Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 903/959/15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2015. Зареєстровано: 13.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2015.
Дата набрання законної сили: 10.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		УХВАЛА
		про зупинення провадження у справі
		 
		 
		"10" листопада 2015 р.                                               Справа № 903/959/15
		 
		за позовом:  ОСОБА_1  
		до:       Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна"                    
		про стягнення  975 000 грн.
		                                                                      Суддя  Дем'як В.М. 
		 
		За участю представників сторін:
		від позивача:  ОСОБА_2 - договір про надання правової допомоги адвоката від 26.08.2015р. 
		від відповідача: Крючков В.О. -  договір про надання правової допомоги від 01.09.2015р. 
		 
		СУТЬ СПОРУ:  позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна" та просить стягнути вартість частини майна, пропорційну частці у статутному капіталі товариства.
		В підтвердження позовних вимог позивач посилається на те, що будучи учасником товариства "Вудленд Україна" вніс частку при його створенні у розмірі  975 000 грн.
		07.03.2012р. позивач подав нотаріально посвідчену заяву про вихід з товариства та 15.11.2012 р. зборами учасників було прийняте рішення , оформлене протоколом №2  про задоволення заяви ОСОБА_1  про його вихід з числа учасників товариства та зменшення статутного капіталу  на 324870 грн. Крім того, було вирішено про передачу його  частки  самому товариству для подальшої реалізації іншим учасникам або третім особам.
		Між тим,  відповідач на вимогу від  06.08.2015р. виплату  вартості частини майна  не здійснив, що стало підставою  позивачу для звернення із позовом до суду. 
		В обґрунтування доводів позивач подав  заяву про вихід із товариства, протокол №24 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна" від 15.11.2012р., вимогу від 27.07.2015р., статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна".
		Відповідач - у письмових поясненнях  від 02.11.2015р.  ( а.с. 66)  та в судовому засіданні  доводить про право відповідача на отримання вартості частини майна  Товариства, пропорційно  його частці у статутному фонді з посиланням на :
		-п. 9.3. Статуту ТзОВ "ВУДЛЕНД УКРАЇНА", відповідно до змісту якого при виході з товариства учаснику виплачується вартість частини майна Товариства, пропорційно його частці у статутному фонді;
		- пункт 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.08 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" де  визначено, що у випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства;
		- частину 1 статті 145 Господарського кодексу України , якою передбачено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону;
		- статтю 13 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідно до змісту якої  - звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року);
		-  частину першу статті 190 Цивільного кодексу України майном, яка визначає, що крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 Господарського кодексу України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства;
		Однак доказів щодо згоди  між сторонами про вартість частини майна, яка підлягає виплаті ні позивач , ні відповідач суду не подали. 
		Разом з тим, ТзОВ "Вудленд Україна" листом №174 від 10.08.2015р. ( а.с. 45) повідомило учасника товариства, який вийшов із його складу ( ОСОБА_1 ) , про те,   що згідно із затвердженим планом надходження і видатків грошових коштів передбачено повернення для нього  частини у статутному фонді у розмірі 975000 грн. на протязі другого півріччя 2015р. рівними частинами  із серпня по грудень  місяці.
		Суд надавав сторонам можливість врегулювати спір щодо виплати заборгованості позивачу  в добровільному порядку, яка на день розгляду справи   залишилась не реалізована.
		Відповідно до статей 54 і 64 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства  обмеженої або додаткової відповідальності, що виходить або був виключений з товариства, має право на одержання вартості частини майна товариства пропорційно розміру його частки у статутному капіталі товариства.
		При цьому виплата  провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу.
		Крім того учаснику, який вибув виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. ( ч.2 ст.54 Закону України "Про господарські товариства". 
		Пунктом 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході ( виключенні) з ТОВ , а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу ( виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу ( виключення) з товариства.
		З урахуванням ст.8 ЦК України слід звернути увагу на ст.149 ЦК України, за якою частина майна, що підлягає виділу, або обсяг коштів, що становлять її вартість, встановлюється згідно з балансом, який складається на дату пред'явлення вимог кредиторами. Про вартість частини майна, пропорційну частці учасника товариства, йдеться і в ст.148 ЦК, і в ст.149 ЦК, які підлягають виплаті відповідно учаснику чи кредитору. В цих нормах йдеться про одну і ту ж вартість частини майна товариства, пропорційну частці учасника товариства у статутному капіталі, при різних її одержувачах.
		Подібними є відносини, врегульовані ст.71 Закону України "Про господарські товариства" щодо виходу учасника з повного товариства. Відповідно до ч.3 ст.71 Закону якщо при виході учасника з повного товариства це товариство зберігається, то учаснику виплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного на день виходу.
		Така правова позиція викладена в постанові ВГСУ по справі №12/13-К від 09.04.2013р.
		Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства. 
		Майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610. 
		Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87). 
		При цьому відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному ( складеному капіталі), та частина прибутку одержаного товариством у відповідному році до виходу учасника. При цьому вартість майна та розмір частини прибутку товариства, належні до виплати учаснику, який виходить, повинні обчислюватись на дату волевиявлення учасника вийти з товариства, тобто на дату подання учасником  заяви про вихід з товариства.
		Статтею 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. 
		Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання  про призначення у справі економічної, товарознавчої та оціночно-будівельної експертиз в обґрунтування якого посилається  на Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, якими  передбачено переоцінку балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" {далі по тексту П(С)БО № 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92.
		Дане положення (стандарт) бухгалтерського обліку П(С)БО № 7 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби, інші необоротні матеріальні активи та незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (далі - основні засоби), а також розкриття інформації про них у фінансовій звітності.
		Згідно з ч. 1 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої підприємства.
		За таких обставин, позивач вважає, що саме за допомогою переоцінки можливо показати правдиву інформацію про активи підприємства, визначити реальну вартість чистих активів підприємства, а відтак і встановити вартість частки майна ТзОВ «Вудленд Україна» (код ЄДРПОУ 36698963) пропорційно частки статутного Фонду , що підлягає виплаті учасникові - ОСОБА_1.
		З врахуванням викладеного пропонує  на вирішення судово - економічної експертизи поставити наступні питання:
		- чи приводилась балансова вартість основних засобів ТзОВ «Вудленд Україна» (код ЄДРПОУ 36698963) у відповідність до ринкової вартості основних засобів ТзОВ «Вудленд Україна» (код ЄДРПОУ 36698963) станом на 31.12.2011 та 31.12.2012 роках?
		- здійснити розрахунок та встановити вартість частки майна ТзОВ «Вудленд Україна» (код ЄДРПОУ 36698963) пропорційно його частки статутного фонду 33,33%, що підлягає виплаті учасникові - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який вибув зі складу учасників ТзОВ «Вудленд Україна» (код ЄДРПОУ 36698963).
		- на вирішення оціночно - будівельної і товарознавчої експертизи поставити наступне питання:
		- якщо балансова вартість основних засобів не приводилась у відповідність до ринкової вартості в 2011 - 2012 роках (питання поставлені на судово- економічну експертизу), провести експертну оцінку основних засобів ТзОВ «Вудленд Україна» (код ЄДРПОУ 36698963) з метою визначення ринкової вартості основних засобів підприємства станом на 31.12.2011 та 31.12.2012 р.
		Заявлене клопотання  позивача підлягає до задоволення частково. При цьому суд виходив із такого.
		Порядок призначення та проведення судових експертиз у господарських справах здійснюється відповідно до Закону України "Про судову експертизу", Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5 (у редакції від 27.07.2015р.),  та  з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України, Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 23.03.2012,  № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи".
		Визначення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна при виході учасника зі складу засновників Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5  у редакції від 27.07.2015р. віднесено до економічної експертизи, а саме : експертизи документів про економічну діяльність  підприємств і організацій.
		Отже, з врахуванням типу експертизи, яку належить провести у даній справі  та переліку питань,які можуть бути поставлені у ній експерту, клопотання  позивача про призначення у справі експертизи та  переліку питань, які слід винести на вирішення експерта підлягає до задоволення в частині  здійснення експертом  розрахунку та встановлення вартості частки майна ТзОВ «Вудленд Україна» (код ЄДРПОУ 36698963) пропорційно частки учасника у  статутному  фонді , що підлягає виплаті  - ОСОБА_1. 
		Беручи до уваги вимоги ст.41,  ст.79 Господарського процесуального кодексу України,  Інструкції про порядок призначення судових експертиз та Науково - методологічних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р. у редакції  від 27.07.2015р , суд, -
		 
