Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5015/383/12 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Договір підряду.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2015. Зареєстровано: 20.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 24.11.2015.
Дата набрання законної сили: 01.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		          
		18.11.2015р.                                                                       Справа№ 5015/383/12 
		 
		Господарський суд Львівської області у складі 
		Суддя - головуючий Фартушок Т.Б.
		Суддя Юркевич М.В.
		Суддя Запотічняк О.Д.
		при секретарі Полюхович Х.М.
		За позовом: Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі: Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м.Львів
		до відповідача: ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1», м.Львів
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівська міська рада, м.Львів
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТзОВ «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр», м.Львів
		Про стягнення 1 077 118,00грн.
		 
		Представники:
		Від прокуратури: Леонтьєва Н.І.- прокурор;
		Від позивача: Рихвицький Р.А.- представник;
		Від відповідача: Булик І.І. - гол. Правління;
		Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівської міської ради: Рудницька М.І. -педставник;
		Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Мелешко М.І. - представник.; Зузяк Є.Т.- директор
		 
		Суть спору: 
		Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Першого заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі: Управління капітального будівництва Львівської міської ради до ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівської міської ради та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» про стягнення 1077118,00 грн.
		Прокурор у позовній заяві зазначає, що Відповідачем виконано роботи із влаштування тротуарів із плит пісковику за Договором №54 від 25.11.2005р., предметом якого були роботи з ремонту та реконструкції інженерних мереж на пл.Ринок у 2006р., із неякісного матеріалу, не усунено виявлені недоліки самостійно, з підстав чого Позивачем понесено витрати на укладення договору із третіми особами на усунення недоліків тротуарної плитки з пісковика в розмірі 1077118грн. Таким чином, Прокурор в інтересах держави в особі Позивача просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача 1077118грн. відшкодування витрат (збитків) на заміну неякісних тротуарних плиток.
		Відповідач у своєму Відзиві на позовну заяву, поданому до суду 20.02.2012р. за вх. №3551/12, та поясненнях і запереченнях, поданих до суду 26.03.2012р. за вх. №6494/12 вказані доводи Прокурора в інтересах держави в особі Позивача заперечує, вважає позов безпідставним і необґрунтованим, просить суд відмовити в його задоволенні з підстав того, що Відповідачем належним чином виконувались умови укладених із Позивачем Договорів; продукція, яка використовувалась при виконанні робіт за Договором №54 є сертифікованою, такою що відповідає вимогам чинних будівельних норм і стандартів; Позивач своїм правом здійснення контролю та технічного нагляду за якістю, обсягами, вартістю будівництва, а також відповідністю матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним нормам не скористався; прийняв об'єкт будівництва без зауважень і застережень; згідно акту від 18.03.2011р. за період з 2006р. по 2011р. прийшла в непридатність плитка сіро-жовтого кольору в кількості 343м. кв., червоного - 50м. кв., а Прокурор в інтересах держави в особі позивача просить суд стягнути з Відповідач на користь Позивача кошти, які передбачені договором на укладання 2200м. кв. тротуарної плитки; перелік робіт, визначених актами приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011р. за Договором на капітальний ремонт тротуарів на пл. Ринок від 13.08.2011р. №14 не відповідає переліку, необхідному для заміни тротуарної плитки; гранітна плитка, яка використовувалась ФОП Польовською О.Б. для виконання робіт за Договором на капітальний ремонт тротуарів на пл. Ринок від 13.08.2011р. №14, куплена Позивачем за Договором від 08.12.2011р. №29, в той час, як роботи за Договором від 13.08.2011р. №14 виконані ФОП Польовською О.Б. та прийняті Позивачем Актами за вересень 2011р.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача, у своїх поясненнях, поданих до суду 20.03.2012р. за вх. №5993/12, та Додаткових поясненнях, поданих до суду 27.03.2012р. за вх. №6535/12 вказує на те, що сертифікат відповідності на плитку з пісковика не був виданий акредитованою установою; у зв'язку із постійним збільшенням площі зруйнованого тротуарного покриття, плитка із пісковика була повністю демонтована із пл. Ринок, замість неї постелено гранітну плитку; пошкодження плиток відбулося з вини Відповідача, оскільки ним при здійсненні робіт за Договором №54 використано неякісні матеріали.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, у своїх поясненнях, поданих до суду 26.03.2012р. за вх. №6494/12, вказує на те, що плитка з пісковика, яка поставлялась Відповідачу для виконання робіт за Договором №54 є якісною і відповідає чинним будівельним нормам і правилам; пошкодження і руйнування вказаних плиток відбулось у зв'язку із порушенням умов і правил їх експлуатації, а саме застосування в прибиранні хімічних реагентів, важкої техніки та кирок, якими розбивався лід; відбір проб для здійснення дослідження відбувався без участі представників Відповідача та Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, з порушенням кількісного і якісного складу відібраних для дослідження проб каменю.
		 
