Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/21070/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2015. Зареєстровано: 13.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2015.
Дата набрання законної сили: 20.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03.11.2015Справа №910/21070/15
		За позовом          ОСОБА_1
		до                    Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
		про                  стягнення 77 076,72 грн.
		суддя:  Домнічева І.О. 
		Представники сторін:
		від позивача: не з'явився;
		від відповідача: Мануілова Я.І. - за довіреністю.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення 77 360,62  грн.
		          Ухвалою від 17.08.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.09.2015 р.
		          Судове засідання 22.09.2015 р. не відбулося.
		          Ухвалою від 28.09.2015 р. розгляд справи було призначено на 06.10.2015 р.
		06.10.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі та відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує.
		06.10.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано уточнення до позовних вимог, відповідно до яких просить стягнути з відповідача 64 654,52 грн. невиплачених дивідендів, 510,15 грн. 3% річних, 10 974,48 грн. інфляційних, 1827,00 грн. судового збору, 1 073,72 грн. витрат пов'язаних з поїздкою на судові засідання. 
		Ухвалою від 06.10.15р. продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів. 
		В судовому засіданні 06.10.15р. оголошено перерву до 02.11.15р.
		19.10.15р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали по справі, додаток до позовних вимог відповідно до якого просить стягнути з відповідача 64 654,52 грн. невиплачених дивідендів, 1094,70 грн. 3% річних, 11 327,50 грн. інфляційних, 1827,00 грн. судового збору, 1 073,72 грн. витрат пов'язаних з поїздкою на судові засідання. 
		Відповідно до п. 3.11. Постанови    Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи    об'єднання позовних вимог, чи    зміну предмета або підстав позову.
		Враховуючи вищевикладене та зміст клопотання про уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку, що дані уточнення по своїй суті є збільшенням позовних вимог, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже    подальший розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача зазначених в уточнення позовних вимог від 15.10.15 р.
		02.11.15р. через відділ діловодства суду позивачем подана заява про розгляд справи без участі представника.
		02.11.15р. судове засідання не відбулося.
		           03.11.15р. відповідачем подано додаткові пояснення по справі.
		03.11.15р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, яке судом не задоволено. 
		Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі ПАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача та заслухавши пояснення і заперечення представників сторін, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.
		Приймаючи до уваги, що за наведених вище обставин, суду не доведено жодних мотивів яким чином рішення суду може вплинути на права і обов'язки щодо однієї із сторін спору, суд не вбачає підстав для залучення до участі в розгляді справи справі ПАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз»  і тому суд не задовольнив заяву Позивача про залучення третьої особи до участі у справі.
		В судовому засіданні 03.11.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 (надалі - позивач) є акціонером Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (надалі - Відповідач) та є власником іменних цінних паперів вказаного товариства у кількості 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) шт., що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 20.10.2015 року (вих. № 2004 /4 від 20.04.2015), які були знерухомлені в депозитарній установі ПАТ «Фінансова компанія «Укрнафтогаз».
		10 жовтня 2014 року вищим органом управління ПАТ «УКРНАФТА» - позачерговими Загальними зборами акціонерів серед іншого було прийнято рішення про розподіл прибутку Товариства за 2011-2013 роки, затвердження порядку та строків виплати дивідендів (оформлено протоколом № 22 від 10.10.2014 року, копія витягу з якого додається).
		Так, Загальні збори акціонерів ПАТ «УКРНАФТА» постановили:
		1.          Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО):
		-          2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн.;
		-          решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
		Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.
		Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015.
		Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.
		Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства».
		Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ):
		-          1 427 836 668,30 грн., що складає 99,98% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн.;
		-          решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
		Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.
		Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015.
		Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.
		Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства».
		Затвердити наступний порядок розподілу прибутку Товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати Товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ): 
		-          189 799 785,00 грн., що складає 99,95% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн.;
		-          решту чистого прибутку направити на розвиток Товариства.
		Встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року.
		Виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 р. по 10.04.2015.
		Виплату дивідендів акціонеру Товариства - Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» здійснити шляхом перерахування відповідної суми дивідендів до Державного бюджету України.
		Перерахування дивідендів іншим акціонерам здійснити відповідно до частини 5 статті 30 Закону України «Про акціонерні товариства».
		Емітентом цінних паперів - ПАТ «Укрнафта» позивачу, як і іншим акціонерам, які були учасниками ПАТ «Укрнафта» станом на 20.10.2014 року здійснено нарахування доходу у вигляді дивідендів на 987 шт. простих іменних акцій ПАТ «Укрнафта» за:
		2011          рік у сумі - 39 707,01 грн. з розрахунку 40,23 грн. / акція
		2012          рік у сумі - 25 987,71 грн. з розрахунку 26,33 грн. / акція
		2013          рік у сумі -           3 454,50 грн. з розрахунку 3,50 грн. / акція
		Всього разом за три роки сума нарахувань складає - 69 149,22 грн.
