Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/8934/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти громадської безпеки; Створення терористичної групи чи терористичної організації.
Надіслано судом: 10.11.2015. Зареєстровано: 10.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2015.
Дата набрання законної сили: 10.12.2015
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 № 243/8934/15-к
		№ 1-кп/243/584/2015 
		 
		В И Р О К
		Іменем України
		09 листопада 2015 року                             м. Слов`янськ
		Колегія суддів Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у складі:
		головуючий суддя ОСОБА_1 ,
		суддів             ОСОБА_2 ,
		 ОСОБА_3 , 
		при секретареві судового засідання ОСОБА_4 ,
		за участю прокурорів         ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		    захисника адвоката ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області в порядку спеціального судового провадження кримінальне провадження № 42015050000000442 відносно 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, українця, громадянина України, раніш не судимого, освіта вища, одруженого, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
		                   В С Т А Н О В И Л А:
		 
		На підставі Указу Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України»» на території Донецької області триває антитерористична операція, спрямована на припинення діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка» (далі «ДНР» ).
		Встановлено судом, що у березні - квітні 2014 року у Донецькій області розпочала свою активну діяльність так звана «ДНР». Основною метою діяльності даної організації, її формувань є насильницька зміна і повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР», встановлення своєї терористичної псевдовлади, вчинення терористичних актів, диверсій, військове протистояння правоохоронним органам та Збройним силам України, органам державної влади, фізичне знищення їх особового складу, залякування населення, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та вчинення інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно - політичної ситуації у державі.
		Вказана терористична організація створена на території Донецької області на початку квітня 2014 року та має стійку, організовану структуру військового типу, єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність, дисципліну, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов`язки згідно з планом спільних злочинних дій. Члени «ДНР» мають у своєму розпорядженні сукупність технічних пристроїв та засобів, що застосовуються для ураження живої сили, техніки, споруджень та інших цілей, у тому числі вогнепальну зброю, важке військове озброєння та техніку.
		Зазначене свідчить про те, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» від 20.03.2003 року - «Донецька народна республіка» є терористичною організацією, яка здійснює цілеспрямовану суспільно небезпечну діяльність.
		14.04.2014 року невстановлені озброєні вогнепальною зброєю представники терористичної організації «ДНР», з метою реалізації своїх злочинних ідей, спрямованих на захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території і державного кордону України, з метою поповнення запасів озброєння та звернення до своїх лав якомога більшої кількості місцевого населення, встановили контроль над приміщенням адміністративної будівлі Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області за адресою: 84601, Донецька область, місто Горлівка, вулиця Петровського, б. 2, діючим працівником якого на час захоплення міськуправління являвся заступник начальника сектору дільничних інспекторів міліції Калінінського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області капітан міліції ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначений на дану посаду наказом начальника ГУМВС України в Донецькій області № 282 від 06.08.2013 року.
		При цьому, ОСОБА_9 , будучи діючим працівником правоохоронного органу та представником влади - зобов`язаний запобігати правопорушенням, припиняти їх, охороняти та забезпечувати громадський порядок, а також, згідно присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 382 від 28.12.1991 року, мужньо і рішуче, не шкодуючи своїх сил і життя, боротися зі злочинністю, захищати від протиправних посягань життя, здоров`я, права й свободи громадян, державний устрій і громадський порядок.
		Разом з цим, після 14.04.2014 року (більш точної дати не встановлено), ОСОБА_9 , незважаючи на проходження служби у органах внутрішніх справ України та знаходячись на території міста Горлівки Донецької області, відмовився від виконання наказу начальника ГУМВС України в Донецькій області щодо відрядження працівників Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області до міста Маріуполя для виконання в подальшому службових обов`язків працівника міліції в ОВС Маріупольського оперативного округу, залишився у місті Горлівці, маючи наміри вступу до так званої «ДНР».
