепу, оболонок та речовини мозку з його розмізженням, які ускладнились зовнішньою кровотечею, крововиливами під м`які мозкові оболонки та в речовину і шлуночки мозку з розвиненням набряку речовини головного мозку.
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачений ОСОБА_11 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, 11.10.2014р., близько 20.15год. після скоєння вбивства водія таксі марки ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_13 на автомобільній дорозі Знам`янка  Луганськ - Ізварине, на відстані близько 200 м в північному напрямі від с. Галицинівка Мар`їнського району Донецької області, зважаючи на те, що вони залишаються в темний час доби на відкритій ділянці біля лісосмуги прийняли рішення про заволодіння та використання автомобілю таксі для пересування до місця дислокації своєї частини в с.Піски Ясинуватського району Донецької області, за попередньою змовою групою осіб незаконно заволоділи транспортним засобом марки ВАЗ 21099, реєстраційний № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_13 , після чого на вказаному транспортному засобі з місця скоєння злочину зникли. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину свою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.115 ч.2 п.12, 289 ч.2 КК України повністю не визнав, виклавши при цьому наступну версію. 10.10.2014 року до нього приїхала ОСОБА_14 , з якою він знаходиться на теперішній час в зареєстрованому шлюбі і його відпустили у звільнення із Військової частини, яка знаходилася в с.Піски Ясинуватського району Донецької області на одну добу до м.Красноармійська, де він проживав в гуртожитку на мкр.Південний та харчувався в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 » , яке знаходилося в районі гуртожитку по вул.Дніпропетровській. Він спілкувався з власником кафе ОСОБА_15 , який допоміг їм з ОСОБА_14 влаштуватися до гуртожитку. 11.10.2014 року він разом з ОСОБА_14 протягом дня знаходилися в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », вживали спиртні напої, спілкувались з військовослужбовцями, в тому числі з ОСОБА_16 , відносно якого матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, який був військовослужбовцем і проходив службу в Збройних Силах України разом з ним в с.Піски. В процесі спілкування він посварився з ОСОБА_14 , яка покинула кафе, а він залишився з ОСОБА_16 , який запропонував йому поїхати до військової частини в с.Піски на таксі. Після цього ОСОБА_16 пішов викликати таксі, а коли повернувся, то вони разом з ОСОБА_16 сіли в автомобіль ВАЗ 21099: він на переднє сидіння, а ОСОБА_16 зі зброєю  автоматом на заднє сидіння. Водій таксі ОСОБА_13 погодився перевезти їх до села Піски, якщо вони оплатять проїзд. Коли він знаходився в автомобілі, то ОСОБА_16 йому повідомив, що водій таксі «сепор» - зраздик Вітчизни. Вони проїхали блокпост ОСОБА_17 , Карлівський міст і він попросив ОСОБА_13 зупинити автомобіль, щоб справити природні потреби, коли вийшов з автомобіля і відійшов від нього, то почув постріли і коли повернувся, то побачив, що ОСОБА_16 вбив із автомату водія ОСОБА_13 , сказавши, що останній сепаратист. Після чого, вони труп водія ОСОБА_13 залишили на узбіччі дороги, а самі на автомобілі ОСОБА_13 , яким став керувати ОСОБА_16 , поїхали в с.Піски, де він вийшов із автомобіля, залишившись у військовій частині, а ОСОБА_16 на автомобіля ОСОБА_13 поїхав у невідомому напрямку. Вранці, коли він проснувся, то побачив ОСОБА_16 в бліндажі і командира, який запитав, хто вбив водія таксі. ОСОБА_16 відповів, що це він вбив водія. Після цього їм запропонували військові покинути військову частину, щоб не було проблем, тому вони сіли в машину з волонтерами і поїхали в сторону Селидівського блокпосту, де їх чекав легковий автомобіль, який довіз їх до заправки м.Селидове. Після чого, вони пішли до річки і чекали поки до них не приїхав автомобіль «Шевролет», в якому знаходилися дівчина з братом  знайомі ОСОБА_16 . Вони їх переоділи з ОСОБА_16 цим автомобілем виїхали до м.Дніпропетровська, однак на автомобілі зламалась ресора, тому його висадили, а автомобіль з ОСОБА_16 , дівчиною та її братом поїхав. Тоді він сів на автобус з шахтарями, доїхав до м.Красноармійська, де його затримали працівники міліції. Він стверджує, що між ним та ОСОБА_16 не було домовленості про вбивство водія ОСОБА_13 .
