Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/18774/15 : не визначено.
Надіслано судом: 06.11.2015. Зареєстровано: 06.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 10.11.2015.
Дата набрання законної сили: 02.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"02" листопада 2015 р.           Справа№ 910/18774/15
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Жук  Г.А.
		суддів:            Сухового В.Г. 
		          Чорногуза М.Г. 
		 
		секретар судового засідання Барболіна І.В.                                                   
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги №UOP-2.2-9713 від 22.09.2015 року Державного концерна «Укроборонпром» та №79-08/6515 від 22.09.2015 року Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року
		у справі            №910/18774/15 ( суддя - Селівон А.М.),
		за позовом Військового прокурора Запорізького гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі: 1.Державного концерну «Укроборонпром»
		2. Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка
		до                 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
		про              стягнення 34 000 000,00 грн
		за участю представників учасників судового процесу: 
		від позивача 1: Смалюк Р.В., довіреність №Д-1354/2015 від 19.06.2015 року, Тоцький .А., довіреність №Д-879/2015 від 21.04.2015 року
		від позивача 2: Олексенко Т.М., довіреність б/н від 29.07.2013 року, Сидорова О.А., довіреність №79-08/125 від 02.08.2013 року
		від відповідача: Коваленко О.М., довіреність №2432-03/19 від 22.01.2015 року
		від Прокуратури: не з'явились 
		ВСТАНОВИВ:
		Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» (позивач-1) та Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка (позивач-2) до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (відповідач у справі) про стягнення заборгованості в сумі 34 000 000,00 грн.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі №910/18774/15  позов залишено без розгляду з огляду на те, що прокурором всупереч приписам ст. 2 ГПК України, Закону України «Про прокуратуру» позов подано не в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а в інтересах державної компанії та самостійного суб'єкта господарювання.
		Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач-1, Державний концерн «Укроборонпром» 22.09.2015 року надіслав апеляційну скаргу №UOP-2.2-9713 від 22.09.2015 року, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва  від 17.09.2015 року у справі №910/18774/15 та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва. 
		Не погодившись з ухвалою суду, позивач-2, Державне підприємство «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка 22.09.2015 року надіслав апеляційну скаргу №79-08/6515 від 22.09.2015 року, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі №910/18774/15 та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва. 
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2015 року апеляційні скарги Державного концерна «Укроборонпром» та Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року були прийняті до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Жук Г.А., судді: Мальченко А.О., Сухового В.Г., об'єднані в одне апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 02.11.2015 року.
		Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 року, у зв'язку з перебуванням судді Мальченко А.О. на лікарняному, апеляційні скарги Державного концерна «Укроборонпром» та Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року прийнято до провадження визначеною, згідно з розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015 року, колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді: Суховий В.Г., Чорногуз М.Г.
		02.11.2015 року до початку судового засідання від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надійшов відзив на апеляційні скарги позивачів, в якому відповідач заперечує доводи апелянтів, вважає, що ухвала місцевого господарського суду є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційних скарг Державного концерна «Укроборонпром» та Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченко.
		У судовому засіданні 02.11.2015 року представники апелянтів підтримали вимоги апеляційних скарг, просили скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі №910/18774/15 та передати справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Представник відповідача у справі у судовому засіданні 02.11.2015 року заперечив проти задоволення апеляційних скарг позивачів з підстав, викладених у відзиві на апеляційні скарги.
		Прокурор у судове засідання 02.11.2015 року, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
		Колегія суддів, враховуючи встановлені законом строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, повноту та належність доказів, наявних в матеріалах справи, дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути апеляційні скарги за відсутності прокурора.
		Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм процесуального права при винесені оскаржуваної судової ухвали, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги Державного концерна «Укроборонпром» та Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченко підлягають задоволенню з огляду на наступне.
		Як вбачається з матеріалів справи, Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Державного концерну «Укроборонпром» та Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про стягнення заборгованості в сумі 34 000 000,00 грн у зв'язку з неналежним виконанням Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (яке є правонаступником прав і обов'язків Державного агентства з управління державними корпоративними правами та майном) зобов'язань за договором на виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт №41 від 06.12.2012 року щодо оплати виконаних позивачем-2 робіт.
		Судом першої інстанції залишено без розгляду позов прокурора на підставі пункту 1 частини першої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, як зазначив суд першої інстанції, Військовим прокурором Запорізького гарнізону Південного регіону України неправильно визначено позивача, тобто орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та необґрунтовано в чому полягають порушення інтересів держави.
		З такими висновками Господарського суду міста Києва, апеляційний господарський суд не погоджується і зазначає, що у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
		Згідно з ст. 123 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
		Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру» повноваження прокурорів, організація, засади та порядок діяльності прокуратури визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами.
