Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/8014/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2015. Зареєстровано: 18.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2015.
Дата набрання законної сили: 18.11.2015 (частково)
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Апеляційний суд Кіровоградської області 
		№ провадження 11-кп/781/846/15 Головуючий у суді І-ї інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія 191 (84, 86-4) Доповідач в колегії апеляційного суду         ОСОБА_2  
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 18.11.2015 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі: 
		головуючого судді ОСОБА_2 ,
		суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю: секретаря ОСОБА_5 , 
		прокурора ОСОБА_6 ,
		захисника ОСОБА_7 , 
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальне провадження № 42012120000000001 за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 квітня 2014 року, яким
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільшанки, Вільшанського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта вища, який одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2000 року народження, інвалід 3 групи, працює начальником Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області - Головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської області Держекоінспекції України, депутат Олександрійської міської ради Кіровоградської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України, такий, що не має судимості, -
		визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 191 КК України та виправдано.
		В С Т А Н О В И Л А:
		Вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 квітня 2014 року ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні та виправдано за відсутністю в його діянні складу злочину, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_8 пред`явлено обвинувачення за ст. 191 ч. 2 КК України,у вчиненні заволодіння чужим майном та розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за таких обставин:
		13.12.2006 року ОСОБА_8  призначено на посаду начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області (надалі - Управління) на підставі наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (надалі - Міністерство) від 11.12.2006 №556-о.
		Обіймаючи посаду начальника Управління в Кіровоградській області, яке розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 84/37, ОСОБА_8 будучи службовою особою та згідно додатку № 1, та відповідно до наказу Управління в Кіровоградській області  № 48 від 30.09.2010 року «Про розподіл обов`язків між начальником управління та заступниками начальниками управління» повинен здійснювати керівництво діяльністю управління, нести персональну відповідальність за виконання покладених на управління завдань, визначати компетенцію заступників начальника управління, керівників структурних підрозділів управління, видавати у межах своєї компетенції накази та розпорядження, організовувати і контролювати їх виконання, затверджувати та узгоджувати з Міністерством структуру та штатний розпис Управління у межах, установлених Мінприроди України граничної чисельності та фонду оплати праці працівників, розпоряджатися коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання управління, призначати та звільняти на посаду працівників управління, організовувати роботу колегій та Громадської ради управління, забезпечувати виконання завдань по спеціальній роботі, цивільній обороні та здійснювати заходи щодо мобілізаційної роботи в межах своїх повноважень, здійснювати зв`язки із природоохоронними службами інших країн та територіальними органами Мінприроди України.
		Таким чином, в силу свого службового становища та  покладених на нього організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій ОСОБА_8 являвся службовою особою та мав право оперативного управління державними коштами, призначеними на виплату заробітної плати йому та іншим працівникам очолюваної ним установи.
		 04.06.2007 року Міністерством видано наказ № 14-3/76, згідно якого ОСОБА_8 надано доступ до роботи з інформацією, що має ступінь секретності «цілком таємно» та «таємно» (надалі доступ). У зв`язку з цим, відповідно Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року №414, ОСОБА_8 видав наказ №72 від 02.07.2007 року Управління в Кіровоградській області, який підписав особисто, про встановлення йому надбавки до посадового окладу у розмірі 15% за роботу з інформацією, що має ступінь секретності «цілком таємно» та «таємно» (надалі надбавка).
		17.12.2003 року на підставі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України № 379-о, ОСОБА_9 призначено на посаду першого заступника начальника Управління  екології та природних ресурсів в Кіровоградській області. ОСОБА_9 надано доступ до роботи з інформацією, що становить державну таємницю. 24.03.2004 року відповідно Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року №414, начальником Управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області ОСОБА_10 видано наказ № 28-о, про встановлення ОСОБА_9 надбавки до посадового окладу у розмірі 15% за роботу з інформацією, що становить державну таємницю.
		09.01.2008 року, у зв`язку зі скороченням чисельності співробітників Управління в Кіровоградській області  на підставі погоджень Міністерства (лист від 18.12.2007 № 15-1/141) та Управління Служби Безпеки України в Кіровоградській області /надалі СБУ/ (лист від 14.12.2007 № ОДТ/16091) здійснено ліквідацію режимно-секретного органу (надалі  РСО) Управління, у зв`язку з відсутністю підстав для проведення діяльності, пов`язаної з державною таємницею.
		Знищення секретних документів і справ, які зберігалися у ліквідованому РСО проводилося комісією Управління, про що було складено акт    № 1 від 09.01.2008 р., який був затверджений начальником Управління ОСОБА_8 .  
		Крім цього, ОСОБА_8 листом від 09.01.2008 року №2Т повідомив СБУ про закриття РСО Управління та повернув відповідні дозволи, до зазначеного листа було також долучено акт №1 від 09.01.2008 року про знищення всіх матеріалів секретного діловодства РСО.
		Відповідно до вимог абзацу другого пункту 6 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 №414, надбавка до посадового окладу виплачується лише за роботу з таємними документами та за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею (надалі дозвіл), наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
		 Таким чином, у зв`язку з ліквідацією РСО Управління 09.01.2008 року, начальник даної установи  ОСОБА_8 та його заступник ОСОБА_9 втратили право на отримання надбавки до посадового окладу у розмірі 15% за роботу з інформацією, що має ступінь секретності «цілком таємно» та «таємно».
		 При цьому ОСОБА_8 , достовірно знаючи про ліквідацію РСО Управління та допуску до роботи з документами, які містять державну таємницю, усвідомлюючи що з 09.01.2008 року законні підстави для отримання надбавки до посадового окладу у розмірі 15% за роботу з інформацією, що має ступінь секретності «цілком таємно» та «таємно», ним особисто, а також його заступником ОСОБА_9 , - відсутні, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення вимог абзацу 2 пункту 6 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає допуск до державної таємниці, маючи умисел на заволодіння чужим майном, а саме державними грошовими коштами, умисно не виніс наказу про припинення нарахування йому особисто надбавки до посадового окладу за роботу з інформацією, що має ступінь секретності «цілком таємно» і «таємно», в зв`язку з чим ОСОБА_8 в період з 09.01.2008 року по 23.12.2011 року незаконно нараховувалася та ним отримувалася дана надбавка.
		З метою забезпечення подальшого затвердження кошторисів Управління в Кіровоградській області, з передбаченими там видатками на оплату праці із надбавками за роботу з секретними документами ОСОБА_8 умисно не повідомив Міністерство про ліквідацію РСО Управління та  всупереч п. 722 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 року № 1561-ХІІ, представника до складу ліквідаційної комісії РСО, не залучив.
		В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_8 незаконно заволодів державними коштами, призначеними для виплати заробітної плати працівникам Управління в 2008 році - в сумі 3409 грн. 04 коп., в 2009 році - в сумі 2311 грн. 63 коп., в 2010 році - в сумі 3789 грн. 68 коп., в 2011 році - в сумі 3383 грн. 62 коп., а всього заволодів державними грошовими коштами 
		 Викраденими таким способом державними грошовими коштами у вказаній сумі ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд, заподіявши державі матеріальну шкоду на вказану суму.
		 З метою полегшення вчинення ним заволодіння з корисливих мотивів державними грошовими коштами при вищезазначених обставинах, ОСОБА_8 усвідомлюючи, що скасування виплати надбавки до посадового окладу за роботу з інформацією, що має ступінь секретності «цілком таємно»  його заступникові ОСОБА_9   суттєво ускладнить незаконне отримання даної надбавки ним самим, зловживаючи службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення вимог абзацу 2 пункту 6 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає допуск до державної таємниці, умисно не виніс наказу про припинення нарахування його заступникові ОСОБА_9 надбавки до посадового окладу за роботу з інформацією, що має ступінь секретності «цілком таємно» і «таємно», в зв`язку з чим ОСОБА_9 в період часу з 09.01.2008 року по 19.07.2011 року незаконно нараховувалася та нею отримувалася дана надбавка.