		Не дивлячись на повне заперечення вини, винність обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень в обсязі встановленому вироком суду, повністю доведена сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів.
		Покази обвинуваченого ОСОБА_11 в судовому засіданні колегія суддів вважає надуманими та неспроможними, оскільки вони суперечать даним, встановленим при судовому розгляді справи та надані обвинуваченим з метою уникнути відповідальності за вчинене, у зв`язку з цим ці покази судом не можуть бути прийняті до уваги. 
		Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги як такі, що відповідають дійсності покази обвинуваченого ОСОБА_11 , надані ним на досудовому слідстві: явками із повинною (т.3 а.с.38-39), протоколами проведення слідчих експериментів за участю обвинуваченого ОСОБА_11 (.т.1 а.с.265-274,275-279 крим.провадження №12014050410002379),які проводилися та складалися за допомогою відеозапису та які були об`єктом дослідження в судовому засіданні, згідно яких вбивство ОСОБА_13 11.10.2014 року було скоєно ОСОБА_11 та особою, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження (крим.провадження №12014050410002379 т.1 а.с.334), за попередньою змовою групою осіб, вказавши на місце вбивства ОСОБА_13 , та місцезнаходження речових доказів. При цьому слід відмітити, що всі зізнавальні свідчення обвинуваченим ОСОБА_11 були дані в присутності захисника, в яких він викладав конкретні та докладні обставини умисного вбивства ОСОБА_13 за попередньою змовою групою осіб та в незаконному заволодінні транспортним засобом ОСОБА_13 , тому колегія суддів прийшла до переконання, що в присутності захисту обвинувачений давав об`єктивні покази добровільно, без впливу будь-кого на нього і вказівок сторонніх осіб.
		Як зазначалося раніше, підстав сумніватися в достовірності зізнавальних показів обвинуваченого ОСОБА_11 у суду немає, оскільки ці покази в період розслідування справи є послідовними, будь-яких протиріч не містять та підтверджуються сукупністю доказів по справі.
		Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що 12.10.2014 року їй стало відомо від дружини загиблого сина ОСОБА_13 - ОСОБА_18 про зникнення сина, автомобіль якого був знайдений із слідами крові та з пошкодженнями у виді кульових отворів та в якому знаходилися 2 лопати і спальний мішок. Зі слів ОСОБА_18 , син нібито 11.10.2014 року на своєму автомобілі таксі перевозив військовослужбовців в напрямку м.Донецька і зник. В районі виявленого автомобіля сина ОСОБА_18 та батько загиблого ОСОБА_9 на дорозі знайшли документи загиблого ОСОБА_13 .
		Потерпілий ОСОБА_9  батько загиблого ОСОБА_13 , в судовому засіданні дав покази про те, що 11.10.2014 року його син ОСОБА_13 , працюючи водієм таксі «Люкс», близько 18.40год. по мобільному телефону повідомив його, що він знаходиться біля кафе «Шашличний двір» в м.Красноармійську з військовослужбовцями, яких необхідно перевезти в сторону с.Карлівка в напрямку м.Донецька. Після цього з сином зв`язок пропав і він зрозумів, що щось сталося, тому взяв дружину сина ОСОБА_18 і разом з нею поїхали в напрямку м.Донецька. На Карлівському блокпосту їх зупинили військові і не дозволили продовжити рух. В цей момент, коли вона знаходилися на Карлівському блокпосту, то до них в напрямку з м.Донецька під`їхав автомобіль, який належав його синові ОСОБА_13 та з якого вийшов обвинувачений ОСОБА_11 з автоматом будучи в стані алкогольного сп`яніння. На автомобілі номерний знак був відсутній, були кульові отвори та кров. Обвинувачений ОСОБА_11 знаходився у камуфляжній формі, грубив їм з ОСОБА_18 і останню відштовхнув від автомобіля автоматом. Обвинувачений ОСОБА_11 не повідомив, де знаходиться водій таксі, а пересів в автомобіль волонтерів і поїхав в напрямку с.Піски. Вони також поїхали з ОСОБА_18 слідом за ними і по дорозі біля розбитого танку знайшли барсетку сина та документи, страховку, портмоне в районі стели «Ясинуватський район». Автомобіль сина, на якому приїхав обвинувачений ОСОБА_11 , він за допомогою служби таксі перегнав в м.Красноармійськ в гараж. В автомобілі знаходилися 2 лопати, спальний мішок.
