Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3437/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договори перевезення, у тому числі при:; Інші договори перевезення:.
Надіслано для оприлюднення: 03.11.2015. Зареєстровано: 04.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2015.
Дата набрання законної сили: 12.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		          
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		__________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		"29" жовтня 2015 р.Справа  № 916/3437/15
		за позовом Публічного акціонерного товариства „Укртранснафта 
		до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства з іноземними інвестиціями „ОСОБА_2 ойл 
		 
		про стягнення 312 745 381,74  грн. 
		Суддя Власова С.Г.
		 
		Представники:
		Від позивача: ОСОБА_3 за довіреністю №52 від 19.05.2015р.; ОСОБА_2 за довіреністю № 50 від 31.12.2015р.
		Від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю №10 від 26.03.2015р.;
		 
		У судове засідання зявилися:
		Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю № 50 від 31.12.2015р.
		Від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю №10 від 26.03.2015р.;
		 
		 
		СУТЬ СПОРУ: 18.08.2015р. за вх. №3614/14 Публічне акціонерне товариство „Укртранснафта (ПАТ „Укртранснафта) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом  до ОСОБА_1 акціонерного товариства з іноземними інвестиціями „ОСОБА_2 ойл (ПрАТ „ОСОБА_2 ойл) в якому просить суд  стягнути з останнього збитки  (упущена вигода) в сумі  312 745 381,74 грн.  за 2010-2014 роки у звязку з порушенням відповідачем зобовязань  за Договором  про надання послуг з транспортування нафти  №14 від 14.12.2009р. 
		Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової  справи між суддями від 18.08.2015р. справу №916/3437/15  розподілено  до розгляду судді Власовій С.Г. 
		Ухвалою суду від 19.08.2015р. порушено провадження у даній  справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.
		04.09.2015р. за вх. № 2-4854/15 Відповідач звернувся до господарського суду Одеської області з заявою про застосування позовної давності. ПрАТ „ОСОБА_2 ойл відзначає, що позивачем  пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови у позові. Відповідач зауважує, що до відносин за договором  перевезення  вантажів  встановлено шестимісячний  строк позовної давності, а з огляду на те, що позивач є перевізником вантажу за договором про надання послу з транспортування   нафти , вказаний строк ним пропущено.
		Тією ж датою, за вх. № 22005/15 господарський суд Одеської області одержав відзив, у відповідності до якого ПрАТ „ОСОБА_2 ойл просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову з наступних підстав: по-перше, позивачем пропущено строк позовної давності; по-друге, вимога позивача стосовно відшкодування збитків (упущеної вигоди) у розмірі 312 745 381,74 грн. є необґрунтованою, а посилання на п.2.4.2 ст. 22 ЦК України, який визнає збитками доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) - є безпідставним; по-третє, з умов Договору  про надання послуг з транспортування нафти № 14 чітко вбачається альтернативність зобовязань: якщо Замовник надасть обсяги нафти, вартість транспортування яких перевищую суму передплати - здійснена передплата зараховується в рахунок оплати послуг з транспортування нафти, а якщо не надасть - сума передплати зараховується як плата за резервування виробничих потужностей, тобто як покриття можливих фінансових втрат, на які є посилання в позовній заяві за цією справою, відповідач зобовязаний щомісяця здійснювати  передплату  послуг з транспортування  нафти та послуг з резервування  виробничих потужностей для надання послуг з транспортування нафти в розмірі 835 000 грн. незалежно від фактичного надання для транспортування обсягів нафти. У випадку, якщо у звітному періоді, що становить один календарний місяць, Замовник взагалі не надав для транспортування обсягів нафти, передплата Замовника буде вважатися оплатою послуг з резервування виробничих потужностей для надання Замовнику послуг з транспортування нафти. У разі надання Виконавцем послуг з транспортування нафти, вартість яких перевищує здійснену суму місячної передплати, Замовник здійснює доплату, розмір якої визначається як різниця вартості наданих послуг з транспортування фактичних обсягів нафти та суми місячної