Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 812/692/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної фінансової політики, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2015. Зареєстровано: 13.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2015.
Дата набрання законної сили: 27.01.2016
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		9.5
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 листопада 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/692/15
		Луганський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Тихонов І.В,
		за участю секретаря  Лященко А.Ю.,
		за участю представників сторін:
		позивача:                                   ОСОБА_1;
		    ОСОБА_2;
		    ОСОБА_3,
		відповідача:                                ОСОБА_4,  
		третьої особи:    ОСОБА_5,
		    ОСОБА_6, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання протиправними та скасування пунктів 2.1, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги Державної фінансової інспекції № 12-05-14-14/1529 від 3 липня 2015 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		17 липння 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство ПАТ «Лисичанськвугілля» (далі позивач або ПАТ «Лисичанськвугілля») з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Луганській області (далі  відповідач або Державна фінансова інспекція) про визнання протиправними та скасування пунктів вимоги Державної фінансової інспекції № 12-05-14-14/1529 від 3 липня 2015 року 2.1, 4, 5, 6, 7, 8, а саме, в частині: обовязку стягнення з осіб винних у не проведенні претензійно  позовної роботи по стягненню сум дебіторської заборгованості протягом терміну позовної давності на загальну суму 2067,592тис.грн., обовязку повернути кошти шляхом стягнення (повернення) з ТОВ «Луганська вуглезбагачувальна компанія»; обовязку виставити рахунки на сплату на суму 3659609 грн. ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105», обовязку вжити заходів щодо розірвання договірних відносин з ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» та повернути втрачений обсяг концентрату або стягнути кошти за рядове вугілля в обсязі 149,156  тис. тон на ТОВ «Збагачувальна фабрика  № 105; обовязку розгляду питання відповідальності займаним посадам службових осіб ПАТ «Лисичанськвугілля».
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було здійснено ревізію з порушенням порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України (далі  Постанова КМУ) №550 від 20.04.2006р. з наступними змінами та доповненнями, та інших нормативних актів, що призвело до винесення не законних окремих положень рішення субєкта владних повноважень.
		Позивач зазначає, що проведення перевірки  Державною фінансовою інспекцією регламентовано Порядком проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджено  постановою Кабінету Міністрів України  від 20 квітня 2006 р. № 550. (надалі по тексту  Порядок). Відповідно до норм вказаного Порядку, пунктом 2 встановлено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово  господарської діяльності обєкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Відповідно до ч.16 Постанови КМУ №550, документальна   і   фактична   перевірки   проводяться щодо: дотримання  вимог  законів  та  інших  нормативно-правових  актів. Тобто, за результатами перевірки повинно бути чітко визначено та вказано контролюючим органом, які саме нормативно- правові акти  або не прийняті до уваги, чи порушено, шляхом здійснення господарської діяльності обєкту контролю. 
		В обґрунтуванні зазначених позовних вимог позивач зазначив, що після закінчення перевірки, а саме 02.06.2015року, тобто після спливу строку, контролюючий орган повинен був надати ОСОБА_7 ревізії фінансово  господарської діяльності ПАТ «Лисичанськвугілля» та його відокремлених структурних підрозділів за період з 01.04.2013 по 28.02.2015 за № 05-21/001 від 02.06.2015 (далі  ОСОБА_7). ОСОБА_7 ревізії був наданий 09.06.2015року, після спливу відповідного строку проведення ревізії, до ОСОБА_7 були долучені довідки які були складені після терміну проведення ревізії. Так, неправомірними діями поза межами компетенції контролюючого органу, після спливу строку проведення ревізії, а саме, шляхом виклику на підставі телеграми  фахівців обєкту контролю для надання пояснень, що не передбачено умовами здійснення перевірки в порядку, передбаченому діючим законодавством України та відбулося безпідставне включення вищевказаних сторінок до ОСОБА_7.
		Відповідно до п.46 «Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її  Територіальними  органами», якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього  не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається   обєкту   контролю   письмова   вимога   щодо   усунення   виявлених   ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Пунктом 23 Постанови КМУ №550 встановлено, що у  разі  відсутності  бухгалтерського  обліку на обєкті контролю,  недопущення  посадових  осіб  контролюючого  органу  до проведення   ревізії   та   ненадання   необхідних  для  перевірки документів,   наявності   інших   обєктивних   і  незалежних  від контролюючого органу обставин, що унеможливлюють або перешкоджають проведенню   ревізії,   посадовою   особою   контролюючого  органу складається акт про неможливість проведення ревізії із зазначенням відповідних   причин,  який  підписується  та  вручається  обєкту контролю у тому ж порядку, що і акт ревізії.
