Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 810/5053/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 10.11.2015. Зареєстровано: 11.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 13.11.2015.
Дата набрання законної сили: 12.02.2016
Результат оскарження 30.11.2016 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		04 листопада 2015 року                                                                                      810/5053/15
		 
		Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу 
		 
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс"доДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		в с т а н о в и в:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2015 №0003052200 та №0003062200.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства і на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів та податкових накладних сформовано податковий кредит та визначено валові витрати. Проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами угод і неправомірно нарахував грошові зобовязання по податку на додану вартість та по податку на прибуток. Позивач зазначає, що податковому органу було надано усі первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій. Тому, на думку позивача, рішення податкового органу є незаконними, оскільки при їх прийнятті відповідачем невірно встановлено факти та застосовано норми закону. 
		Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що оскаржувані рішення прийняті з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Звертав увагу суду, що у ході перевірки позивача були виявлені обставини, які дають підстави вважати, що господарські операції позивача з контрагентами вчинено виключно з мотивів мінімізації податкових зобовязань. Зокрема, за наявною у податкового органу інформацією контрагенти позивача не мають відповідних адміністративно-господарських засобів для виконання укладених договорів. Наголошував на тому, що документами, наданими до перевірки, не підтверджується факт отримання і подальшого використання придбаних у контрагентів послуг.
		У судове засідання зявився представник відповідача.
		Представник позивача у судове засідання не зявився, натомість подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.
		Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Таким чином, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.
		Дослідивши матеріали справи, зясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс" зареєстровано як юридичну особу 17.01.2012, як платник податків перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області. Позивач також зареєстрований як платник податку на додану вартість.
		Основним видом діяльності позивача є загальне прибирання будинків.
		Судом встановлено, що 04.08.2015 в.о. начальника ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області прийнято наказ №682 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки".
		Згідно даного наказу посадовим особам податкового органу доручено з 05.08.2015 провести позапланову документальну перевірку ТОВ "Шен-Сервіс" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків до державного бюджету під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ "Тоніс ЛТД" за період з 01.01.2014 по 30.04.2015, тривалістю 5 робочих днів.
		Вказаний наказ був вручений представнику ТОВ "Шен-Сервіс" 04.08.2015.
		З матеріалів справи вбачається, що в період з 05.08.2015 по 12.08.2015 посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на підставі п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.11 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу від 04.08.2015 №682 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс" (код за ЄДРПОУ 38013278) з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків до державного бюджету під час здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ "Тоніс ЛТД" (код ЄДРПОУ 39198904) за період з 01.01.2014 по 30.04.2015.
		За результатами проведеної перевірки відповідачем складено ОСОБА_1 від 18.08.2015 №261/10-13-22-02-12/38013278 (далі - ОСОБА_1 перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ "Шен-Сервіс" вимог податкового законодавства, а саме:
		- п.п.14.1.36, п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п.138.10.3 п.138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 11411465 грн.;
		- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 19777322 грн., у т.ч. за березень 2014 року на суму 1451515, за квітень 2014 року на суму 1452074 грн., за травень 2014 року на суму 1618583 грн., за червень 2014 року на суму 1701179 грн., за липень 2014 року на суму 1421337 грн., за серпень 2014 року на суму 1249167 грн.,за вересень 2014 року на суму 1590053 грн., за жовтень 2014 року на суму 2062761 грн., за листопад 2014 року на суму 1897774 грн., за грудень 2014 року на суму 1931882 грн., за січень 2015 року на суму 1869642 грн., за лютий 2015 року на суму 1483281 грн., за березень 2015 року на суму 48075 грн..
		Такі висновки податковий орган повязує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ "Шен-Сервіс" та ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД". На думку перевіряючих, контрагенти позивача взагалі не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з організації виконання комплексів робіт по прибиранню приміщень.
		В обґрунтування правомірності таких висновків податковий орган в ОСОБА_1 перевірки зазначив наступне.
		1. Податковим органом при проведенні аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "КВП Груп" використано дані ІС "Податковий блок", згідно з якими встановлено, що основними постачальниками ТОВ "КВП Груп" є ТОВ "Оілспецекспорт", ТОВ "Креативкомпані", ТОВ "Маркетінгстар ЛТД" та ТОВ "Авант Маркетинг".
		Так, згідно ОСОБА_1 ОДПІ від 25.09.2014 №147/22-00/39246879 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Оілспецекспорт" (код за ЄДРПОУ 39246879) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року", від 26.09.2014 №150/22-00/39174878 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Креативкомпані" (код за ЄДРПОУ 39174878) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року", від 30.09.2014 №154/22-00/39247427 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Маркетінгстар ЛТД" (код за ЄДРПОУ 39247427) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року" та від 28.10.2014 №200/22-00/39308290 "Про результати зустрічної перевірки ТОВ "Авант Маркетинг" (код за ЄДРПОУ 39308290) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень, вересень 2014 року" податковим органом було встановлено, що ТОВ "Оілспецекспорт", ТОВ "Креативкомпані", ТОВ "Маркетінгстар ЛТД" та ТОВ "Авант Маркетинг" за податковими адресами не знаходяться, реальність фінансово-господарської діяльності вказаних підприємств підтвердити неможливо, оскільки встановлено відсутність трудових, матеріальних ресурсів, виробничих потужностей, транспортних засобів та документації, яка б підтверджувала здійснення вказаними підприємствами фінансово-господарської діяльності.