передплати. Відповідач наполягає на тому ,що з зазначених умов договору чітко вбачається альтернативність зобовязань: якщо Замовник надасть обсяги нафти, вартість транспортування яких перевищую суму передплати - здійснена передплата зараховується в рахунок оплати послуг з транспортування нафти, а якщо не надасть - сума передплати зараховується як плата за резервування виробничих потужностей, тобто як покриття можливих фінансових втрат, на які є посилання в позовній заяві за цією справою; по-четверте, позивач, в умовах повної відсутності поставки на транспортування нафти з боку ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» ніяким чином не був позбавлений можливості отримувати доходи від належних йому виробничих потужностей, шляхом залучення інших замовників його послуг з метою отримання доходів та ін.
		15.10.2015р. за вх. № 25626/15 господарський суд Одеської області одержав додаткові пояснення, згідно з якими позивач просить суд задовольнити позов та зауважує, що альтернативність зобовязань, про яку зазначає Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, умовами Договору не передбачена. Крім того, відзначає, що термін «транспортування» за своїм змістом не є тотожним терміну «перевезення», оскільки транспортування є надання послуг. Посилаючись на   Постанову Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.09.2005 № 857 транспортування нафти магістральними трубопроводами позивач зазначає .що  це вид господарської діяльності з надання послуг з транспортування нафти магістральними трубопроводами, що провадиться ліцензіатом відповідно до Ліцензійних умов за встановленими законодавством України правилами ціноутворення. Поняття транспортної послуги визначено в Законі України «Про нафту і газ», зокрема, транспортна послуга - виробничі операції з приймання, переміщення, здавання, тимчасового зберігання і перевантаження нафти, газу та продуктів їх переробки. З огляду на викладене , позивач  наполягає ,що  транспортування нафти  є послуга з переміщення  нафти трубопроводами, а спірний договір не має ознак договору перевезення, тому застосування до спірних правовідносин статті 315 Господарського кодексу України є безпідставним . Окрім того, у відповідності до умов Договору (абз.2 пункту 1.3) та чинного законодавства України, Замовник у звязку з порушенням зобовязань, покладених на нього Договором, зобовязаний відшкодувати ПАТ «Укртатнафта» збитки, якими є доходи, які ПАТ «Укртатнафта» могло б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) у сумі 312 745 381,74 грн.
		Ухвалою суду від 19.10.2015р. строк вирішення спору по справі продовжений на 15 днів у звязку з задоволенням відповідного клопотання відповідача.
		28.10.2015р. за вх. № 26776/15 господарський суд Одеської області  одержав заперечення проти додаткових пояснень позивача, згідно з якими відповідач зауважує, що договір №14 від 14.12.2009р. про надання послуг з транспортування нафти має всі ознаки договору перевезення, а відносини з перевезення вантажів, які склалися за вказаним договором підтверджуються належним чином оформленими документами і тому, при розгляді позову перевізника за цим договором до вантажовідправника, що випливає з цього договору, у відповідності до ст. 315 ГК України повинен застосовуватися шестимісячний строк позовної давності, про застосування якого при розгляді цієї справи відповідачем була надана господарському суду Одеської області відповідна заява та ін. 
		Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позові, додаткових поясненнях та просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача збитки  (упущена вигода) в сумі  312 745 381,74 грн.  за 2010-2014 роки у звязку з порушенням відповідачем зобовязань  за Договором  про надання послуг з транспортування нафти  №14 від 14.12.2009р.  Крім того,  у судовому засіданні від 29.10.2015р. представник позивача пояснив суду, що збитки виникли внаслідок невиконання відповідачем умов договору стосовно послуг з транспортування нафти, а не  послуг з резервування виробничих потужностей.
		Відповідач заперечує проти позову з підстав, які викладені у відзив,  у запереченнях проти додаткових пояснень  та просить суд  відмовити позивачу у задоволенні позову.
		У судовому засіданні від 29.10.2015р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. 
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:
		 