		В результаті даних умисних, протиправних дій  ОСОБА_8 , ним було незаконно розтрачено  державні кошти, призначені для виплати заробітної плати працівникам Управління в Кіровоградській області, а саме незаконно виплачено ОСОБА_9 в 2008 році - в сумі 3496 грн. 80 коп., в 2009 році - в сумі  3965 грн. 83 коп., в 2010 році - в сумі 1164 грн. 25 коп., а всього вчинено розтрату держаних коштів на загальну суму 8626 грн. 88 коп., чим заподіяно матеріальну шкоду державі на вказану суму.
		Не погоджуючись з даним вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вирок суду першої інстанції та постановити новий, яким ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України та призначити йому покарання у виді 3-ох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади та займатись певною діяльністю на 3 роки.
		Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом при ухваленні рішення неправильно дана оцінка фактичним обставинам справи. Зокрема, судом не враховано показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , не надано аналіз показанням ОСОБА_8 . Також не взято до уваги докази, досліджені судом, які повністю підтверджують вину ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, та, які могли істотно вплинути на його висновки, а саме листи: Кіровоградської обласної державної адміністрації; Міністерства екології та природних ресурсів України; УСБУ в Кіровоградській області; Міністерства екології та природних ресурсів України; УСБУ в Кіровоградській області. 
		Крім цього, суд неправильно послався на відсутність в діянні ОСОБА_8 умислу на вчинення інкримінованого йому злочину та відсутність об`єктивної та суб`єктивної сторони. 
		Апелянт вважає, що суд безпідставно зазначив, що діяльність РСО є однією із форм організації роботи, пов`язаною із державною таємницею і факт ліквідації РСО не означає позбавлення права керівництва державною установи на здійснення робіт, пов`язаних з державною таємницею. Зазначає, що є хибним висновок суду, що факт не включення до складу ліквідаційної комісії РСО представника Міністерства, не міг вплинути на отримання надбавок ОСОБА_8 і ОСОБА_9 . 
		Також, вважає неправильним посилання суду на відсутність під час проведення перевірок в період з 2008 по 2011 роки працівниками державної контрольно-ревізійної служби будь-яких зауважень, як на підставу правомірності дій ОСОБА_8 . 
		   Захисник ОСОБА_7  подав заперечення на апеляційну скаргу прокурора, просить відмовити в її задоволенні, а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.04.2014 року залишити без змін. Вважає, що вирок суду є законним та обґрунтованим.
		Заслухавши доповідача, прокурора, які підтримали апеляційну скаргу, адвоката ОСОБА_7 та обвинуваченого ОСОБА_8 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили вирок суду залишити без змін, провівши судове слідство в обсязі допиту обвинуваченого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає з таких підстав. 
		   Органом досудового слідства обвинуваченому ОСОБА_8 інкриміновано, що він, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, заволодів чужим майном на загальну суму 12893 грн. 97 коп. та розтратив чуже майна, на загальну суму 8626 грн. 88 коп.. При цьому, на думку прокурора, обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 191 КК України підтверджується, в тому числі:
		   - реєстром безпідставно нарахованої надбавки згідно постанови № 414 від 15.06.1994 року «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці» у 2008 -2010 році заступнику начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області ОСОБА_9  та начальнику Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області ОСОБА_8 , з якого вбачається що ОСОБА_8 та ОСОБА_16 незаконно нараховувалась вказана надбавка 
		(т.1 а.п.44-49, 50-56);
		   - довідкою від 28.08.2012 року про результати участі у перевірці щодо додержання вимог бюджетного законодавства під час нарахування та виплати надбавок до посадових окладів за допуск до державної таємниці начальнику Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області ОСОБА_8 та першому заступнику начальника Управління ОСОБА_9 протягом періоду з 01.01.2008 року по 31.12.2011 року, з якої вбачається, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 незаконно нараховувалась та виплачувалась надбавка за роботу з інформацією, що має ступень секретності «цілком таємно» та «таємно». 
		(т.1 а.п.40-43);
		   - листом першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України №34/19 від 09.10.2012 року, з якого вбачається, що з документами захищеними грифом обмеження доступу Особливої важливості, Цілком тамно та Таємно, колишній начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області ОСОБА_8 у період з 01.01.2008 року по 23.12.2011роки, не працював та не ознайомлювався 
		(т.1 а.п.87);
		   - листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.12.2012 року, вих. № 259 дск, з якого вбачається, що надбавки до посадових окладів колишньому начальнику Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області ОСОБА_8  та ОСОБА_9 за роботу з відомостями, що становить державну таємницю у період з 09.01.2008 року по 23.12.2011 року та по 19.07.2010 року відповідно, виплачувалися в порушення вимог, передбачених абзацом другим пункту 6 «Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженою Постановою КМУ від 15 червня 1994 р. №414 
		(т.1 а.п.97-98);
		   - висновком експерта № 77,78/24 від 15.02.2013 року, згідно якого нарахування та виплата надбавки до посадових окладів за роботу з відомостями, які становлять державну таємницю, начальнику Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області ОСОБА_8 у період з 09.01.2008 року по 23.12.2011 рік в сумі 12893,97 грн. та його заступнику ОСОБА_9 за період з 09.01.2008 року по 19.07.2010 рік в сумі 8626,88 грн. проводились з недотриманням вимог передбачених абзацом другим пункту 6 «Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 15.06.1994 року № 414 
		(т.1 а.п. 231-234);
		   Однак, дослідивши матеріали кримінального провадження колегія суддів вважає, що на підставі наданих і досліджених судом першої інстанції доказів в діянні ОСОБА_8 відсутні склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України з таких підстав.
		 
		Відповідно до вимог ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи, поза розумним сумнівом.
		Стаття 62 Конституції України забезпечує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі № 4291498 «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року, тягар доказування винуватості лежить на стороні обвинувачення. 
		У п. 146 справи «Барбера, Мессегуэ и Джабардо проти Іспанії» від 06.12.1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. 
		Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. 
		У роз`ясненні п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» № 5 від 29.06.1990 року, вказано про недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення, і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
		З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неупереджено, всебічно, повно дослідивши надані учасниками процесу докази, в їх сукупності обґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок, який в собі не містить суперечностей. Тому доводи апеляції прокурора, що вирок суду необґрунтований є безпідставними. 
		Колегією суддів не встановлено упередженого ставлення суду до учасників процесу, його зацікавленість в результатах розгляду кримінального провадження, а також не створення судом першої інстанції необхідних умов для реалізації сторонами, зокрема стороною обвинувачення процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, відповідно до положень ч. 6 ст. 22 КПК України. 
		З огляду на викладене, доводи апеляції прокурора про те, що судом першої інстанції допущено неповноту судового розгляду, допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є безпідставними. 
		Отже дотримуючись принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, встановленого ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, колегія суддів не знаходить підстав, зазначених у ст. 415 КПК України для скасування вироку суду першої інстанції та призначення нового судового розгляду, а тому апеляцію прокурора залишає без задоволення. 
		Дослідженням матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що судовий розгляд проведено об`єктивно, повно, всебічно та неупереджено, створюючи необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які є безумовними підставами для скасування вироку не встановлено, а тому апеляція прокурора слід залишити без задоволення
		Оцінивши досліджені у кримінальному провадженні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності і достатності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив виправдувальний вирок, пославшись на п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, так як дійшов правильного висновку, що зібрані у справі докази не доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, у його діянні відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення та вичерпано можливості отримати додаткові докази, сумніви щодо доведеності обвинувачення усунути неможливо, а тому підлягають тлумаченню на користь обвинуваченого. 
		Так, допитаний судом першої і апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_8 , свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення не визнав та показав, що в грудні 2006 року був призначений на посаду начальника Управління в Кіровоградській області. У зв`язку з умовами роботи, він в обов`язковому порядкуповинен мати допуск до державної таємниці. 
		Після звернення з відповідними документами до СБУ, начальника СБУ направив до міністерства наказ про надання допуску до державної таємниці. На підставінаказу СБУ міністр видав наказ про надання допуску до державної таємниці. 