		Ухвалою судді Господарського суду Львівської області Бортник О.Ю. від 02.02.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівської міської ради та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ «Виробничо-комерційна компанія «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 23.02.2012р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 01.03.2012р.
		В судових засіданнях 23.02.2012р., 20.03.2012р., та 27.03.2012р. оголошувалась перерви до 01.03.2012р., 27.03.2012р. та 05.04.2012р. відповідно.
		Ухвалою від 05.04.2012р. провадження у справі зупинено у зв'язку із призначенням судової експертизи.
		Ухвалою від 07.04.2014р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду на 15.04.2014р.
		Ухвалою від 15.04.2014р. призначено колегіальний розгляд справи у складів трьох суддів.
		На підставі Розпорядження керівника апарату від 16.04.2014р. №204 «Щодо призначення автоматичного розподілу членів колегії суддів» проведено повторний автоматичний розподіл членів колегії суддів, членами колегії суддів з розгляду даної справи визначено Бортник О.Ю. - суддя головуючий, Коссак С.М., Рим Т.Я. судді. Ухвалою від 16.04.2014р. справу призначено на 27.05.2014р.
		Ухвалою від 27.05.2014р. провадження у справі зупинено у зв'язку із призначенням судової експертизи. 
		Ухвалою Господарського суду Львівської області у складі судді головуючого Бортник О.Ю., суддів Коссака С.М. та Рима Т.Я. від 01.07.2014р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 08.07.2014р. Ухвалою від 08.07.2014р. провадження у справі зупинено у зв'язку із призначенням судової експертизи. 
		Ухвалою Господарського суду Львівської області у складі судді головуючого Бортник О.Ю., суддів Коссака С.М. та Рима Т.Я. від 10.11.2014р. провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.11.2014р.
		17.11.2014р. на підставі Розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області №783 у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності суддею Коссак С.М. призначено повторний автоматичний розподіл члена колегії суддів, до складу суду введено суддю Шпакович О.Ф.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області у складі судді головуючого Бортник О.Ю., суддів Шпакович О.Ф. та Рима Т.Я. від 17.11.2014р. справу прийнято до провадження у зміненому складі суду і призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.12.2014р.
		Ухвалою від 16.12.2014р. провадження у справі зупинено у зв'язку із призначенням судової експертизи. 
		На вирішення експертам поставлено наступні питання:
		1.          Чи відповідає плитка з пісковика, яка передана Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради ЛКП «ШРП Галицького району» по Акту від 01.11.2011р., та якою частково замощено пл.Ринок у м.Львові, вимогам ДСТУ, що ставляться до плитки, котра використовується для зовнішніх робіт, а саме: для замощування тротуарів вулиць?;
		2.          Якщо ні, то що є причиною такого стану плитки: виробничі недоліки чи неправильна експлуатація плитки тощо?;
		3.          Якщо плитку неможливо використовувати для зовнішніх робіт з замощення тротуарів вулиць внаслідок її неправильної експлуатації, то що саме спричинило втрату експлуатаційних властивостей та якісних характеристик, скерованої на експертизу плитки?;
		4.          Чи піддавалась скерована на експертизу плитка посипанню сіллю та іншими шкідливими реагентами?;
		5.          Чи може бути причиною втрати експлуатаційних властивостей та якісних характеристик скерованої на експертизу плитки її укладання на поліетиленову плівку, розбиття льоду у зимовий період кайлами, іншим механічним знаряддям, заїзд автомобілів на снігоочисної техніки на тротуари, замощені цією плиткою, протягом 5-ти років експлуатації? 
		Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.06.2015р. у зв'язку із припиненням повноважень суддів щодо здійснення правосуддя здійснено заміну у складі суду, вилучено суддів Шпакович О.Ф. та Рима Т.Я., до складу суду введено суддів Юркевича М.В. та Кидисюка Р.А.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області у складі судді головуючого Бортник О.Ю., суддів Юркевича М.В. та Кидисюка Р.А. від 30.06.2015р. прийнято дану справу у зміненому складі суду, поновлено провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 22.07.2015р.
		Окрім того, ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.06.2015р. відкладено розгляд справи на 22.07.2015р. та викликано в судове засідання начальника лабораторії Суханя З.П. та інженера першої категорії Северенчука Г.Т. Львівської геологорозвідувальної експедиції ДП «Західукргеологія»; кандидата технічних наук, доцента Якимченка Я.Б., інженера Федишина І.В. НУ «Львівська політехніка»; судового експерта Мельника О.П. Інституту судових експертиз і права.
		Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.07.2015р. у зв'язку із перебуванням судді Кидисюка Р.А. у відпустці здійснено заміну у складі суду, вилучено суддю Кидисюка Р.А., до складу суду введено суддю Запотічняк О.Д.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області у складі судді головуючого Бортник О.Ю., суддів Юркевича М.В. та Запотічняк О.Д. від 22.07.2015р. прийнято справу у зміненому складі суду, відкладено її розгляд на 09.09.2015р.
		Відповідно до Розпорядження виконуючого обов'язки голови суду Артимовича В.М. від 25.08.2015р. №63 суддів Бортник О.Ю., Юркевича М.В. та Запотічняк О.Д. направлено на навчання у Львівське регіональне відділення Національної школи суддів України в період з 07-11 вересня 2015р. включно.
		          Згідно з п.7 розділу III Засад використання автоматизованої системи документообігу господарського суду Львівської області, затверджених зборами суддів господарського суду Львівської області від 02.09.2015р., суддям забороняється розглядати справи, що перебувають у його провадженні та призначені до розгляду на час перебування на навчанні.
		          У зв'язку з тим, що судове засідання 09.09.2015р. не відбулося, ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.09.2015р. розгляд справи призначено на 21.09.2015р. 
		Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Львівської області «Щодо повторного автоматизованого розподілу справи №5015/383/12» від 21.09.2015р. №855, враховуючи тимчасову непрацездатність судді Бортник О.Ю. і недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи керівник апарату розпорядився відповідно до пункту 2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду та Рішення зборів суддів господарського суду Львівської області від 02.09.2015 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №5015/383/12.
		Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2015р., суддю Бортник О.Ю., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, замінено на суддю Фартушка Т.Б. - головуючий суддя.
		Ухвалою Господарського суду Львівської області у складі головуючого судді Фартушка Т.Б., суддів Юркевича М.В. та Запотічняк О.Д. від 21.09.2015р. прийнято справу до провадження у новому складі суду та відкладено її розгляд на 07.10.2015р. 07.10.2015р. розгляд справи відкладено на 28.10.2015р. Ухвалою від 28.10.2015р. розгляд справи відкладено на 18.11.2015р., в тому числі у зв'язку з клопотанням Позивача про відкладення розгляду справи з метою спільного рішення щодо відмови Сторін від даного позову.
		Протягом розгляду справи Прокурору, представникам Сторін та Третіх осіб по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20, 22, 27, 28, 29, 38 ГПК України. Крім того, в ухвалах Господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Прокурору, Сторонам та Третім особам, (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов'язки учасників визначені ст.ст. 20, 22, 27, 28, 29, 38 ГПК України. 
		Заяв про відвід судді чи колегії суддів не надходило.
		Прокурор в судове засідання з'явилась, позовні вимоги підтримала повністю, надала усні пояснення, аналогічні до викладених у позовній заяві, просила позов задоволити у повному обсязі.
		16.11.2015р. до Господарського суду Львівської області надійшли пояснення Прокурора (вх.№49649/15), у яких Прокурор просить вирішити спір по наявних у справі доказах. Крім того, у поясненнях Прокурор зазначає про невідповідність висновку експерта вимогам законодавства та те, що якщо експерта не було попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст.384 і 385 КК України, то даний висновок не може вважатись висновком експерта. З даного приводу суд зазначає, що пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Львівської області по даній справі від 16.12.2014р., на виконання вимог якої надано експертний висновок, експерта попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.   
		Представник Позивача 28.10.2015р. (вх.№46332/15) у поданому клопотанні зазначав, що просить відкласти розгляд справи з метою спільного рішення щодо відмови сторін від даного позову.
		Проте, в судовому засіданні 18.11.2015р. позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості.
		Також, в судовому засіданні 18.11.2015р. представником Позивача подано через канцелярію Господарського суду клопотання про призначення повторної експертизи, в якому зазначено, що висновок судового експерта є таким, що містить взаємовиключні висновки, а також експертом подано додаткові пояснення, у яких він фактично доповнює висновок судової експертизи, що суперечить Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5. Позивач зазначає у клопотанні, що метою призначення судової експертизи було встановити чи поставлена плитка відповідала відповідним нормам державних стандартів на підставі дослідження плитки, а не на підставі наявного у матеріалах справи сертифікату. У клопотанні судом відмовлено, оскільки представником не обґрунтовано доводів, які були б достатньою підставою для призначення повторної судової експертизи. Зазначені у клопотанні доводи, в тому числі щодо взаємовиключних висновків експерта, не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, в тому числі у висновку експерта та у додаткових поясненнях експерта. Також, у висновку експертом надано відповіді на поставлені судом запитання та зазначено, з яких причин неможливо надати відповіді на інші поставлені питання. При цьому суд зазначає, що виклик в судове засідання судового експерта та надання ним пояснень на запитання суду та представників учасників судового процесу, в тому числі надання роз'яснень судовими експертами своїх висновків та відповідей на поставлені їм додаткові запитання, відповідає вимогам законодавства, в тому числі ст.12 Закону України «Про судову експертизу», ст.ст.31, 48, 811 ГПК України. Аналогічна позиція відображена у п.п.15.2, 18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» (із змінами та доповненнями); зокрема, у п.18 вказаної постанови зазначено, що у разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі. Крім того, у п.15.2 зазначеної постанови вказано, що повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи; Позивачем ж не обґрунтовано наявності підстав для призначення повторної судової експертизи. 
		Також суд зазначає, що в матеріалах справи міститься заява Позивача від 27.03.2012р. №05-430 про уточнення позовних вимог (а.с.100 т.III), в якій Позивач визначає загальну вартість робіт з врахуванням вартості матеріалів - 791819грн. З приводу даної заяви суд зазначає наступне: - у вказаній заяві не міститься волевиявлення Позивача на зменшення чи збільшення розміру позовних вимог, - Позивач не просить зменшити чи збільшити розмір позовних вимог, а лише надає розрахунок вартості робіт та матеріалів; - поданою заявою розмір позовних вимог не змінюється, а лише наводяться числа щодо вартості робіт та матеріалів, проте, не зазначається за яким договором, ким виконані та яка природа цих чисел; відтак, суд не може приймати дану заяву як заяву про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог; також: - позов подано Прокурором, який заяви про зменшення розміру позовних вимог також не подавав; - ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог; - на заяві відсутні відомості про реєстрацію такою через канцелярію суду. З врахуванням вищенаведеного, в тому числі відсутності деталізації змісту заяви, беручи до уваги те, що позов подано Прокурором, суд не може розцінити таку як заяву про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог.   
		Відповідач явку в судове засідання забезпечив, проти позову заперечив, надав усні пояснення, аналогічні до викладених у відзиві на позовну заяву та поясненнях, просив суд відмовити прокурору в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. 
		Представник Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача в судове засідання з'явилась, надала довіреність та пояснення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях та додаткових поясненнях, та підтримала клопотання Позивача про призначення повторної експертизи.
		Представники Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача в судове засідання з'явились, надали усні пояснення, аналогічні викладеним у письмових поясненнях, в тому числі від 17.11.2015р.
		 
		Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
		На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору. 
		Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
		Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора. 
		Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
		 
		Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи. 
		В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.
		Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
		При цьому суд зазначає, що, з врахуванням вимог ст.69 ГПК України, в суда відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.
		 
		Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора та представників Сторін і Третіх осіб, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне. 
		25.08.2005р. між Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради (надалі - Позивач, Замовник) та «Львівським спеціалізованим будівельно-монтажним управлінням №1» (надалі - Відповідач, Підрядник) укладено договір на ремонт та реконструкцію інженерних мереж на пл. Ринок (охоронний №326-Н) №54 (надалі - Договір №54), відповідно до п.1.1 якого, Підрядник зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил виконати роботи по об'єкту «Ремонт та реконструкцію інженерних мереж на пл. Ринок (охоронний №326-Н)», а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи. Джерело фінансування будівництва - бюджетні кошти.
		Згідно п. 2.1 Договору №54 загальна вартість робіт за Договором визначена на підставі динамічної договірної ціни, на момент укладення Договору складає 11 496 000,00грн. 
		Пунктом 3.1 Договору №54 сторонами визначено, що роботи за Договором повинні бути виконані у терміни відповідно до Графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору. Початок робіт - листопад 2005р., закінчення - червень 2006р.
		Відповідно до пункту 4. Договору №54 Замовник має право, серед іншого, здійснювати контроль та технічний нагляд а якістю, обсягами та вартістю будівництва об'єкта; відповідністю виконаних робіт вимогами проекту, кошторису, будівельних норм і правил; відповідністю матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним нормам; вимагати від Підрядника виправлення за власний рахунок у встановлений строк неякісно виконаних робіт, та робіт, проведених з відхиленням від проекту чи з порушенням будівельних норм; перевіряти вчасність та правильність ведення підрядником виконавчої документації, яка передбачена будівельними нормами і правилами.
		У пункті 7.1 Договору №54 Сторонами встановлено, що Підрядник гарантує можливість безперервної і нормальної експлуатації об'єкта протягом строків, визначених діючими Державними будівельними нормами і стандартами - протягом 10 років з моменту здачі його в експлуатацію.
		Відповідно до п. 7.3 Договору №54 Підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, протягом строків, визначених Дефектним актом. У випадку, якщо Підрядник протягом п'яти днів не приступає до ліквідації порушень, Замовник може залучати до цього третіх осіб, з компенсацією усіх витрат та понесених збитків за рахунок Підрядника.
		Додатковою угодою №2 до Договору №54 від 17.08.2006р. Сторонами встановлено, що у зв'язку із необхідністю виконання додаткових будівельно-монтажних робіт, які не були передбачені Договором, вартість робіт, що підлягають виконанню у 2006р., визначена на підставі динамічної ціни, збільшується на 296 300,00грн. Джерело фінансування - бюджетні кошти.
		Відповідно до п.3 протоколу технічної наради по об'єкту "Реконструкція інженерних мереж на площі Ринок в м.Львові» від 17.05.2006р., за участю, в тому числі представника Позивача, вирішено заключити угоду з постачальниками на виготовлення і поставку плитки саме із пісковика. Аналогічні посилання на плитку саме із пісковика містяться і у протоколах технічної наради від 24.05.2006р., виробничої наради від 15.06.2006р. (які також відбулись за участю представників Позивача).  
		24.10.2006р. між Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради (надалі - Позивач, Замовник) та «Львівським спеціалізованим будівельно-монтажним управлінням №1» (надалі - Відповідач, Підрядник) укладено договір на реконструкцію інженерних мереж на пл. Ринок (охоронний №326-Н) №89 (надалі - Договір №89), відповідно до п.1.1 якого Підрядник зобов'язується власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил виконати роботи по об'єкту «Реконструкція інженерних мереж на пл. Ринок (охоронний №326-Н)», а замовник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи. Джерело фінансування будівництва - бюджетні кошти.
		Згідно п. 2.1 Договору №89 загальна вартість робіт за Договором визначена на підставі динамічної договірної ціни, на момент укладення Договору складає 966 193,00грн. 
		Пунктом 3.1 Договору №89 сторонами визначено, що роботи за Договором повинні бути виконані у терміни відповідно до Графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору. Початок робіт - жовтень 2006р., закінчення - жовтень 2006р.
		Відповідно до пункту 4 Договору №89 Замовник має право, серед іншого, здійснювати контроль та технічний нагляд а якістю, обсягами та вартістю будівництва об'єкта; відповідністю виконаних робіт вимогами проекту, кошторису, будівельних норм і правил; відповідністю матеріалів, виробів і конструкцій державним стандартам і технічним нормам; вимагати від Підрядника виправлення за власний рахунок у встановлений строк неякісно виконаних робіт, та робіт, проведених з відхиленням від проекту чи з порушенням будівельних норм; перевіряти вчасність та правильність ведення підрядником виконавчої документації, яка передбачена будівельними нормами і правилами.
		У пункті 7.1 Договору №89 Сторонами встановлено, що Підрядник гарантує можливість безперервної і нормальної експлуатації об'єкта протягом строків, визначених діючими Державними будівельними нормами і стандартами - протягом 10 років з моменту здачі його в експлуатацію.
		Відповідно до п. 7.3 Договору №89 Підрядник зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти, допущені з його вини, протягом строків, визначених Дефектним актом. У випадку, якщо Підрядник протягом п'яти днів не приступає до ліквідації порушень, Замовник може залучати до цього третіх осіб, з компенсацією усіх витрат та понесених збитків за рахунок Підрядника.
		19.05.2006р. між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» (надалі - Третя особа, Постачальник) укладено Договір поставки №24-2006, за умовами якого Постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим Договором виготовити і поставити плити пісковику, надалі - Товар, а Відповідач - в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти і оплатити його. Загальна вартість товару, що є предметом поставки за Договором : плити пісковика червоного - 645м. кв. вартістю 380,4 грн./м. кв.; плити пісковика сіро-жовтого - 1940м. кв. вартістю 330,00 грн./м. кв.
		Пунктом 3.4 Договору від 19.05.2006р. №24-2006 встановлено, що Постачальник гарантує можливість нормальної експлуатації товару протягом десяти років з моменту здачі об'єкту в експлуатацію (Об'єкт: «Реконструкція інженерних мереж на пл. Ринок (охоронний №326-Н»).
		Додатковою угодою від 06.06.20006р. до Договору від 19.05.2006р. №24-2006 Сторонами встановлено, Постачальник зобов'язується виготовити і поставити додатково 270м. кв. плит пісковика сіро-жовтого кольору на умовах Договору від 19.05.2006р. №24-2006 на суму 89100,00грн., а Покупець - прийняти і оплатити цей Товар.
		Актами приймання виконаних робіт №1 за червень 2006р., №2 за червень 2006р., №1 за липень 2006р., №2 за липень 2006р., №5 за липень 2006р., №1 за серпень 2006р., №5 за серпень 2006р., №3 за вересень 2006р., №5 за жовтень 2006р., Відповідачем здано, а Позивачем прийнято виконані підрядні будівельні роботи за Договором №54. Вказані Акти підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін Договору №54.
		Позивачем також підписано без зауважень акти огляду прихованих робіт.
		Окрім того, затвердженим 06.11.2006р. начальником Управління капітального будівництва Львівської міської ради Актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 05.09.2006р. представлений до прийняття об'єкт «Реконструкція інженерних мереж на площі Ринок у м. Львові (охоронний №326-Н)» прийнято в експлуатацію. Вказаний акт погоджено та підписано всіма членами робочої комісії без зауважень та застережень.
		 
