Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 336/7332/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); викрадення, привласнення, вимагання ВС зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 04.11.2015. Зареєстровано: 05.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2015.
Дата набрання законної сили: 16.12.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		про повернення обвинувального акту прокурору
		       № 336-7332-15-к
		пр. 1кп-336-618-2015
		   4 листопада 2015 року     м. Запоріжжя
		       Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
		 
		           головуючого судді ОСОБА_1 , 
		 
		           при секретарі ОСОБА_2 ,
		 
		           за участю прокурора ОСОБА_3 , 
		 
		           обвинуваченого     ОСОБА_4 ,
		           захисника         ОСОБА_5 ,
		   розглянувши в підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015080370000498 від 19.05.2015 року, 
		   відносно ОСОБА_4 , якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В:
		   07.10.2015 року від військового прокурора Запорізького гарнізону ОСОБА_6 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов вищевказаний обвинувальний акт.
		   Такий обвинувальний акт отримано в провадження суду під головуванням судді ОСОБА_1 .
		   В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення прокурору не вбачається, підстав для закриття провадження у справі немає, кримінальне провадження підсудне Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, просить призначити справу до судового розгляду, викликавши у відкрите судове засідання всіх учасників підготовчого судового засідання та свідків за поданим прокурором реєстром матеріалів. 
		   Обвинувачений та захисник заперечили на думку прокурора щодо призначення справи до судового розгляду, просили повернути обвинувальний акт. 
		   Наполягаючи на клопотанні, захисник, з думкою якого погодився і обвинувачений, зазначив, що обвинувальний акт прокурора не відповідає вимогам КПК України, зокрема, з причини, пов`язаної з порушенням права на захист обвинуваченого ОСОБА_4 . Друга причина невідповідності обвинувального акту прокурора вимогам КПК України полягає в тому, що відповідно до вимог ст. 291 ч.2 п.5 КПК України обвинувальний акт має містити «виклад фактичних обставин кримінального правопорушення» та «формулювання обвинувачення», які «прокурор вважає встановленими». Третя причина невідповідності обвинувального акту прокурора вимогам КПК України полягає в тому, що обвинувальний акт не відповідає процесуальним вимогам ст. 293 КПК України, яка встановлює виключне право та обов`язок саме прокурора одночасно з переданням обвинувального акту до суду надавати його копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику. Надання копії обвинувального акту та копії реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та захиснику відбувається одночасно з переданням обвинувального акту до суду, оскільки в цій частині процесуальних повноважень прокурор самостійно приймає відповідальне рішення про обвинувачення, що гарантується вимогами ч.1 ст. 36 та ст. 37 КПК України стосовно самостійності прокурора у своєї процесуальній діяльності. 
		   Заслухавши думки учасників підготовчого судового засідання, перевіривши їх обґрунтованість матеріалами справи, суд дійшов висновку про невідповідність обвинувального акту нормам КПК України та про наявність підстав для його повернення прокурору, виходячи з наступного.
		   Згідно до ст. 314 ч.3 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процессуального закону, зазначеним у ст. 291 КПК України. 
		   Відповідно до ст. 291 ч.2 п.5 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
		   Так, в обвинувальному акті зазначено, що майор ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем вчинив заволодіння військовим майном та службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей за наступних обставин.
		   23 жовтня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ТПС-ХХ», в особі директора ОСОБА_7 , з одного боку та військової частини НОМЕР_1 в особі командира частини ОСОБА_8 було укладено договір № 132 щодо закупівлі продуктів харчування.
		   Відповідно до п.3.2 вказаного договору (Доставка та документація) прийняття  здача товару по кількості проводиться відповідно до товаросупровідних документів (накладних), по якості  відповідно до документів, які засвідчують якість товару.
		   Окрім цього, згідно п.7.1 зазначеного договору (Порядок доставки та розрахунків) «Замовник», тобто військова частина НОМЕР_1 , проводить оплату товару протягом 10 днів після повної доставки товару за накладними.
		   Того ж дня було складено видаткову накладну №ТПС-000038 від 23 жовтня 2014 року, щодо фактичної поставки зазначених продуктів харчування до продовольчого складу військової частини НОМЕР_1 , у тому числі томатної пасти фірми виробника ПП «Наш продукт» загальною вагою 1000 кг.
		   Так, майор ОСОБА_4 отримавши вказані у зазначеному договорі продукти харчування в повному обсязі, у тому числі томатну пасту фірми виробника ПП «Наш продукт» загальною вагою 1000 кг, до військової частини НОМЕР_1 останній завіз лише 200 кг.
		   Зокрема, начальник продовольчого складу тилу військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_4 , на порушення вищевказаних вимог законодавства та вимог ст.ст.1, 3, 4, 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», розуміючи протиправність своїх дій, діючи умисно з корисливою метою, зловживаючи службовим становищем, заволодів військовим майном, а саме томатною пастою фірми виробника ПП «Наш продукт» загальною вагою 800 кг вартістю 16674,45 грн., якою розпорядився на власний розсуд.