		В березні 2007 року в зв`язку з реорганізацією Управління ліквідували РСО.Згідно інструкції з таємного діловодствапотрібно отримализгоду в СБУ і в міністерстві на ліквідацію РСО. В Управлінні в Кіровоградській областібула створена комісія по ліквідації РСО, головою якої була ОСОБА_17 . Були ліквідовані документи та печатка, про що комісією було складено акт, який направлений до СБУ, також повернули дозвіл на роботу з таємними документами.
		Працівники міністерства роз`яснили, що оскілки керівний склад призначає та звільняє особисто міністр, його та ОСОБА_9 допуски такартки особова справа знаходиться в кадрах РСО Міністерства, а тому допуск не скасований.
		При цьому вказали, що їх мають право викликати в Міністерство та ознайомлювати з документами. Він вважав, що у разі, позбавлення допуску, за умови виникнення надзвичайної ситуації на режимних об`єктах, він би не мав права там перебувати і ознайомлюватись з документами. Крім того, він входив до складу постійно діючої комісії техногенно-екологічної безпеки Кіровоградської облдержадміністрації. В нього були всі підстави вважати, що він дану надбавку, з моменту отримання допуску, отримує на законних підставах.
		Зазначив, що за період його роботи тричі була перевірка КРУ, перевірялось законність нарахування надбавки, премії, жодних зауважень не було.
		Вже під час здійснення розслідування в облікових картках ОСОБА_9 та його з`явились записи про скасування допусків, скріплені печаткою. Проте всі працівники вважали, що документи ДСК взагалі не збереглись, але згодом їх знайшли в сейфі, також там виявилась печатка РСО, яка не була ОСОБА_17 знешкоджена. Вважає, що запис зробили заднім числом, оскільки в журналі реєстрації всіх наказів, не було наказу про скасування йому допуску, оскільки допуск надавав йому міністр, і лише останній мав право його скасувати. Крім того начальник СБУ повинен був скасувати цей допуск своїм наказом, і про це під підпис його повідомити.
		Щодо процедури нарахування надбавки, то він як керівник, не мав права самостійно розпоряджатись коштами, він був розпорядником нижчого рівня. Розпорядником вищого рівня було Міністерство, яке несе відповідальність за розподіл бюджету та його виконання. Їм доводили контрольні цифри, де був фіксований фонд заробітної плати керівного складу, та заборонялось виходити за їх межі. При цьому не виплачувалась надбавка за інтенсивність та повний розмір премії, і навіть в разі не отримання надбавки за роботу з таємними документами, він мав право використати ці кошти, отримуючи більшу премію та допомогу на оздоровлення. Бухгалтер розраховувала по статтям видатки в постановленій формі, яке доводило Міністерство. Навіть в бланках Міністерства було зазначено, що «доплата за допуск до державної таємниці». Бухгалтер розраховувала державний обсяг фінансування по цих статтях, а він його погоджував та підписував.
		З 2011 року Міністерство почало називати дану надбавку так «доплата за роботу з секретними документами». Бухгалтер відправляла ці документи в Міністерство, кошторис перевіряло фінансове управління, управління економіки, всі відділи та департамент ставили свої візи, потім заступник міністра, і міністр узгоджував цей кошторис. Він собі персонально ніколи відомості на нарахування надбавки не підписував. Процес нарахування заробітної плати здійснювався бухгалтерією. Він підписував лише загальну зарплатну відомість для перерахування в банку і підписував платіжну відомість на весь колектив.    
		Вважав, якщо Міністерство надбавку нараховує, то він її законно отримує. Згідно вимог бюджетного кодексу, кожних три місяці головний бухгалтер обов`язково повинна надати звіт про використання бюджетних коштів у вищі інстанції, що вона і робила, ніяких зауважень не надходило. 
		   Допустив, що можливо йому ця надбавка нараховувалась з порушенням, і не було для цього підстав, проте на той час, він вважав, що це правильно. 
		Підтвердив, що ним не було повідомлено Міністерство про закриття РСО та не включено до комісії представника Міністерства при закритті РСО, оскільки це не передбачено постановою Кабміну, яка регулює порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці. Вважає, що в його діях відсутній склад будь-якого кримінального правопорушення. 
		Також пояснив, що збитки, спричиненні державі ним та ОСОБА_9  відшкодовані повністю, і в підтвердження цього надав суду квитанції та довідки про сплату коштів в рахунок відшкодування заподіяних збитків на суму 12893 грн.97 коп. та на суму 8626 грн.88 коп. відповідно. 
		Показання обвинуваченого ОСОБА_8 про відсутність умислу на вчинення даного кримінального правопорушення, оскільки йому та ОСОБА_9 не скасовувався допуск до державної таємниці, об`єктивно підтверджуються дослідженими судом першої та апеляційної інстанції доказами, а саме:
		   Показаннями свідка ОСОБА_17 , яка суду першої інстанції показала, що вона працювала в Управлінні в кадрах, вела секретне діловодство. На той час оформлювала допуски до державної таємниці, готувала проекти наказів на надбавки за допуск до державної таємниці. Їй було також надано допуск до державної таємниці, і згідно інструкції про ведення секретного діловодства вона вела це діловодство. На час існування та роботи РСО надбавку за роботу з документами, які містять державну таємницю, отримували ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також вона. 
		   Коли відбулась реорганізація, відокремили державну екологічну інспекцію, в Управлінні залишились тільки повноваження дозвільного характеру, в зв`язку з чим відпала необхідність в РСО. Спочатку було отримано погодження Міністерства та СБУ на ліквідацію РСО, потім була створена комісія по ліквідації та проведено ліквідацію РСО. Наказ та акти комісії затверджував ОСОБА_8 . Після ліквідації вона особисто всі необхідні документи, в тому числі дозвіл на роботу із секретними документами РСО, сдала в СБУ в Кіровоградській області. Після цього, вона відразу ж була звільнена ОСОБА_8 із займаної посади, тому не встигла завершити роботи з ліквідаційної процедури. Печатки в особові картки, вона поставила в останній день своєї роботи. Знищена печатка була в той же день, шляхом розрізання гумової частини. 
		   Для того, щоб у ОСОБА_8 була скасована надбавка йому необхідно було з цього приводу направити листа до Міністерства про ліквідацію РСО, що мабуть не було зроблено, а їй фактично вона не мала змоги це зробити, оскільки звільнилась з посади. 
		   
		   Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_17 в частині того, що нею, як членом комісії по ліквідації режимно-секретного органу Управління (далі РСО) було знищено печаткуРСО, оскільки дана печатка була виявлена цілою і неушкодженою 27.06.2013 року, що підтверджується відповідним актом. 
		Показання ОСОБА_18 , в частині того, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було скасовано допуск до державної таємниці на підставі наказу № 1ДСКвід 09.01.2008 року, виданого ОСОБА_8 , колегія судів визнає як такими, що не відповідають дійсності та суперечать вищевикладеним доказам, оскільки інші працівники управління заперечують наявність такого наказу; даний наказ відсутній в журналі реєстрації наказів з грифом «Для службового користування», даний наказ досудовим слідством не встановлений і в матеріалах кримінального провадження відсутній; керівництво Управління в Кіровоградській області заперечує існуваннянаказу № 1 ДСК від 09.01.2008 року; відсутні правові підстави для появи такого наказу, так як Власено ОСОБА_19 не вправі був скасовувати наданий йому допуск за номером 1ДСК від 09.01.2008 року зареєстрованоакт № 1 на знищення документів і справ від 09.01.2008 року № 1ДСК.
		Показаннями свідка ОСОБА_15 , яка суду першої та апеляційної інстанції показала, що працювала в Управлінні на посаді головного бухгалтера з 08.04.2008 року по 31.07.2013 року. На той час, надбавка за допуск до державної таємниці та роботу з таємними документами вже нараховувалась. Облікових карток про наявність допуску до державної таємниці у неї не було, так як вони знаходилися у ОСОБА_9 , і остання повідомила їй, що допуск є. Накази про нарахування надбавки були, про скасування, не було.Зазначила, що в разі скасування надбавки повинен бути виданий відповідний наказ. Також їй не повідомили про те, що дозвіл (допуск) на роботу з документами, що містять державну таємницю було повернуто СБУ, але в кошторисах нараховувалась ця надбавка. Безпосередньо їй ОСОБА_8 не повідомляв про відсутність підстав для нарахування. 
