Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 175/1366/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2015. Зареєстровано: 04.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2015.
Дата набрання законної сили: 26.10.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		Провадження № 22-ц/774/7382/15  Справа № 175/1366/15-ц                                                                                  Головуючий у 1 й інстанції - Борисов С. А.        Доповідач -  Петешенкова М.Ю.
		Категорія 57                                                                                                 
		   
		Р І Ш Е Н Н Я 
		                                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ           
		26 жовтня 2015 року                             м. Дніпропетровськ   
		26 жовтня 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
		                               головуючого  -  Петешенкової М.Ю. 
		                   суддів             -  Черненковій Л.А., Осіяна О.М.
		                   при секретарі -  Прудченко В.Д.
		розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за участю третіх осіб: ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васьківська В.О., Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві про визнання недійсним договорів та зобов'язання вчинити дії, -
		                                                              В С Т А Н О В И Л А:
		У квітні 2015 року позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що 01 листопада 2006 року між нею та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту №31-А96/10-2006И (в подальшому договір споживчого кредиту № 10113154000), відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 105 000 доларів США із строком повернення до 01 листопада 2027 року та процентами за користування кредитом у розмірі 10,3 % річних. 
		До договору було підписано Додаток № 1 «Графік погашення кредиту» від 01 листопада 2006 року, який є невід»ємною частиною договору.
		На забезпечення виконання зобов»язань за договором споживчого кредиту, цього ж дня між нею та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки №31-А96/10-2006И, за умовами якого, в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.
		01 листопада 2006 року між сторонами укладено договір поруки №31-А96/10-2006И, за яким поручитель поручився перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за договором споживчого кредиту.
		08 грудня 2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору споживчого кредиту, якою внесено зміни, зокрема щодо строків сплати процентів за користування кредитом. В той же день було укладено Додаток № 1 «Графік погашення кредиту» в новій редакції. 
		16 березня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до вищевказаного договору, якою внесено зміни, зокрема порядку нарахування штрафних санкцій, пені у випадку порушення термінів погашення грошових зобов'язань.
		Вважаючи, що договір споживчого кредиту є несправедливим й не відповідає вимогам ст.ст. 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів», просила визнати недійсними договір споживчого кредиту, договір іпотеки та договір поруки, зі скасуванням заборони відчуження нерухомого майна.
		Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено (а.с.110-115).
		Визнано недійсним договір споживчого кредиту №10113154000 (№31-А96/10-2006И) від 01 листопада 2006 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2
		Визнано недійсним договір іпотеки жилого приміщення №31-А96/10-2006И від 01 листопада 2006 року, укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2
		Визнано недійсним договір поруки №31-А96/10-2006И від 01 листопада 2006 року укладений між АКІБ «УкрСиббанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_3
		Скасовано заборону відчуження нерухомого майна, а саме чотирикімнатної квартири АДРЕСА_1.
		Не погодившись з рішенням суду ПАТ «УкрСиббанк» звернулося з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
		Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - частковому скасуванню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин. 
		Рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам закону в повній мірі не відповідає.
		Судом встановлено, що 01 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту №31-А96/10-2006И (договір споживчого кредиту № 10113154000), відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_2 у тимчасове користування грошові кошти у розмірі 105 000 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на день укладення цього договору 530 250 грн., із строком повернення до 01 листопада 2027 року та процентами за користування кредитом у розмірі 10,3 % річних. 
		На забезпечення виконання зобов»язань за договором споживчого кредиту, цього ж дня між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» (в подальшому ПАТ «УкрСиббанк») укладено договір іпотеки №31-А96/10-2006И, за умовами якого, в іпотеку було передано нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.
		01 листопада 2006 року між сторонами укладено договір поруки №31-А96/10-2006И, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань за договором споживчого кредиту.
		          У подальшому до договору споживчого кредиту були внесені зміни шляхом укладення додаткових угод, якими зокрема змінювались строки сплати процентів та встановлений порядок нарахування штрафних санкцій. 
		         Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в договорі споживчого кредиту від 01 листопада 2006 року немає відомостей щодо детального розпису загальної вартості кредиту, що не відповідає положенням ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». В свою чергу додаток №1 «Графік погашення кредиту» від 01 листопада 2006 року, який є невід ємною частиною договору, містить лише дві колонки із зазначенням періоду, який складає 1 календарний місяць, та залишок максимально допустимої заборгованості за кредитом. Визначити суму процентів, що підлягає сплаті кожного місяця, а також суму процентів, що підлягає сплаті за весь час дії договору з цього Графіку або з будь-якого іншого пункту договору кредиту, неможливо. 