		Протягом квітня 2014 року (більш точної дати не встановлено), ОСОБА_9 , будучи діючим працівником правоохоронного органу та представником влади, самоусунувся від виконання службових обов`язків працівника вказаного правоохоронного органу, передбачених ст.ст. 2, 10 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року щодо вжиття заходів з забезпечення безпеки громадян і громадського порядку, виявлення, запобігання та припинення кримінальних, адміністративних правопорушень, порушивши присягу працівника органу внутрішніх справ України з боротьби зі злочинністю, захисту від протиправних посягань на життя, здоров`я громадян, державний устрій та громадський порядок, після встановлення контролю представниками «ДНР» за адміністративною будівлею Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області, який відбувся 14.04.2014 року, ясно усвідомлюючи факти незаконної діяльності терористичної організації «ДНР» на території України, вступив у позаслужбові відносини з невстановленими представниками «ДНР», надавши згоду на участь у вказаній терористичній організації, перейшов до лав її збройного формування - так званої «поліції ДНР».
		У подальшому, з квітня 2014 по серпень 2015 року, перебуваючи у місті Горлівці Донецької області, ОСОБА_9 був призначений на посаду начальника так званого «Центрально-Міського районного відділу кримінальної поліції міста Горлівки» та виконував свою злочинну роль щодо організації діяльності так званої «поліції ДНР» у м. Горлівка Донецької області, уявно впевнюючи місцеве населення у легітимності злочинної діяльності так званої «поліції ДНР» та самопроголошеної влади «ДНР», законності і правомірності дій її членів, пропагуючи таким чином ідеологію тероризму, викликаючи страх у місцевого населення і органів місцевого самоврядування щодо розправи над ними у разі опору існуючому злочинному режиму, приймав активну безпосередню участь у розшуку та затриманні на території тимчасово непідконтрольній українській владі осіб з числа діючих працівників органів внутрішніх справ, які залишилися вірними присязі, надав нелегітимні накази підлеглим щодо проведення несанкціонованих обшуків за адресами їх мешкання у місті Горлівці Донецької області, окупованої представниками так званої «ДНР», тим самим взяв активну участь у терористичній організації «Донецька народна республіка».
		ОСОБА_9 , будучи обізнаним, що стосовно нього розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру, обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явився, не прибув на судові виклики без поважної причини більше як два рази, тому суд на підставі ухвали від 05.10.2015 року здійснював спеціальне судове провадження, що відповідає вимогам ст. 323 КПК України.
		    Винуватість ОСОБА_9 в участі у терористичній організації підтверджується наступними доказами.
		   Згідно матеріалів особової справи та довідки ГУМВС України в Донецькій області № 10/4329 від 29.12.2014 року ОСОБА_9 проходив службу в ОВС МВС України з 01.10.2001 року по 08.09.2014 року, звільнений з ОВС України на підставі п. 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (за порушення дисципліни), остання займана посада заступник начальника сектора ДІМ Калінінського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області ( а. с. 46).
		   З показань свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні вбачається, що він працював заст. начальника СКР Ц-Міського РВ Горлівського МУ ГУМВС України в Донецькій області. 14.04.2014 року проросійськими бойовиками було захоплено Горлівське МУ ГУМВС, частина працівників міліції перейшли на бік так званої ДНР. Йому відомо, що на бік ДНР перейшов у травні 2014 року колишній заст. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9 , який приймав участь в патрулюванні міста Горлівка в камуфльованому одязі зі зброєю та георгіївською стрічкою, був працівником комендатури ДНР, а на даний час його підвищили та він займає посаду начальника Центрально-Міського райвідділу поліції м. Горлівка ДНР. Від працівників міліції йому відомо, що ОСОБА_11 приймав участь з іншими особами у проведенні незаконних обшуків за місцем проживання, переслідуванні працівників міліції Варнакова, ОСОБА_12 . Також іншим працівникам міліції, які виїхали з окупованої території, були телефоном висловлені погрози та вимоги повернутися до м. Горлівка
		   Свідок ОСОБА_13 суду показав, що працював ст. о/у Ц-Міського РВ Горлівського МУ ГУМВС до захоплення міста бойовиками наприкінці квітня 2014 року. Ц-Міський РВ був захоплений 30.04.2014 року. На бік ДНР у травні 2014 року перейшов ОСОБА_9 , який до цього працював заст. начальника СДІМ Калінінського РВ Горлівського МУ ГУМВС. У складі ДНР він патрулював місто зі зброєю, працював у комендатурі, а на даний час проходить службу в лавах поліції ДНР на посаді начальника поліції Центрально-Міського РВ.