		Податковий орган в ОСОБА_1 перевірки також зазначає, що від ДПІ у Соломянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано лист від 09.10.2014 №6243/7/26-58-22-01, згідно з яким отримано податкову інформацію щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "КВП Груп", оскільки вказане підприємство не знаходиться за податковою адресою.
		Враховуючи зазначене, податковим органом зроблено висновок про те, що ТОВ "КВП Груп" проводить транзитні операції та має ознаки ризиковості. 
		2. Податковим органом при проведені аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Компанія БТС" використано дані ІС "Податковий блок", згідно з якими встановлено, що баланс та звіт про фінансовий результат ТОВ "Компанія БТС" не подавалися, а тому зробити висновок про наявність основних фондів неможливо.
		На підставі вказаного відповідач дійшов висновку щодо неможливості фактичного здійснення ТОВ "Компанія БТС" господарських операцій через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у звязку з відсутністю в останнього основних фондів, майна, виробничих активів, трудових ресурсів, складських приміщень і транспортних засобів.
		3. Податковим органом при проведені аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Грандісбуд" використано ОСОБА_1 ДПІ у Подільському районі від 31.07.2014 №400/26-56-22-01-05/39156419 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Грандісбуд" (код за ЄДРПОУ 39156419) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.06.2014", яким встановлено, що ТОВ "Грандісбуд" порушено вимоги ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Грандісбуд" при придбанні та продажу товарів (послуг); встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.04.2014 по 30.06.2014, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 198 Податкового кодексу України. Враховуючи зазначене, при перевірці ТОВ "Грандісбуд" податковим органом встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій на суму податкових зобовязань 2147074,00 грн. по взаємовідносинам із контрагентами/покупцями за період з 01.04.2014 по 30.06.2014.
		4. Податковим органом при проведенні аналізу господарських операцій позивача з ТОВ "Тоніс ЛТД" використано постанову старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_2 від 25.06.2015 про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ "Шен-Сервіс", в якій зазначено, що Генеральною прокуратурою України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000259 від 10.04.2014 за фактами розкрадання коштів службовими особами ПАТ "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України". У ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ "Тоніс ЛТД" декларувало реалізацію товарів (робіт, послуг) підприємству реального сектору економіки, а саме ТОВ "Шен-Сервіс". В ході досудового слідства встановлено, що з 2014-2015 роки керівником та засновником ТОВ "Тоніс ЛТД" значився ОСОБА_3, який в ході допиту в якості свідка повідомив, що на початку 2014 року зареєстрував дане підприємство за грошову винагороду в розмірі 300 грн. без мети здійснення та ведення фінансово-господарської діяльності. Також в ході аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що від імені ТОВ "Тоніс ЛТД" для ТОВ "Шен-Сервіс" видано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за підписом ОСОБА_4
		Наведені обставини було розцінено відповідачем як доказ укладення позивачем правочинів з ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" без мети настання відповідних їм правових наслідків та як свідчення участі позивача у штучній схемі для мінімізації податкових зобов'язань та отримання необґрунтованої податкової вигоди.
		З огляду на вказане, надані до перевірки первинно-бухгалтерські документи позивача не взято до уваги, що в свою чергу призвело до встановлення недостатнього документального підтвердження виконання умов за договорами, та, як наслідок, призвело до встановлення відповідачем порушень формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість та валових витрат.
		На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:
		- від 23.09.2015 №0003052200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 17117198 грн., з яких: 11411465 грн. - за основним платежем; 5705733 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;
		- від 23.09.2015 №0003062200, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 29665985 грн., з яких: 19777323 грн. - за основним платежем; 9888662 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
		У той же час, позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а тому оскаржив їх, звернувшись із позовом до суду.
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд звертає увагу на таке.
		Так, судом встановлено, що ТОВ "Шен-Сервіс" мало взаємовідносини з ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД".
		1. Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ "КВП Груп", судом встановлено наступне.
		01.08.2014 між ТОВ "Шен-Сервіс" (Замовник) та ТОВ "КВП Груп" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг з прибирання нежитлових приміщень №108/14, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання організувати виконання комплексу робіт по прибиранню приміщень Замовника, розташованих за адресами вказаними в додатках, що є невідємною частиною цього Договору. Перелік, обєми, терміни і вартість послуг приведені в додатках, що є невідємною частиною цього Договору.
		На виконання даного Договору між ТОВ "Шен-Сервіс" та ТОВ "КВП Груп" укладені додатки до Договору, в яких визначено зони прибирання, послуги, приміщення, в яких повинні проводитись такі роботи, та вартість наданих послуг, а саме: додатки від 01.08.2014 №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11 до Договору №108/14 від 01.08.2014.
		Факт отримання вищезазначених послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ОСОБА_1 прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31.08.2014 №ОУ-0000010, від 31.08.2014 №ОУ-0000011, від 31.08.2014 №ОУ-0000012, від 31.08.2014 №ОУ-0000013, від 31.08.2014 №ОУ-0000014, від 31.08.2014 №ОУ-0000015, від 31.08.2014 №ОУ-0000016, від 31.08.2014 №ОУ-0000017, від 31.08.2014 №ОУ-0000018, від 31.08.2014 №ОУ-0000019, від 31.08.2014 №ОУ-0000020, які підписані сторонами Договору.