		Позивач вважає, що такого факту, як недопущення посадових осіб, перешкод з боку обєкту контролю, ненадання необхідних для перевірки документів, тощо, не існувало, що підтверджує відсутність перешкод для повного та всебічного проведення ревізії, надання обєктом контролю всіх оригінальних документів, які були необхідні для здійснення фінансового контролю, перешкод для їх огляду, відпрацювання та вивчання  не зафіксовано.
		Відповідно до ч.18 Постанови КМУ №550, у  разі  виявлення  порушень  законодавства, контроль за дотриманням  якого  віднесено до компетенції контролюючого органу, посадові   особи   контролюючого   органу   повинні  вимагати  від працівників  обєкта  контролю,  причетних  до виявлених порушень, письмові пояснення. Згідно до ч.35 Постанови КМУ №550, виявлені  допущені обєктом контролю порушення законодавства, контроль   за   дотриманням   якого   віднесено   до компетенції контролюючого  органу,  фіксуються  в  констатуючій  частині  акта ревізії  з  обовязковим  посиланням  на  норми  законів  чи інших нормативно-правових  актів,  які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб. ОСОБА_7 ні в ОСОБА_7 ревізії, ні в оскаржуваній вимозі щодо виконання результатів ревізії не вказано жодного порушення з посиланням на норми законів чи інших порушень, які саме порушено і які саме винні особи здійснили такі порушення.
		В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, надав пояснення та просили задовольнити позов у повному обсязі.
		Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування заперечень просили відмовити в задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю (т.3 а.с.85-98).
		Представники третьої особи підтримали позовні вимоги та просили їх задовільнити у повному обсязі (т.4 а.с. 138-141; а.с.161-162).
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
		В судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами наступні обставини. 
		Державною фінансовою інспекцією в Луганській області відповідно до пункту 1.2.3.1 Плану контрольно  ревізійної роботи Держфінінспекції в Луганській області на І квартал 2015 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 06.03.2015 № 76, начальником відділу контролю у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг ОСОБА_8 проведено ревізію фінансово  господарської діяльності ПАТ «Лисичанськвугілля» та його відокремлених структурних підрозділів за період з 01.04.2013 по 28.02.2015. Ревізію проведено з 10.03.2015 по 02.06.2015 з перервою з 19.03.2015 по 05.04.2015, з 21.04.2015 по 27.04.2015 та з 05.05.2015 по 18.05.2015 у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану з відома в.о. генерального директора ПАТ «Лисичанськвугілля» ОСОБА_9, головного бухгалтера ПАТ «Лисичанськвугілля» ОСОБА_10 та директора з економіки та фінансів ОСОБА_11 (т.4 а.с.164).
		За результатами ревізії був складений акт ревізії фінансово  господарської діяльності ПАТ «Лисичанськвугілля» та його відокремлених підрозділів №05-21/001 від 02.06.2015р. (т.4 а.с.164-250, т.5 а.с.1-130). 
		ПАТ «Лисичанськвугілля» при розгляді вищевказаного акту ревізії фінансово  господарської діяльності ПАТ «Лисичанськвугілля» та його відокремлених структурних підрозділів за період з 01.04.2013 по 28.02.2015 за № 05-21/001 від 02.06.2015 (надалі по тексту - ОСОБА_7), не погодившись з деякими висновками та твердженнями, відображеними в ньому, направило відповідачеві заперечення №01/12-465 від 19.06.2015р. до ОСОБА_7. (т.1 а.с.26-42). В ході розгляду вищевказаних заперечень відповідачем було направлено вимогу №12-05-14-14/1394 від 24.06.2015р. про надання інформації. Запитувану інформацію ПАТ «Лисичанськвугілля» надало 26.06.2015р. за №01/12-491. (т.1 а.с.43-45). 