		На порушення п.2 ч.1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» банк не надав ОСОБА_2, як споживачу фінансових послуг в галузі споживчого кредитування, в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовану сукупну вартість кредиту, яка надається перед укладенням кредитного договору, чим було порушено вимоги чинного закону. 
		         Несправедливими відносно споживача за висновком суду стало також умови п. 9.2 договору споживчого кредиту, якими передбачено право банку змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі зміни у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад девальвація курсу гривні до курсу долара США більш ніж на 5 відсотків у порівнянні з курсом, який діяв на час укладення договору) тощо. 
		        З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що умови кредитного договору є несправедливими у розумінні вимог ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов'язків на погіршання становища споживача, тому наявні всі підстави для визнання такого договору недійсним та застосовуючи положення ч.2 ст.548 ЦК України як наслідок, визнання недійсним договору іпотеки, а також скасування заборони відчуження нерухомого майна, оскільки цей договір є похідним від основного зобов'язання.
		Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсним договору поруки, укладеного між банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції не перевірив позовні вимоги та не вирішив питання про залучення останнього до участі у справі в якості відповідача, який повинен відповідати за позовом в цій частині, що призвело передчасного задоволення вимог в цій частині.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що порушення норм процесуального права, є підставою для скасування рішення суду в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору поруки. 
		В іншій частині рішення суду слід залишити без змін, так як рішення в цій частині є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального закону. 
		Не може бути прийнятий до уваги довід апеляційної скарги про те, що перед підписанням спірного договору споживчого кредиту, позичальник отримала інформаційний лист відповідно до положень п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист права споживачів», про що зазначено у договорі, оскільки ні в суді першої та апеляційної інстанції, представник відповідача так і не довів про наявність вказаного листа та його зміст. 
		Доводи апеляційної скарги щодо надання позивачу детального розпису загальної вартості кредиту, спростовуються матеріалами справи. Ні під час укладення спірного договору, ані під час внесення змін до нього (підписання Графіку погашення кредиту у новій редакції), відповідач не надав позивачу тієї інформації, яку повинен був надати відповідно до вимог законодавства та нормативно-правових актів.
		Посилання апелянта на відсутність будь-яких звернень з боку позивача про надання додаткової інформації або роз яснення певних положень договору споживчого кредиту, також не можуть бути прийняти до уваги, оскільки протирічять діючому законодавству, яким встановленні додаткові вимоги до банків щодо надання інформації їх клієнтам-споживачам саме перед укладенням договору так і під час його підписання. 
		Доводи апелянта про безпідставність посилання суду першої інстанції на Постанову Правління Національного банку України № 168 від 10 травня 2007 року, також не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вони не спростовують правильність висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. 
		Вимога щодо надання споживачу суми кредиту міститься у ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» в свою чергу згідно преамбули Постанови Правління НБУ, якою було затверджено Правила надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, ці правила прийняти зокрема відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», тобто фактично це закріплення на нормативному рівні тих вимог, які до цього вже були визначені у законі.  
		08 грудня 2008 року Графік погашення кредиту підписувався сторонами у новій редакцій, тобто вже після прийняття Національним банком України Порядку, тому саме банк повинен був на виконання п. 1.3 Постанови забезпечити під час такого укладення виконання Правил.
		Доводи апеляційної скарги про те, що всі умови договору споживчого кредиту є справедливими, оскільки сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, не ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах справи, фактично зводяться до переоцінки тих доказів, яким суд дав належну оцінку у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, правильно застосувавши нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини.           Інші доводи апелянта щодо строків позовної давності та необхідність застосування ч. 1 ст. 1057-1 ЦК України є надуманими та не спростовують наведених судом першої інстанції мотивів, якими обгрунтовано рішення. 
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних підстав.  
		Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
		В И Р І Ш И Л А:
		Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - задовольнити частково.
		Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року в частині визнання недійсним договору поруки скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за участю третіх осіб: ОСОБА_3, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васьківська В.О., Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві про визнання недійсним договору поруки - відмовити.
		В іншій частині рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23 червня 2015 року - залишити без змін.
		Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
		 
		Судді:                                                                                                 М.Ю. Петешенкова
		                                                                                                             
		                                                                                                             Л.А. Черненкова 
		             О.М. Осіян

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...