		Заробітну плату нараховували на підставі штатного розпису, який затверджується Міністерством та кошторису. Кошториси складала вона,та підписував керівник Управління, після чого, кошторис направлявся на затвердження до Міністерства. Накази Міністерства та керівника Управління про встановлення надбавки були видані та не скасовувались. 
		Про те, що 09.01.2008 року ліквідовано РСО їйстало відомо тоді, коли почалась перевірка.Наказу про скасування ОСОБА_8 надбавки за секретність, не було. Кошторис вона складала виходячи з того, що в неї були дані про оклади, надбавки. Якщо надбавка не була скасована, вона її включала до кошторису для виплати. Картки на допуск до державної таємниця вона не бачила, про скасування допуску їй відомо не було. У 2013 році у відділі кадрів була виявлена печатка РСО, яка згідно актів була ліквідована у 2008 році. 
		Показаннями свідка ОСОБА_9 , яка суду першої та апеляційної інстанції показала, що працювала в Управлінні з 27.03.1989 року по 19.07.2010 рік. В період з 2003 року по 2006 рік працювала першим заступником начальника Управління, в 2006 році деякий час була начальником Управління екології та природного середовища в Кіровоградській області. З грудня 2003 року по 2010 рік була першим заступником начальника Управління. З моменту призначення на вказану посаду їй було надано допуск до державної таємниці, а наказів про скасування допуску до державної таємниці, не було. 
		В Управлінні начальник, перший заступник начальника, заступник начальника управління мали допуск до державної таємниці - це стосувалось того, що перші особи Управління маючи певні повноваження могли користуватись таємною документацією, яка надходила до них, мали допуск до таємниці, брали участь в нарадах, в тому числі і вона. 
		Отримала допуск до державної таємниці, коли перебувала на посаді першого заступника начальника Управління в 2004 році, за що нараховувалася, і вона отримувала у відсотках надбавку до заробітної плати, яку призначало їй Міністерство. В 2008 році в зв`язку з реорганізацією підрозділу екоінспекції було прийнято рішення про ліквідацію режимно-секретного відділу (РСО) і цим в подальшому займався спеціаліст з кадрової роботи. 
		Наказу Міністерства, чи повідомлення СБУ про позбавлення її та ОСОБА_8 надбавок, чи скасування допуску до державної таємниці, не було. 
		Щодо обставин ліквідації РСО, у 2008 році була створена комісія, до складу якої входила і вона. Вони переглянули документи, які підлягали знищенню, знищили їх про що склали акт. Головний спеціаліст ОСОБА_17 підготувала проект наказу про ліквідацію РСО, який разом вся комісія підписала. Книжку по нормативних документахдержавної таємниці та інші документи, опечатали та здали в УСБУ в Кіровоградській області. 
		Після ліквідації РСО, вона не пам`ятає, щоб в цей період працювала в з якимось документами, що містять державну таємницю. Проте вона та ОСОБА_8 після повернення дозволу отримували надбавку. 
		Вважає, що видача наказу про скасування надбавки за таємність є виключними повноваженнями Міністерства, а тому ОСОБА_8 не міг самостійно відмовитись від робити пов`язаної з державною таємницею. ОСОБА_8 надав допуск до таємниціміністр охорони навколишнього природного середовища, і ОСОБА_8 сам не міг скасувати допуск, який був виданий міністром. Також ОСОБА_8 не надавав будь-яких вказівок бухгалтеру, щодо необхідності нарахування надбавки. З наказом № 1 ДСК від 09.01.2008 року про скасування допуску її і ОСОБА_8 не ознайомлювали, вперше про існування цього наказу почула в судовому засіданні. В 2009 році бачила свою облікову картку та ОСОБА_8 в яких графа «допуск скасовано» не була заповнена.
		Про повернення допуску до державної таємниці СБУ, Міністерство не повідомлялось, вважали, що це повинні повідомити відповідальні працівники СБУ. 
		Показаннями свідка ОСОБА_11 , яка суду першої інстанції показала, що працювала в Управлінні в на посаді головного бухгалтера з 2004 року до початку 2008 року. ОСОБА_8 , ОСОБА_9  нараховувалась надбавка за допуск до державної таємниці. Ліквідація РСО відбулась в січні 2008 року. Відомо лише те, що був наказ про ліквідацію РСО. Наказу про скасування надбавки або допусків ОСОБА_8 та ОСОБА_9  не було, в бухгалтерію вони не надходили.
		Показаннями свідка ОСОБА_12 , який суду першої та апеляційної інстанції показав, що раніше працював в Управлінні на різних посадах, останній час до січня 2010 року на посаді заступника начальника відділу державного моніторингу. Він раніше мав допуск до секретних документів, мав право перевіряти режимні об`єкти. Допуск мав з 2004 року по 2007 рік, отримували їх у відділі кадрів. В 2008 роцідопуску вже не мав, оскільки займав іншу посаду. Про те, що ОСОБА_8 заволодів грошовими коштами, за надбавку за секретність, йому невідомо. Працівникам Управління ніхто не доводив про те, що скасований допуск до державної таємниці.
		Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка суду першої та апеляційної інстанції показала, що працювала в Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області начальником відділу. До 2007 року Державне управління охорони навколишнього середовища та інспекція були однією структурою. Так як була необхідність у проведенні перевірок на установах, де потрібен допуск до таємниці. В 2007 році відбулась реорганізація, вона перейшла працювати в Управління, у зв`язку з відсутністю контролюючих функцій у допуску до державної таємниці відпала потреба. 
		Вона мала допуск до державної таємниці. Допуск у неї був приблизно півроку, оскільки вони перевіряли військові частини.
		Керівником РСО в управлінні була ОСОБА_17 . Вона, ОСОБА_17 та ОСОБА_9 входили до ліквідаційної комісії РСО. Чи вносились якісь відомості до карток допуску, не пам`ятає. ОСОБА_17 ножицями знищувала всі документи, потім за результатами ліквідації РСО, був складенийакт. Чи знищувалась печатка РСО не пам`ятає. Вважає, що після ліквідації РСО було автоматично скасовано допуск до державної таємниці, бо він в роботі не був потрібен, так як вона з секретною документацію не працювала. Безпосередньо їй не відомо чи було скасовано допуск іншим працівникам Управління та чи працювали вони з таємними документами. 
		В подальшому під час проведення інвентаризації виявили печатку РСО, яка в ході ліквідації РСО не була знищена, в зв`язку з чим їй доручили знищити вказану печатку.
		Показаннями свідка ОСОБА_14 , яка суду першої інстанції показала, що вона працювала в Управлінні заступником начальника відділу формування природного використання та екологічних експертиз. Допуск до державної таємниці в неї був при роботі в Управлінні, який оформлений в 2004 році. Щодо ліквідації РСО, їй відомо тільки те, що в них не було секретних документів і мабуть відпала потреба в існуванні цього відділу. Чи була якась ліквідаційна комісія не знає. 