		За результатами розгляду заперечень до ОСОБА_7, відповідачем було направлено Висновок на зауваження (заперечення) до ОСОБА_7 ревізії ПАТ «Лисичанськвугілля» від 30.06.2015р. №12-05-14-14/1481, який позивачем отримано 02.07.2015р., в якому  зауваження (заперечення) до ОСОБА_7 відповідачем не прийнято (т.1 а.с.47-93).
		Спірне питання полягає в дотриманні відповідачем, як суб'єктом владних повноважень порядку проведення ревізії, та інших нормативно-правових актів, які регулюють це питання щодо рішення субєкту владних повноважень у вигляді деяких положень вимоги від 03.07.2015 року №12-05-14-14/1529 про усунення порушень, виявлених в ході ревізії.
		Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ, зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 2939).
		Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 2939 орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.
		Частиною 4 ст. 11 Закону № 2939 встановлено, що проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з Указом Президента України від 23.07.1998 року № 817/98 «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності» з метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність встановлено, що органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності проводять планові та позапланові виїзні перевірки.
		При цьому, планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п. 1 Порядку координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (далі Порядок № 1234), затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 року № 1234, цей Порядок визначає механізм проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, а також ревізій державного фінансового контролю.
		Пунктом 3 Порядку № 1234 визначено, що у разі коли різні органи фінансового контролю запланували проведення у звітному періоді перевірки одного і того самого суб'єкта господарювання, така перевірка проводиться зазначеними органами одночасно. Плани перевірок погоджуються до 20 числа останнього місяця поточного кварталу з відповідним органом державної податкової служби.
		Пунктом 5 Порядку № 1234 визначено, що органи державної податкової служби інформують не пізніше ніж за десять днів до початку проведення перевірки суб'єкта господарювання та органи фінансового контролю про дату її початку. У разі неможливості з обґрунтованих причин одночасного проведення органами фінансового контролю перевірки така перевірка проводиться за згодою суб'єкта господарювання у погоджені з ним строки за умови, що це не перешкоджає провадженню господарської діяльності.
		Відповідно до ст. 11 Закону № 2939 плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.
		Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку планування контрольно-ревізійної роботи Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 08.08.2001 року № 955, заходи з проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування здійснюються відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції та її територіальних органів, які складаються на кожний квартал.
		Отже, плани контрольно-ревізійної роботи на кожний квартал повинні містити обсяг заходів, які повинні бути здійснені контролюючим органом у відповідний період.
		Відповідно до п. 5 Порядку Плани контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції та її територіальних органів розробляються на підставі плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції та її територіальних органів. Зазначені плани включають питання, вирішення яких належить до компетенції Держфінінспекції та її територіальних органів.
		За приписами п.6 Порядку № 955 строки підготовки та порядок затвердження планів контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції та її територіальних органів, визначаються Держфінінспекцією.
		Пунктом п. 7 Порядку  визначено, що основними підставами для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування до планів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби є: закони, акти та доручення Президента України, Кабінету Міністрів України, накази Мінфіну, які не потребують термінового виконання без включення до планів; звернення правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб з приводу проведення ревізій та перевірок, які можливо виконати у плановому порядку; пропозиції Рахункової палати, Мінфіну, Мінекономрозвитку, ДПС, Держмитслужби, Казначейства, прийняті Держфінінспекцією до виконання; ініціатива, виявлена Держфінінспекцією та її територіальними органами з урахуванням таких критеріїв, як: економічна та соціальна важливість питань, які обов'язково включаються до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період; значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів; публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном; ймовірність виникнення фінансових порушень, у тому числі внаслідок відсутності (низького рівня) внутрішнього фінансового контролю, правової неврегульованості економічної діяльності; періодичність проведення ревізій та перевірок у бюджетних установах відповідно до закону; ініціатива, виявлена підконтрольними установами та їх органами управління, прийнята Держфінінспекцією до виконання.
		Відповідно до п. 8 Порядку №955 внесення змін до планів контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції та її територіальних органів проводиться  у порядку їх затвердження.
		З урахуванням положень Порядку №955 Держфінінспекція та її територіальні органи повинні планувати свою роботу та здійснювати ревізію підконтрольних суб'єктів господарювання у визначений у Плані роботи квартал.