		Судом встановлено, що ТОВ "КВП Груп" оформлені на користь позивача податкові накладні від 31.08.2014 №25, від 31.08.2014 №26, від 31.08.2014 №27, від 31.08.2014 №28, від 31.08.2014 №29, від 31.08.2014 №30, від 31.08.2014 №31, від 31.08.2014 №32, від 31.08.2014 №33, від 31.08.2014 №34, від 31.08.2014 №35, що оформлені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
		2. Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ "Компанія БТС", судом встановлено наступне.
		28.02.2014 між ТОВ "Шен-Сервіс" (Замовник) та ТОВ "Компанія БТС" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг з прибирання нежитлових приміщень №2802, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання організувати виконання комплексу робіт по прибиранню приміщень Замовника, розташованих за адресами вказаними в додатках, що є невідємною частиною цього Договору. Перелік, обєми, терміни і вартість послуг приведені в додатках, що є невідємною частиною цього Договору.
		На виконання даного Договору між ТОВ "Шен-Сервіс" та ТОВ "Компанія БТС" укладені додатки до Договору, в яких визначено зони прибирання, послуги, приміщення, в яких повинні проводитись такі роботи, та вартість наданих послуг, а саме: додатки від 01.03.2014 №1, від 01.03.2014 №2, від 01.03.2014 №3, від 01.03.2014 №4, від 01.03.2014 №5, від 01.03.2014 №6, від 01.03.2014 №7, від 01.03.2014 №8, від 01.03.2014 №8, від 01.03.2014 №9, від 01.04.2014 №10, від 01.04.2014 №11, від 01.04.2014 №12, від 01.04.2014 №13, від 01.04.2014 №14, від 01.04.2014 №15, від 01.04.2014 №16, від 01.04.2014 №17, від 01.04.2014 №18, від 30.04.2014 №19, від 30.04.2014 №20, від 30.04.2014 №21, від 30.04.2014 №22, від 30.04.2014 №23, від 30.04.2014 №24, від 30.04.2014 №25, від 30.04.2014 №26, від 30.04.2014 №27, від 30.04.2014 №28, від 30.04.2014 №29, від 30.04.2014 №30, від 30.04.2014 №31, від 30.04.2014 №32, від 30.04.2014 №33, від 30.04.2014 №34, від 30.04.2014 №35, від 30.04.2014 №36, від 30.04.2014 №37, від 30.04.2014 №38, від 30.04.2014 №39, від 30.04.2014 №40, від 30.04.2014 №41, від 30.04.2014 №42, від 30.04.2014 №43, від 30.04.2014 №44, від 30.04.2014 №45, від 01.07.2014 №46, від 01.07.2014 №47, від 01.07.2014 №48, від 01.07.2014 №49, від 01.07.2014 №50, від 01.07.2014 №51, від 01.07.2014 №52, від 01.07.2014 №53, від 01.07.2014 №54, від 01.07.2014 №55, від 01.07.2014 №56, від 01.07.2014 №57, від 01.09.2014 №58, від 01.09.2014 №59, від 01.09.2014 №60, від 01.09.2014 №61, від 01.09.2014 №62, від 01.09.2014 №63, від 01.09.2014 №64, від 01.09.2014 №65, від 01.09.2014 №66, від 01.09.2014 №67, від 01.09.2014 №68, від 01.09.2014 №69, від 01.09.2014 №70, від 01.09.2014 №71, від 01.09.2014 №72, від 01.10.2014 №73, від 01.10.2014 №74, від 01.10.2014 №75, від 01.10.2014 №76, від 01.10.2014 №77, від 01.10.2014 №78, від 01.10.2014 №79, від 01.10.2014 №80, від 01.10.2014 №81, від 01.10.2014 №82, від 01.10.2014 №83, від 01.10.2014 №84, від 01.10.2014 №85, від 01.10.2014 №86, від 01.10.2014 №87 до Договору №2802 від 28.02.2014.