		Колегія суддів вважає, що показання свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 суд першої інстанції обґрунтовано визнав правдивими, так як вони відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, є послідовними, логічними по своїй суті, і такими, що співпадають одні з одними, а також узгоджуються з наступними письмовими доказами: 
		 
		   -наказом № 72 від 02.07.2007 року , згідно якого з 04 червня 2007 року ОСОБА_8  начальнику Управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області встановлено надбавку до посадового окладу в розмірі 15 відсотків за роботу з інформацією, що має ступінь секретності «цілком таємно» і «таємно» 
		(т.1 а.п.7);
		   - наказом № 28-о від 24.03.2004 року, згідно якого з 01 лютого 2004 року ОСОБА_9  першому заступнику начальника управління встановлено надбавку до посадового окладу в розмірі 15 відсотків за роботу з інформацією, що становить державну таємницю
		(т.1 а.п.8);
		   - відомостями за видами оплат № 2 з 01 січня 2008 року по 19 липня 2010 р. та № 1 з 01 січня 2008 року по 23 грудня 2011 р., з яких вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виплачувались надбавки за роботу з інформацією, що становить державну таємницю 
		(т.1 а.п.9-14);
		   - листом № 2666-03/02-2 від 14.08.2012 року, яким УСБУ в Кіровоградській області повідомлялось, що у закритті режимно-секретного органу Управління охорони навколишнього природного родовища в Кіровоградській області в грудні 2007 року  січні 2008 року приймали участь: голова комісії ОСОБА_9 та члени комісії  ОСОБА_13 і ОСОБА_17 . Начальник Управління охорони навколишнього природного родовища в Кіровоградській області ОСОБА_8 затверджував акт №1 від 09.01.2008 року на знищення документів і справ та підписував супровідний лист №2Т від 09.01.2008 року до УСБУ в Кіровоградській області про закриття режимно-секретного органу 
		(т.1 а.п.16);
		   - архівними відомостями за період з 01 січня 2008 року по 19 липня 2010 р. та за період з 01 січня 2008 року по 23 грудня 2011 р., з яких вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виплачувались надбавки за роботу з інформацією, що становить державну таємницю 
		(т.1 а.п.17-23);
		   - листом №2521-03/03-2 від 03.08.2012 року, яким УСБУ в Кіровоградській області повідомлялось , що накази про встановлення надбавок до посадових окладів за допуск до державної таємниці колишньому начальнику Управління ОСОБА_8  та першому заступнику начальника Управління ОСОБА_9 підписували відповідно ОСОБА_8 на підставі наказу Мінприроди України від 04 червня 2007 року № 14-3/7 та ОСОБА_10 , згідно наказу держуправління від 27 січня 2004 року №1-ДСК. 
		(т.1 а.п.25);
		   - відомостями про нарахування, виплати та отримання надбавки за охорону державної таємниці, з яких вбачається, що ОСОБА_8  та ОСОБА_9 у період з липня 2007 року по 31 грудня 2007 рок та з березня 2004 року по грудень 2007 року відповідно нараховувалась та виплачувалась надбавки за охорону державної таємниці, яка ними і отримувалась 
		( т.1 а.п. 27-31);
		   - листом №2860-01/03-2 від 29.08.2012 року, яким УСБУ в Кіровоградській області повідомлялось, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну таємницю» у разі, коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватись відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюється КМУ. Постановою КМУ від 15 червня 1994 року №414 визначені види, розмір та порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає допуск до державної таємниці. Крім того, відповідно до п. 6 вказаної постанови надбавка до посадового окладу виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державно таємницею, наданого відповідно до чинного законодавства. Згідно п.6 постанови КМУ від 02 жовтня 2003 року №1561-12 підприємства, установи та організації мають право проводити діяльність, пов`язану з державною таємницею, за умови отримання спеціального дозволу від органів СБУ. Спеціальний дозвіл був наданий Держуправлінню ОНПС в Кіровоградській області 19 лютого 2007 року № КД-3-2007-13 Управлінням СБУ в області. У зв`язку із закриттям режимно-секретного органу в Держуправлінні 09 січня 2008 року (лист №2Т) його повернуто до управління СБУ в Кіровоградській області 
		(т.1 а.п.33-34);
		   - наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 14-3/76 від 04.06.2007 року про допуск ОСОБА_8 до роботи з інформацією, що має ступень секретності «цілком таємно» та «таємно» 
		(т.1 а.п.35);
		   - листом заступника голови Кіровоградської обласної державної адміністрації №146 від 1.09.2012 року , з якого вбачається, що ОСОБА_8  в період з 01 січня 2008 року по 23 грудня 2011 року з секретними документами, що знаходяться на обліку та зберіганні в секторі режимно-секретної роботи апарату облдержадміністрації, не знайомився 
		(т.1 а.п. 8);
		   - наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 556-0 від 11.12.2006 року про призначення ОСОБА_8 з 13.12.2006 року на посаду начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області 
		(т.1 а.п.61);
		   - Положенням про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, яке затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.02.2007 року за № 55,згідно якого ОСОБА_8 , як начальник, здійснює керівництво діяльністю Управління, несе персональну відповідальність за виконання покладених на Управління завдань, видає у межах своєї компетенції накази, організовує та контролює їх виконання, подає на затвердження Міністру штатний розпис Управління в межах, встановлених Мінприроди чисельності та фонду оплати праці працівників. Управління утримується за рахунок коштів Державного бюджету України 
		(т.1 а.п.62-67);
		   - наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області №48 від 30.09.2010 року «Про розподіл обов`язків між начальником та заступником начальника державного управління», яким встановлено розподіл обов`язків між начальником та заступником начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області 
		(т.1 а.п.68-70, т.2 а.п. 104-111);
		    - наказом № 56-0 від 26.12.2011 року «!про звільнення», яким ОСОБА_8 було звільнено з 23 грудня 2011року з посади начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській областіу порядку переведення для подальшої роботи в Державній екологічній інспекції у Кіровоградській області Державної екологічної інспекції України 
		(т.1 а.п.71);
		   - копією особової справи ОСОБА_9 , з якої вбачається , що ОСОБА_9 була державим службовцем. Наказом №379-о від 17 грудня 2003 року переведена на посаду першого заступника начальника Державного управління екології та природних ресурсів в Кіровоградській області- першого заступника головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, працювала на різних посадах в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області. Наказом №30-о від 19.07.2010 року була звільнена з 19.07.2010 року з посади першого заступника начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області
		(т.1 а.п.72-78);
		   
		   - листом начальника сектору ОДТ СБУ в Кіровоградській області від 24.09.2012 року, в якому зазначено, що  скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_8 необхідно було здійснювати виключно наказом  або письмовим розпорядженням Мінприроди України за поданням начальника РСО Управління в Кіровоградській області 
		(т.1 а.п.89-90);
		   - листом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.12.2012 року, вих. № 259 дск, з якого вбачається, що;
		- наказом від 04.06.2007 року №14-3/76 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України надано допуск до державної таємниці ОСОБА_20 за формою 2;
		- факту існування документальних матеріалів щодо інформування Управління Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_8 у зв`язку з ліквідацією РСО зазначеного суб`єкта режимно-секретної діяльності, не встановлено;
		- наказ або письмове розпорядження про скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у період з 09.01.2008 року по 23.12.2011 року та 19.07.2010 року відповідно, Мінприроди не видавався;
		- в порушення вимог п.722 Порядку, наказу по Державному Управлінню охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області не було до складу ліквідаційної комісії включено представника Мінприроди, що в свою чергу зробило неможливим здійснення контролю за процесом ліквідації; 
		- даних, які б підтверджували , що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у період з 09.01.2008 року по 23.12.2011 роки та по 19.07.2010 року відповідно, за умовами своєї професійної діяльності постійно працювали з відомостями, що становить державну таємницю, не отримано;
		- посада начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області у період з 09.01.2008 року до 23.12.2011 року до номенклатури посад працівників Міністерства екології та природних ресурсів України зайняття яких потребує оформлення допуску до державної таємниці, не включалась;
		(т.1 а.п.97-98);
		   - обліковими картками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про надання допуску до державної таємниці, з яких вбачається, що допуск за формою 2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасовано наказом від 09.01.2008 року №1 ДСК 
		(т.1 а.п.99-100);
		   - наказом №14-3/76 від 04.06.2007 року, яким допущено до роботи з інформацією, що має ступінь секретності «Цілком таємно» та «таємно» начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області ОСОБА_8 
		(т.1 а.п.102);
		   - особовою карткою ОСОБА_8 , з якої вбачається, що посада начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області відноситься до 4 категорії посад держслубовців, а ОСОБА_8 мав 7 ранг державного службовця 
		(т.1 а.п.115-116);
		   - листом №01-21/02/32/1 від 17.01.2013 року, згідно якого фактів ознайомлення ОСОБА_8 в період з 01.08.2008 по 23.12.2011роки  з секретними документами, які мають грифи обмеження доступу «Особливої важливості», «Цілком таємно», «Таємно» , не встановлено 
		(т.1 а.п.165);
		   - листом Управління в Кіровоградській області про закриття РСО Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області від 09.01.2008 року № 2Т, згідно якого начальник Управління ОСОБА_8 повідомляв управління СБУ в Кіровоградській області про ліквідацію РСО та здійснення ліквідаційних заходів, а також повідомляв, що всі матеріали секретного діловодства знищено шляхом продріблення і спалення (акт №1 від 09.01.2008 року). Повернув спеціальний дозвіл від 19.02.2007 року, наданий державному Управлінню для здійснення діяльності, пов`язаної з державною таємницею
		(т.1 а.п.171);
		   - актом № 1 на знищення документів і справ від 09.01.2008 року, який затверджений начальником Управління ОСОБА_8 з якого вбачається, що були знищені документи, печатки, штамп кутовий. Вказаний акт підписаний членами комісії ОСОБА_9 , ОСОБА_13  і ОСОБА_17  
		(т.1 а.п.173-179);
		   - списком працівників Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградські області з якого вбачається, що ОСОБА_9 та ОСОБА_8 був наданий доступ до державної таємниці 27.01.2004 року та 04.06.2007 року відповідно, який скасовано вказаним особам 09.01.2008 року 
		(т.1 а.п.189);
		   - листом головного спеціаліста Сектору режимно-секретного забезпечення та мобілізаційної роботи Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 15-1/141 від 18.12.2007 року, згідно якого Міністерство не заперечує щодо ліквідації РСО Управління
		(т.4 а.п.256);
		   - листом начальника Управління СБУ в Кіровоградській області № ОДТ/16091, згідно якого на інформування начальника Управління охорони навколишнього природного середовища в кіровоградській області ОСОБА_8 , - не мають заперечень проти ліквідації РСО та просять здійснити заходи з ліквідації в установі з наступним отриманням ліквідаційного акту та спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею.