		Під час судового засідання було встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Луганській області було проведено ревізію фінансово  господарської діяльності ПАТ «Лисичанськвугілля» за період з 01.04.2013 по 28.02.2015 на підставі та відповідно до п.1.2.3.1 Плану контрольно  ревізійної роботи на І квартал 2015 року (т.4 а.с.164-250).
		Судом зясовано, що належним предметом оскарження є саме правомірність та скасування деяких пунктів вимоги Державної фінансової інспекції № 12-05-14-14/1529 від 3 липня 2015 року 2.1, 4, 5, 6, 7, 8, та встановлено наступне.
		Пункт 2 вимоги містить питання «розглянути питання про притягнення працівників, винних у зазначених порушеннях до встановленої законом відповідальності.
		Для усунення зазначених порушень законодавства відповідач пропонує:
		п. 2.1. «стягнути з осіб, винних у не проведенні претензійно-позовної роботи по стягненню сум дебіторської заборгованості протягом терміну позовної давності на загальну суму 2067,592 тис.грн. у порядку та розмірах, встановлених ст. ст. 130-136 КЗпП. 
		Під час судового засідання, та з матеріалів справи встановлено, що у вказаному пункті вимоги  відповідачем не зазначено конкретних винних осіб, з яких підлягають стягненню суми заподіяної шкоди.
		Відповідно до статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року №2939-ХІІ «Про основні  засади здійснення державного фінансового контролю в Україні"  встановлено, що головними  завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового  контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та  інших активів,   правильністю   визначення   потреби   в   бюджетних   коштах   та   взяттям зобов'язань, ефективним   використанням    коштів    і    майна,    станом    і    достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади,    державних    фондах,    фондах    загальнообов'язкового,   державного    соціального страхування,   бюджетних установах   і   суб'єктах   господарювання   державного   сектору економіки,   а  також   на   підприємствах,   в   установах   та   організаціях,   які   отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі. діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.
		Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель інспектування.
		Порядок   проведення   органом   державного   фінансового   контролю   державного фінансового  аудиту,  інспектування  та перевірок  державних  закупівель  установлюється Кабінетом Міністрів України.
		Частиною першою статті 4 вказаного Закону передбачено, що інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
		Відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", орган державного фінансового контролю вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, які повинні були встановлені в ході ревізії.
		Відповідно до п.2 "Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами" затвердженого Постановою КМУ від 20 квітня 2006 р. № 550, встановлено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
		Згідно п.46 "Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її  Територіальними  органами", якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього  не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається   об'єкту   контролю   письмова   вимога   щодо   усунення   виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
		Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.
		За змістом п. 49 зазначеного Порядку встановлено, що у разі коли діями чи бездіяльністю працівників об'єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, контролюючий орган ставить вимоги перед керівником об'єкта контролю та органом його управління щодо пред'явлення цивільних позовів до винних осіб. 
		Таким чином, суд приходить до висновку, що порядок    виконання   вказаної   вимоги,   зокрема   шляхом   стягнення   заподіяної   шкоди   з  невстановлених осіб, унеможливлює її виконання. Оскільки у вимозі не зазначено конкретних винних осіб, з яких підлягають стягненню сум дебіторської заборгованості протягом терміну позовної давності на загальну суму 2067,592тис.грн. у порядку та розмірах, встановлених ст.ст.130-136 КЗпП.
		п. 4 Вимоги «Повернути кошти шляхом стягнення (повернення) з ТОВ «Луганська вуглезбагачувальна компанія» суми за перевезення комісійного вугілля від збагачувальної фабрики до ТЕС 1283,173 тис.грн.» 
		Під час судового засідання встановлено, що ПАТ «Лисичанськвугілля» не нарахувало і не відшкодувало (у вересні та жовтні 2013 року) суму вартості провізної плати, а саме витрати за перевезення Укрзалізницею відвантаженого комісійного  вугілля у сумі 1283173, 00 тис. грн., що по договору  комісії  від  01.09.2013 року №85/09, згідно п. 2.1.16 оплату витрат, щодо перевезення залізницею комісійного вугілля ТОВ «Луганська вуглезбагачувальна компанія» здійснюється за рахунок покупця, тобто ДП «Вугілля України» (т.1 а.с.94-96).