		08.04.2010 року Позивач звернувся до Відповідача Претензією вих. №2504/628 із вимогою про проведення заміни непридатних для експлуатації плит з пісковика в межах гарантійного терміну його експлуатації. 
		У своїй відповіді від 16.04.2010р. за вих. №75/08 Відповідач повідомив Позивача про звернення до Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача із претензією щодо заміни неякісного товару, що поставлявся за Договором поставки від 19.05.2006р. №24-2006.
		Окрім того, у своїй відповіді на претензію Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача відмовила її задоволенні з підстав того, що на товар, який поставлявся за Договором поставки від 19.05.2006р. №24-2006, був наявний Сертифікат відповідності, а експлуатація тротуарної плитки відбувалась з грубим порушенням законодавчо встановлених правил і норм, а саме: на тротуар відбувався заїзд важкої, в тому числі снігоприбиральної, техніки; тротуари розчищались від льоду та снігу за допомогою хімічних реагентів, а також шляхом розбивання льоду кирками, що, в свою чергу, призвело до руйнування плиток.
		18.03.2011р. Позивачем за участю посадових осіб структурних підрозділів Львівської міської ради проведено обстеження, яким виявлено, що за період  2006-2001р.р. замощені плиткою із пісковика тротуари прийшли у непридатність для подальшої експлуатації, про що складено акт. Відповідно до вказаного акту від 18.03.2011р., площа непридатної для подальшої експлуатації плитки складає 393м2 (343м2 плитки із пісковика сіро-жовтого кольору та 50м2 із пісковика червоного кольору). В Акті зазначено, що представники Відповідача та Третьої особи на стороні Відповідача від підпису відмовились. З даного приводу суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні, Позивачем та Прокурором не представлено доводів повідомлення Відповідача чи Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача про проведення обстеження 18.03.2011р. 
		04.04.2011р. року за вих. №05/684 Позивачем надіслано Відповідачу Претензію про гарантійну заміну неякісних плиток пісковика, якими замощені тротуари пл. Ринок у Львові в якості усунення недоліків, вказаних в акті обстеження від 18.03.2011р.
		Листом від 12.04.2011р. вих. 61/01 Відповідач повідомив Позивача про відмову ТзОВ «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» від заміни неякісних плиток з пісковика з підстав порушення Позивачем порядку і умов їх експлуатації та про звернення до Господарського суду із позовом про вирішення вказаного спору.
		 
		Відповідно до частини 1 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (ч.3 ст. 36-1 вказаного Закону).
		Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 з урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.
		Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено Першим заступником прокурора м. Львова в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі Управління капітального будівництва Львівської міської ради, на яку державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування», а тому суд вважає, що прокурором доведено підставність звернення з відповідним позовом. 
		У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
		Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		У ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
		Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
		До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
		Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
		Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
		В силу положень ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).
		Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Приписами ч.1 ст.875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
		Згідно статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
		Згідно положень ст.858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
		Нормою ч. 5 ст. 858 ЦК України встановлено, що підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
		Відповідно до ч.2 ст.859 ЦК України гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
		Частиною 1 статті 884 ЦК України визначено, що підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.
		 