		   Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що працював у Ц-Міському РВ Горлівського МУ до захоплення будівлі наприкінці квітня 2014 року, потім перевівся до обласного апарату. ОСОБА_9 перейшов на бік так званої ДНР, у складі якої патрулював місто у камуфляжному одязі зі зброєю. На той час усіх діючих працівників міліції захоплювали у полон та тримали у підвалі. Кулебякін же працював на боці ДНР під керівництвом так званого начальника ОСОБА_15 . На даний час ОСОБА_11 працює начальником поліції Ц-Міського РВ м. Горлівка. Свідку відомо про переслідування з боку ДНР працівників міліції ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .
		   Свідок ОСОБА_18 показав, що працював в Ц-Міському РВ Горлівського МУ ГУМВС до захоплення будівлі у квітні 2014 року. З травня 2014 року перевівся до обласного апарату УВС, але періодично приїжджав до м. Горлівки додому. В місті він бачив ОСОБА_9 , який ходив та їздив по місту Горлівка з автоматом та символікою ДНР і російським прапором. Від колег чув, що ОСОБА_11 приймав участь у проведенні обшуків за місцем проживання керівного складу працівників міліції Горлівського МУ Варнакова та інших. ОСОБА_11 до теперішнього часу працює начальником поліції Центрально-Міського РВ м. Горлівка.
		   Свідок ОСОБА_19 показав, що він працював начальником карного розшуку в Ц-Міському РВ Горлівського МУ ГУМВС з 2011 до захоплення будівлі терористами. Кулебякін на той час працював заст. нач. СДІМ Калінінського РВ Горлівського МУ ГУМВС. Перед захопленням райвідділу вони встигли вивезти зброю і тому працівники міліції, які залишилися вірними присязі, не мали зброї та не ходили у форменому одязі. Після захоплення міськуправління міліції ОСОБА_11 перейшов на бік так званої ДНР, у складі якого зі зброєю та у камуфляжному одязі під керуванням ОСОБА_15 патрулював місто з георгіївською стрічкою на одязі. Пізніше та по теперішній час він став займати посаду начальника поліції Центрально-Міського райвідділу м. Горлівка.
		Згідно протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) № 4043т від 13.08.2015 (розсекречено); довідки № 4044т від 13.08.2015 (розсекречено) про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_9 на 11 аркушах; оптичного диску «DVD-R Kaktuz 4.7 GB» із надписами «УКР ГУМВС, до вх. УОТЗ №400т від 16.06.15, інв. № 873т від 15.06.15, розсекречено, акт №1/3449 від 19.08.15», досліджених в судовому засіданні  з абонентського номеру НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_9 , зафіксовані телефонні розмови, які свідчать про здійснення ним діяльності у лавах так званої «поліції ДНР», у тому числі на посаді начальника так званого «Центрально-Міського районного відділу кримінальної поліції міста Горлівки», здійснював керівництво поліцією та керував проведенням слідчих та розшукових дій, тобто брав активну участь у терористичній організації «Донецька народна республіка». Дані докази зібрані відповідно норм діючого законодавства України на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області № 1533т.
		Аналізуючи показання свідків, суд вважає, що повідомлені ними факти є достовірними, оскільки не суперечать матеріалам справи, узгоджуються як між собою, так і з письмовими та іншими доказами у кримінальному провадженні.
		Аналіз викладених доказів у їх сукупності переконує суд у тому, що ОСОБА_9 взяв участь у терористичній організації, що є особливо тяжким кримінальним правопорушенням, його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 258-3 КК України. 