		Покупець - ДП «Вугілля України» сам сплачує понесені витрати за перевезення Укрзалізницею відвантаженого комісійного вугілля і не переставляє ПАТ «Лисичанськвугілля». Тобто суму 1283173,00грн. (з ПДВ) ПАТ «Лисичанськвугілля», всупереч вимозі відповідача, не повинно було нараховувати і відшкодовувати. Так, як сума 1283173,00грн.  це витрати вартості відвантаженого комісійного вугілля (комісійне вугілля  вугільний концентрат марки ДГСШ -013). А ДП «Вугілля України» виставляє ПАТ «Лисичанськвугілля» тільки ті витрати, що стосуються перевезення залізницею відвантаження рядового вугілля від шахт до збагачувальної фабрики. Таким чином ПАТ «Лисичанськвугілля» не понесло матеріальної шкоди (збитків) на суму 1283173,00грн. і не порушило умови договору комісії, які могли призвести до недоотримання грошових коштів ПАТ «Лисичанськвугілля» у сумі 1283173,00грн.( з ПДВ).
		Тобто, транспортні витрати (компенсацію провізної плати), ДП «Вугілля України» виставляє рахунок  до одержувача ПАТ «Лисичанськвугілля» за компенсацію провізної плати на суму 1122052,80 грн. разом з ПДВ, через те що у ПАТ «Лисичанськвугілля» не має фінансової можливості сплачувати транспортні витрати на доставку рядового вугілля.
		Крім того, між ДП «Вугілля України» та ПАТ «Лисичанськвугілля» складено акт № ВУ-ОВ-0000256 про відшкодування транспортних послуг, згідно якого Замовник  ПАТ «Лисичанськвугілля» відшкодовує транспортні послуги Виконавцю  ДП «Вугілля України» по договору № 10-13/1-ЕН від 25.12.2012 року та по рахунку № ВУ-СФ-0001213 від 31.10.2013 р. на суму загальною вартістю 1122052,80 (один мільйон сто двадцять дві тисячі пятдесят дві)  грн. 80 коп. (т.1 а.с.171).
		01.11.2013 між ДП «Вугільна України» та ПАТ «Лисичанськвугілля» був складений акт по договору № 10-13/1-ЕН від 25.12.2012 року на суму 1122052,80грн. (один мільйон сто двадцять дві тисячі пятдесят дві)  грн. 80 коп. на підтвердження проведення наступних взаєморозхунків (т.1 а.с.172).
		Таким чином, повернення коштів шляхом стягнення (повернення) з ТОВ «Луганська вуглезбагачувальна компанія суми за перевезення комісійного вугілля від збагачувальної фабрики до ТЕС 1283,173 тис.грн неможливо через відсутність  такої заборгованості.
		Під час судового засідання та з матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Лисичанськвугілля» визнає зобовязання перед ДП «Вугілля України» по договору № 10-13/1-ЕН від 25.12.2012 року на суму 1122052,80 (один мільйон сто двадцять дві тисячі пятдесят дві) грн. 80 коп., на підтвердження чого до ДП «Вугілля України» було направлено лист від 31.10.2013 року (т.1 а.с.173).
		В пункті 5 «Виставити рахунки на 4,821 тис.тон рядового вугілля на суму 3695,609, що відвантажене, як на переробку до ТОВ «Збагачувальна фабрика               № 105» в період з вересня 2014 року по лютий 2015 року та відобразити втрачені активи в бухгалтерському обліку».
		В бухгалтерському обліку ВП УЗЗП ПАТ «Лисичанськвугілля» послуги переробки рядового вугілля по договору №13/79 від 04.09.2014р. згідно акту виконаних робіт, відображені обсяги, ціна та загальна вартість послуг (з ПДВ) (т.1 а.с.241-244).
		Підрозділи (шахти) ПАТ «Лисичанськвугілля» відвантажують рядове вугілля на адресу ТОВ «Збагачувальна фабрика №105», що підтверджують її залізничними накладними і відображають у себе в бухгалтерському обліку, згідно рахунків (т.3 а.с1-51).  