		(т.4 а.п.257);
		   - розрахунком видатків на оплату праці на утримання Управлінняна 2008-2011 р.р., звіти про надходження та використання коштів за 2008-2011р.р., з яких вбачається надбавка за охорону державної таємниці
		(т.1 а.п.215-229);
		   - протоколом огляду предметів від 19.06.2013 року, згідно якого оглянута особова справа обвинуваченого ОСОБА_8 , з якої вбачається, що обвинувачений займав посаду начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області, вказана посада відноситься до 4 категорії посад держслужбовців, мав 7 ранг державного службовця;
		(Т.2 а.с.28-92)
		   - наказом №56-О від 26.12.2011 року, згідно якого ОСОБА_8  звільнений з займаної посади 23.12.2011 року.
		(т.2 а.п. 92);
		   - наказом начальника Управління ОСОБА_8 від 16.02.2010 року № 10, яким були затвердженні списки осіб, яким дозволено працювати з документами з грифом ДСК та яким дозволено присвоювати гриф ДСК з додатками. 
		(т.2 а.п.112-114);
		   - наказом від 24.03.2004 року № 28-О про встановлення ОСОБА_9 надбавки до посадового окладу у розмірі 15 відсотків за роботу з інформацією, що становить державну таємницю
		(т.2 а.п.115);
		   - наказом від 25.03.2009 року № 17 начальника Управління ОСОБА_8 , про затвердження списку працівників, яким було дозволено працювати з документами під грифом (для службового користування) та затвердження і введення в дію в переліку конфіденційної інформації, що є власністю держави з додатками 
		(т.2 а.п.116-119);
		   - наказами Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області №51 від 28.10.2008 року та №39 від 16.11.2009 року «Про розподіл обов`язків між начальником та заступником начальника управління», яким було встановлено розподіл обов`язків між начальником та заступником начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області 
		(т.2 а.п.120-122, 123-126);
		   - наказом № 26-0 від 04.12.2000 року про надбавку до посадового окладу за роботи, пов`язані з охороною державної таємниці, яким ОСОБА_17 встановлена вказана надбавка з 01.12.2000 року 
		(т.2 а.п.134);
		   - актом № 393 від 16.08.2013 року амбулаторної судово - психіатричної експертизи, згідно якого ОСОБА_8 в момент скоєння правопорушення психічним захворюванням не страждав, не знаходився в тимчасовому хворобливому стані. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Підпадає під дію ст.19 ч.1 КК України. У відношенні інкримінуємого правопорушення ОСОБА_8 слід вважати осудним. В даний час ОСОБА_8 психічним захворюванням не страждає, застосування заходів медичного характеру не потребує  
		(т.2 а.п.154-156);
		   - квитанціями про відшкодування ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заподіяних державі збитків на суму 8626 грн. 88 копійок і 12 893 грн. 97 копійок відповідно
		(т. 4 а.п. 267-268);
		   - копією журналу реєстрації наказів з грифом обмеження «Для службового користування»  ДСК від 26.03.2007р., в якому є запис про створення комісії, згідно наказу №5ДСК від 17.10.2007 року. Запис про скасування допуску до державної таємниці ОСОБА_8 відсутній
		(т.4 а.п.106);
		   - актом від 27.06.2013р. про виявлення печатки РСО, яка повинна була бути знешкоджена 09.01.2008р. при ліквідації РСО 
		(т.4 а.п.107);
		   - кошторисами на 2008-2011р.р. 
		(т.4 а.п.108, 120, 132, 144);
		   - планами  асигнувань загального фонду бюджету розрахунок видатків на оплату праці на 2008-2011р.р. 
		(т.4 а.п.110, 122, 134, 146);
		   - довідкою про використання загального фонду заробітної плати за січень-грудень 2008р.(т.4 а.п.112-119), за січень-грудень 2009 р.(т.4 а.п.124-131), за січень-грудень 2010 р.(т.4 а.п.136-143), за січень-грудень 2011 р. 
		(т.4 а.п.148-151);
		   - витягамиактів ревізії фінансово-господарської діяльності Управління від 15.03.2008, 02.12.2009, 14.09.2011 р.р. 
		(т.4 а.п.153, 156, 164);
		    - Витягом з «Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 р. № 1561., з п.722 якого вбачається, що у разі ліквідації РСО без передачі його функцій іншим підприємствам, установам, організаціям керівник підприємства, установи, організації, РСО якої підлягає ліквідації, призначає ліквідаційну комісію за участю представників підприємства, установи, організації вищого рівня, замовника секретних робіт та державної архівної установи 
		(т.4 а.п. 176-190).
		Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора про не відповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є безпідставними. 
		Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи має місце тоді, коли службова особа незаконно обертає чуже майно на свою користь чи користь третіх осіб, використовуючи при цьому своє службове становище, це може мати місце і коли майно, безпосередньо не було ввірене цій особі чи не перебувало в його віданні.
		Сформульована у зазначеній нормі кримінального закону України диспозиція статті передбачає суб`єктивну сторону у виді прямого умислу та корисливого мотиву.
		Проте органом досудового розслідування не здобуто достатніх та беззаперечних доказів, що ОСОБА_8 діяв з прямим умислом, а саме усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння та бажав його настання.
		Під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанції сторона обвинувачення не довела, що обвинувачений ОСОБА_8  допустив порушення при нарахуванні та виплаті надбавок, не встановила наслідки у вигляді завдання шкоди, а також причинний зв`язок між цими порушеннями і передбаченими законом про кримінальну відповідальність суспільно-небезпечними наслідками у вигляді завдання шкоди і не надала суду будь-яких достовірних та переконливих доказів з цього приводу. 
		Тобто, між нарахуванням та виплатою надбавок ОСОБА_9 і ОСОБА_8 та будь яким діяннями останнього відсутній причинний зв`язок. В той же час, причинний зв`язок між діянням обвинуваченого та наслідками, що настали є обов`язковим, так як склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України є матеріальним.