		Факт отримання вищезазначених послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ОСОБА_1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2014 №ОУ-0000036, від 31.03.2014 №ОУ-0000045, від 31.03.2014 №ОУ-0000049, від 31.03.2014 №ОУ-0000051, від 31.03.2014 №ОУ-0000052, від 31.03.2014 №ОУ-0000053, від 31.03.2014 №ОУ-0000054, від 31.03.2014 №ОУ-0000055, від 31.03.2014 №ОУ-0000056, від 30.04.2014 №ОУ-0000141, від 30.04.2014 №ОУ-0000142, від 30.04.2014 №ОУ-0000143, від 30.04.2014 №ОУ-0000144, від 30.04.2014 №ОУ-0000145, від 30.04.2014 №ОУ-0000146, від 30.04.2014 №ОУ-0000147, від 30.04.2014 №ОУ-0000148, від 30.04.2014 №ОУ-0000150, від 31.05.2014 №ОУ-0000210, від 31.05.2014 №ОУ-0000211, від 31.05.2014 №ОУ-0000212, від 31.05.2014 №ОУ-0000213, від 31.05.2014 №ОУ-0000214, від 31.05.2014 №ОУ-0000215, від 31.05.2014 №ОУ-0000216, від 31.05.2014 №ОУ-0000217, від 31.05.2014 №ОУ-0000218, від 31.05.2014 №ОУ-0000219, від 31.05.2014 №ОУ-0000220, від 31.05.2014 №ОУ-0000222, від 31.05.2014 №ОУ-0000223, від 31.05.2014 №ОУ-0000230, від 31.05.2014 №ОУ-0000232, від 31.05.2014 №ОУ-0000233, від 31.05.2014 №ОУ-0000234, від 31.05.2014 №ОУ-0000236, від 31.05.2014 №ОУ-0000239, від 31.05.2014 №ОУ-0000258, від 31.05.2014 №ОУ-0000259, від 31.05.2014 №ОУ-0000260, від 31.05.2014 №ОУ-0000261, від 31.05.2014 №ОУ-0000262, від 31.05.2014 №ОУ-0000263, від 31.05.2014 №ОУ-0000265, від 31.05.2014 №ОУ-0000267, від 31.07.2014 №ОУ-0000659, від 31.07.2014 №ОУ-0000660, від 31.07.2014 №ОУ-0000661, від 31.07.2014 №ОУ-0000662, від 31.07.2014 №ОУ-0000663, від 31.07.2014 №ОУ-0000664, від 31.07.2014 №ОУ-0000665, від 31.07.2014 №ОУ-0000666, від 31.07.2014 №ОУ-0000667, від 31.07.2014 №ОУ-0000669, від 31.07.2014 №ОУ-0000671, від 31.07.2014 №ОУ-0000672, від 30.09.2014 №ОУ-0000772, від 30.09.2014 №ОУ-0000773, від 30.09.2014 №ОУ-0000774, від 30.09.2014 №ОУ-0000775, від 30.09.2014 №ОУ-0000776, від 30.09.2014 №ОУ-0000777, від 30.09.2014 №ОУ-0000778, від 30.09.2014 №ОУ-0000779, від 30.09.2014 №ОУ-0000780, від 30.09.2014 №ОУ-0000781, від 30.09.2014 №ОУ-0000782, від 30.09.2014 №ОУ-0000783, від 30.09.2014 №ОУ-0000784, від 30.09.2014 №ОУ-0000785, від 30.09.2014 №ОУ-0000786, від 31.10.2014 №ОУ-0000823, від 31.10.2014 №ОУ-0000824, від 31.10.2014 №ОУ-0000825, від 31.10.2014 №ОУ-0000826, від 31.10.2014 №ОУ-0000827, від 31.10.2014 №ОУ-0000828, від 31.10.2014 №ОУ-0000829, від 31.10.2014 №ОУ-0000830, від 31.10.2014 №ОУ-0000831, від 31.10.2014 №ОУ-0000832, від 31.10.2014 №ОУ-0000833, від 31.10.2014 №ОУ-0000834, від 31.10.2014 №ОУ-0000837, від 31.10.2014 №ОУ-0000843, від 31.10.2014 №ОУ-0000844, які підписані сторонами Договору.
		Судом встановлено, що ТОВ "Компанія БТС" оформлені на користь позивача податкові накладні від 31.03.2014 №11, від 31.03.2014 №48, від 31.03.2014 №51, від 31.03.2014 №52, від 31.03.2014 №53, від 31.03.2014 №54, від 31.03.2014 №55, від 31.03.2014 №56, від 31.03.2014 №57, від 30.04.2014 №43, від 30.04.2014 №44, від 30.04.2014 №46, від 30.04.2014 №47, від 30.04.2014 №48, від 30.04.2014 №49, від 30.04.2014 №50, від 30.04.2014 №51, від 30.04.2014 №52, від 31.05.2014 №146, від 31.05.2014 №147, від 31.05.2014 №148, від 31.05.2014 №149, від 31.05.2014 №150, від 31.05.2014 №151, від 31.05.2014 №152, від 31.05.2014 №153, від 31.05.2014 №154, від 31.05.2014 №155, від 31.05.2014 №156, від 31.05.2014 №157, від 31.05.2014 №158, від 31.05.2014 №159, від 31.05.2014 №160, від 31.05.2014 №161, від 31.05.2014 №162, від 31.05.2014 №163, від 31.05.2014 №164, від 31.05.2014 №165, від 31.05.2014 №166, від 31.05.2014 №167, від 31.05.2014 №168, від 31.05.2014 №169, від 31.05.2014 №170, від 31.05.2014 №171, від 31.05.2014 №172, від 31.07.2014 №30, від 31.07.2014 №96, від 31.07.2014 №98, від 31.07.2014 №100, від 31.07.2014 №99, від 31.07.2014 №101, від 31.07.2014 №102, від 31.07.2014 №103, від 31.07.2014 №104, від 31.07.2014 №105, від 31.07.2014 №106, від 31.07.2014 №107, від 30.09.2014 №21, від 30.09.2014 №22, від 30.09.2014 №23, від 30.09.2014 №24, від 30.09.2014 №25, від 30.09.2014 №26, від 30.09.2014 №27, від 30.09.2014 №28, від 30.09.2014 №29, від 30.09.2014 №30, від 30.09.2014 №31, від 30.09.2014 №32, від 30.09.2014 №33, від 30.09.2014 №34, від 30.09.2014 №35, від 31.10.2014 №63, від 31.10.2014 №64, від 31.10.2014 №65, від 31.10.2014 №66, від 31.10.2014 №67, від 31.10.2014 №68, від 31.10.2014 №69, від 31.10.2014 №70, від 31.10.2014 №71, від 31.10.2014 №72, від 31.10.2014 №73, від 31.10.2014 №74, від 31.10.2014 №75, від 31.10.2014 №76, від 31.10.2014 №82, що оформлені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
		Також, 01.10.2014 між ТОВ "Шен-Сервіс" (Замовник) та ТОВ "Компанія БТС" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг з генерального прибирання нежитлових приміщень №110ГК, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання організувати виконання комплексу робіт по генеральному прибиранню приміщень Замовника, розташованих за адресами вказаними в додатках, що є невідємною частиною цього Договору. Перелік, обєми, терміни і вартість послуг приведені в додатках, що є невідємною частиною цього Договору.