		Надходження рядового вугілля від підрозділів (шахт) на ТОВ «Збагачувальна фабрика №105» підтверджується актом виконаних робіт, звірки надходження рядового вугілля і відвантаження продуктів збагачення ( в якому відображається надходження рядового вугілля за звітний місяць та переробленого), а також актом приймання-передачі рядового вугілля, який свідчить про те, що Замовник (шахта) передав, а Виконавець (ТОВ «Збагачувальна фабрика №105») прийняв на переробку рядове вугілля у кількості відповідно до транспортних накладних, та якісними показниками (т.2 а.с.3-14; т.3 а.с.173-181; а.с.201-220). Тобто, обсяг відвантаженого рядового вугілля у кількості  155708,03тн, та яке надійшло на ТОВ «Збагачувальна фабрика №105» у кількості 149156,63тн. відображається в бухгалтерському обліку шахт. 
		Облік рядового вугілля ПАТ «Лисичанськвугілля» ведеться відповідно до Інструкції по обліку обємів видобутку  рядового вугілля та готової вугільної продукції на шахтах, розрізах та збагачувальних (брикетних) фабриках, затвердженої наказом Міністра вугільної промисловості України від 17.09.1996 № 466 та Положення про організацію взаємовідношень між шахтами та збагачувальними фабриками, затвердженого наказом Мінвуглепрому від 17.09.1996 № 466.
		У бухгалтерському обліку шахт ПАТ «Лисичанськвугілля» рядове вугілля, що відвантажене на ТОВ «Збагачувальна фабрика №105» в кількості 6551,4тн., в тому числі ш. Новодружеська  317,45тн., ш. Мельникова  6233,9тн., відвантажені шахтами в період з 25.02.15 по 28.02.15р. та яке знаходилося в дорозі, обліковується на окремому субрахунку 252 «Напівфабрикати в дорозі», що відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 « №246, Інструкції «Про використання плану рахунків в бухгалтерському обліку активів, капіталу, зобовязань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 та Наказу №10 від 03.01.2013р. «Про організацію та ведення бухгалтерського обліку» по ПАТ «Лисичанськвугілля».  
		В додатку 7 до ОСОБА_7 відображена різниця відвантаженого рядового вугілля у розмірі 4831,1тн., але фактично рядове вугілля, яке знаходилося у дорозі складає: 6551,4тн. що підтверджується первинними документами шахт та листом ТОВ «Збагачувальна фабрика №105» (т.2 а.с.1-2). Рядове вугілля, яке знаходилося в дорозі, належним чином відображено бухгалтерськими проведеннями : Д-т 252 «Напівфабрикати в  дорозі» К-т 251 «Напівфабрикати на складі шахти», що  підтверджується реєстром та копіями залізничних накладних  інвентаризаційними описами на вугілля в дорозі. Сума рядового вугілля, який знаходилося у дорозі  відображена  у рядку 1102 Балансу (Звіт про фінансовий стан) ВП шахти  ім. Д.Ф.Мельникова,  у ВП ш. Новодружеська зведеному Балансі по ПАТ «Лисичанськвугілля» (т.2 а.с.19-20; т.4 а.с.8-9). Дані докази підтверджують, що активи підприємства не втрачені, а відображені  у бухгалтерському обліку. Тобто, заниження в обліку вартості активів у сумі 3695609,28грн. (з ПДВ) не виникло. На підтвердження вищевикладеного, позивачем до позову надані копії документів  а саме: копії залізничних накладних, результатів аналізу якості концентрату та посвідчення якості концентрату, на підтвердження фактичної переробки вугілля та транспортування від Переробника до Покупця. На підтвердження вищевикладеного судом досліджені копії актів, наказів та залізничні накладні, бухгалтерські довідки та оборотна відомість по рахунку 252 (т.1 а.с.118-239; т.2 а.с.210; т.3 а.с.1-5; т.3 а.с.103-114; т.4 а.с.1-2). 
		Пунктом 6 Вимоги зазначено: «Вжити заходи щодо розірвання договірних відносин з ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» та повернути втрачений обсяг концентрату або стягнути кошти за рядове вугілля, що відвантажено в обсязі 149,156 тис.тон на ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» з показниками якості вищими ніж граничні показники видобутого рядового вугілля (передбачені умовами договору), що призвело до заниження обсягів виходу концентрату та втрати вартості товарної вугільної продукції від збагачення».
