Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 221/2918/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2015. Зареєстровано: 09.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2015.
Дата набрання законної сили: 16.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		221/2918/15-ц 
		2/221/983/2015
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		(ЗАОЧНЕ)
		м. Волноваха                                        04 листопада 2015року
		Волноваський районний суд, Донецької області
		у складі: головуючого  судді Гальченко І.В.
		       при секретарі - Сєрих І.С. 
		               за участю позивачки, її представника  адвоката ОСОБА_1
		розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу по позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа  приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності недійсною, -
		                        ВСТАНОВИВ:                        
		Позивачка 17.08.2015р. звернулася до суду із цим позовом про визнання недійсною довіреність, мотивуючи свої вимоги тим, що 16.07.2015р. приватним нотаріусом була посвідчена довіреність, згідно якої вона на підставі укладеного в усній формі безоплатного договору доручення уповноважила відповідачку ОСОБА_3, яка працює головним бухгалтером на підприємстві, де вона також працювала, користуватися і розпоряджатися належними їй грошовими коштами на її картковому рахунку, також дала їй право переказувати грошові кошти з її рахунку на будь-які рахунки фізичних чи юридичних осіб та інше. Вважає вказану безвідкличну довіреність такою, що не відповідає законодавству та порушує її права, не відповідає її внутрішній волі на момент її підписання, оскільки вона коли укладала вказаний договір (підписувала довіреність), то вона змушена була під тиском керівництва підприємства підписати це доручення для отримання заробітної плати за місяць, крім того доручення вона підписала не в кабінеті нотаріуса, а в конторі підприємства. Коли вона хотіла скасувати вказану довіреність, то нотаріус відмовив її скасувати, відповідачка лише обіцяла повернути довіреність, але так її і не повернула, тому вони звернулися до прокуратури, якою порушено кримінальне провадження по їхній колективній заяві (керівництво філіалу Волноваської ПТФ приватної наукової виробничої компанії «Інтербізнес» (місце роботи її і відповідачки, змусило багатьох працівників підписати такі довіреності обманним шляхом і під тиском), але оскільки вона допускає, що відповідачка може зловживати своїми можливостями за цією довіреністю, просить визнати її недійсною. Видача такої довіреності порушує її права, оскільки вона є безвідкличною (що суперечить вимогам закону, оскільки позбавляє її права відкликати видану нею довіреність, а це заборонено Законом), нотаріус посвідчив її всупереч Закону (нікчемний договір); вона змушена була підписати цю довіреність, щоб отримати заробітну плату (підписання довіреності не відповідало її внутрішньому волевиявленню), тобто під тиском; гроші за посвідчення довіреності не платила, їх сплатила відповідачка (на імя якої і видана довіреність  головний бухгалтер підприємства). Тому просить визнати вказану довіреність (які іншим шляхом вона не може відкликати або скасувати) недійсною згідно до вимог ст.ст.203, 216, 236, 1008 ЦК України (а.с.2-3, 17-20).
		Позивачка в судовому засіданні на своїх вимогах наполягає.
		Відповідачка двічі за виклоком суду не з*явилася, причин суду не повідомила, до суду повернулося два поштових повідомлення про своєчасне вручення їй судових повісток, у зв*язку з чим справа відновідно до вимог ст.169,225 ЦПК України слухалася за згоди позивачки за її відсутності. Заперечень чи пояснень по позові суду не надала.
		Зацікавлена особа  приватний нотаріус Волноваського рай нотаріального округу ОСОБА_4 подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Заперечень по позові суду не надав.
		 
		Суд, вислухавши пояснення позивачки, свідків, перевіривши матеріла справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю за наступних підстав.
		Як було встановлено в судовому засіданні, 16.07.2015р. приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу ОСОБА_4 була посвідчена довіреність, згідно якої позивач ОСОБА_2 на підставі укладеного в усній формі безоплатного договору доручення уповноважила відповідачку ОСОБА_3 користуватися і розпоряджатися від імені позивача рахунками та грошовими коштами на її картковому рахунку, знімати кошти, відкривати на її імя банківські рахунки, переказувати грошові кошти з її рахунку на будь-які рахунки фізичних чи юридичних осіб та інше (а.с.11). В довіреності вказано, що вона є безвідкличною (тобто особа, яка видала довіреність, не може її відкликати), видана відповідно до вимог ст.249 п.4 ЦК України, видана строком на 180 днів. Довіреність зареєстрована в реєстрі за №411.
