Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/6676/15-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано судом: 04.11.2015. Зареєстровано: 05.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2015.
Дата набрання законної сили: 23.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 405/6676/15-п
		3/405/1929/15 
		 
		ПОСТАНОВА
		  04.11.2015 суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Шевченко І.М., з участю прокурора Черевко Є.М., адвоката ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Прокуратури Кіровоградської області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, працюючого директором Кіровоградського професійного ліцею, проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст.172-7 КУпАП,-
		 
		                                                             В С Т А Н О В И В :
		 
		На розгляд Ленінського районного суду м. Кіровограда надійшов протокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов»язаного з корупцією, передбаченого статтею 172-7 КУпАП, відносно ОСОБА_2
		Як слідує з даного протоколу, ОСОБА_2 будучи депутатом Кіровоградської обласної ради, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією скоїв адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яке полягає у неповідомленні безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів, а саме: під час прийнятті участі у голосуванні при прийнятті рішення Кіровоградської обласної ради № 742 від 09.04.2015 року, що призвело до невиконання вимог статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (яка діяла на момент вчинення правопорушення) та пунктів 1, 2 частини 1 статті 28, статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність згідно статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		В обґрунтування зазначено, що протоколом № 1 першої сесії Кіровоградської обласної ради шостого скликання від 17.11.2010 оголошено результати виборів Кіровоградської обласної ради по одномандатному виборчому округу та одномандатних мажоритарних виборчих округах 31.10.2010, згідно яких ОСОБА_2 є депутатом Кіровоградської обласної ради.
		Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради, як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях. На депутатів місцевих рад поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Депутат місцевої ради, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 18 згаданого вище Закону зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
		Під час прийняття участі у роботі тридцять п'ятої сесії Кіровоградської обласної ради шостого скликання 09.04.2015 у ОСОБА_2 виник реальний конфлікт інтересів. Одним із питань порядку денного даної сесії розглянуто та прийнято рішення № 742 про продовження терміну перебування на посаді директора комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені ОСОБА_3 ОСОБА_4. За інформацією з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00015714609 від 19.08.2015, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є подружжям з 09.01.1998 року.
		Відповідно до статті 15 Закону України «Про правила етичної поведінки» (який діяв на час вчинення правопорушення), депутати місцевих рад, незважаючи на особисті інтереси, вживають вичерпних заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а також не допускають вчинення дій чи бездіяльності, що можуть спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження його наявності. У подальшому дані вимоги знайшли свйє закріплення у статті 41 Закону України «Про запобігання корупції» та визначили, що депутати місцевих рад діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (яка діяла на момент скоєння правопорушення):
		близькі особи - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 4 цього Закону, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі;
		конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
		Згідно із статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції»:
		близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;
		реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
		приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
		Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (яка діяла на момент скоєння правопорушення), особи, зазначені у пункті 1 та підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані:
		1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;
		2)   невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
		Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобов'язано осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону:
		1)    вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4)   вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції»(яка діяла на момент скоєння правопорушення) та п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією.
		Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
		У частині щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів Закон України «Про запобігання корупції» у порівнянні із Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції» посилює відповідальність за вчинення правопорушення, тому ОСОБА_2 підлягає відповідальності по Закону, що діяв на момент вчинення правопорушення.
		Безпосереднім керівником для депутата місцевої ради є територіальна громада, яка його обрала. Представницьким органом територіальної громади, відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є Рада.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
		Отже, всі рішення ради приймаються від імені територіальної громади.
		Крім цього, частина 2 статті 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначила, що депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав до забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. 
		Депутати місцевих рад мають величезний вплив на життя територіальної громади. Поведінка депутата має бути бездоганною та повинна будуватися на усвідомленні того, що бути обраним громадою є вираженням суспільної довіри і за результатами його роботи формується ставлення громадян до місцевого самоврядування.
		Згідно інформації Кіровоградської обласної ради (лист №23-1309/1 від 03.07.2015 року), до вказаного органу місцевого самоврядування, упродовж січня-червня 2015 року повідомлень від депутатів обласної ради, у тому числі від ОСОБА_2, про наявність конфлікту інтересів не надходило.
		В судовому засіданні прокурор кіровоградської області підтримав протокол з підстав, які в ньому викладені.
		ОСОБА_2 та його захисник в судовому засіданні надали пояснення та посилаючись на викладені в них обставини просили закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення.