		                                                    УХВАЛИВ:
		 
		1. Провадження по справі зупинити для проведення економічної експертизи.
		2.Призначити по справі  експертизу документів про економічну діяльність підприємств і організацій, проведення якої доручити Волинському відділенню Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Луцьк, вул. Червоного Хреста, 16).
		2. На вирішення експерта   поставити питання:
		1) Який розмір частки  (у відсотковому виразі ) учасника  ОСОБА_1  у  фактично сформованому статутному капіталі товариства "Вудленд Україна"  на день виходу - 07.03.2012р.
		2) Визначити  документальну обґрунтованість розрахунків частки  учасника який вийшов з числа засновників  -  ОСОБА_1  ( АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) у майні  Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудленд Україна" ( вул.Ковельська,2 м.Луцьк, 43016, код ЄДРПОУ 36698963 )  пропорційно  його частці у фактично сформованому статутному фонді товариства, що підлягає виплаті станом на  07.03.2012р.
		3. Витрати за проведення експертизи покласти на позивача по справі - ОСОБА_1
		4. Зобов'язати ТзОВ "Вудленд Україна" забезпечити безперешкодний доступ посадових осіб Волинського відділення Львівського науково-дослідному інституту судових експертиз до об'єкту експертизи   для виконання вимог ухвали суду.
		5. Зобов'язати  експертну установу  повідомити позивача у справі про час та дату проведення експертизи  .
		6.  Суд попереджає експерта, який безпосередньо проводитиме експертизу, про відповідальність передбачену ст. 384 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку.
		Згідно п. 5 ст. 83 ГПК України, за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, господарський суд має право стягувати в доход державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		 
		 
		Суддя                                                                        В. М. Дем`як

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...