Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 821/3416/15-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій; щодо запобігання та припинення протиправної діяльності товариств, установ, інших організацій, яка посягає на конституційний лад, права і свободи громадян, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 02.11.2015. Зареєстровано: 03.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2015.
Дата набрання законної сили: 12.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		___________________________________________________________________
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3416/15-а 
		Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді - Войтович І.І.,
		при секретарі - Сердюк О.О., 
		за участю:
		представник позивача - не з'явився,
		представників  відповідача 1 - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		представники відповідача 2 та 3 -  не з'явилися,  
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу 
		за позовом Виконавчого комітету Херсонської міської ради 
		до  Херсонської міської організації політичної партії "Союз Лівих Сил", Херсонської міської організації Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць "За майбутнє дітей України",    Херсонської обласної організації Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць "За майбутнє дітей України",      
		про заборону проведення мітингу,
		 
		встановив:
		 
		До Херсонського окружного адміністративного суду із позовом звернувся Виконавчий комітет Херсонської міської ради (далі  позивач) до Херсонської міської організації політичної партії «Союз Лівих Сил» (далі  відповідач 1), Херсонської обласної організації Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України» (далі  відповідач 2), Херсонської міської організації Всеукраїнського союзу жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України» (далі  відповідач 3) в якому просить заборонити відповідачам проведення мітингу за адресою: м. Херсон, пл. Героїв Сталінграду 07.11.2015 року з 10:00 год. до 12:00 год., за участі 2000 осіб.
		Дана позовна заява обґрунтована тим, що на адресу виконавчих органів міської ради 16.10.2015 року надійшло повідомлення про проведення мітингу за адресою: м. Херсон, пл. Героїв Сталінграду 07.11.2015 року з 10:00 год. до 12:00 год., за участі 2000 осіб. Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, в тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено. Як вбачається із рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олінжер проти Австрії" від 29.06.2006 року, оцінюючи побоювання представників влади стосовно можливості виникнення сутички між учасниками різних зборів, суд зауважив, що такі побоювання не були підтверджені інформацією про те, що у попередні роки під час таких акцій справді мали місце випадки насильства. Так, 22.02.2014 року у м. Херсоні на пл. Свободи, під час повалення памятника ОСОБА_3, виникли сутички між учасниками різних зборів, мали місце випадки насильства. Таким чином, на даний час у разі проведення мирного заходу існує висока вірогідність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акцій та особами, які не приймають в ній участі, що може призвести до різкого загострення ситуації, а саме: виникнення заворушень, вчинення злочинів, чим створюється загроза охороні здоровя населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Представник позивача в судове засідання не зявився, проте подав заяву в якій просив розгляд справи провести без його часті.  
		Представника відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечили. Вважають його безпідставним та необґрунтованим. Просили в задоволенні позову відмовити.
		Представник відповідача 2 в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. 
		Представник відповідача 3 в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
		Враховуючи вимоги статті 182 КАС України суд вважає, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, оскільки неприбуття у судове засідання відповідачів, належно повідомлених про дату, час і місце судового розгляду не перешкоджає розгляду справи по суті.
		Розглянувши позовну заяву, вислухавши думку представників відповідача та дослідивши письмові докази, судом встановлено наступні обставини.
		16.10.2015 року на адресу позивача надійшло повідомлення від Херсонської міської організації політичної партії «Союз Лівих Сил» про проведення 07.11.2015 року в день річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції міською організацією політичної партії «Союз Лівих Сил» та організацією Всеукраїнський союз жінок  трудівниць «За майбутнє дітей України» мітингу на площі ОСОБА_4. Час проведення заходу  з 10:00 год. до 12:00 год. Дотримання громадського порядку гарантується. Приблизна кількість учасників дві тисячі людей.
		Вважаючи, що у разі проведення даного мітингу існує висока вірогідність виникнення протистояння та конфліктних ситуацій між учасниками акцій та особами, які не приймають в ній участі, що може призвести до різкого загострення ситуації, позивач звернувся до суду.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного. 
		Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.
		Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція), ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об'єднання.
		Частиною 1 статті 11 Конвенції передбачено право кожного на свободу мирних зібрань і свободу об'єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.  Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
		Згідно статті 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
		Мирні зібрання можна розтлумачити як масові заходи громадян, відкриті й доступні кожному, хто бажає взяти у них участь. Мирні заходи проводяться з метою вираження ставлення тих чи інших груп, об'єднань громадян до суспільних явищ та проблем, привернення уваги органів влади до них та є однією із форм безпосередньої демократії. Основною рисою мирних зібрань є мирний характер їх проведення.
		За характером, метою, місцем проведення розрізняють різні форми мирних зібрань. Так, стаття 39 Конституції України визначає мирні заходи як збори, мітинги, походи і демонстрації. Необхідно зазначити, що цей перелік не є вичерпним.
		Положенням статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що мирні зібрання можуть бути у формі зборів, мітингів, походів, демонстрацій тощо, тобто передбачає можливість прояву мирних зібрань в інших формах.
		Згідно ст.38 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" на виконавчі органи міської ради покладено вирішення відповідно до закону питань про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
		Тлумачення приписам частини першої статті 39 Конституції України надано Конституційним Судом України у Рішенні від 19 квітня 2001 року № 4-рп/2001 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про мирні зібрання).