		При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки Військовий прокурор Запорізького гарнізону Південного регіону України звернувся з позовною заявою у даній справі 14.07.2015 року (згідно відмітки на поштовому конверті, в якому було направлено позовну заяву до Господарського суду міста Києва), то відповідно слід керуватись приписами Закону в редакції, чинній на момент такого звернення, а саме в редакції Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом від 2 березня 2015 року N 213-VIII, а не в редакції Закону із змінами, внесеними Законом України від 21 квітня 2015 року N 335-VII, який набрав чинності з 15.07.2015 року, та на який помилково посилається відповідач у справі.
		Так, згідно з приписами ч. 3 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній станом на 14.07.2015 року - на момент звернення прокурора з позовом) при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, серед іншого, звертатися до суду в передбачених законом випадках. 
		Статтею 361 Закону України «Про прокуратуру» унормовано, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що за наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями). Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.
		Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
		Згідно з пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 23.03.2012 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися в позовній заяві або іншому процесуальному документі, поданому прокурором або заступником прокурора.
		Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» під управлінням об'єктами державної власності слід розуміти здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		До суб'єктів управління об'єктами державної власності Закон (ст. 4) відносить також державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації.
		Разом з цим, особливості регулювання відносин щодо управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі передбачено Законом України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі».
		Статтею 3 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» унормовано, що суб'єктами управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі є: Кабінет Міністрів України; Державний концерн «Укроборонпром». 
		За приписами статті 4 зазначеного вище Закону Державний концерн «Укроборонпром» є уповноваженим суб'єктом господарювання з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі. До складу Концерну входять державні підприємства оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенні підприємства, на основі фінансової залежності від одного або групи учасників Концерну, який виконує функції із забезпечення науково-технічного і виробничого розвитку, а також провадить інвестиційну, фінансову, зовнішньоекономічну та інші види діяльності. Учасники Концерну не перебувають в управлінні органів виконавчої влади. 
		Згідно з додатком до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром»» Державне підприємство «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О. Г. Івченка включено до складу Концерну.
		Відповідно до ст. 7 Закону України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» концерн здійснює регулювання, контроль та координацію діяльності учасників концерну, а також виконує інші функції з управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі у випадках, передбачених законодавством.
		Як визначено п. 19 ст. 12 Статуту Державного концерну «Укроборонпром», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1991 р. №993, концерн відповідно до законодавства має право забезпечувати в установленому законом порядку ефективне управління об'єктами майнового комплексу учасників концерну для реалізації прав держави як власника таких об'єктів.
		Таким чином, з огляду на вищенаведені приписи законодавства Концерн є уповноваженим суб'єктом владних повноважень щодо здійснення управління об'єктами оборонно-промислового комплексу задля реалізації прав держави як власника таких об'єктів, а відтак прокурор згідно Закону України «Про прокуратуру» мав законні підстави для представництва інтересів держави в особі суб'єкта владних повноважень, а саме в особі Державного концерну «Укроборонпром».
		Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. N 3-рп/99 по справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, положення абзацу четвертого частини першої статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України в контексті пункту 2 статті 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.
		Вказаним Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 08.04.99 року встановлено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
		Обґрунтовуючи суть порушення інтересів держави Військовий прокурор зазначив ту обставину, що невиконання відповідачем своїх обов'язків з оплати виконаних позивачем-2 робіт, може суттєво вплинути на майновий стан учасника концерну, призвести до порушення нормального режиму функціонування підприємства оборонно-промислового комплексу України та неможливості державному підприємству належним чином виконувати визначені державою завдання. Таким чином, інтереси позивача-2, як учасника Державного концерну «Укроборонпром», повністю співпадають з інтересами держави, що є достатньою підставою для звернення прокурора до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державного концерна «Укроборонпром» та Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес».
		Беручи до уваги наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевим господарським судом безпідставно залишено позов без розгляду на підставі п. 1 ч.1 ст. 81 ГПК України, у зв'язку з чим апеляційні скарги Державного концерна «Укроборонпром» та Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченко на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року підлягають задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі №910/18774/15 скасуванню з передачею справи на розгляд до Господарського суду міста Києва.
		Згідно з п.4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК
		Керуючись ст. 2, 29, 49, 99, 101, 105, 106, ГПК України, Київський   апеляційний господарський суд 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Апеляційну скаргу №UOP-2.2-9713 від 22.09.2015 року Державного концерна «Укроборонпром» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі №910/18774/15 задовольнити.
		2. Апеляційну скаргу №79-08/6515 від 22.09.2015 року Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченко на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі №910/18774/15 задовольнити.
		3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 року у справі №910/18774/15 скасувати.
		4. Справу №910/18774/15 передати Господарському суду міста Києва для розгляду по суті.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України. 
		Головуючий суддя                                                             Г.А. Жук 
		 
		Судді                                                                                В.Г. Суховий
		 
		                                                                                М.Г. Чорногуз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...