		Дослідженням матеріалів кримінального провадження, колегією суддів встановлено, що за наслідками судового розгляду, суд першої інстанції правильно встановив, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, так як стороною обвинувачення не доведено, що у ОСОБА_8 був умисел на вчинення даного кримінального правопорушення. Судом першої інстанції достовірно встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не було скасовано допуск до державної таємниці, що підтверджується Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах… З вищевикладених роз`яснень, що містяться в листах СБУ (т.3 а.п. 89-90, 102) вбачається, що допуск ОСОБА_8 міг бути скасований тільки наказом Міністра, а такого рішення немає. Загалновідомою є інформація, що скасувати накз може лише орган, який його видав, нижчестоящий орган таких повноважень не має, тому ОСОБА_8 не вправі був скасовувати наданий йому міністром допуск, навіть при бажанні не міг це самостійно зробити. Не доведено стороною обвинувачення і того, що на ОСОБА_8 були покладені адміністративно-господарські функції чи інші повноваження, щодо можливості та імперативного обов`язку скасувати отримувані надбавки. 
		Частиною 2 ст. 191 КК України встановлено відповідальність за заволодіння чужого майном та розтрати чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем .
		В той же час, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_8 відсутня і така кваліфікуюча ознака, як розтрата чужого майна, з таких підстав. 
		За змістом об`єктивної сторони ст. 191 КПК України передбачено три різних форми вчинення злочину: привласнення, розтрата чужого майна, або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Їх загальною ознакою є особливе відношення винного до майна, яким він заволодіває. Юридичною підставою для такого відношення винного до майна є цивільно-правові відносини, договірні відносини, спеціальні доручення, службові повноваження, тощо. 
		Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», предметом привласнення та розтрати є лише чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному віданні, тобто таке майно, що знаходилось в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті  на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.
		Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем полягає в незаконному обернення чужого майна на свою користь або на користь інших осіб із використанням службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби.
		Тобто, загальною ознакою форм злочину, передбаченого ст. 191 КК України є повноваження винного щодо майна, яким він заволодіває. Особа в цих випадках не є сторонньою для майна: воно їй ввірено, перебуває в її віданні або особа внаслідок службового становища має певні повноваження щодо нього.
		   Однак, з досліджених обставин кримінального правопорушення та доказів, в їх сукупності, вбачається, що нараховані та отримані грошові надбавки не перебували у безпосередньому віданні (ввірені, переданні у підзвіт) посади начальника управління, яку займав ОСОБА_8 , та який щодо них мав лише повноваження видати, на підставі наказу першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України від 04.06.2007 року № 14-3/76 (т.1 а.п. 33-35), наказу про надання доступу до роботи з інформацією, що має ступінь секретності «цілком таємно» і «Таємно» та якими встановленні надбавки за вказаний доступ начальнику та першому заступнику начальника Управління .
		За таких підстав, у діях ОСОБА_8 відсутня кваліфікуюча ознака кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч. 2 КК України  розтрата чужого майна. 
		   
		   Цей висновок суду першої інстанції ґрунтується на належних, допустимих, достовірних, а в сукупності достатніх доказах, досліджених під час судового розгляду. 
		     Судом першої інстанції правильно встановлено, що нарахування та виплата надбавок ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснювалися безпосередньо працівниками бухгалтерії Управління на підставі діючих наказів Міністерства про встановлення відповідник надбавок та відповідно до затверджених Міністерством кошторисів. При цьому будь-якого впливу на працівників бухгалтерії, щодо необхідності виплати надбавок ОСОБА_8 не здійснювалось. ОСОБА_8 та ОСОБА_9  не скасовувався допуск до державної таємниці, що підтверджується Порядком організації та забезпечення режиму секретності в державних органах… та роз`ясненнями, що містяться в листах СБУ, оскількиміг бути скасований тільки наказом Міністра. ОСОБА_8 не вправі був скасовувати наданий йому міністром допуск, навіть при бажанні це зробити.
		А тому, інформація в облікових картках ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про скасування їм допуску до державної таємниці на підставі наказу № 1ДСКвід 09.01.2008 року, виданого ОСОБА_8 , за відсутності вказаного наказу, вірно визнана судом першої інстанції недопустимим доказом. Зазначений наказ відсутній в журналі реєстрації наказів з грифом «Для службового користування», даний наказ досудовим слідством не встановлений і в матеріалах кримінального провадження - відсутній; обвинувачений ОСОБА_8 і свідок ОСОБА_16 заперечують існуванняв Управлінні наказу № 1 ДСК від 09.01.2008 року.
		   При цьому, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідні надбавки повинні були виплачуватися не у зв`язку з наявністю РСО, а у зв`язку з роботою ОСОБА_8 та ОСОБА_16 з таємними документами, які могли направлятися в Управління. Адже, Міністерство затверджувало виплати надбавок за роботу з таємними документами і фінансувало зазначені виплати при цьому не направляючи до Управління в Кіровоградській області ніяких таємних документів, то у ОСОБА_8 не було ніяких підстав сумніватися в правомірності отримання ним зазначених надбавок.
		   Наведені дані беззаперечно вказують на відсутність у ОСОБА_8  умислу на вчинення даного кримінального правопорушення 
		   Проте, колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що суд першої інстанції безпідставно вказав про те, що заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем або розтрата чужого майна таким же способом можуть бути вчинені лише шляхом активних дій, а не шляхом бездіяльності. Дійсно, за загальною теорією кримінального права, об`єктивна сторона вказаного злочину, а саме діяння винного може бути виражене і у формі бездіяльності. Проте в даному випадку це не може бути підставою скасування виправдувального вироку.
		За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, про відсутність в діянні ОСОБА_8  складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, - заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем та визнав ОСОБА_8 невинуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, ухваливши виправдувальний вирок. 
		Зокрема. судом першої інстанції належно враховано, що у зв`язку зі скороченням чисельності співробітників Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області 09.01.2008 року на підставі погоджень Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (лист від 18.12.2007 року № 15-1/141) та УСБУ в Кіровоградській області (лист від 14.12.2007 року № ОДТ/16091) здійснено ліквідацію режимно-секретного органу Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області у зв`язку з відсутністю підстав для проведення діяльності, пов`язаної з державною таємницею. 
		Під час знищення документів і справ РСО було створено комісію у складі: голови комісії ОСОБА_9 (заступника начальника управління), членів комісії ОСОБА_13 та ОСОБА_17 та відповідно складено акт № 1 від 09.01.2008 року, який був затверджений начальником управління ОСОБА_8 . 
		З цих підстав, начальником Управлінням ОСОБА_8 листом від 09.01.2008 №2Т було повідомлено УСБУ в Кіровоградській області про закриття РСО Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області та повернуто відповідні дозволи. До вказаного листа було також долучено акт №1 від 09.01.2008 року про знищення всіх матеріалів секретного діловодства РСО.
		    Відповідно до вимог абзацу другого пункту 6 «Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року №414, надбавка до посадового окладу виплачується лише за роботу з таємними документами та за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю. Проте будь-яких даних про скасування наказу першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 14-3/76 від 04.06.2007 року про допуск ОСОБА_8 до роботи з інформацією, що має ступень секретності «цілком таємно» та «таємно», саме з 09.01.2008 року не має, не доведено і відсутність підстав для нарахування надбавки до посадового окладу за роботу з інформацією, що становить державну таємницю, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . 
		   За таких підстав за відсутності умислу ОСОБА_8 на незаконне отримання коштів, колегія суддів розцінює це, як порушення виконавської дисципліни ліквідаційної комісії РСО, що призвело до бухгалтерської помилки та надлишкового нарахування коштів.
		В ході судового розгляду справи було допитано ОСОБА_8 , який пояснив, що на той момент був впевнений у правомірності отримання ним надбавки за секретність, так як він мав допуск до державної таємниці, міг відвідувати режимні об`єкти та знайомитися з секретними документами. Зокрема, міністерство затверджувало кошториси на виплату надбавки та завжди фінансувало виплати без будь-яких зауважень. Вважав, що законно отримує надбавку, оскільки за необхідності мав право працював з таємними документами. Судом першої інстанції належним чином враховано, що стороною обвинувачення належними та допустимими доказами не доведено того, що ОСОБА_8 мав умисел та корисливий мотив на незаконне отримання надбавки. 
		Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляції прокурора про відсутність підстав для нарахування надбавки, у зв`язку з поверненням дозволу та ліквідації РСО з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державну таємницю» в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов`язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів РСО.
