Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12593/14 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2015. Зареєстровано: 13.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 листопада 2015 року Справа № 910/12593/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
		Головуючого      Кочерової Н.О. (доповідач),суддівІванової Л.Б., Саранюка В.І.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 27.07.2015у справі№ 910/12593/14 господарського суду міста Києваза позовомпублічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"до1)          дочірнього підприємства "Автоскладальний завод № 2" публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторз",     2)          публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторз"простягнення 388 159 426,51 грнза заявоюпублічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторз"пророзстрочку виконання рішення суду за участю представників сторін:
		від позивача: Іванченко О.В., дов. від 06.08.2013
		від відповідача-1: не з'явилися
		від відповідача-2: Карманніков М.О., дов. від 28.08.2015
		ВСТАНОВИВ:
		Рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2014 у справі № 910/12593/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015, позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №2" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" та публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" 313 256 907,13 грн боргу за кредитом, 2 748 219,66 грн процентів за користування кредитом, 1 465 608,85 грн комісії за управління кредитною лінією, 12 000,00 грн комісії за зміну умов договору, 25 439 963,16 грн пені, 6 606 659,91 грн три відсотки річних за несвоєчасне погашення кредиту, 138 881,55 грн три відсотки річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 37 113,55 грн три відсотки річних за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією та комісії за зміну умов договору, 38 454 072,70 грн інфляційних втрат та 73 080,00 грн витрат по сплаті судового збору.
		27.01.2015 боржник - публічне акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Богдан Моторз" звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2014 у даній справі на 20 років платежами згідно із запропонованим ним графіком з 01.01.2015 по 31.12.2034.
		В обґрунтування заяви відповідач-2 послався на надзвичайні події, які відбуваються в державі, що негативно впливають на продаж та виробництво автомобілів в країні, а саме: внаслідок цих подій відсутні замовлення на виробництво автомобілів, діяльність підприємства фактично зупинена, продаж автомобілів падає, автосалони підприємства, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях АР Крим, Луганської та Донецької областях не працюють, а деякі з них були захоплені з вивезенням всіх їх товарних запасів. Заявник також вказує на перебування всього майна підприємства в заставі та недостатність грошових коштів на рахунках підприємства для погашення заборгованості. Наведене, на думку заявника, свідчить про тяжке фінансове становище підприємства.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.02.2015 у справі № 910/12593/14 (суддя Сівакова В.В.) заяву публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2014 у справі №  910/12593/14 задоволено частково. Розстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2014 у справі № 910/12593/14 на 10 років рівними частинами за наведеним в ухвалі графіком сплати публічним акціонерним товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" 388 232 503,51 грн.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 (склад колегії суддів: Зеленін В.О. - головуючий, Ткаченко Б.О., Шипко В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2014 - без змін.
		При цьому, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що наведені заявником причини, з яких рішення суду не може бути виконано у встановлений термін, є поважними та ускладнюють для відповідача його повне виконання, проте, дійшли висновку про те, що заявлений боржником термін розстрочення підлягає скороченню до десяти років, що сприятиме як можливості продовження господарської діяльності відповідача-2, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем. 
		В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" просить ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розстрочку виконання судового рішення, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанції норм процесуального права.
		Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
		Відповідно до ст. 4-5 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. 
		В силу статті 115 даного Кодексу рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".
		Згідно зі ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
		Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. (п.7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012)
		Норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.
		Згідно з п. 7.2. зазначеної Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012, підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. 
		Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. 
		Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.
		При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен встановити матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього. 
		Розстрочивши виконання рішення господарського суду міста Києва від 09.10.2014 терміном на 10 років, суди попередніх інстанцій не мотивували свої висновки щодо наявності підстав для визначення такого тривалого строку розстрочення, не з'ясували, чи можуть настати такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення суду. Питання щодо фінансового стану стягувача залишилось поза увагою судів попередніх інстанцій. Зазначене є порушенням принципів змагальності та рівності сторін перед законом і судом, передбачених ст.ст. 42 та 43 ГПК України, а також вимог ст. 43 ГПК України. 
		Крім того, суди попередніх інстанцій не мотивували, в чому полягає винятковість наведених заявником обставин для розстрочення виконання рішення суду у даній справі, та чим обґрунтовуються та доводяться відповідачем-2 такі обставини.
		Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 84 ГПК України рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому, зокрема, у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.
		Однак, в мотивувальній частині оскаржуваних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів відсутні посилання на докази, що обґрунтовують наявність підстав для розстрочки виконання судового рішення у даній справі.
		Отже, судами попередніх інстанцій не досліджено та не здійснено оцінку наявних матеріалів справи відповідно до ст. 43 ГПК України, не враховано матеріальні інтереси сторін, можливість негативних наслідків для стягувача при розстроченні виконання рішення суду протягом 10 років, ступінь вини відповідача у виникненні спору, що призвело до передчасних висновків про наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення у даній справі на 10 років.
		За таких обставин, прийняті постанову апеляційного суду та ухвалу суду першої інстанції не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
		З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" задовольнити частково.
		Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.02.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2015 у справі № 910/12593/14 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		 
		Головуючий                                                                                          Н. Кочерова
		 
		Судді:                                                                                                    Л. Іванова
		 
		                                                                                                              В. Саранюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...