		Так, у названому Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що положення частини першої статті 39 Конституції України щодо завчасного сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій в аспекті конституційного подання треба розуміти так, що організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення цих заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а мають служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам виконавчої влади чи органам місцевого самоврядування вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей.
		Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
		Проте, законодавством України, незважаючи на положення Конституції України, рекомендації міжнародних інституцій, висновків Конституційного Суду України, не врегульовано реалізацію права на мирні зібрання, шляхом прийняття спеціального закону.
		Поряд з цим, справи щодо обмеження реалізації права на мирні зібрання,  врегульовано статтею 182 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Частиною 5 статті 182 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи вчинення кримінальних правопорушень, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
		Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства  України, суди при вирішенні справ керуються принципом верховенства права та застосовують його з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Свої позиції щодо реалізації передбаченого статтею 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на свободу мирних зібрань Європейський суд з прав людини висловив у рішеннях у справах "Станков та об'єднана македонська організація "Ілінден" проти Болгарії" (2001), "ОСОБА_1 та інші проти Болгарії" (2005), "Християнська демократична народна партія проти Молдови" (2006), "Оллінджер проти Австрії" (2006) та інших.
		Так, на думку суду з врахуванням висновків Європейського суду з прав людини висловлених ним у вищевказаних рішеннях обмеження прав, гарантованих ст. 11 Конвенції, може бути застосовано за наявності таких умов: - вони встановлені законом; - мають законну мету, зокрема застосовуються в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання злочинам, для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб;  - є необхідними в демократичному суспільстві.
		Суд зазначає, що для обмеження права на мирне зібрання обов'язковою вимогою є одночасна наявність усіх вказаних вище критеріїв.
		Дослідивши зміст адміністративного позову та письмових доказів наданих до нього, суд встановив, що позивачем не надано доказів на підтвердження законної мети для обмеження у реалізації права на мирні зібрання, що визначені п. 2 ст. 11 Конвенції і аналогічними положеннями ч. 2 ст. 39 Конституції України.
		Так як вбачається з письмового повідомлення, 07.11.2015 року в день річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції міською організацією політичної партії «Союз Лівих Сил» та організацією Всеукраїнський союз жінок  трудівниць «За майбутнє дітей України» буде проведений мітинг на площі ОСОБА_4. Час проведення заходу 10:00 год. до 12:00 год. Дотримання громадського порядку гарантується. Приблизна кількість учасників 2 тисячі людей.
		В той же час, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що характер та цілі даного заходу не є мирними та відповідно може свідчити про наявність насильницьких чи злочинних намірів спрямованих на підрив національної безпеки чи громадського порядку, або організація відповідача здійснює діяльність, яка загрожує інтересам національної безпеки та громадського порядку.
		Також, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про реальність можливої загрози вчинення терористичних актів, небезпеку заворушень чи вчинення злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших осіб під час проведення мирного заходу відповідачами. 
		При цьому, слід зазначити, що позивач завчасно повідомлений про проведення вказаного мирного заходу - 16.10.2015 року, що дає можливість органу місцевого самоврядування та правоохоронним органам виконати законодавчо покладений на них обов'язок згідно статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом забезпечення дотримання громадського порядку під час проведення вказаних мирних зібрань громадян 07.11.2015 року.
		Щодо посилань позивача на можливе приєднання до учасників зібрання інших агресивно налаштованих сил, суд наголошує наступне.  
		Згідно практики Європейського суду з прав людини "...можливість долучення до демонстрації екстремістів з насильницькими намірами не може, як таке, відібрати це право [право на мирні зібрання]. ... Тягар доказування насильницьких намірів організаторів зібрання лежить на органах влади" (п. 23 рішення ЄСПЛ "Християнська народна демократична партія" проти "Молдови").
		Таким чином, правовою підставою у відповідності до ст.11 Конвенції та ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті рішення про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є встановлення того, що проведення такого заходу може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. При цьому, така небезпека не повинна бути уявною, а має ґрунтуватися на конкретних фактах чи даних про наявність реальної загрози інтересам національної безпеки та громадського порядку, а позивач повинен не лише повідомити про загрози, які можуть виникнути у зв'язку з проведенням зібрання, а й надати суду докази, які стали підставою для такого висновку. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року, Постанові Вищого адміністративного суду України № К/800/10127/14 від 17.04.2014 року).
		За приписами ст.ст.8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, відповідно до Конституції та законів України.
		Таким чином, позивачем не надано до суду обґрунтованих пояснень та доказів необхідності заборони мирних зібрань з огляду на необхідність такої у демократичному суспільстві, зокрема, що така заборона відповідає нагальній соціальній потребі і, зокрема є пропорційна поставленій легітимній меті.
		Приймаючи до уваги викладене, враховуючи недоведеність позивачем реальної загрози національній безпеці та громадському порядку, небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей під час проведення відповідачами мирного мітингу 07.11.2015 року, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити. 
		Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 182, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		 
		постановив:
		 
		В задоволенні позову відмовити. 
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.
		 
		Суддя                                                                                                                  Войтович І.І. 
		 
		кат. 3.2.1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...