		Місцем складання та посвідчення цієї довіреності вказано  м.Волноваха, Донецької області
		Але в судовому засіданні позивачка, яка була допитана судом в якості свідка і також свідки ОСОБА_5 і ОСОБА_6 показали суду, що вказану довіреність (як і всі інші довіреності працівників філіалу Волноваської птахофабрики приватної наукової виробничої компанії «Інтербізнес» (місце роботи позивачки і відповідачки ОСОБА_3, яка є головним бухгалтером, тобто посадовою особою, вказаного приватного підприємства) позивачка підписала в кабінеті юрисконсульта на другому поверсі контори Волноваської ПТФ в с.Рибінське, Волноваського району, де знаходились приватний нотаріус ОСОБА_4, який мав вже надруковані довіреності від імені кожного працівника, він лише перевіряв їхню особу і показував де підписати, нічого не розяснюючи і не даючи прочитати що саме вони підписують, головний бухгалтер  відповідачка ОСОБА_3, юрисконсульт і кадровик. 
		Вказані три свідка показали суду, що 15.07.2015року усіх працівників птахофабрики запросили
		На збори, де директор птахофабрики Коцан сказав усім принести паспорти і коди наступного дня для підписання довіреностей, пояснивши, що лише тим, хто підпише довіреності, буде видана зарплатня за місяць. Що за доручення він не пояснив, а наступного дня їх усіх викликали до контори, де в кабінеті юриста вони і підписували довіреності, після чого їм кожному видали зарплатню за червень 2015року. Ніхто не читав довіреності, ніхто не казав що саме в них написано, при цьому вони також підписували начальнику відділу кадрів якісь папери (вона їм сказала, що це по її роботі, а потім зясувалось, що вони підписали договори ссуди, хоча ніяких ссуд (займу) не отримували. Нотаріус нічого їм не пояснив, прочитати нічого не дав, лише вказав де підписати. Коли вони пізніше дізналися про суть довіреності, одразу намагалися її забрати (кожен свою), але відповідачка спочатку обіцяла віддати їм доручення, але так і не віддала, вони подали колективну заяву до прокуратури, потім намагалися відкликати довіреність, але нотаріус відмовив ім. Вважають, що довіреність є нікчемною, незаконною, порушує їхні права, не відповідає їхній волі (бо їх змусили їх підписати і вони підписали щоб отримати зарплатню хоча б за місяць).
		Таким чином, судом встановлено, що довіреність від імені позивачки на імя відповідачки суперечить вимогам чинного законодавства України.
		По-перше, довіреність  це односторонній правочин. Відповідно вимог ст.ст.203, 215 ЦК України правочин може бути визнаний судом недійсним у разі невідповідності його вимогам Закону. Згідно ст.231 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним у разі якщо сторона вчинила цей правочин проти її власної волі внаслідок застосування до неї психічного тиску з боку іншої особи. У даному випадку судом встановлено, що відносно позивача мав місце такий психічний тиск з боку керівництва Волноваської ПТФ (місце роботи позивача і відповідачки, на імя якої було видано вказане доручення, яка є головним бухгалтером підприємства, тобто посадовою особою), яке змусило підписати вказану довіреність (вчинити позивача цей односторонній правочин), погрожуючи не виплатити зарплатню за місяць. 
		Те, що позивачка вчинила правочин  видала довіреність на імя відповідачки, також підтверджується її (як і іншими працівниками птахофабрики, що видали такі довіреності) зверненням від 03.08.2015року до прокуратури, після якого колективна заява працівників (в тому числі і позивачки) внесена до єдиного реєстру кримінального провадження за №42015050630000021 03.08.2015року (а.с.4-5).