		На виконання даного Договору між ТОВ "Шен-Сервіс" та ТОВ "Компанія БТС" укладений додаток до Договору, в якому визначено перелік послуг, які виконуються під час генерального прибирання, адреси обєктів прибирання та вартість наданих послуг, а саме: додаток від 01.10.2014 №1 до Договору №110ГК від 01.10.2014.
		Факт отримання вищезазначених послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ОСОБА_1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2014 №ОУ-0000838, від 31.10.2014 №ОУ-0000845, які підписані сторонами Договору.
		Судом встановлено, що ТОВ "Компанія БТС" оформлені на користь позивача податкові накладні від 31.10.2014 №77, від 31.10.2014 №78, що оформлені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
		3. Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ "Грандісбуд", судом встановлено наступне.
		03.06.2014 між ТОВ "Шен-Сервіс" (Замовник) та ТОВ "Грандісбуд" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг з прибирання нежитлових приміщень №0306, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання організувати виконання комплексу робіт по прибиранню приміщень Замовника, розташованих за адресами вказаними в додатках, що є невідємною частиною цього Договору. Перелік, обєми, терміни і вартість послуг приведені в додатках, що є невідємною частиною цього Договору.
		На виконання даного Договору між ТОВ "Шен-Сервіс" та ТОВ "Грандісбуд" укладені додатки до Договору, в яких визначено зони прибирання, послуги, приміщення, в яких повинні проводитись такі роботи, та вартість наданих послуг, а саме: додатки від 03.06.2014 №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №8, №9, №10, №11, №12, №13, №14, №15, №16, №17, №18, №19, №20, №21, №22, №23, №24, №25, №26, №27 до Договору №0306 від 03.06.2014.
		Факт отримання вищезазначених послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ОСОБА_1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2014 №3006/444, від 30.06.2014 №3006/445, від 30.06.2014 №3006/446, від 30.06.2014 №3006/447, від 30.06.2014 №3006/448, від 30.06.2014 №3006/449, від 30.06.2014 №3006/450, від 30.06.2014 №3006/451, від 30.06.2014 №3006/452, від 30.06.2014 №3006/453, від 30.06.2014 №3006/454, від 30.06.2014 №3006/455, від 30.06.2014 №3006/456, від 30.06.2014 №3006/457, від 30.06.2014 №3006/458, від 30.06.2014 №3006/459, від 30.06.2014 №3006/460, від 30.06.2014 №3006/461, від 30.06.2014 №3006/462, від 30.06.2014 №3006/463, від 30.06.2014 №3006/464, від 30.06.2014 №3006/465, від 30.06.2014 №3006/466, від 30.06.2014 №3006/467, від 30.06.2014 №3006/468, від 30.06.2014 №3006/469, від 30.06.2014 №3006/487, які підписані сторонами Договору.
		Судом встановлено, що ТОВ "Грандісбуд" оформлені на користь позивача податкові накладні від 30.06.2014 №97, від 30.06.2014 №152, від 30.06.2014 №153, від 30.06.2014 №154, від 30.06.2014 №155, від 30.06.2014 №156, від 30.06.2014 №157, від 30.06.2014 №158, від 30.06.2014 №159, від 30.06.2014 №160, від 30.06.2014 №161, від 30.06.2014 №162, від 30.06.2014 №163, від 30.06.2014 №164, від 30.06.2014 №165, від 30.06.2014 №166, від 30.06.2014 №167, від 30.06.2014 №168, від 30.06.2014 №169, від 30.06.2014 №170, від 30.06.2014 №171, від 30.06.2014 №172, від 30.06.2014 №173, від 30.06.2014 №174, від 30.06.2014 №175, від 30.06.2014 №176, від 30.06.2014 №177, що оформлені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
		4. Щодо господарських операцій між позивачем та ТОВ "Тоніс ЛТД", судом встановлено наступне.
		31.10.2014 між ТОВ "Шен-Сервіс" (Замовник) та ТОВ "Тоніс ЛТД" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг №118-10, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання організувати виконання комплексу робіт по генеральному прибиранню приміщень Замовника, розташованих за адресами вказаними в додатках, що є невідємною частиною цього Договору. Перелік, обєми, терміни і вартість послуг приведені в додатках, що є невідємною частиною цього Договору.