		Прокурор у позовній заяві розраховує ціну позову (1077118грн.) як суму нижчеописаних договорів від 19.08.2011р. №14 (ціна договору 285118грн.) та від 08.12.2011р. №29 (ціна договору 792000грн.) (1077118=285118+792000).
		Проте суд зазначає, що Прокурором не обґрунтовано ціну позову та вихідні дані для проведення розрахунку виходячи з наступного.
		Так, Позивачем 19.08.2011р. укладено із ФОП Польовською Оксаною Богданівною Договір на капітальний ремонт тротуарів на пл. Ринок №14, за умовами якого ФОП Польовська О.Б. зобов'язувалась власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил виконати роботи на об'єкті: «Капітальний ремонт тротуарів на пл. Ринок», а Позивач - прийняти і оплатити вказані роботи.
		Відповідно до п. 2.1 Договору на капітальний ремонт тротуарів на пл. Ринок від 19.08.2011р. №14 договірна ціна на момент укладення договору є динамічною і становить 285118грн. Динамічна ціна визначається на основі проектно-кошторисної документації та тендерної пропозиції, встановлюється відкритою, уточнюється протягом всього строку будівництва об'єкту і є невід'ємною частиною договору.
		Проте, відповідно до наданого власне Позивачем експертного висновку філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Львівській області «Львівдержбудекспертиза» від 19.08.2011р. №14-02191-11, загальна кошторисна вартість будівництва «Капітальний ремонт тротуарів на пл.Ринок», передбачена названою кошторисною документацією в поточних цінах станом на 2011р. складає 304457грн. Кошторисна документація на зазначену суму 304457грн. була затверджена наказом в.о. начальника УКБ Львівської міської ради від 19.08.2011р. №15.    
		Згідно п.3.1 Договору на капітальний ремонт тротуарів на пл. Ринок від 19.08.2011р. №14, роботи повинні були бути виконані до 30.09.2011р. 
		На виконання вимог Договору від 19.08.2011р. №14 складено довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти виконаних будівельних робіт №1 за вересень 2011р. на суму 91973,14грн., №2 за вересень 2011р. на суму 46903,11грн., №3 за вересень 2011р. на суму 85000грн., №3 за вересень 2011р на суму 23000грн. Вказані акти підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін Договору на капітальний ремонт тротуарів на пл.Ринок від 13.08.2011р. №14. Загальна сума описаних актів складає не 285118грн., а 246876,25грн. 
		Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень, Позивачем оплачено ФОП Польовській О.Б. 246876,25грн.
		Також, на виконання умов Договору на капітальний ремонт тротуарів на пл.Ринок від 19.08.2011р. №14 Позивачем та ТзОВ «Світ каменя» 08.12.2011р. укладено Договір №29, за умовами якого останній зобов'язувався власними силами і засобами, в обумовлений у договорі строк у відповідності до замовлення і вимог ДБН виготовити і доставити на об'єкт: Капітальний ремонт тротуарів на площі Ринок вироби з каменю (26.70.1) плитку тротуарну гранітну, а Позивач - прийняти і оплатити її. Ціна договору встановлена у розмірі 792000грн.; об'єм - 2200м2.
		Проте, відповідно до вищеописаних актів виконаних робіт за договором від 19.08.2011р. №14, площа замощення тротуарів становить не 2200м2, а 1990м2.
		Крім того, належних доказів здійснення оплати в розмірі 792000грн. Прокурором чи Позивачем не представлено. 
		Також суд зазначає, що, як вказано вище у мотивувальній частині рішення, згідно складеного Акту від 18.03.2011р. площа непридатної для подальшої експлуатації плитки становила 393м2. Необхідність ж заміни 2200м2 плитки, понесені витрати на придбання та укладання якої складають ціну позову (вищенаведене обгрунтування згідно договорів від 19.08.2011р. №14 та від 08.12.2011р. №29), ні Прокурором, ні Позивачем не доведена. З даного приводу на вимогу суду надала пояснення (вх.№5993/12 від 20.03.2012р.) лише представник Третьої особи на стороні Позивача, яка зазначила, що «…кількість непридатної плитки із пісковику поступово збільшувалась…». В обгрунтування доводів Третьою особою на стороні Позивача представлено акт від 01.11.2011р., підписаний представниками Позивача, ЛКП «ШРП Галицького району» та СПД ФО Польовською О.Б., згідно якого демонтовано тротуарної плитки з пісковика площею 1679м2; суд зазначає, що акт від 01.11.2011р. підписаний без запрошення, відома та за відсутності сторони Договору №54, вимоги щодо якості плитки з пісковика до якої ставились, а саме - Відповідача.  
		Крім того, ні Прокурором, ні Позивачем (незважаючи на вимоги ухвали суду від 01.03.2012р.) не представлено доказів чи обґрунтувань можливості виконання робіт за Договором від 19.08.2011р. №14 в строк до 30.09.2011р. (відповідно до умов цього договору та зазначених вище актів виконаних будівельних робіт) з матеріалів, які надані за договором від 08.12.2011р. №29, дата укладання якого є більш пізньою за дату останнього акта виконаних робіт згідно договору від 19.08.2011р. №14.
		Також суд звертає увагу, що, як зазначено вище в мотивувальній частині рішення, виконання робіт Відповідачем саме з плит пісковика було погоджено з Позивачем. Проте, заміна плит у 2011 році відбувалась не на плити з пісковика, а на гранітні плити. Ні Прокурором, ні Позивачем не наведено обґрунтувань та не представлено доказів необхідності такої заміни (заміни плит з пісковика на плити з граніту) при заявлених підставах позову щодо встановлення Відповідачем плит з пісковика неналежної якості.    
		 
		Звітом та висновками про лабораторні випробування пісковиків від 01.11.2011р. №1015, виконаними Львівською геологорозвідувальною експедицією ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» на замовлення Позивача визначено, що пісковики та алевроліти у зв'язку із низькою морозостійкістю та механічною міцністю, що обумовлені тріщинуватістю, сильною шаруватістю, присутністю в якості цементу тонких плівок пилувато-вапнякового-глинистого матеріалу, непридатні для виготовлення плит для зовнішнього застосування. 
		З приводу даного висновку від 01.11.2011р. №1015 суд зазначає наступне: - в матеріалах справи відсутні докази місця відібрання проб плит з пісковика, тобто що саме відібрані плити, замощення яких проводилось Відповідачем; - висновок складено саме для пісковика, а не для виробів (в тому числі плит), для виготовлення яких використовується пісковик; - посилання у звіті для визначення якісних характеристик породи на ГОСТ 9479-84 не обгрунтовує поширення даного ГОСТу на готові вироби з пісковика. Відтак, суд оцінює звіт та висновки про лабораторні випробування пісковиків від 01.11.2011р. №1015 в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами.    
		 
