Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/2094/13-а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 17.11.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		29 вересня 2015 року                                                                                   м. Київ
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
		 
		головуючогоПрокопенка О.Б.,суддів:Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., -
		розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Лайт Україна» (далі - Товариство) до Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		в с т а н о в и л а:
		 
		У червні 2013 року Товариство звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Митниці від 30 квітня 2013 року №№ 61, 62.
		На обґрунтування позовних вимог зазначило, що висновки, викладені в акті перевірки, щодо заниження вартості товарів не відповідають дійсності, оскільки митне оформлення було здійснене на підставі належних та достатніх даних. Донарахування податку на додану вартість (далі - ПДВ) і ввізного мита на підставі даних уповноважених органів Угорщини про вартість вантажу є неправомірним. 
		Суд установив, що 21 квітня 2009 року між компаніями «Grad-Sped KFT» (Угорщина) та «Verelly Limited» (Китай) було укладено угоду, відповідно до якої довіритель доручив повіреному приймати належні довірителю митні товари і доглядати за ними згідно з вимогами довірителя.
		27 квітня 2010 року між Товариством і компанією «Verelly Limited» був укладений контракт № VE027/04 щодо купівлі-продажу товару строком до 31 грудня 2010 року, а також доповнення до нього № 6, відповідно до якого строк дії контракту був продовжений до 31 грудня 2012 року.
		4 та 7 квітня 2012 року для здійснення митного контролю та                митного оформлення товару Товариство подало до Митниці                                    вантажні-митні декларації  (далі - ВМД) №№ 305090000/2012/004164, 305090000/2012/004396, а також товаросупровідні документи для підтвердження митної вартості зазначеного товару. 
		Митниця прийняла вищевказані ВМД, розмитнила товар і пропустила його на митну територію України.
		Митне оформлення вказаного товару здійснено із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору.
		Після завершення митного оформлення Митниця отримала від митних органів Угорщини лист від 26 листопада 2012 року № 3709251285/2012 NAV КН KKF з відповіддю Центрального офісу Митного департаменту Національної податкової та митної адміністрації Угорщини від 12 листопада 2012 року № VF 2947847801/2012 NAV КН та завіреними копіями документів на ввезений товар (далі - документи, отримані від митних органів Угорщини), з яких митний орган встановив невідповідність заявленої Товариством митної вартості ввезеного товару на підставі вищевказаних ВМД.
		У період з 12 по 25 березня 2013 року за вказаними ВМД Митниця провела невиїзну документальну перевірку, за результатами якої склала акт від 8 квітня 2013 року, в якому зазначила, що Товариство при здійсненні митного оформлення товару подало документи, які містять неправдиві дані, що призвело до заниження митної вартості товару та спричинило недобір митних платежів на загальну суму 466 466 грн 92 коп., з яких 84 716 грн 45 коп. - ввізне мито, 381 750 грн 47 коп. - ПДВ.
		30 травня 2013 року Митниця винесла податкові повідомлення-рішення № 61 - щодо визначення Товариству суми податкового зобов'язання з ввізного мита на суму 127 074 грн 68 коп. та № 62 - про визнання суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 572 625 грн 71 коп.
		Закарпатський окружний адміністративний суд постановою від 1 серпня 2013 року позовні вимоги Товариства задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 30 травня 2013 року №№ 61, 62.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що при здійсненні митного оформлення товарів декларант подав митному органу всі необхідні документи щодо вартості товару, вартість товару митним органом була перевірена, підтверджена і ввезений товар був випущений митним органом у вільний обіг. Висновки митного органу щодо заниження Товариством митної вартості товару зроблені під час невиїзної документальної перевірки  на підставі неофіційного перекладу документів, отриманих від митних органів Угорщини, які не можуть бути доказом автентичності чи підробки документів, поданих під час митного оформлення товарів митним органам України (оскільки такі не подавались у зв'язку з тим, що не мають відношення до митного оформлення при імпорті товарів позивачем). 
		Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2014 року постанову суду першої інстанції скасував і ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства відмовив.
		Відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що Товариство навмисно приховало достовірну інформацію щодо вартості товару з метою її заниження при його розмитненні і зменшення сум ввізного мита та ПДВ, оскільки розбіжності в митній вартості товарів було встановлено невиїзною документальною перевіркою Митниці на підставі документів, отриманих від митних органів Угорщини.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 квітня 2015 року постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року скасував та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
		Не погоджуючись з ухвалою суду касаційної інстанції, Митниця звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстав неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, а саме: статті 264 Митного кодексу України (далі - МК), підпункту 54.3.6 пункту 54.3,                 пункту 54.4 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК) та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеним у постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