		На виконання даного Договору між ТОВ "Шен-Сервіс" та ТОВ "Тоніс ЛТД" укладені додатки до Договору, в яких визначено перелік послуг, які виконуються під час генерального прибирання, адреси обєктів прибирання та вартість наданих послуг, а саме: додатки від 01.11.2014 №1, від 01.12.2014 №2 до Договору №118-10 від 31.10.2014.
		Також, 31.10.2014 між ТОВ "Шен-Сервіс" (Замовник) та ТОВ "Тоніс ЛТД" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг №3110/14, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобовязання організувати виконання комплексу робіт по прибиранню приміщень Замовника, розташованих за адресами вказаними в додатках, що є невідємною частиною цього Договору. Перелік, обєми, терміни і вартість послуг приведені в додатках, що є невідємною частиною цього Договору.
		На виконання даного Договору між ТОВ "Шен-Сервіс" та ТОВ "Тоніс ЛТД" укладені додатки до Договору, в яких визначено зони прибирання, послуги, приміщення, в яких повинні проводитись такі роботи, та вартість наданих послуг, а саме: додатки від 01.11.2014 №1, від 01.11.2014 №2, від 01.11.2014 №3, від 01.11.2014 №4, від 01.11.2014 №5, від 01.11.2014 №6, від 01.11.2014 №7, від 01.11.2014 №8, від 01.11.2014 №9, від 01.12.2014 №10, від 01.12.2014 №11, від 01.12.2014 №12, від 01.12.2014 №13, від 01.12.2014 №14, від 01.12.2014 №15, від 01.12.2014 №16, від 01.12.2014 №17, від 01.12.2014 №18, від 02.01.2015 №19, від 02.01.2015 №20, від 02.01.2015 №21, від 02.01.2015 №22, від 02.01.2015 №23, від 02.01.2015 №24, від 02.01.2015 №25, від 02.01.2015 №26, від 02.01.2015 №27, від 01.02.2015 №28, від 01.02.2015 №29, від 01.02.2015 №30, від 01.02.2015 №31, від 01.02.2015 №32, від 01.02.2015 №33, від 01.02.2015 №34, від 01.02.2015 №35, від 01.02.2015 №36 до Договору №3110/14 від 31.10.2014.
		Факт отримання вищезазначених послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями ОСОБА_1 надання послуг від 30.11.2014 №ТО-0000014, від 30.11.2014 №ТО-0000015, від 30.11.2014 №ТО-0000016, від 30.11.2014 №ТО-0000026, від 30.11.2014 №ТО-0000027, від 30.11.2014 №ТО-0000028, від 30.11.2014 №ТО-0000029, від 30.11.2014 №ТО-0000030, від 30.11.2014 №ТО-0000031, від 30.11.2014 №ТО-0000032, від 31.12.2014 №ТО-0000048, від 31.12.2014 №ТО-0000049, від 31.12.2014 №ТО-0000050, від 31.12.2014 №ТО-0000051, від 31.12.2014 №ТО-0000052, від 31.12.2014 №ТО-0000053, від 31.12.2014 №ТО-0000054, від 31.12.2014 №ТО-0000055, від 31.12.2014 №ТО-0000056, від 31.12.2014 №ТО-0000057, від 31.01.2015 №ТО-0000023, від 31.01.2015 №ТО-0000024, від 31.01.2015 №ТО-0000025, від 31.01.2015 №ТО-0000026, від 31.01.2015 №ТО-0000027, від 31.01.2015 №ТО-0000028, від 31.01.2015 №ТО-0000029, від 31.01.2015 №ТО-0000030, від 31.01.2015 №ТО-0000031, від 28.02.2015 №ТО-0000045, від 28.02.2015 №ТО-0000046, від 28.02.2015 №ТО-0000047, від 28.02.2015 №ТО-0000048, від 28.02.2015 №ТО-0000049, від 28.02.2015 №ТО-0000050, від 28.02.2015 №ТО-0000051, від 28.02.2015 №ТО-0000052, від 28.02.2015 №ТО-0000053, які підписані сторонами Договору.
		Судом встановлено, що ТОВ "Тоніс ЛТД" оформлені на користь позивача податкові накладні від 30.11.2014 №14, від 30.11.2014 №15, від 30.11.2014 №16, від 30.11.2014 №26, від 30.11.2014 №27, від 30.11.2014 №28, від 30.11.2014 №29, від 30.11.2014 №30, від 30.11.2014 №31, від 30.11.2014 №32, від 31.12.2014 №16, від 31.12.2014 №17, від 31.12.2014 №18, від 31.12.2014 №19, від 31.12.2014 №20, від 31.12.2014 №21, від 31.12.2014 №22, від 31.12.2014 №23, від 31.12.2014 №24, від 31.12.2014 №25, від 31.01.2015 №25, від 31.01.2015 №26, від 31.01.2015 №31, від 31.01.2015 №27, від 31.01.2015 №30, від 31.01.2015 №28, від 31.01.2015 №23, від 31.01.2015 №24, від 31.01.2015 №29, від 28.02.2015 №22, від 28.02.2015 №14, від 28.02.2015 №19, від 28.02.2015 №21, від 28.02.2015 №20, від 28.02.2015 №17, від 28.02.2015 №18, від 28.02.2015 №15, від 28.02.2015 №16, що оформлені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України та містять всі реквізити, передбачені чинним законодавством для первинних документів.