		Допитана в якості свідка ОСОБА_18 покази потерпілого ОСОБА_9 підтвердила в судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_18 вказала, що на Карлівському блокпосту із автомобіля, належного ОСОБА_13 вийшов обвинувачений ОСОБА_11 з автоматом в камуфляжній формі. На питання ОСОБА_9 та її питання відносно ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_11 став грубити, відштовхувати її від автомобіля. Там же, на посту, вона бачила ОСОБА_16 , який повідомив, що водій ОСОБА_13 залишив автомобіль та пішов «по девкам». Час був близько 23.00год. ОСОБА_16 та обвинуваченого ОСОБА_11 вона бачила на відео з «АТБ», яке їй демонстрували працівники міліції в ході розшуку ОСОБА_13 , тому вона стверджує, що 11.10.2014 року на Карлівському блокпосту вона розмовляла саме з обвинуваченим ОСОБА_11 та ОСОБА_16 . Також, вона повідомила суд, що останній дзвінок від ОСОБА_13 був 11.10.2014 року, о 19.50год., коли він знаходився біля «АТБ», а ОСОБА_16 та обвинувачений ОСОБА_11 скуплялися.
		Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснила, що вона працює диспетчером таксі «Люкс» і 11.10.2014 року, близько 18.00год. передавала заказ водію таксі ОСОБА_13 в сторону м.Селидове. Таксі замовляла дівчина по мобільному телефону від гуртожитку.
		Допитана в якості свідка ОСОБА_20 суду пояснила, що вона не була очевидицею вбивства водія таксі ОСОБА_13 , однак 11.10.2014 року, близько 18.00год. вона від гуртожитку мкр.Південний м.Красноармійська за проханням військовослужбовця викликала таксі «Люкс» на вказану адресу. На фото, яке їй було надано в судовому засіданні (т.1 а.с.253 крим.провадження №12014050410002379), вона впізнала військовослужбовця ОСОБА_16 , який просив її викликати таксі.
		Із показів свідка ОСОБА_15 , який був допитаний в судовому засіданні вбачається, що 11.10.2014 року, в другій половині дня обвинувачений ОСОБА_11 та його дружина ОСОБА_14 відпочивали в кафе «Шашличний двір» в м.Красноармійську вул.Дніпропетровська, вживали спиртні напої. Також, він бачив військовослужбовця ОСОБА_16 , який запропонував обвинуваченому ОСОБА_11 , кудись поїхати і той погодився . Близько 19.00год. обвинувачений ОСОБА_11 , та ОСОБА_16 на автомобілі таксі «Люкс» кудись поїхали.
		Допитані в якості свідка ОСОБА_21 та її чоловік ОСОБА_22 суду пояснили, що 11.10.2014 року, в другій половині дня у них в кафе «Шашличний двір» святкувалось весілля і вони близько 19.00год. бачили в кафе військових в камуфляжній формі: обвинуваченого ОСОБА_11 та ОСОБА_16 . Останній був з автоматом і у нього знаходилась граната, яку він пропонував подарувати «молодим», як подарунок від «сепаратистів».
		Із показів свідка ОСОБА_14 , яка була також допитана в судовому засіданні вбачається, що 11.10.2014 року обвинувачений ОСОБА_11 в другій половині дня спілкувався із військовослужбовцем ОСОБА_16 в кафе «Шашличний двір», вживали спиртні напої. У ОСОБА_16 вона бачила автомат. Близько 17-18.00год. вона покинула кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », в якому залишилися обвинувачений ОСОБА_11 та ОСОБА_16 . 