		14.12.2009р. між ЗАТ з іноземними інвестиціями «Синтез Ойл» (правонаступник ПрАТ «Синтез Ойл», надалі  Замовник) та ВАТ «Укртранснафта»(правонаступник ПАТ «Укртранснафта», надалі  Виконавець) укладено Договір про надання послуг з транспортування нафти №14, у відповідності до умов якого Виконавець надає замовнику послуги з транспортування нафти  за маршрутами: «Приймально - здавальна дільниця (ПЗД) «Одеса» - «Кременчуцький НПЗ» та її здачу Замовнику по системі вимірювання кількості та якості нафти (СВКН) № 466-1 або по резервуарах АТ «Укртатнафта», які відповідають вимогам комерційного обліку (п. 1.1. Договору), а з 01.03.2012р. за маршрутами: ДЗН «Одеса» - «Кременчуцький НПЗ»; 
		-ДЗН «Одеса» - ПАТ«Нафтохімік Прикарпаття»;
		-ДЗН «Одеса» - НПК«ГАЛИЧИНА»;
		-ПАТ«Нафтохімік Прикарпаття» - ДЗН «Одеса»;
		-НПК«ГАЛИЧИНА» - ДЗН «Одеса» (п. 1.1. Договору з урахуванням Додаткової угоди від 01.03.2012р.).
		Згідно з п.1.2 з урахуванням Додаткової угоди від 01.03.2012р. до Договору Замовник зобовязується оплатити послуги з транспортування нафти  та з 01.03.2012р. послуги з резервування виробничих потужностей для надання послуг  з транспортування нафти в порядку, визначеному умовами Договору.
		Пунктом 1.3 Договору передбачено,  що відповідно до цього Договору Замовник має право, але не зобовязання поставляти кожні 12 місяців (рік) нафту в кількості від 3 000 000 (три мільйони) тонн до 6 000 000 (шість мільйонів) тонн протягом дії цього Договору для надання Виконавцем послуг, передбачених цим Договором, а Виконавець в свою чергу, зобовязується прийняти фактичну кількість нафти, поставленої Замовником, та надати послуги, передбачені цим Договором. У будь-якому випадку  замовник зобовязаний поставити мінімальну  кількість нафти, що складає  3 000 000 тонн кожні 12 місяців (рік) протягом дії цього Договору.
		Послуги з транспортування нафти здійснюються Виконавцем при наявності нафти, маршрутного доручення Виконавця та письмового підтвердження АТ «Укртранснафта»   про приймання обсягів нафти (п. 2.4. Договору).
		У відповідності до додаткової угоди від 01.03.2012р. п. 2.4. Договору викладено у наступній редакції:
		Послуги з транспортування нафти здійснюються Виконавцем при наявності передплати, митного оформлення партії нафти, доручення на транспортування,  маршрутного доручення Виконавця та письмового підтвердження про приймання обсягів нафти в кінцевому пункті маршруту.
		Приймання нафти  здійснюється Виконавцем від Замовника за показами СВКН №704 на ПЗД «Одеса» з оформленням актів приймання-здавання нафти та паспортів якості, підписаних уповноваженими представниками Виконавця та Замовника. Акти приймання-здавання  та паспорта якості нафти оформлюються персоналом Виконавця (п. 2.6. Договору).
		Замовник щомісяця здійснює передплату послуг Виконавця в розмірі 6 150 000,00 грн. з ПДВ  шляхом банківського переказу  на  рахунок Виконавця до 25 числа місяця, що передує місяцю  надання послуг, на підставі рахунку, який виставлений Виконавцем Замовнику. Виконавець до 23 числа місяця, що передує місяцю  надання послуг Замовнику, виставляє рахунок на здійснення передплати і направляє  його факсимільним звязком Замовнику, з наступним відправленням оригіналу рахунку протягом одного дня  на поштову адресу Замовника (п. 4.1. Договору).
		З урахуванням додаткової угоди від 01.03.2012р. п. 4.1. Договору викладено у наступній редакції «Замовник щомісяця здійснює передплату послуг з транспортування нафти та послуг з резервування виробничих потужностей для надання послуг з транспортування нафти в розмірі 835 000 грн. з ПДВ  шляхом банківського переказу  на  рахунок Виконавця до 28 числа місяця, що передує місяцю  надання послуг, на підставі рахунку, який виставлений Виконавцем Замовнику. Виконавець до 25 числа місяця, що передує місяцю  надання послуг Замовнику, виставляє рахунок на здійснення передплати і направляє  його факсимільним звязком Замовнику, з наступним відправленням оригіналу рахунку на поштову адресу Замовника».