		Як вбачається з ОСОБА_1 перевірки позивача, відповідачем встановлено, що господарські операції з ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" відображено позивачем у податковому обліку шляхом віднесення суми податку на додану вартість по податковим накладним до складу податкового кредиту та визначення валових витрат за перевіряємий період.
		В той же час, як вбачається з ОСОБА_1 перевірки, позивачем надавались належним чином засвідчені копії зазначених вище первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.
		Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі у ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" послуг по прибиранню приміщень.
		При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган в ОСОБА_1 перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обовязкових реквізитів.
		Крім того, судом встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів, ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.
		Також, в ОСОБА_1 перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів. 
		Таким чином, зазначене підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі у ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" послуг по прибиранню приміщень.
		Як вже зазначалося судом, за наслідками розгляду матеріалів перевірки відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобовязань, а лише для збільшення витрат та податкового кредиту.
		Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
		Згідно положення частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 
		Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності. 
		Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. 
		В той же час, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину. Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. 
		Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
		Згідно частини першої статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
		Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що за змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним.
		Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
		Відповідачем не надано суду доказів визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами - ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД", недійсними у судовому порядку, як і не обґрунтовано своєї позиції, в чому саме полягає порушення публічного порядку сторонами у ході укладення та виконання спірних правочинів.
		Як вбачається з ОСОБА_1 перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД", повязаних із знищенням, пошкодженням майна, незаконним його заволодінням або повязаних із порушенням податкового законодавства.
		Як вбачається зі змісту ОСОБА_1 перевірки, жодних податкових правопорушень у діях позивача відповідачем не виявлено. 
		Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію і свідоцтва платника податку на додану вартість контрагентів позивача - ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.
		А відтак, судом не встановлено дефектів у юридичному статусі контрагентів позивача, отже, на момент здійснення господарських операцій і видання податкових накладних, контрагенти позивача були платниками податку на додану вартість, які зареєстровано відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.
		Проте, з огляду на те, що відповідач стверджував про нікчемність господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД", з підстав відсутності реальності надання послуг, судом досліджено дане питання та встановлено таке.
		Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
		За даними матеріалів справи, основним видом діяльності позивача за КВЕД є загальне прибирання будинків. 
		Таким чином, враховуючи, що предметом спірних правочинів є купівля послуг з прибирання нежитлових приміщень, які були використані позивачем у власній господарській діяльності, у суду є підстави вважати, що господарські операції позивача з ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" підтверджуються необхідними документами, а зазначені вище отримані послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності.
		Між тим, суд не бере до уваги посилання відповідача, як на обґрунтування своїх висновків, на відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності у контрагентів позивача, оскільки такі висновки неможливо зробити без належної перевірки діяльності суб'єкта господарювання. 
		Відповідно до акту перевірки позивача, податковим органом не здійснювалось належної перевірки первинно-бухгалтерських документів ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД"; не перевірялася наявність господарсько-правових стосунків з іншими суб'єктами господарювання по оренді основних засобів виробництва, складських приміщень, транспортних засобів; наявність правовідносин по зберіганню матеріальних цінностей; наявність укладених цивільно-правових угод з іншими субєктами господарювання щодо надання послуг або виконання робіт. 
		В той же час, суд критично ставиться до посилання відповідача, як на доказ правомірності своїх висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, на акти ОСОБА_1 ОДПІ від 25.09.2014 №147/22-00/39246879 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Оілспецекспорт" (код за ЄДРПОУ 39246879) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року", від 26.09.2014 №150/22-00/39174878 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Креативкомпані" (код за ЄДРПОУ 39174878) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року", від 30.09.2014 №154/22-00/39247427 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Маркетінгстар ЛТД" (код за ЄДРПОУ 39247427) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень 2014 року" та від 28.10.2014 №200/22-00/39308290 "Про результати зустрічної перевірки ТОВ "Авант Маркетинг" (код за ЄДРПОУ 39308290) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за серпень, вересень 2014 року", ОСОБА_1 ДПІ у Подільському районі від 31.07.2014 №400/26-56-22-01-05/39156419 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Грандісбуд" (код за ЄДРПОУ 39156419) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.06.2014" та Лист ДПІ у Соломянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 09.10.2014 №6243/7/26-58-22-01 щодо податкової інформації щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "КВП Груп".
		Поряд із вказаним суд звертає увагу, що зі змісту вказаних актів перевірок та податкової інформації вбачається, що предметом перевірок були господарські відносини ТОВ "Оілспецекспорт", ТОВ "Креативкомпані", ТОВ "Маркетінгстар ЛТД", ТОВ "Авант Маркетинг", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "КВП Груп" із їх контрагентами. Будь-яких обґрунтованих та логічних пояснень з приводу взаємозвязку господарських операцій, що викликають сумніви податкового органу щодо їх реальності із господарськими операціями, які було досліджено у ході перевірки контрагентів позивача щодо тотожності предмету господарських відносин у вказаних підприємств та їх звязку із виконанням зобовязань перед позивачем податковим органом не наведено.
		Суд звертає увагу на те, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовано дані податкового обліку. 
		Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. 