		Крім того, емітентом цінних паперів - ПАТ «УКРНАФТА» на виконання чинних положень Податкового кодексу України було утримано з нарахованого Позивачу доходу та сплачено до бюджету в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5%, що складав: за 2011 рік у сумі - 1 985,35 грн. за 2012 рік у сумі - 1 299,39 грн. за 2013 рік у сумі - 172,73 грн.
		А також емітентом цінних паперів - ПАТ «УКРНАФТА» на виконання чинних положень Податкового кодексу України було утримано з нарахованого Позивачу доходу та сплачено до бюджету в повному обсязі військовий збір за ставкою 1,5%, що складав: за 2011 рік у сумі - 595,61 грн. за 2012 рік у сумі - 389,82 грн. за 2013 рік у сумі - 51,82 грн.
		Позивач звертався до відповідача з листом від 18.05.2015р. про сплату невиплачених йому дивідендів за 2011-2013 роки. Однак, відповідач, листом за вих. № 13.2-32/110 від 18.05.2015р. повідомив, що розгляд порушених питань можливий за умови надання копій виписок з рахунку цінних паперів.
		В зв'язку з чим з урахуванням сплати податку на дохід фізичної особи та військового збору позивач просить стягнути з відповідача 64 654,52 грн. несплачених дивідендів.
		Частина 1         статті 167 Господарського кодексу України встановлює, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
		Відповідно до частини 1         статті 116 Цивільного кодексу України,        учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину.
		Відповідно до ч. 1         ст. 154 Цивільного кодексу України,        установчим документом акціонерного товариства є його статут.
		Згідно з         ст. 88 Господарського кодексу України,        учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
		Підпункт "б" ч. 1         ст. 10 Закону України "Про господарські товариства"            визначає, що                    учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
		Пунктом "д" частини 5         ст. 41 Закону України "Про господарські товариства"            визначено, що затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) віднесено до компетенції вищого органу акціонерного товариства - загальних зборів.
		Відповідно до ч. 4         ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні,           підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних                    паперах,                    яку зберігач обов'язаний надавати власнику цінних паперів.
		Судом встановлено, що станом на дату початку виплати дивідендів за 2011-2013 роки, позивач обліковувався в реєстрі власників іменних акцій відповідача, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем у відзиві на позов, при цьому, за позивачем обліковувалося 987 штук простих іменних акцій відповідача.
		Згідно протоколу загальних зборів акціонерів ПАТ «Укрнафта» від 10.10.2014р. виплата дивідендів за 2011-2013 роки розпочинається з 20.10.2014р. та закінчується 10.04.2015р.
		За приписами п.п.3.3 Статуту відповідача (в редакції, яка була чинною на момент прийняття рішень загальних зборів, оформлених протоколом №22 від 10.10.2014р.), акціонери мають право отримувати дивіденди.
		Відповідно до п. 9.1.6 Статуту відповідача, до компетенції загальних зборів акціонерів віднесено затвердження річного звіту товариства, розподіл прибутку і збитків товариства, з урахуванням вимог, передбачених законом, затвердження розміру річних дивідендів у випадках, передбачених законом.
		Отже, як встановлено судом, відповідач мав обов'язок виплатити позивачеві дивіденди за 2011-2013 роки з 20.10.2014р. по 10.04.2015р. загалом у розмірі 64 354,52 грн. (з урахуванням утримання 5% - податку з доходів фізичних осіб та 1,5% - військового збору).
		Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано. При цьому відповідачем додано до відзиву на позовну заяву докази сплати до бюджету 5% - податку з доходів фізичних осіб та 1,5% - військового збору).
		Посилання відповідача, що позивач у визначений загальними зборами строк (з 20.10.2014р. по 10.04.2015р. відповідно) з власних мотивів не реалізував права на отримання дивідендів - так як це право учасника, суд відхиляє, оскільки, чинним законодавством України не передбачено обов'язку акціонера звертатися з вимогою про виплату дивідендів до акціонерного товариства і не встановлено термінів такого звернення, відповідач не зазначив норм матеріального права, які передбачають такий обов'язок акціонера.
		Пунктом 35        постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"           роз'яснено, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.
		Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача дивідендів за 2011-2013 роки, строк виплат яких розпочався з 20.10.2014р. та закінчився 10.04.2015р. визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 64 654,52 грн.
		Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Судом встановлено, згідно прийнятого відповідачем рішення в останнього виникло зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів в якості виплати дивідендів.
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
		Посилання відповідача, що зобов'язання по виплаті дивідендів за своєю правовою природою не є грошовим, що виключає застосування до нього положень         ст. 625 Цивільного кодексу України, є помилковими.
		При цьому суд враховує, що під час розгляду справи № 6-113 цс 14 (постанова від 01.10.2014) Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2         ст. 625 Цивільного кодексу України.
		Частиною 3         ст. 82 ГПК України            встановлено, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої         статті 111-16 цього Кодексу.
		З огляду на вказані обставини, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат визнаються судом законними та обґрунтованими.
		Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, який доданий до заяви про зменшення позовних вимог, визнав його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.
		Щодо посилань відповідача на те, що положеннями Порядку проведення індексації грошових коштів населення, затвердженого       постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078,        заборонено проведення індексації доходів осіб від акцій та інших цінних паперів, слід зазначити про те, що вказаний порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників а отже, фактично, регулює правовідносини сторін щодо індексації грошових доходів населення та не підлягає застосуванню до правовідносин сторін щодо несвоєчасного виконання грошових зобов'язань.
		Той факт, що доходи громадян від акцій не відносяться до об'єктів індексації, визначених п. 2 Порядку, затвердженого         постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, не спростовує факт наявності грошового зобов'язання відповідача з виплати дивідендів своїм акціонерам у встановлених загальними зборами розмірах та у встановлені строки. Починаючи з дня, наступного за останнім днем періоду, визначеного для виплати дивідендів, зобов'язання з виплати дивідендів вважається відповідачем порушеним з певними правовими наслідками, в тому числі визначеними         ст. 625 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до         ст. 33 Господарського процесуального кодексу України,           кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
		Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України  судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. 
		Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 7 від 21.02.13р. п. 6.2. Судовим експертам, перекладачам, іншим особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень, відшкодовуються: вартість проїзду до місця виклику і назад залізничним, автомобільним, водним і повітряним транспортом; страхові платежі за державне страхування на транспорті, вартість попереднього продажу проїзних документів, проїзд автомобільним транспортом (крім таксі) до залізничної станції, аеропорту, якщо вони знаходяться за межами населеного пункту; найом жилого приміщення; добові в розмірах, встановлених законодавством про службові відрядження; судовому експерту відшкодовуються також витрати, пов'язані з дослідженням об'єкта судової експертизи, якщо останній знаходиться в іншому населеному пункті, ніж експертна установа (або експерт проживає в іншому населеному пункті), і не може бути доставлений до цієї установи (або експерту). В усіх зазначених випадках відшкодуванню підлягає мінімальна вартість проїзду та мінімальна (для населеного пункту, в якому знаходиться господарський суд) вартість проживання в готелі. Документально підтверджені відомості про таку вартість та про фактичні витрати на проїзд і проживання подаються заінтересованими особами.
		Заявлені позивачем витрати пов'язаних з явкою в судове засідання на 06.10.15р. становлять 1073,72 грн. та складаються з 342,92 витрат пов'язаних з придбанням проїздних документів та 730,80 грн. добових з розрахунку 0,2 % від мінімальної заробітної плати на добу.
		Так, явка позивача в ухвалі суду від 28.09.2015р. була визнана судом обов'язковою, тому вимоги про стягнення 342,92 грн. витрат на придбання  проїздних квитків підлягають задоволенню.
		  З огляду на надані позивачем докази у підтвердження здійснених ним судових витрат - добових, суд зазначає таке. Для документального обґрунтування здійснених витрат мають бути належним чином оформлені відповідні документи, звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт - підтверджує доцільність витрат на відрядження (в т.ч. щодо виплати добових).
		Позивач не надає суду належних доказів здійснення фактичних витрат на добові у сумі 730 грн. 80 коп. Таким чином, за наданими документами витрати   ОСОБА_1 по виплаті добових витрат у розумінні ст. 33 ГПК України, є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.
		Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
		Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1.  Позовні вимоги задовольнити повністю.
		2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5; код ЄДРПОУ 00135390) на користь ОСОБА_1 (78405, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) дивіденди в сумі 64 654 (шістдесят чотири тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 52коп., 1 094 (одну тисячу дев'яносто чотири) грн. 70 коп. - 3% річних, 11 327 (одинадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 50 коп. - інфляційних втрат та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. 342 (триста сорок дві) грн.. 92 витрат на придбання проїздних документів.
		          Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено 09.11.15р.
		 
		Суддя                                                                                            І.О. Домнічева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...