		Заслухавши пояснення учасників процесу судом встановлено, наступні фактичні дані. Згідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Судом встановлено, що 11 вересня 2015 року відносно ОСОБА_2 прокурором відділу організації діяльності у сфері запобігання і протидії корупції та нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з корупційними злочинами, управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_5 складено протокол про вчинення правопорушення, повязаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  З даного протоколу вбачається, що ОСОБА_2 будучи депутатом Кіровоградської обласної ради, суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією скоїв адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яке полягає у неповідомленні безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів, а саме: під час прийнятті участі у голосуванні при прийнятті рішення Кіровоградської обласної ради № 742 від 09.04.2015 року, що призвело до невиконання вимог статті 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (яка діяла на момент вчинення правопорушення) та пунктів 1, 2 частини 1 статті 28, статті 35 Закону України «Про запобігання корупції», за що передбачена відповідальність згідно статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 
		За диспозицією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність в разі неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Згідно Примітки 1 до зазначеної статті: суб'єктами правопорушення є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Згідно Примітки 2 до зазначеної статті: під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
		Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», корупційне правопорушення - умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність; 
		За абзацом 5 ч. 1 ст. 1 зазначеного Закону, корупція - використання особою, зазначеною в частині першій статті 4 цього Закону, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній в частині першій статті 4 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей;
		Згідно до абзацу 6 ч. 1 ст. 1 Закону, неправомірна вигода - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав;
		Форми зловживання службовими повноваженнями з боку субєктів відповідальності за корупцію визначені в ч. 1 ст. 6 Закону, а саме: 1) неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти); 2) неправомірно сприяти призначенню на посаду особи; 3) неправомірно втручатися в діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування або посадових осіб; 4) неправомірно надавати перевагу фізичним або юридичним особам у зв'язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.
		Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 1 Закону, безпосереднє підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень, контролю за їх виконанням.
		Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 1 Закону, конфлікт інтересів - суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», особи зазначені у пункті 1 та підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зобовязані: 1) уживати заходи щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфліктів інтересів; 2) невідкладно у письмові формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфліктів інтересів. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради є представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу.
		Судом встановлено, що ОСОБА_2 є депутатом Кіровоградської обласної ради, що підтверджується протоколом № 1 Кіровоградської обласної ради шостого скликання від 17.11.2010 року, що означає, що відносно нього, як обраної особи громадянами, які проживають на території Кіровоградської області, відсутнє будь-яке підпорядкування, тобто відносини прямої організаційної або правової залежності.
		Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, що викладена в рішенні від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 в справі № 1-14/2012 за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини першої статті 7, пункту 2 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», можливість притягнення особи за корупційне правопорушення повязана з виконанням 
		«будь-якої роботи, яка здійснюється «на постійній основі, зокрема на посадах керівників органів виконавчої влади».
		В звязку із зазначеними обставами, а саме, відсутністю безпосереднього підпорядкування ОСОБА_2 при здійсненні повноважень депутати Кіровоградської обласної ради, на нього не розповсюджуються вимоги п. 2 ч. 1 ст. 14 Закону, який передбачає зобовязання особи, зазначеної у пункті 1 та підпунктах «а», «б» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, урегулювання конфлікту інтересів, а саме: невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
		Посилання прокурора на ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо зобовязання особи, яка перебуває на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника або в колегіальному органі, є безпідставними та не ґрунтуються на Законі.
		ОСОБА_2 не перебував на посаді в колегіальному орган, будь-яких трудових відносин з Кіровоградською обласною Радою не мав, жодним чином він не відповідальний перед головою обласної Ради, а лише перед своїми виборцями.
		Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ, зазначений Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
		Таким чином, Закон України «Про запобігання корупції», який був опублікований в газеті «Голос України» 25 жовтня 2014 року, був введений в дію 26 квітня 2015 року.
		Окрім того, відповідно до підпунктів 1 та 2 підпункту 4 Прикінцевих положень, з моменту набрання чинності цього Закону втратили чинність Закони України «Про засади запобігання і протидії корупції» та «Про правила етичної поведінки», оскільки в зазначеному Законі не зазначається, що на період введення в дію Закону України «Про запобігання корупції» продовжують діями вказані Закони. 
		Таким чином, рішення тридцять пятої сесії Кіровоградської обласної ради шостого скликання, за яке голосував ОСОБА_2, було прийнято 09 квітня 2015 року, тобто до введення в дію Закону України «Про запобігання корупції». 
		Суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 ознак обєктивної та субєктивної сторони складу адміністративного правопорушення та наявність підстав для закриття провадження у справі.
		Керуючись п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, суддя-
		 
		                                                П О С Т А Н О В И В:
		 
		Провадження у адміністративній справі за ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
		Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
		 
		Суддя Ленінського районного
		суду м. Кіровограда                                        Шевченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...