		Створення, реорганізація чи ліквідація РСО здійснюються за погодженням із Службою безпеки України. У своїй роботі РСО взаємодіють з органами Служби безпеки України.
		В органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях з незначним обсягом робіт, пов`язаних з державною таємницею, де штатним розписом не передбачено створення РСО, облік і зберігання секретних документів, а також заходи щодо забезпечення режиму секретності здійснюються особисто їх керівниками або спеціально призначеним наказом керівника працівником після створення необхідних умов, що забезпечують режим секретності. На них поширюються обов`язки та права працівників РСО.
		Тобто, діяльність РСО є лише однією із форм організації роботи, пов`язаної з державною таємницею. Факт ліквідації РСО не означає позбавлення права керівництва державної установи на здійснення робіт, пов`язаних з державною таємницею.
		Суд першої інстанції належним чином врахував, що не включення до складу ліквідаційної комісії РСО представника Міністерства, що нібито сприяло затвердженню Міністерством кошторисів, що містили надбавки за роботу з таємними документами, не відповідає дійсності, оскільки відповідні надбавки повинні були виплачуватися не у зв`язку з наявністю РСО, а у зв`язку з роботою ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з таємними документами, які могли направлятися в Управління з Міністерства чи з інших органів виконавчої влади, що мають допуск до державної таємниці (зокрема від членів постійно діючої комісії техногенно-екологічної безпеки Кіровоградської облдержадміністрації). І якщо зазначене Міністерство затверджувало виплати надбавок за роботу з таємними документами і фінансувало зазначені виплати, при цьому не направляючи до Управління в Кіровоградській області і ніяких таємних документів, то у ОСОБА_8 не було ніяких підстав сумніватися в правомірності отримання ним зазначених надбавок.
		Факт відсутності в ліквідаційній комісій РСО представника Міністерства ніяким чином не може означати підготовку ОСОБА_8 до незаконного заволодіння державним коштами, так як Міністерство надалозгоду на ліквідацію РСО, а сам факт ліквідації РСО не означає відсутність підстав для роботи з таємними документами. Крім того, ліквідацію РСО проведено згідно вимог Закону України «Про державну таємницю» за погодженням з органами СБУ, а даний закон не потребує наявності додаткових умов для здійснення такої ліквідації
		Колегія суддів не враховує твердження прокурора, що доказами наявності вини Власенка є лист з Кіровоградської обласної державної адміністрації відповідно до якої ОСОБА_8 з таємними документами не працював, та те, що він як начальник Управління до номенклатури посад працівників апарату ОДА, перебування на яких потребує оформлення допуску до державної таємниці не відноситься, а також лист з Міністерства екології та природних ресурсів України, відповідно до якого ОСОБА_8 , у період з 01.01.08 по 23.12.11, не працював з документами з грифом обмеження доступу (крім ДСК). Адже те, що документи зі ступенем секретності «цілком таємно» і «таємно» не надходили до ОСОБА_8 , не свідчить про заборону такого надходження та про заборону ОСОБА_8 взагалі працювати з цими документами з таких підстав.
		ОСОБА_8 та ОСОБА_9 отримували надбавки за роботу з таємними документами на підставі кошторисів, затверджених в установленому порядку керівництвом Міністерства (т.3 а.п.108, 120, 132, 144). 
		Крім того керівництво Міністерства затверджувало плани асигнувань загального фонду бюджету та розрахунки видатків на оплату праці на утримання Управління в Кіровоградській області, де були передбачені суми на виплату надбавок за роботу з таємними документами(т.3 а.п.110, 122, 134, 146). 
		Управління в Кіровоградській області щоквартально звітувало перед Міністерством провикористання загального фонду заробітної плати, де зазначало про виплати надбавок керівництву за допуск до державної таємниці. (т.3 а.п.112-119, 124-131, а.с.136-143, 148-151).
		При цьому, будь яких зауважень від Міністерства щодо виплати вказаних надбавок ніколи не надходило.
		Згідно діючого на той період п.12 постанови КМ України від 28.02.2002 № 228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ" головні розпорядники бюджетних коштів (в даному випадку - Міністерство) розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня (Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області) щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків бюджету та надання кредитів з бюджету, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків або класифікації кредитування бюджету, повноти надходження доходів або повернення кредитів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів. 
		Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що посадові особи Міністерства повинні були перевіряти правильністьрозрахунків заробітної плати керівництву Управління в Кіровоградській області, що містилися в проектах кошторисів Управління за 2008-2011 р.р., які в свою чергу розраховувалися працівниками бухгалтерії Управління. Особисто ОСОБА_8 розрахунки заробітної плати не здійснював, ніяких вказівок з цього приводу працівникам бухгалтерії не надавав.
		Затвердження керівництвом Міністерства у 2008-2011 р.р. кошторисів Управління в Кіровоградській області, що містили надбавки керівництву за роботу з секретним документами, викликало у ОСОБА_8 впевненість у правомірності нарахування йому та ОСОБА_9 вказаних надбавок, що в свою чергу виключало його умисел на вчинення кримінального правопорушення.
		Крім того, «Положенням про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. N 414 передбачено, що особам, які працюють в умовах режимних обмежень, тобто за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, встановлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації. Такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт, згідно з укладеними договорами, займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.
		За таких підстав, суд першої інстанції належним чином врахував, що ОСОБА_8 , який у 2008-2011 роках фактично не працював з таємними документами, безпідставно отримував надбавку за роботу з таємними документами, однак його дії неможна кваліфікувати як заволодіння чужим майном та розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, так як ніякихдій щодо заволодіння майном або його розтрати він не вчиняв та не мав умислу на вчинення кримінального правопорушення.
		Відповідно до вимог кримінального закону зловживання службовим становищем, як спосіб заволодіння майном означає, що особа порушує свої повноваження і використовує організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції, всупереч інтересам служби, для незаконного і безоплатного обертання чужого майна на свою користь або на користь третіх осіб. Проте сторона обвинувачення не зазначила, які саме організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції всупереч інтересам служби використав ОСОБА_8 , не надала будь яких об`єктивних та беззаперечних доказів, що останній їх використав та порушив свої повноваження.
		Відповідно до вимог ст. 11 КК України злочином є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом злочину. Бездіяльність  пасивна поведінка, яка виявляється в тому, що особа не виконує певних дій, які вона повинна і могли виконати. Юридичний обов`язок особи діяти випливає із закону, іншого нормативного акту, з посади яку займає особа, можливість особи діяти встановлюється відповідно до конкретних обставин справи.
		Вказаний висновок суду повністю узгоджується зі статтею 20 Закону України "Про державну таємницю", відповідно до якої державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов`язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею. Надання дозволу здійснюється на підставі заявок державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій та результатів спеціальної експертизи щодо наявності умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею. З метою визначення наявності умов для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, Служба безпеки України може створювати спеціальні експертні комісії, до складу яких включати фахівців державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій за погодженням з їх керівниками. Проте будь-яких даних, що була проведена спеціальна експертиза, яка встановила відсутність умов у ОСОБА_8 про скасування наказу першого заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища України № 14-3/76 від 04.06.2007 року про допуск ОСОБА_8 для провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею не встановлено, наказ першого заступника Міністра про допуск ОСОБА_8 до роботи з інформацією, що має ступень секретності «цілком таємно» та «таємно», - не скасований.
		Таким чином, колегія суддів, дослідивши та оцінивши докази у кримінальному провадженні у їх сукупності, вважає, що висновок суду 1-ї інстанції про недоведеність в діянні ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України є правильним, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, та ґрунтується на доказах, які повно та всебічно досліджені під час судового розгляду кримінального провадження, та оцінені відповідно до вимог кримінально-процесуального кодексу, а тому апеляцію прокурора слід залишити без задоволення, а виправдувальний вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22.04.2014 року слід залишити без змін. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 420 КПК України, колегія суддів, - 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 22 квітня 2014 року, яким ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 191 КК України та виправдано - залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарженою у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення. 
		                                                 
		Судді:
		ОСОБА_2              ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...