		З огляду на покази потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_23 , ОСОБА_22 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 вбачається, що 11.10.2014 року обвинувачений ОСОБА_11 та ОСОБА_16 , у якого знаходилася зброя  автомат, разом спілкувалися в кафе «Шашличний двір» в м.Красноармійську, де вживали спиртні напої, а близько 19.30год. покинули вказане кафе та поїхали на таксі «Люкс» під керуванням водія ОСОБА_13 в напрямку із м.Красноармійськ до м.Донецька і це відповідає даним, викладеним в обвинувальному акті про місце, час та спосіб вчинення умисного вбивства ОСОБА_13 за попередньою змовою групою осіб та незаконного заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб.
		В ході судового слідства свідок ОСОБА_24 - військовослужбовець, який був командиром у обвинуваченого ОСОБА_11 та ОСОБА_16 суду повідомив, що він не давав дозволу ОСОБА_11 та ОСОБА_16 залишити військову частину з виїздом у м.Красноармійськ як у звільнення. Також він повідомив, що військовослужбовці, які можуть бути у звільненні на період проведення антитерористичної операції мають право брати з собою зброю  автомат, який є їх штатною зброєю. Про вбивство водія таксі ОСОБА_13 йому стало відомо від працівників міліції, які проводили слідчі дії з виїздом в с.Піски Ясинуватського району Донецької області, однак вказані військовослужбовці йому не повідомляли про вбивство ОСОБА_13 . Він не давав вказівку військовослужбовцю ОСОБА_11 про доставку військовослужбовця ОСОБА_16 із м.Красноармійськ до військової частини в с.Піски. Вважає, що військовослужбовці ОСОБА_11 та ОСОБА_16 військову частину покинули самовільно. 
		Допитаний в якості свідка ОСОБА_25 суду пояснив, що він був командиром відділення, в якому проходив службу військовослужбовець ОСОБА_16 . В той день, коли сталося вбивство, він знаходився на блокпосту біля моста с.Піски і вночі до нього підійшли військовослужбовці ОСОБА_16 та ОСОБА_11 , в одного з них знаходилася зброя  автомат. Вони знаходилися в стані алкогольного сп`яніння, тому він їх відправив відпочивати в місце відпочинку військовослужбовців. Вранці, близько 07.00год., після зміни поста, він прибув в місце відпочинку військовослужбовців, але там ОСОБА_11 та ОСОБА_16 не було, про що він доклав вищому командиру. Про вбивство водія таксі ОСОБА_11 та ОСОБА_16 йому не говорили і про цей факт йому стало відомо від військовослужбовців частини.
		Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні вказав, що до нього на блокпост в с.Піски , де він знаходився на службі, зверталися ОСОБА_9 та ОСОБА_18 родичі загиблого  водія таксі ОСОБА_13 11.10.2014 року, близько 24.00год. і оскільки про вбивство йому нічого не було відомо на той час, то він запропонував вказаним особам звернутися за допомогою в органи міліції. Також, він повідомив, що на блокпосту військовослужбовці не вживали спиртних напоїв з обвинуваченим ОСОБА_11 , оскільки в військовій частині сувора заборона вживання спиртних напоїв.
		Приведені покази свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 спростовують покази обвинуваченого ОСОБА_11 стосовно його непричетності до вбивства ОСОБА_13 та надання йому відпустки в м.Красноармійськ, тому його покази колегія суддів вважає як такими, що викликають сумніви у правдивості даних ним показів в судовому засіданні.
		Колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.115 ч.2 п.12, 289 ч.2 КК України також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 13.10.2014 року (т.1 а.с.265-274 крим.провадження №12014050410002379), який проводився та складався за допомогою відеозапису, відповідно до якого обвинувачений ОСОБА_11 вказав місце вбивства ОСОБА_13 , яке знаходилося на відкритій ділянці біля лісосмуги на автомобільній дорозі Знам`янка-Луганськ-Ізварине на відстані близько 200м. в північному напрямі від с.Галицинівка Мар`їнського району Донецької області. В указаному місці був виявлений труп чоловіка, який направлений до Красноармійського відділення судово-медичних експертиз для проведення дослідження та встановлення причини смерті;
		- протоколом впізнання трупа від 14.10.2014 року (т.1 а.с.100 крим.провадження №12014050410002379), при складанні якого ОСОБА_9 в приміщенні Красноармійського відділення судово-медичних експертиз впізнав труп свого сина ОСОБА_13 ;
		- протоколом огляду місця події від 12.10.2014 року (т.1 а.с.30-38 крим.провадження №12014050410002379), при складанні якого на автомобілі таксі марки ВАЗ 21099 темно зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належав ОСОБА_13 виявлені пошкодження на лобовому склі у вигляді отвору, в салоні автомобіля та на пластмасовій пляшці «Пепсі» згустки багрово-червоного кольору, плями багрово-червоного кольору в області ручки на задніх дверях з водійської сторони, камуфляжний мішок та 2 лопати, які знаходились в багажнику автомобіля;
		- протоколом огляду предметів від 16.10.2014 року (т.1 а.с.45-47 крим.провадження №12014050410002379), згідно якого на автомобілі ВАЗ 21099 темно зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3 виявлені пошкодження на лобовому склі у вигляді отвору, пошкодження на пластиковому вітровику та рамі водійської двері у вигляді отвору;
		- протоколом огляду місця події від 13.10.2014 року (т.1 а.с.63 крим.провадження №12014050410002379), відповідно до якого у Військовій частині НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 були вилучені 2 автомата марки: АКС-74 № НОМЕР_5 , закріплений за ОСОБА_11 та АКС-74 № НОМЕР_4 , закріплений за ОСОБА_16 ;
		- висновком судово-медичної експертизи №420 від 22.12.2014 року (т.1 а.с.110-116 крим.провадження №12014050410002379), відповідно до якого на трупі ОСОБА_13 виявлені наступні тілесні ушкодження:
		-два наскрізних вогнепальних кульових поранення голови з пошкодженням кісток відділу обличчя та зводу черепу, оболонок та речовини головного мозку, які як окремо, так і в сукупності, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння та перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті, та є смертельними; 
		-наскрізне вогнепальне кульове поранення правої скроневої області, що проникає в порожнину роту, з пошкодженням нижньої щелепи зліва, яке відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості;
		-вогнепальне кульове дотичне поранення м`яких тканин верхньої вії правого ока, з переходом на внутрішній кут правої брови, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я;
		-забита рана шкіри у зовнішнього кута правої брови, ділянка осадження шкіри та гематома верхньої вії правого ока, ділянки осадження шкіри нижнього краю правого лобного бугру, внутрішньому краю лівого лобного бугру, спинки носу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
		Причиною смерті ОСОБА_13 стали два наскрізних вогнепальних кульових поранення голови з пошкодженням кісток відділу обличчя та основи черепу, оболонок та речовини мозку з його розмізженням, які ускладнились зовнішньою кровотечею, крововиливами під м`які мозкові оболонки та в речовину і шлуночки мозку з розвиненням набряку речовини головного мозку.
		- висновком судово-балістичної експертизи №274 від 23.10.2014 року (т.1 а.с.143-150 крим.провадження №12014050410002379), з якого вбачається, що автомат, вилучений 13.10.2014року в с.Невельське Ясинуватського району Донецької області є ручною нарізною бойовою вогнепальною зброєю  калібру 5,45х39мм, автоматом Калашникова  АКС-74 № НОМЕР_4 , виробництва Іжевського машинобудівного заводу (СРСР), 1986 року виготовлення, який придатний для стрільби, знаходиться в робочому стані та який був закріплений за військовослужбовцем ОСОБА_16 , з якого 11.10.2014 року було скоєно вбивство ОСОБА_13 .
		В судовому засіданні перевірялася заява обвинуваченого ОСОБА_11 про застосування до нього недозволених методів слідства, однак факти щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_11 працівниками міліції та працівниками СБУ фізичного та психічного впливу, які були предметом ретельної прокурорської перевірки не знайшли свого підтвердження (т.2 а.с.235,238-241).
		Таким чином, на підставі викладених доказів, колегія суддів приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_11 правильно кваліфіковані за ст.115 ч.2 п.12 КК України, оскільки він скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
		Кваліфікуючи дії обвинуваченого ОСОБА_11 за ст.115 ч.2 п.12 КК України колегія суддів виходить з того, що умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь кілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку вчинення злочину домовилися про спільне його вчинення.