		При цьому згідно довідки приватного нотаріуса від 03.Х1.2015року за №60/01-16 оплату за вчинення цієї нотаріальної дії внесла не позивачка, а відповідачка (а.с.35). 
		Відповідач до суду не зявилась, заперечень та пояснень по позові суду не надала, тобто не спростовує позовні вимоги.
		По-друге, приватний нотаріус посвідчив вказану довіреність відповідно до вимог ст.249 ч.4 ЦК України і вказав, що вона є безвідкличною, про що вказав в довіреності (а.с.11). Але відповідно до вимог ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність, може у будь-який час скасувати її, відмова від цього права є нікчемною. Частина 4 вказаної статті Закону, на яку посилається приватний нотаріус, вказує, що Законом (тобто спеціальним Законом) може бути встановлено ПРАВО особи видавати безвідкличні довіреності на певний час.
		Але в України на сьогодні є лише один діючий спеціальний Закон  Закон №978/1У від 19.06.2003року «Про фінансово-кредітні механізми і керування майном при будівництві житла і операціях з нерухомістю», статтею 10 якого передбачене право видати безвідкличну довіреність на певний строк. Інших спеціальних Законів, які б давали право на видачу безвідкличної довіреності, в Україні немає.
		Тобто приватний нотаріус, посвідчуючи вказану безвідкличну, видану на певний строк довіреність від імені позивачки на імя відповідачки, порушив вимоги Закону і позбавив позивачку відкликати (скасувати) видану нею довіреність у будь-який час, як це передбачено ЦК України, виніс 31.08.2015року по заяві позивачки постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії  відмовив їй скасувати видану нею довіреність (а.с.10).
		Також при скоєні вказаної нотаріальної дії (посвідчення довіреності) приватним нотаріусом порушені вимоги ст.27 ЦК України (правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обовязки є нікчемним), ст.209 ЦК України і статті 49 Закону України «Про нотаріат». Крім того, ним не правильно вказане місце вчинення цієї нотаріальної дії. 
		І, по-третє, відповідно до вимог ст.1008 ч.2 ЦК України довіритель (або повірений) мають право у будь-який час відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.
		В довіреності приватним нотаріусом вказано, що довіреність посвідчена на підставі укладеного в усній формі безоплатного договору доручення (а.с.11).
		Таким чином, зогляду на аналіз вищевказаних обставин в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і доведені, тому підлягають задоволенню повністю.
		Згідно з вимогами ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідачки на користь позивачки понесені нею судові витрати  243.60грв. сплаченого судового збору (а.с.1).
		Оскільки справа слухалася за відсутності відповідача, останній має право протягом 10-ти днів звернутися до суду про перегляд рішення, постановленного за його відсутності, якщо він не з*явився за викликом суду з поважних причин та якщо він обгрунтовує свої заперечення по позові.
		На підставі викладеного, ст.ст.27, 202-204, 209 ч.3, 216, 236, 249 ч.2, 1008 ЦК України, Закону України «Про нотаріат», глави 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012р. №296/5, керуючись 15, 208-210, 214-215 і 225 ЦПК України, суд 
		                        ВИРІШИВ:                    
		Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа  приватний нотаріус Волноваського районного нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання довіреності недійсною  задовольнити повністю.
		Визнати недійсною довіреність, видану 16.07.2015року від імені ОСОБА_2 на імя ОСОБА_3, посвідчену приватним нотаріусом Волноваського районного нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 411.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати  243.60грв. сплаченого судового збору.
		Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошена його вступна і резолютивна частини в судовому засіданні 04.Х1.2015року у присутності позивачки та її представника.
		Рішення може бути оскаржене в Донецький апеляційний суд через Волноваський районний суд протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
		Відповідач має право подати до Волноваського районного суду, Донецької області протягом 10-ти днів з дня отримання ним копії вказанного рішення заяву про перегляд вказанного рішення, постановленного за його відсутності (з вказанням причин неявки за викликом суду та заперечень по позові).
		Оригінал рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи №2/221/983/2015 в архиві райсуду.
		    Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...