		Суд виходить з аналізу усіх наявних доказів, а саме: показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_13 , матеріалів про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_9 . 
		Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини ( ч. 5 ст. 9 КПК України).
		Зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судом враховується позиція Європейського суду з прав людини, відображену у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
		   На підставі досліджених судом доказів, суд приходить до висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 , мало місце, це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, обвинувачений винен в його вчиненні та підлягає покаранню.
		Суд приймає до уваги ті обставини, що ОСОБА_9 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, кримінальне правопорушення вчинено під час проходження служби в ОВС України, кримінальне правопорушення триває більше року, 14.02.2015 року його оголошено у розшук, який здійснюється Приморським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області в рамках заведеної оперативно-розшукової справи категорії «Розшук» № 20-3966 від 28.02.2015 року.
		Згідно роз`яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання», а згідно з п. 2 цієї самої Постанови Пленуму Верховного Суду України «Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом... менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо».
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного (скоєне кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів), особу ОСОБА_9 , який раніше не судимий, одружений, проходив службу в ОВС України з 01.10.2001 року по 08.09.2014 року, звільнений з ОВС України відповідно до наказу № 336 о/с від 08.09.2014 року за п. 64 «є» (за порушення дисципліни), обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, судом не встановлено.
		Суд при призначенні ОСОБА_9 покарання враховує вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що питання про обґрунтованість періоду тримання під вартою не можна розглядати абстрактно. Конвенція гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п. 1 ст. 5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме: гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи.
		При цьому судом встановлено, що дане кримінальне провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) відповідає загальним засадам кримінального провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законом. Стороною обвинувачення використані всі передбачені законом можливості для дотримання прав обвинуваченого, зокрема, права на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя. 
		На підставі викладеного, призначаючи покарання ОСОБА_9 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, яке вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі, передбаченому санкцією інкримінованої статті КК України із застосуванням додаткової міри покарання у вигляді конфіскації усього належного йому на праві власності майна, оскільки виправлення та перевиховання ОСОБА_9  неможливе без ізоляції його від суспільства.
		Цивільний позов не заявлений, витрат на залучення експерта немає, матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, запобіжний захід не обирався. 
		   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323,368,370,374 КПК України, колегія суддів, -
		З А С У Д И Л А:
		ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.
		   Початок строку відбування покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_9 обчислювати з дати його затримання та реального виконання покарання у вигляді позбавлення волі. 
		Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст.ст. 131, 176 КПК України, не обирався.
		Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_9 і етапування його для відбування ним покарання у вигляді позбавлення волі до Артемівського слідчого ізолятора УДПтСУ в Донецькій області доручити Приморському РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області. 
		   Речові докази  протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) № 4043т від 13.08.2015 (розсекречено); довідку № 4044т від 13.08.2015 (розсекречено) про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії  зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж відносно ОСОБА_9 на 11 аркушах; оптичний диск «DVD-R Kaktuz 4.7 GB» із надписами «УКР ГУМВС, до вх. УОТЗ №400т від 16.06.15, інв. № 873т від 15.06.15, розсекречено, акт №1/3449 від 19.08.15», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		   Майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 12.08.2015 року, а саме: транспортний засіб RENAULT LOGAN, НОМЕР_2 , двигун: НОМЕР_3 , 2013 року випуску, бежевого кольору; квартиру загальною площею 87,1 кв.м (три жилих кімнати) за адресою: АДРЕСА_1  конфіскувати на користь держави.
		Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою  в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
		Якщо апеляційну скаргу подано обвинуваченим, щодо якого судом ухвалено вирок за результатами спеціального судового провадження, суд поновлює строк за умови надання обвинуваченим підтвердження наявності поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України, та надсилає апеляційну скаргу разом із матеріалами кримінального провадження до суду апеляційної інстанції.
		Головуючий суддя: ОСОБА_1 
		 судді: ОСОБА_2 
		 ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...