		Крім того, будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, їх "фіктивність", відносини з іншими контрагентами) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
		Відтак, вищевказані акти, податкова інформація не є належними та допустимим доказами у справі, а висновки про відсутність умов у ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Грандісбуд" для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені на підставі службової інформації, що є недостатньою для визнання угод, укладених із позивачем, такими, що не спричинили реальних юридичних наслідків.
		Крім того, слід зазначити, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2014 року у справі №826/11539/14, яка залишена частково без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо винесення до інтегрованої автоматизованої інформаційної теми "Податковий блок" інформації на підставі Довідки №400/26-56-22-01-05/39156419 від 31.07.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Грандісбуд" (код ЄДРПОУ 39156419) щодо твердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 по 30.06.2014" та зобовязано Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" суму податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ "Грандісбуд" включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.04.2014 по 30.06.2014.
		Таким чином, твердження відповідача з посиланням на матеріали перевірок про те, що діяльність контрагентів позивача - ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Грандісбуд" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням остатньому податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту, судом оцінюються критично, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях, що суперечить статті 159 КАС України. Факт наявності у сторін правочину протиправного умислу при його укладенні відповідачем не доведено. 
		Крім того, головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. 
		При цьому, суд звертає увагу на те, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
		З приводу доводів відповідача, що у контрагентів позивача відсутні необхідні ресурси для здійснення господарської діяльності та виконання умов договорів, слід зазначити наступне.
		Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
		Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо відсутності у ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД" матеріальних ресурсів відповідачем суду не надано, а відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.
		Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов'язувала підприємство перевіряти наявність таких ресурсів у контрагента та формувати податковий кредит лише за їх наявності.
		Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що податковий орган переважно обґрунтовує правомірність своїх рішень нереальністю спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД". Втім, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цими контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо нікчемності укладених правочинів не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку. 
		Крім того, суд також не приймає до уваги як доказ у справі постанову старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу слідчого управління Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України радника юстиції ОСОБА_2 від 25.06.2015 про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ "Шен-Сервіс" та пояснення директора ТОВ "Тоніс ЛТД" ОСОБА_3 щодо непричетності його до діяльності підприємства, оскільки вказані документи в силу приписів кримінального-процесуального законодавства України є лише одним із засобів доказування в кримінальній справі, а наявність порушеної кримінальної справи, до моменту прийняття судом вироку не засвідчує наявність або відсутність в діях особи складу злочину. Слід зазначити, що результати оперативно-розшукових заходів в рамках кримінальної справи є не доказами, а лише відомостями про джерело тих фактів, які можуть стати доказами у податковому спорі після їх закріплення належним процесуальним шляхом. Зокрема, аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.08.2012 № К-39842/10. 
		Таким чином, факт проведення правоохоронними органами досудового розслідування за фактом створення і діяльності фіктивних підприємств не є належним доказом у справі. При цьому, відповідачем не надано суду відомостей щодо прийняття процесуальних рішень у даному досудовому розслідуванні, а також вироку суду, який би набрав законної сили щодо створення і діяльності саме ТОВ "Тоніс ЛТД".
		Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.
		Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 №742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
		Крім того, суд звертає увагу на те, що анулювання свідоцтва платника ПДВ, ліквідація юридичної особи або відсутність юридичної особи за місцезнаходженням самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
		Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		Тобто, податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ "Шен-Сервіс" та ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД", правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.
		В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується приведеними вище первинними та іншими документами.
		Таким чином, позивач підтвердив доводи про реальність господарських операцій вказаними вище документами та поясненнями, тому не визнання податковим органом права на податковий кредит та висновок про завищення валових витрат є безпідставними.
		Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
		Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначає, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
		Пункт 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. 
		Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
		Відповідач не надав жодних доказів того, що позивача відповідно до положень пункту 201.6 Податкового кодексу України було повідомлено про наявність розбіжностей в задекларованих податкових зобовязаннях і кредитах Підприємства та вказаного контрагента, тоді як позивачем доведено правомірність та своєчасність відображення податкового кредиту за наслідками відповідних фінансово-господарських взаємовідносин у звітних документах.
		Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин із ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД", суду доведено.
		Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
		Таким чином, у звязку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ "Шен-Сервіс" щодо формування податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах зі вказаним контрагентом.
		Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.
		Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
		Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України", зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобовязань особи з податку є втручанням до його майнових прав.
		Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
		У звязку з викладеним, протиправне винесення податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном субєкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.
		Розглядаючи справу "Інтерспав" проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: "коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань".
		У рішенні від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
		Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень. 
		Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД", можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування. 
		Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення  від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
		Беручи до уваги викладені норми та обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та завищення валових витрат.
		За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між ТОВ "Шен-Сервіс" та ТОВ "КВП Груп", ТОВ "Компанія БТС", ТОВ "Грандісбуд", ТОВ "Тоніс ЛТД", доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум податку на додану вартість та віднесення сум до валових витрат; суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення від 23.09.2015 №0003052200, №0003062200 є протиправними та підлягають скасуванню.
		Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача не надав.
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		п о с т а н о в и в:
		 
		Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс" - задовольнити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 23.09.2015 №0003052200 та №0003062200.
		Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шен-Сервіс" (код ЄДРПОУ 38013278) судові витрати у сумі 701747 (сімсот одна тисяча сімсот сорок сім) грн. 75 коп.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		 
		Суддя             Балаклицький А. І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...