		Тариф на послуги з транспортування нафти  за маршрутом «Приймально - здавальна дільниця (ПЗД) «Одеса» - «Кременчуцький НПЗ» становить  20,50 грн. за 1 тонну нетто здану в кінці маршруту транспортування, до якого додається ПДВ 4,10  грн., разом з ПДВ  24,60 грн. (п. 4.3. Договору).
		З урахуванням додаткової угоди від 01.03.2012р. п. 4.3. Договору викладено у наступній редакції:
		Тарифи на транспортування нафти за 1  тонну нетто  по  маршрутах становлять відповідно:
		-ДЗН «Одеса» - НПК«ГАЛИЧИНА» - 29,50 грн.
		-ДЗН «Одеса» - ПАТ«Нафтохімік Прикарпаття»- 31,00 грн.
		ДЗН «Одеса» - «Кременчуцький НПЗ» - 20,50 грн.
		-НПК«ГАЛИЧИНА» - ДЗН «Одеса»-  29,50 грн.
		-ПАТ«Нафтохімік Прикарпаття» - ДЗН «Одеса» - 31,00 грн.
		Документом, який підтверджує  факт надання послуг з транспортування  нафти є Акт виконаних послуг та звірка взаєморозрахунків за звітний період (п. 4.4. Договору).
		Звітним періодом по Договору є один календарний  місяць. Виконавець надає замовнику  наступні документи  про надані послуги: акт виконаних послуг та звірки взаєморозрахунків за період; податкову накладну (та інші документи) (п. 4.5. Договору).
		У випадку, якщо у звітному періоді, що становить один календарний місяць, Замовник взагалі не надав для транспортування обсягів нафти, передплата Замовника (п. 4.1. Договору)  буде вважатися оплатою послуг з резервування виробничих потужностей для надання Замовнику послуг з транспортування нафти. У разі надання Виконавцем послуг з транспортування нафти відповідно до Договору і буде  оформлятися  Актом виконаних послуг  та звірки взаєморозрахунків  на суму оплати. У випадку коли надані Замовником  фактичні обсяги нафти для транспортування  менші, ніж  здійснена Замовником  передплата, така  оплата буде вважатися оплатою  за надання послуг  з транспортування нафти в частині  фактично перекачаного обсягу нафти й буде оформлятися Актом виконаних послуг  та звірки взаєморозрахунків. Частина оплати,  визначена як різниця сум місячної передплати й вартості наданих послуг з транспортування, буде вважатися  оплатою послуг з резервування виробничих потужностей  для надання Замовнику послуг  з транспортування нафти, відповідно до Договору і буде  оформлятися Актом виконаних послуг  та звірки взаєморозрахунків(п. 4.6. Договору з урахуванням додаткової угоди до нього від 01.03.2012р.).
		Даний Договір складений у 2-ох екземплярах, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної Сторони, набирає чинності з моменту його підписання Сторонами  і скріплення печатками та діє до  31 грудня 2017р., а у відношенні взаєморозрахунків  до повного  проведення взаємних розрахунків (п. 7.1. Договору з урахуванням додаткової угоди від 01.03.2012р.)
		Договір вважається автоматично продовженим на кожні послідуючі три календарних роки за умови, якщо сторона за Договором не повідомила іншу сторону про своє небажання продовжити строк дії даного Договору, не пізніше 45 календарних  днів до припинення строку дії цього Договору (п. 7.2. Договору).
		Між сторонами також було укладено ряд Додаткових угод до Договору:  від 22.12.2010р, 12.07.2011р.,  18.01.2012р., 01.03.2012р. 12.11.2014р.).
		У відповідності до умов Договору Виконавцем згідно з актами виконаних послуг та звірки взаєморозрахунків  за період з  31.01.2010р. по 31.12.2014р. надано Замовнику послуги з транспортування та резервування виробничих потужностей.
		Відповідачем на виконання умов Договору протягом 2010-2015 роки сплачено на користь ПАТ «УКРТРАНСНАФТА» 195 805 000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи (за 2010  2014 роки оплачено 188 290 000, 00 грн.). 
		Однак, у звязку з тим, що відповідачем не забезпечено гарантовані Договором обєми нафти для транспортування (мін. кількість 3 000 000 тонн), позивачем транспортовано меншу кількість нафти, ПрАТ «ОСОБА_2 ойл» , що на думку позивача спричинило ПАТ «Укртранснафта» збитки у вигляді упущеної вигоди.
		З огляду на вищевказані обставини Позивач звернувся до господарського суду з метою захисту своїх прав.
		 
		Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
		 
		Згідно зі ст.ст. 173, 175 Господарського кодексу України цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, визнається майново-господарським зобов'язанням. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.
		З матеріалів справи вбачаєтся, що 14.12.2009р. між ПрАТ «Синтез Ойл» та  ПАТ «Укртранснафта» укладено Договір про надання послуг з транспортування нафти №14, у відповідності до умов якого Виконавець надає замовнику послуги з транспортування нафти  за встановленими договором маршрутами. Нафта підлягає транспортування нафтотранспортною системою  Позивача (трубопроводи).
		Відповідно до умов договору, у будь-якому випадку  Позивач зобовязаний поставити мінімальну  кількість нафти, що складає  3 000 000 тонн кожні 12 місяців (рік) протягом дії цього Договору.
		Проте, Відповідачем не забезпечено гарантовані умовами Договору обєми нафти для транспортування у звязку з чим у ПАТ „Укртранснафта  спричинено збитки.
		За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). 
		Пунктом 1 статті 225 цього кодексу передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного зобовязання другою стороною. 
		Слід зазначити, що відповідно до приписів ст. 224 ГПК України збитки відшкодовуються лише за порушення господарського зобов'язання, при цьому ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		У звязку з тим, що відповідачем не забезпечено гарантовані Договором обєми нафти для транспортування (мін. кількість 3 000 000 тонн), позивачем транспортовано меншу кількість нафти, ПАТ «Укртранснафта» наполягає на тому , що ПрАТ «ОСОБА_2 ойл» спричинило збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 312 745 381, 74 грн. 
		Проте, наданий позивачем розрахунок збитків не відповідає обставинам справи, у звязку з чим господарським судом здійснено власний розрахунок.
		За 2010 рік: позивачем нараховано 73 800 000,00 грн.,  відповідно до платіжних доручень №  3867 від 06.01.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  143 від 26.01.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  419 від 24.02.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  816 від 24.03.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  189 від 30.04.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  513 від 27.05.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  1136 від 03.08.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  1381 від 31.08.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  1529 від 15.09.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  1757 від 07.10.2010р. на суму 6150 000,00 грн., № 2054 від 28.10.2010р. на суму 6150 000,00 грн., №  2381 від 25.11.2010р. на суму 6150 000,00 грн.,  відповідачем оплачено 73 800 000,00 грн.
		За 2011 рік: позивачем нараховано 73 800 000,00 грн., відповідно до платіжних доручень №  2810 від 05.01.2011р. на суму 6150 000,00 грн., №  567 від 17.03.2011р. на суму 1 000 000,00 грн., №  553 від 16.03.2011р. на суму 1400000,00  грн., №  667 від 29.03.2011р. на суму 1 850 000,00 грн., №  674 від 31.03.2011р. на суму 1 900 000,00 грн., №  1259 від 19.05.2011р. на суму 1 000 000,00 грн., №  1280 від 23.05.2011р. на суму 1 000 000,00 грн., № 1393 від 02.06.2011р. на суму 1 000 000,00 грн., №  1395 від 02.06.2011р. на суму 1150000,00 грн., №  1396 від 02.06.2011р. на суму 2 000 000,00 грн.,№  1397від 02.06.2011р. на суму 215 0 000,00 грн., №  1398 від 02.06.2011р. на суму 6150 000,00 грн., 
		№  1433від 09.06.2011р. на суму 1 500 000,00 грн., №  1575 від 22.06.2011р. на суму 2500 000,00 грн., №  1665 від 05.07.2011р. на суму 6150 000,00 грн., №  1899 від 29.07.2011р. на суму 6150 000,00 грн., № 2241 від 06.09.2011р. на суму 6150 000,00 грн., №  3198 від 19.12.2011р. на суму 2 850 000,00 грн., №  3197 від 19.12.2011р. на суму 6150 000,00 грн., відповідачем оплачено 64 350 000,00 грн., залишок  9 450 000,00 грн.
		За 2012 рік: нараховано 73 800 000,00 грн., відповідно до платіжних доручень №  456 від 23.03.2012р. на суму 1 670 000,00 грн., №  741 від 18.05.2012р. на суму 3 300 000,00 грн., №  742 від 18.05.2012р. на суму 6 150 000,00 грн., №  743 від 18.05.2012р. на суму 6 150 000,00 грн., №  744 від 18.05.2012р. на суму 6 150 000,00 грн., №  1189 від 18.07.2012р. на суму 1 670 000,00 грн., №  3112 від 23.11.2012р. на суму 4 175 000,00 грн., №  3176 від 11.12.2012р. на суму 835 000,00 грн., оплачено 30 100 000,00 грн., залишок  43 700 000,00 грн.