		Судом встановлено, що відповідно до відомості з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності ТОВ «Збагачувальна фабрика №105» є агломерація (збагачення/переробка) камяного вугілля, цей вид діяльності має код 19.20 «виробництво продуктів нафтоперероблення» згідно до КВЕД-2010 (т.4а.с.3-4). Відповідно до методологічних розяснень щодо запровадження нової класифікації видів економічної діяльності (КВЕД 2010) починаючи з січня 2013року статистичні дані групуються за новою класифікацією видів економічної діяльності (ДК 009:2010), яка розроблена на базі Класифікації видів економічної діяльності Європейського співтовариства NACE  Nomenclature of Actovities European Communiti. Зокрема відбулося угрупування розділів переробної промисловості. Так розділ 19  «виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення» включає перероблення сирої нафти та вугілля в придатну для використання продукцію. Виробнична діяльність позивача стосується видобування рядового вугілля марки ДГр (0-200) з якісними показниками зольності до 60% та вологи до 16%, яке після перероблення (агломерації або збагачення) в подальшому відвантажується на теплові електростанції. Саме рядове вугілля є непридатним для використовування на теплових електростанціях та підлягає обовязковій переробці. Отже відповідно до ДСТУ 4083-202 «вугілля камяне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях» встановлено граничні показники якості для вугілля камяного марки ДГСШ (0-13) з показниками зольності не більше 28,0% та вологи не більше 12,0%. Сервіс для визначення кодів видів економічної діяльності за КВЕД-2005 та КВЕД-2010 розміщено на головній сторінці вебсайту України за адресою www.ukrstat.gov.ua, код економічної діяльності 19.20 «виробництво продуктів нафтоперероблення» за КВЕД 2010, який відповідає коду економічної діяльності 10.10.3 «агломерація камяного вугілля» за КВЕД  2005.
		Викладені в вимозі відповідача твердження щодо відсутнього обладнання, необхідного для здійснення переробки рядового вугілля у марку ДГСШ спростовуються наступними доказами, а саме: копія балансу ТОВ «Збагачувальна фабрика №105», копія сертифікатів генетичних, технологічних та якісних характеристик на вугільну продукцію марки ДГСШ (0-13), копія технологічного регламенту ТОВ «Збагачувальна фабрика №105», копії дозволів на виконання робіт підвищеної безпеки та висновок ДП «Укрвуглеякість» (т.2 а.с.70-71; т.3 а.с.225;т.4 а.с.7,а.с.8-9, а.с.33,а.с.34-119). 
		Вищезазначені документи були досліджені під час судового розгляду та підтверджують факт діяльності третьої особи по справи. Окрім того, документально підтверджений факт вироблення та постачання на ТЕС вугільного концентрату, зокрема марки ДГСШ (0-13).
		На підставі вищезазначеного, суд вважає вимоги відповідача «вжити заходи щодо розірвання договірних відносин з ТОВ «Збагачувальна фабрика                 № 105» та повернути втрачений обсяг концентрату або стягнути кошти за рядове вугілля необґрунтованими. Оскільки позивачем - ПАТ «Лисичанськвугілля» та третьою особою - ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» доведено правомірність своїх дій та належного виконання договірних зобовязань у повному обсязі.         
		В пункті 7 вимоги зазначено: у відповідності до ст.147 Кодексу Законів про працю України розглянути питання щодо відповідності займаній посаді начальника ВП «Управління по забезпеченню та збуту продукції» ПАТ «Лисичанськвугілля» та головного бухгалтера ВП «Управління по забезпеченню та збуту продукції», якими заподіяна шкода підприємству на суму 1283,173 тис.грн. та втрачено ресурсів ПАТ «Лисичанськвугілля» 4,581 тис.тон на суму 3695,609 тис. гривень».
		В пункті 8 вимоги зазначено: у відповідності до ст.147 Кодексу законів про працю України розглянути питання щодо відповідності займаній посаді директора з капітального будівництва, інвестиційної діяльності та реструктуризації ПАТ «Лисичанськвугілля» - голова комітету з конкурсних торгів ПАТ «Лисичанськвугілля», яким допущено порушення законодавства в сфері державних закупівель, а саме отримано послуги на збагачення та послуги з контролю приймання вугільної продукції, закупівлі на суму 10635,026 тис.грн. без застосування процедури.