		   Поряд з цим, майор ОСОБА_4 вніс в офіційний документ, тобто у видаткову накладну №ТПС-000038 від 23 жовтня 2014 року, дані, що не відповідають дійсності, а саме на вказаній накладній поставив печатку «Имущество указанное в настоящем счете прийнято на склад полностью» та закріпив її особистим підписом. Після чого, майор ОСОБА_4 спрямував видаткову накладну №ТПС-000038 від 23 жовтня 2014 року до фінансової служби військової частини НОМЕР_1 , на підставі чого 24 жовтня 2014 року, начальником фінансової служби було підготовлено платіжне доручення № 880 та в подальшому проведено оплату за надані нібито продукти харчування в повному обсязі.
		   Так, начальник продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_4 будучи військовою службовою особою, діючі умисно, на порушення вищевказаних вимог законодавства та вимог п.п.6-12 «Положення про порядок обліку, збереження, списання і використання військового майна у Збройних Силах України», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1225 від 4 серпня 2000 року, вніс в офіційний документ, тобто видаткову накладну №ТПС-000038 від 23 жовтня 2014 року, дані, що не відповідають дійсності, з метою заволодіння оприбуткованого військового майна, а саме продуктів харчування, тобто томатної пасти фірми виробника ПП «Наш продукт» загальною вагою 800 кг вартістю 16674,45 грн. 
		   У квітні 2015 року начальник продовольчої служби тилу військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_4 повернув до вказаної військової частини томатну пасту загальною вагою 100 кг. іншої фірми-виробника, а саме ТОВ «АСС» загальною вартістю 2797, 60 грн.
		   Наведенні діяння ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 410 КК України за ознаками заволодіння військовим майном, вчиненому військовою службовою особою із зловживанням службовим становищем, та за ч. 1 ст. 366 КК України за ознаками внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
		   При цьому викладені в акті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, не містять правову кваліфікацію за кожним з кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_9 , як немає за ними і окремого формулювання обвинувачення, що унеможливлює розуміння, які саме дії ОСОБА_9 кваліфіковані органом досудового розслідування за певними положеннями закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. 
		   Крім того, відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні, зокрема, підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
		   Натомість, з аналізу викладених в обвинувальному акті фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими, вбачається їх суттєва суперечливість, оскільки зазначається, що ОСОБА_4 вчинив заволодіння військовим майном - отримавши томатну пасту загальною вагою 1000 кг, до військової частини він завіз лише 200 кг, а тому, діючи умисно та з корисливою метою, заволодів томатною пастою загальною вагою 800 кг, якою розпорядився на власний розсуд. При цьому, продовжуючи виклад фактичних обставин умисно вчиненого та з корисливою метою правопорушення, прокурор зазначає, що у квітні 2015 року ОСОБА_4 повернув до військової частини томатну пасту загальною вагою 100 кг. 
		   При цьому прокурором залишилося поза увагою місце вчинення кримінальних правопорушень, конкретний спосіб та інші обставини їх вчинення, оскільки прокурор лише обмежився перерахування окремих дій обвинуваченого: ОСОБА_4 , отримавши продукти харчування, до військової частини завіз їх не всі, а заволодівши томатною пастою, розпорядився нею на власний розсуд, а поряд з цим, вніс у видаткову накладну дані, що не відповідають дійсності.
		   Враховуючи наведене, суд констатує, що наданий суду обвинувальний акт, крім вищезазначеного, містить неконкретний та суперечливий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення.
		   Безумовним порушенням кримінального процесуального законодавства є порушення права обвинуваченого на захист, яке, зокрема, повинно бути забезпечено конкретністю пред`явленного обвинувачення. 
		   Крім того, згідно п. 3 ч.4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта.
		   При цьому ст. 293 КПК України, зокрема, визначає, що одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та захиснику.
		   До обвинувального акта, дійсно, додані розписки ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 про отримання копії обвинувального акта та копії реєстру матеріалів досудового розслідування, але на порушення зазначених положень кримінально-процесуального Закону названі розписки в отриманні відповідних документів були видані слідчому ОСОБА_10 , який не наділений повноваженнями надавати їх підозрюваному та захисникові, а тому, суд констатує, що прокурор положення ст. 293 КПК України при переданні обвинувального акта до суду не виконав, як і не додав до обвинувального акту відібраної ним відповідної розписки. 
		   Одночасно зазначені недоліки обвинувального акту, які є суттєвими порушеннями вимог КПК України, перешкоджають суду призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту. 
		   Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт та додатки до нього не відповідають вимогам ст. 291, ст. 293 КПК України, що згідно до вимог ст. 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
		   Керуючись ст. 314, 392, 395 КПК України, суд,  
		 
		У Х В А Л И В:
		   Повернути як такий, що не відповідає вимогам Кримінально-процесуального кодексу України, обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015080370000498 від 19.05.2015 року, відносно ОСОБА_4 , якого повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 410, ч. 1 ст. 366 КК України  військовому прокурору Запорізького гарнізону ОСОБА_6 . 
		   Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів після її оголошення через суд, який її ухвалив.
		   Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...