		За 2013 рік: нараховано 73 800 000,00 грн., відповідно до платіжних доручень №  3517 від 25.01.2013р. на суму 835 000,00 грн., № 3870 від 19.03.2013р. на суму 1 670 000,00 грн.,№  4055від 19.04.2013р. на суму 835 000,00 грн.,№  4310 від 30.05.2013р. на суму 1 670 000,00 грн.,№  4531 від 25.06.2013р. на суму 835 000,00 грн.,№  4947 від 29.08.2013р. на суму 1 670 000,00 грн.,№  5015 від 09.10.2013р. на суму 835 000,00 грн.,№  5300 від 18.11.2013р. на суму 835 000,00 грн.,№  5613 від 16.12.2013р. на суму 835 000,00 грн.,оплачено 10 020 000,00 грн., залишок  63 780 000,00 грн.
		За 2014 рік: нараховано 73 800 000,00 грн., відповідно до платіжних доручень  № 5873 від 29.01.2014р. на суму 835 000,00 грн., № 5872 від 29.01.2014р. на суму 835 000,00 грн., № 6330 від 04.04.2014р. на суму 1 670 000,00 грн., № 6613 від 14.05.2014р. на суму 835 000,00 грн., №7134 від 23.07.2014р. на суму 1 670   000,00 грн., № 7136 від 29.07.2014р. на суму 835 000,00 грн., № 7594 від 26.09.2014р. на суму 1 670 000,00 грн., № 8015 від 28.11.2014р. на суму 1 670   000,00 грн.,оплачено 10 020 000,00 грн., залишок  63 780 000,00 грн.
		Крім того судом встановлено, що Позивачем для розрахунку,  у відповідності з п. 4.3. Договору, за 1 тонну  нетто нафти взято тариф  24,60 грн.  (транспортування нафти за маршрутом «Приймально - здавальна дільниця (ПЗД) «Одеса» - «Кременчуцький НПЗ»), тобто за мін. 3 000 000, 00 тони транспортування нафти повино бути сплачено 73 800 000,00 грн.  Проте, з умов Додаткової угоди від 01.03.2012р. до Договору вбачається, що тарифи  на транспортування нафти змінено за 1  тонну нетто  по  маршрутах становлять відповідно:
		-ДЗН «Одеса» - НПК«ГАЛИЧИНА» - 29,50 грн.
		-ДЗН «Одеса» - ПАТ«Нафтохімік Прикарпаття»- 31,00 грн.
		ДЗН «Одеса» - «Кременчуцький НПЗ» - 20,50 грн.
		-НПК«ГАЛИЧИНА» - ДЗН «Одеса»-  29,50 грн.
		-ПАТ«Нафтохімік Прикарпаття» - ДЗН «Одеса» - 31,00 грн.
		Проте у своєму розрахунку Позивачем не враховано нові тарифи за 1 тону на транспортування нафти.
		Розмір збитків у вигляді упущеної вигоди за 2010- 2014 роки складає 180 710 000,00 грн.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нафту і газ» відправниками нафти є фізичні або юридичні особи усіх форм власності, які забезпечують доставку на приймальні термінали підприємств магістрального трубопровідного транспорту нафти, газу або продуктів їх переробки відповідно до укладених угод; 
		Згідно з ч.1. ст. 306 Господарського кодексу України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. В  ч. 3 вказаної статті передбачено, що перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту. 
		Згідно зі ст. 3 Закону України «Про нафту і газ» відносини, пов'язані з користуванням нафтогазоносними надрами, видобутком, транспортуванням, зберіганням та реалізацією нафти, газу та продуктів їх переробки, регулюються Кодексом України про надра, Законом України "Про трубопровідний транспорт", Законом України "Про угоди про розподіл продукції", іншими нормативно-правовими актами, а також цим Законом з питань, пов'язаних з особливостями нафтогазової галузі. 
		Господарський суд, проаналізувавши норми чинного законодавства України та дослідивши умови Договору  про надання послуг з транспортування нафти №14 від 14.12.2009р. дійшов висновку, що даний Договір є договором перевезення.
		Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
		Згідно зі ст. 925 Цивільного кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами).  Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).
		У відповідності до ст. 9 Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. 
		Згідно зі ст. 315 Господарського кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді. Для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк. 
		Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України.
		З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що строк позовної давності щодо стягнення суми збитків за період з 2010  по 2014 роки сплив.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові у відповідності до п. 4 ст 267 Цивільного кодексу України.
		Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
		З огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги  ПАТ „Укртранснафта задоволенню не підлягають у звязку зі спливом позовної давності.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд,  - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		    У задоволенні позову Публічному акціонерному товариству „Укртранснафта  відмовити.
		 
		Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
		 
		Рішення господарського  суду  набирає  законної  сили   після закінчення  строку  подання  апеляційної  скарги,  якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо  його  не  скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення складено 03 листопада 2015р.
		 
		 
		 
		              Суддя                                                                                       С.Г. Власова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...