		Відповідно до п.2, 3 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України  від 6 серпня 2014 року №310 (далі  Положення №310):
		-  здійснює державний фінансовий контроль за:
		використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобовязань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообовязкового державного соціального страхування, бюджетних установах і субєктах господарювання державного сектора економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообовязкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів;
		дотриманням законодавства про державні закупівлі;
		діяльністю субєктів господарювання незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, ухваленим на підставі клопотання слідчого, прокурора для забезпечення розслідування під час кримінального провадження;
		- здійснює контроль за:
		виконанням функцій з управління обєктами державної власності;
		цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;
		цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), отриманих під державні (місцеві) гарантії;
		складенням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;
		станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;
		усуненням виявлених недоліків і порушень.
		Отже, системний аналіз ст.2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та п.п.2, 3 Положення №310  дає можливість зробити висновок, що у відповідача відсутня компетенція у сфері трудових відносин і посадові особи відповідача не мають компетенцію  робити за результатами ревізії висновки щодо порушення або додержання позивачем вимог законодавства про працю.
		Крім того, виконання позивачем пунктів 7 та 8 вимоги відповідача щодо відповідності займаним посадам є неможливим, через встановлену відсутність порушень зазначених у пунктах 4 та 5 вимоги Державної фінансової інспекції № 12-05-14-14/1529 від 3 липня 2015 року, оскільки фактично втрат обсягу концентрату відвантаженого до ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» та втрат активів позивача не відбулось.
		Таким чином, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження порушення, встановлені відповідачем під час ревізії та зазначені в акті від 02.06.2015р. від №05-21/001, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав винесення ДФІ в Луганській області пунктів 2.1, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги Державної фінансової інспекції № 12-05-14-14/1529 від 3 липня 2015, а тому позов ПАТ «Лисичанськвугілля» підлягає задоволенню.
		Суд, з урахуванням приписів частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства в Україні, які є обовязковими, вважає, що висновки органу субєкту владних повноважень про фактичну відсутність між субєктами господарювання господарських відносин, тобто про втрату обсягу концентрату, зниження в бухгалтерському обліку вартості та втрати активів, а також втрати коштів за перевезення комісійного вугілля  є безпідставними та необґрунтованими. 
		Будь  яких судових рішень з приводу визнання недійсним правочинів між позивачем та його контрагентом або встановлених судовим рішенням наявності нікчемності правочину, з застосуванням відповідних правових наслідків, відсутні. 
		Жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку відповідач не довів. Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка господарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.
		Відповідач, як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обовязок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення  деяких пунктів вимоги №12-05-14-14/1529 від 03.07.2015р., які оскаржуються, що є підставою для їх скасування.
		Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.  Це означає, що суд не бере до уваги докази, які отримані з порушенням порядку, встановленого законом.
		Виходячи з завдань Кодексу адміністративного судочинства України про захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно  правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. 
		На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05 листопада 2015 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на пять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
		Керуючись  статтями 2, 11, 17, 18, 71, 87, 90, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» до Державної фінансової інспекції в Луганській області про визнання протиправними та скасування пунктів 2.1, 4, 5, 6, 7, 8 вимоги Державної фінансової інспекції № 12-05-14-14/1529 від 3 липня 2015 року  задовольнити. 
		Визнати протиправними та скасувати пункти: 2.1, 4, 5, 6, 7, 8  вимоги Державної фінансової інспекції № 12-05-14-14/1529 від 3 липня 2015 року а саме, в частині: обовязку стягнення з осіб винних у не проведенні претензійно  позовної роботи по стягненню сум дебіторської заборгованості протягом терміну позовної давності на загальну суму 2067,592тис.грн., обовязку повернути кошти шляхом стягнення (повернення) з ТОВ «Луганська вуглезбагачувальна компанія»; обовязку виставити рахунки на сплату на суму 3659609грн. ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105», обовязку вжити заходів щодо розірвання договірних відносин з ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105» та повернути втрачений обсяг концентрату або стягнути кошти за рядове вугілля в обсязі 149,156 тис. тон на ТОВ «Збагачувальна фабрика № 105»; обовязку розгляду питання відповідальності займаним посадам службових осіб ПАТ «Лисичанськвугілля». 
		Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» судові витрати в сумі 73 грн. 08 коп. (сімдесят три грн. 08 коп.).  
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
		Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Повний текст постанови складено у повному обсязі та підписано 10 листопада 2015 року. 
		 
		Суддя ОСОБА_12

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...