		Суд зазначає, що згідно Сертифікату відповідності серія ДЖ №UA 1:004.0115235.05, виданого випробувальним центром Львівського Державного науково-проектного інституту «ЛьвівбудмНДІпроект», плити пісковика, які поставлялись за Договором від 19.05.2006р. №24-2006, відповідають вимогам ДСТУ Б. В. 2.7-37-95 «Плити та вироби із природного каменю. Технічні умови». Даний сертифікат відповідності виданий Львівським державним науково-проектним інститутом «ЛьвівбудмНДІпроект» за результатами сертифікаційних випробувань виробів із природного каменю - пісковика, які наведені в Протоколі випробувань від 14.07.2006р. №06/303.
		 
		Пунктом 7.35 «Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць та доріг КТМ 204 України 010-94», затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 27.12.1994р. встановлено, що сніг з тротуарів та внутрішньо квартальних проїздів прибирають механічним способом або вручну без застосування хімічних реагентів.
		Пунктом 7.42 вищевказаних Правил визначено, що тротуари та внутрішньо квартальні проїзди обробляють піском за нормою посипання 200-300 г./м. кв. на зупинках громадського транспорту, ділянках з уклонами та сходинками норму посипання збільшують до 400-500 г./м. кв. Обробка покриття має бути закінчена протягом 1-1,5 год. після початку утворення слизькості покриття.
		 
		Актом від 19.04.2011р. представниками Позивача, Відповідача та Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача вилучено тротуарні плити у кількості 6 шт., якими замощені тротуари і хідники на пл. Ринок у м. Львові.
		Надалі, листом від 05.05.2011р. вих. №84/01 Відповідач звернувся до проректора з наукової роботи НУ «Львівська політехніка» з проханням провести дослідження плиток з пісковика на предмет наявності в них солі NaCl і визначити вплив наявних солей на зниження морозостійкості плиток, наслідком чого стало укладання 16.05.2011р. Договору №1391 на створення (передавання) науково-технічної продукції, де виконавцем визначено НУ «Львівська Політехніка».
		Актом лабораторних випробувань лабораторії НДЛ-50 кафедри хімічної технології силікатів та лабораторії будівельних матеріалів і виробів НУ «Львівська Політехніка» (свідоцтво про атестацію №1095/07, чинне до 04.12.2012р.) від 25.05.2011р. встановлено, що:
		1.          Для запобігання утворення льоду плити оброблялись протиожеледним реагентом - натрію хлоридом (NaCl);
		2.          За присутності в структурі пісковика NaCl відбувається обмінна реакція, яка призводить до вимивання основної в'яжучої речовини, збільшення пористості каменю, зменшення міцності при стиску та стійкості до стирання, що в кінцевому результаті різко зменшує морозостійкість виробів;
		3.          Обробка плит протиожеледним реагентами призводить до накопичення розчинних солей в порах, збільшує деформації розширення структури при замерзанні води;
		4.          Руйнування поверхні тротуарних плит з пісковику викликане накладанням двох фізико-хімічних процесів: хімічною корозією структури каменю в результаті обмінних реакцій та зменшенням його морозостійкості під дією протиожеледного реагенту - натрій хлориду.
		Листом від 25.05.2011р. вих. №125/05 Відповідач повідомив Позивача про результати лабораторних випробувань тротуарних плиток, демонтованих з пл. Ринок згідно акту від 19.04.2011р.
		 
		У судовому засіданні 07.10.2015р. посадова особа в порядку ст.30 ГПК України професор Національного Університету «Львівська політехніка» Якимечко Я.Б. надав пояснення по суті спору, яким підтвердив доводи наданого раніше висновку та зазначив, що якби тротуари не оброблялись протиожеледними засобами, в складі яких була сіль, то пісковик міг би витримати експлуатацію; крім того підтвердив, що при проведенні дослідження у 2011р. виявлено в пісковику (плитах) кухонну сіль. 
		 
		Висновком Інституту експертиз і права від 03.06.2015р. 3185/15 судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №5015/383/12 встановлено, що:
		1.          Плитка з пісковика, яка використана для замощення тротуарів на пл. Ринок по своїм номінальним розмірам і фактурі лицевої поверхні плит відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-37-95 «Плити та вироби із природного каменю. Технічні умови». 
		2.          Визначити на час проведення експертизи, чи відповідає плитка з пісковика, яка передана УКБ ЛМР ЛКП «ШРП Галицького району» по акту від 01.11.2011р., та якою частково замощено пл. Ринок у м. Львові, вимогам ДСТУ по фізико-механічним властивостям, що ставляться до плитки, котра використовується для зовнішніх робіт, а саме: для замощення тротуарів вулиць, після її експлуатації в якості тротуарного покриття певний період часу не видається можливим через зміни в фізико-хімічній структурі каменю, які відбуваються в процесі його експлуатації.
		3.          Визначити на час проведення експертизи, які фактори (невідповідність гірської породи вимогам ДСТУ Б В.2.7-59-97 «Блоки із природного каменю для виробництва облицювальних виробів. Загальні технічні умови» чи вплив неправильної експлуатації з порушенням «Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг. КТМ 204 України 010-94») стали причиною невідповідності фізико-механічних плит з пісковику, що спричинило втрату експлуатаційних властивостей та якісних характеристик, після її експлуатації в якості тротуарного покриття певний період часу, не видається можливим, так як показники фізико-механічних властивостей породи для плит і виробів оцінюють відповідно до документа про якість блоків відповідно з ГОСТ 9479 (п. 7.1 ДСТУ Б В.2.7-37-95), а не для плит, які певний період часу експлуатувались і змінили свої фізико-механічні властивості в процесі експлуатації.
		4.          Скерована на експертизу плитка та плитка, якою були замощені частково пл. Ринок та пл. Катедральна, піддавались посипанню сіллю та іншими шкідливими реагентами.
		5.          Причиною втрати експлуатаційних властивостей та якісних характеристик скерованої на експертизу плитки може бути розбиття льоду в зимовий період кайлами, іншим механічним знаряддям, заїзд автомобілів та снігоочисної техніки на тротуари, замощені цією плиткою протягом п'яти років.
		 