		За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, які хоча й не робили дій, якими безпосередньо було заподіяно смерть потерпілому, але будучи об`єднаними єдиним умислом з іншими співвиконавцями вбивства, виконала хоча б частину того обсягу дій, які група вважала за необхідне для реалізації цього умислу.
		В судовому засіданні встановлено, що 11.10.2014 року обвинуваченому ОСОБА_11 особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, в дворі кафе «Шашличний двір», розташованого по вул.Дніпропетровській м.Красноармійська Донецької області повідомила, що водій таксі ОСОБА_13 , на якому він прибув являється «сепором», що на термінології військовослужбовців Збройних Сил України є зрадником та запропонувала його стратити.
		Отримавши інформацію про те, що водій ОСОБА_13 є сепаратистом, обвинувачений ОСОБА_11 погодився на пропозицію особи, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, про вчинення умисного вбивства і при цьому вказані особи розприділили між собою ролі, згідно яких обвинувачений ОСОБА_11 під час руху на автомобілі в район с.Піски Ясинуватського району Донецької області, в безлюдному місці попросить водія ОСОБА_13 зупинити автомобіль та вийшовши з нього, відволікати його увагу, а особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, в цей час повинна була здійснити вбивство ОСОБА_13 , використовуючи для цього, закріплену за нею вогнепальну зброю  автомат Калашникова, який мала при собі. В подальшому обвинувачений ОСОБА_11 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, згідно розподілених між собою ролей на автомобільній дорозі Знам`янка-Луганськ-Ізварине скоїли вбивство ОСОБА_13 за попередньою змовою групою осіб. Після скоєння злочину  вбивства, обвинувачений ОСОБА_11 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, за попередньою змовою групою осіб заволоділи та використали автомобіль таксі, належний загиблому ОСОБА_13 для пересування до місця дислокації своєї військової частини.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_11 за ст.289 ч.2 КК України також кваліфіковані вірно, оскільки він незаконно заволодів транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб.
		Колегія суддів в судовому засіданні встановила, що при скоєнні вбивства потерпілого ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_11 не знаходився в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, що підтверджується показами обвинуваченого ОСОБА_11 в судовому засіданні, відповідно до яких він зупинив автомобіль та вийшовши із нього відволікав увагу потерпілого, нібито справити природні потреби.
		Також колегія суддів встановила, що обвинувачений ОСОБА_11 не знаходився в стані необхідної оборони чи перевищенні меж необхідної оборони, оскільки в судовому засіданні не було встановлено факт нападу потерпілого ОСОБА_13 на обвинуваченого ОСОБА_11 та особу, матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, що підтверджується показами обвинуваченого ОСОБА_11 та висновком судово-медичної експертизи №303 від 13.10.2014 року, згідно якої при судово-медичному огляді у ОСОБА_11 будь-яких тілесних ушкоджень або слідів від них на тілі не виявлено (т.1 а.с.118 крим.провадження №12014050410002379).
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , передбачені ст.66 КК України, судом не встановлено.
		Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_11 , передбачені ст.67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та тяжкі наслідки, завдані злочином.
		Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_11 , колегія суддів враховує характер і ступень небезпеки вчинених ним злочинів, які: за ст.115 ч.2 п.12 КК України відповідно до ст.12 КК України віднесені до категорії особливо тяжких злочинів; за ст.289 ч.2 КК України віднесені до категорії тяжких злочинів; дані про особу обвинуваченого, який не судимий, за місцем проживання характеризується задовільно; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває; перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , є учасником антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей в період з 09.08.2014 року по 17.08.2014 року, має неповнолітню дитину.
		З урахуванням обставин справи, ступеню тяжкості скоєних злочинів, що спричинили особливо тяжкі наслідки, даних про особу обвинуваченого, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, а також ті обставини, що обвинувачений не був ініціатором та виконавцем злочину, передбаченого ст. 115 ч,2 п.12 КК України колегія суддів вважає необхідним призначити обвинуваченому ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, оскільки саме таке покарання буде відповідати принципам та меті його призначення.
		В судовому засіданні потерпілою ОСОБА_8 та представником потерпілої ОСОБА_10 заявлено цивільний позов про стягнення моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_11 в розмірі 500000,00грн., яка полягає у фізичних болях та душевних стражданнях, пов`язаних з втратою найдорожчої їй людини.
