Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/36932/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2015.
Дата набрання законної сили: 29.10.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		 
		 
		Справа № 11-сс/796/2925/2015  Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1 
		Категорія: ст. 181 КПК  Доповідач: ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_2 ,
		суддів  ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		секретаря судового засідання  ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 ,
		підозрюваного ОСОБА_8 ,
		розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року, 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цією ухвалою відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши, підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, а саме до 06.12.2015 року включно, відносно
		ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, Донецької області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 
		Ухвала суду мотивована тим, що з урахуванням характеру висунутої підозри, характеризуючих даних про особу ОСОБА_8 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має вищу освіту та міцні соціальні зв`язки, визначене місце проживання, ряд захворювань, у зв`язку з чим потребує постійного лікування, дружину, яка на даний час пересувається на милицях та потребує сторонньої допомоги, а також з урахуванням відсутності, у доданих до клопотання документах, даних якими б встановлювався розмір спричинених державі збитків на суму, вказану стороною обвинувачення, та даних про наявність зі сторони ОСОБА_8 спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що застосування до ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи підозрюваного, про який йде мова в клопотанні слідчого.
		В апеляційній скарзі прокурор вважає, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.10.2015 р. є незаконною, винесеною з порушенням норм кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просить постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який перевищує триста мінімальних заробітних плат та покладенням на підозрюваного, в разі внесення застави, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
		Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, прокурор зазначає, що слідчий суддя прийшов до хибного висновку про те, що обраний ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби буде співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та тяжкості висунутої йому підозри і зможе забезпечити належне виконання ним процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України. На переконання прокурора запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не здатний забезпечити виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків.
		Також, апелянт вказує на те, що органом досудового розслідування до клопотання надані ґрунтовні матеріали, якими підтверджується збитки, завдані державним інтересам, які становлять 521385000 грн., а тому слідчим суддею, в ухвалі, необґрунтовано посилання про не встановлення збитків, завданих державі та зроблено хибний висновок про те, що застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не викликано об`єктивною необхідністю і не виправдовує такий ступінь втручання у права та свободи останнього.
		Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, доводи захисника підозрюваного та самого підозрюваного, які вважають ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22012000000000016 від 25.01.2015 р., за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
		Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється в заволодінні шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб чужим майном в особливо великих розмірах, а саме в тому, що будучи Генеральним директором Аграрного фонду, шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб заволодів коштами Аграрного фонду, призначеними для купівлі об`єкта державного цінового регулювання  цукру-піску, виготовленого з бурякового врожаю 2010 року у сумі 521385000 грн., що більше ніж у 600 разів перевищує встановлений на той час неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром. 
		Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється в вчиненні службовою особою підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, а саме в тому будучи Генеральним директором Аграрного фонду та діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , службовими особами Міністерства аграрної політики України та іншими невстановленими особами, з метою заволодіння коштами державного бюджету, у невстановленому досудовим слідством місці та невстановлений час, будучи службовою особою, склав та підписав завідомо неправдиві офіційні документи, вчинивши таким чином злочин.
		06.10.2015 р. старший слідчий в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні середньої тяжкості та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, за останнє з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а також з урахуванням наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та з метою запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому застосування відносно нього інших більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки. 
		07.10.2015 р.ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва в задоволенні клопотання слідчого було відмовлено та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши, останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, а саме до 06.12.2015 року включно.
		З таким рішенням слідчого судді колегія суддів не погоджується та вважає, що воно підлягає скасуванню.
		Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. 
		Так, відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
		Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчий суддя в повному обсязі не дотримався, що призвело до постановлення ним необґрунтованого рішення.
		Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.
		06.10.2015 р. ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у заволодінні шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб чужим майном в особливо великих розмірах грошовими коштами Аграрного фонду, та вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
		Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. 
		У даному кримінальному провадженні зв`язок підозрюваного ОСОБА_8 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України є обґрунтованою, що дає, як вважає колегія суддів, підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування. 
		Так відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства»), факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
		В контексті вище викладеного слід зауважити, що слідчий суддя, суд на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя, суд на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, колегія суддів, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
		Розглядаючи клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
		Так зокрема, колегія суддів погоджується з висновками органу досудового розслідування, що можливості ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні в тому числі і кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за яке законом передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, що вже саме по собі є мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.
		Також, колегія суддів вважає доведеною наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_8 , як колишній Генеральний директор Аграрного фонду, матиме можливість доступу до речей і оригіналів документів, які перебувають у володінні фонду, а також можливість впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, які на даний час ще не допитані, але своїми показаннями можуть викривати його та спільників у вчинених кримінальних правопорушеннях. 
		Відповідно до статті 178 КПК України, колегія суддів враховує наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, можливість призначення покарання за ч. 5 ст. 191 КК України до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, а також характеризуючі дані про його собу, в їх сукупності, його вік та стан здоров`я, репутацію підозрюваного, матеріальний та сімейний стан, розмір майнової шкоди.
		Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо ОСОБА_8 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
		Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, відповідно до якої слідчий суддя при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею. 
		Згідно повідомлення про підозру, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, а саме у заволодінні шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб чужим майном в особливо великих розмірах грошовими коштами Аграрного фонду, та вчиненні службового підроблення, що спричинило тяжкі наслідки.
		Таким чином підстав, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України, по справі не вбачається, а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність визначення розміру застави підозрюваному ОСОБА_8 , який би в повній мірі міг гарантувати виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, в разі внесення застави.
		Апеляційний суд, визначаючи розмір застави бере до уваги обставини, встановлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, а тому вважає, що ОСОБА_8 слід визначити заставу у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, враховуючи, що застава саме у такому розмірі буде належною гарантією того, що у разі сплати визначеного розміру застави, ОСОБА_8 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
		Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає.
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені в апеляційній скарзі прокурора доводи, щодо порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню.
		 
		Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5  задовольнити.
		Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2015 року, якою відмовлено в задоволені клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонивши, підозрюваному залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 20 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, відносно  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати.
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС другого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1  задовольнити.
		Застосувати щодо  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, Донецької області, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
		Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2015 року.
		Визначити  ОСОБА_8 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі триста мінімальних заробітних плат, що становить 365400 (триста шістдесят п`ять тисяч чотириста) грн. в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва (м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок  37314015000104).
		Підозрюваний або заставодавець мають право у п`ятиденний строк внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного  ОСОБА_8 ,у разі внесення застави наступні обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;
		- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
		- здати на зберігання слідчому свій закордонний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України та в`їзду в Україну;
		- утримуватися від спілкування із свідками у цьому ж кримінальному провадженні.
		Визначити 2-х місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду м. Києва, має бути наданий слідчому, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.
		У разі внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, і він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
		Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_8 , що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. 
		Копію ухвали Апеляційного суду м. Києва вручити ОСОБА_8 негайно після оголошення.
		Ухвала Апеляційного суду м. Києва підлягає негайному виконанню.
		Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 .
		Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
		 
		СУДДІ :
		 
		 
		 
		__________ ______________ _____________
		 ОСОБА_2   ОСОБА_3   ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...