		На обґрунтування заяви додано копії ухвал Вищого адміністративного суду України від   30 жовтня 2012 року, 18 березня 2013 року, 19 травня, 24 вересня, 27 листопада, 22 грудня 2014 року та 3 лютого 2015 року (справи №№ К/9991/50334/12, К/9991/57089/12, К/800/49372/13, К/9991/76091/12, К/9991/61215/12, К/9991/58531/12 та К/800/41124/13 відповідно), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.
		Крім того, заявник також додав постанови Верховного Суду України від 7 листопада 2011 року, 26 червня 2012 року та 4 липня 2013 року (справи №№ 21-223а11, 21-130а12, 21-202а13 відповідно).
		Митниця просить скасувати рішення суду касаційної інстанції та залишити в силі рішення апеляційного суду. 
		Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
		У справі, що розглядається, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, касаційний суд погодився з його висновками про те, що під час розмитнення товару у Митниці не виникало сумніву щодо правильності визначеної Товариством митної вартості товару, додаткові документи для підтвердження відомостей, заявлених у ВМД, щодо вартості ввезеного товару у Товариства не витребовувались, ввезений товар був випущений митним органом у вільний обіг, тому є неправомірними дії та податкові повідомлення-рішення Митниці від 30 квітня 2013 року №№ 61, 62 про донарахування Товариству ввізного мита та ПДВ ввезеного товару на підставі документів, отриманих від митних органів Угорщини, які не можуть бути доказом автентичності чи підробки документів.
		Водночас у наданих для порівняння рішеннях Вищого адміністративного суду України касаційний суд у подібних відносинах дійшов висновку про те, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях. Крім того, касаційний суд погодився із тим, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні на митну територію України, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 статті 54 ПК, на підставі відомостей, зазначених у таких документах. 
		Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави вважати, що він неоднаково застосував одні і ті самі норми матеріального права. 
		Відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 ПК митні органи є контролюючими органами щодо мита, акцизного податку, ПДВ, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України.
		Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.
		Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях (підпункт 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК).
		Згідно зі статтею 351 МК предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств. Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.
		Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
		Крім того, оскаржуване рішення суду касаційної інстанції не відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах Верховного Суду України від 7 листопада 2011 року, 26 червня 2012 року та 4 липня 2013 року (справи №№ 21-223а11, 21-130а12,                     21-202а13 відповідно), згідно з якою, якщо митний орган, приймаючи ВМД, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. 
		В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.
		Суд установив, що підставою для прийняття Митницею податкових повідомлень-рішень від 30 квітня 2013 року №№ 61, 62 про донарахування Товариству грошових зобов'язань із ввізного мита та ПДВ стали документи, отримані від митних органів Угорщини, з яких митний орган встановив загальну суму вартості ввезеного Товариством на митну територію України товару, відмінну від вартості заявленої декларантом. У справі, що розглядається, митний орган не визначав митну вартість товару, яка була задекларована Товариством самостійно.
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України погоджується з висновком апеляційного суду, який, відмовляючи в задоволенні позову, обґрунтовано дійшов висновку про те, що невиїзна документальна перевірка була проведена Митницею на законних підставах, а податкові повідомлення-рішення №№ 61, 62 прийняті Митницею правомірно та відповідно до норм чинного законодавства, оскільки Митниця за обґрунтованої підозри продовжила митний контроль за ввезеним Товариством товаром і на підставі документів, отриманих від митних органів Угорщини, встановила розбіжності в сумі вартості ввезеного Товариством на митну територію України товару, яка відмінна від вартості, заявленої декларантом при його розмитненні.
		З урахуванням наведеного, оскільки Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 квітня 2015 року, залишаючи без змін постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2013 року, неправильно застосував норми матеріального права до спірних відносин, що призвело до неправильного вирішення спору, то вищевказана ухвала суду касаційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням без змін постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року.
		Керуючись статтями 241-243 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
		 
		п о с т а н о в и л а: 
		 
		Заяву Чопської митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити.
		Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 квітня 2015 року скасувати.
		Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2014 року залишити без змін.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Головуючий                      О.Б. Прокопенко       Судді:                             М.І. Гриців                     В.Л. Маринченко                                        О.А. Коротких                     П.В. Панталієнко                                        О.В. Кривенда                     І.Л. Самсін                                        В.В. Кривенко                     О.О. Терлецький

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...