		Обвинувачений ОСОБА_11 позов визнав частково, оскільки вважає, що розмір моральної шкоди потерпілою ОСОБА_8 занадто завищений.
		Колегія суддів вважає, що вказаний позов підлягає частковому задоволенню, так як своїми злочинними діями, скоєними умисно обвинувачений ОСОБА_11 спричинив моральну шкоду потерпілій ОСОБА_27 , пов`язаної з втратою сина.
		Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Згідно ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.
		Частиною 2 ст.1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		З урахуванням вищезазначеного, конкретних обставин справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди та стягує з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь потерпілої ОСОБА_8 моральну шкоду в розмірі 250000,00грн.
		Судові витрати по справі на проведення: судово-балістичної експертизи №274 від 31.10.2014 року в сумі 491,40грн., судово-балістичної експертизи №5-222/б від 04.11.2014 року в сумі 1848,00грн., судово-дактилоскопічної експертизи №275 від 22.10.2014 року в сумі 922,35грн. віднести на рахунок держави.
		Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, колегія суддів,-
		ЗАСУДИЛА:
		ОСОБА_11 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.115 ч.2 п.12, 289 ч.2 КК України та призначити покарання:
		-за ст.115 ч.2 п.12 КК України у виді позбавлення волі на строк 14 років;
		-за ст.289 ч.2 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років без конфіскації майна.
		У відповідності зі ст.70 ч.1 КК України ОСОБА_11 призначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 14 років без конфіскації майна з ізоляцією від суспільства та поміщенням до спеціальної кримінально-виконавчої установи закритого типу.
		Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 , до набрання вироком законної сили, залишити у вигляді тримання під вартою в СІ №6 м.Артемівська Донецької області.
		Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з часу взяття під варту, тобто з 13.10.2014 року.
		Речові докази по справі, які знаходяться на зберіганні в Красноармійському МВ ГУМВС України в Донецькій області: 
		-автомати АКС-74 №1468578 та №4279072, спальний мішок, 2 лопати, після набрання вироком законної сили, передати до Військової частини НОМЕР_1 ;
		-зразок згустку речовини бурого кольору, пластикова пляшка з етикеткою «Пепсі», пачка цигарок «Монте Карло», фрагмент гумового ущільнювача з двері автомобіля з двома металевими фрагментами; ґудзик, пластикова пляшка з етикеткою «Пітбуль», змиви речовини з дверей автомобіля, зразок грунту з багажника автомобіля, чохли сидінь з автомобіля, мікрооб`єкти з сидінь з автомобіля, 3 гільзи, фрагмент металу, подушка-чохол на підголівник сидіння автомобіля, ліхтар таксі, чохол на рульове колесо, носовичок, змиви речовини бурого кольору з асфальтного покриття, пластикові фрагменти вітровика автомобільної двері, медичний шприц, задня кришка від мобільного телефону «Нокіа», одяг, після набрання вироком законної сили,  знищити;
		- автомобіль ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_3 , барсетка, посвідчення водія, страховий поліс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, лист страхування, пластикова картка «Приватбанку», талон технічного огляду, навігатор «Піонер», таксометр, які передані потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , після набрання вироком законної сили, - залишити останнім за належністю;
		-копія зошиту запису замовлень таксі «Люкс» та 1 аркуш з вказаного зошиту  оригінал, копія журналу обліку мешканців гуртожитку, товарний чек на планшетний комп`ютер «Ономі», які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		-2 диски з відеозаписами слідчих експериментів за участю ОСОБА_11  зберігати при матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди 250000,00грн.
		Судові витрати по справі на проведення: судово-балістичної експертизи №274 від 31.10.2014 року в сумі 491,40грн., судово-балістичної експертизи №5-222/б від 04.11.2014 року в сумі 1848,00грн., судово-дактилоскопічної експертизи №275 від 22.10.2014 року в сумі 922,35грн. віднести на рахунок держави.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вирок вважається таким, що не набрав законної сили.
		Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому ОСОБА_11 та прокурору.
		Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику. 
		Головуючий суддя     ОСОБА_1 
		Судді:     ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...