		Судовий експерт Мельник О.П., який з'явився в судове засідання 22.07.2015р., надав пояснення до Висновку Інституту експертиз і права від 03.06.2015р. 3185/15 судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №5015/383/12.
		Так, Мельник О.П. у поданих уточненнях до висновку щодо поставлених в судовому засіданні 22.07.2015р. запитань зазначає, що поставлена ТзОВ «ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр» плитка з пісковика червоного та сіро-жовтого кольорів для ВАТ «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління №1» по договору поставки від 19.05.2006р. №24-2006, згідно наявного в матеріалах справи «Сертифікату відповідності» реєстраційний номер UA 1:004.0115235.05, відповідала вимогам ДСТУ Б В.2.7-37-95 «Плити та вироби із природного каменю. Технічні умови». Даний сертифікат відповідності виданий Львівським державним науково-проектним інститутом «ЛьвівбудмНДІпроект» за результатами сертифікаційних випробувань виробів із природного каменю - пісковика, які наведені в Протоколі випробувань від 14.07.2006р. №06/303. В Протоколі наведений висновок, що зразки плит з пісковика виробництва ТзОВ ВКК «ЛКОЗ «Каменяр» відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-37-95 «Плити та вироби з природного каменю. Технічні умови» за пунктами 3.2-3.4; 3.8; 4.4-4.6; 4.14; 4.17; 4.19. Так як пісковик відноситься до гірських порід низької міцності (табл.. №3 ДСТУ Б В.2.7-59-97 «Фізико-механічні властивості гірської породи») то експлуатація його в якості тротуарного покриття, що піддається впливу негативних зовнішніх факторів (атмосферні опади, часті цикли замерзання та розмерзання, посипання сіллю) пов'язана із значними ризиками, що в процесі експлуатації даний будівельний матеріал може втратити свої первинні характеристики. Всі ці ризики повинні бути оцінені замовником при виборі пісковика для замощення тротуарів та в процесі проведення технічного нагляду за виконанням робіт із замощення. При замощенні тротуарів плитами з пісковика «Замовником» проводився технічний нагляд за будівництвом в процесі ведення якого не виникало зауважень щодо якості плит з пісковика, не ставились питання про проведення виробником додаткових лабораторних випробувань фізико-механічних властивостей плит з пісковика виготовлених з різних партій кам'яних блоків (інший колір, фактура). Отже, враховуючи вищенаведене встановлено, що виготовлені та поставлені в 2006р. ТзОВ ВКК «Львівський каменеобробний завод «Каменяр», плити з пісковика згідно «Сертифікату відповідності» відповідали вимогам ДСТУ Б В.2.-37-95 «Плити та вироби із природного каменю. Технічні умови» та могли застосовуватись для замощення тротуарів.
		Окрім того, експерт зазначив, що в процесі експлуатації тротуарів, замощених плитами з пісковика експлуатаційною організацією не виконувались вимоги п. 7. 35 «Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг. КТМ 204 України 010-94», яким передбачено, що «Сніг з тротуарів та внутрішньо квартальних проїздів прибирають механічним способом або вручну без застосування хімічних реагентів». Тротуари оброблялись протиожеледним засобами в складі яких був натрій хлор (кухонна сіль), в результаті чого відбулись хімічні та фізичні процеси, які вплинули на фізико-механічні властивості пісковика, з якого була виготовлена плитка. Посипання тротуарів протиожеледним засобами в складі яких була кухонна сіль підтверджується «Актом лабораторних випробувань» від 25.05.2011р., проведених лабораторією НДЛ-50 кафедри хімічної технології силікатів та лабораторією будівельних матеріалів і виробів Національного університету «Львівська політехніка». Отже, в процесі експлуатації (5 років) плити з пісковика змінили свої фізико-механічні властивості, що привело їх до часткового руйнування. Основою причиною зміни фізико-механічних властивостей пісковика стало недотримання експлуатуючою організацією вимог п. 7. 35 «Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг. КТМ 204 України 010-94» та оброблення тротуарів протиожеледним засобами, в складі яких був натрій хлор (кухонна сіль).
		 
		Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що Прокурором та Позивачем  не обґрунтовано та не доведено ціну позову, а також вихідні дані для проведення розрахунку, в тому числі об'єми виконаних третіми особами робіт;   не представлено доказів чи обґрунтувань можливості виконання робіт за Договором від 19.08.2011р. №14 в строк до 30.09.2011р. з матеріалів, які надані за договором від 08.12.2011р. №29, дата укладання якого є більш пізньою за дату останнього акта виконаних робіт згідно договору від 19.08.2011р. №14;   враховуючи порушені Позивачем вимоги «Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць та доріг КТМ 204 України 010-94», затверджених Державним комітетом України по житлово-комунальному господарству 27.12.1994р., щодо прибирання снігу з тротуару;   беручи до уваги дані висновків акту лабораторних випробувань лабораторії НДЛ-50 кафедри хімічної технології силікатів та лабораторії будівельних матеріалів і виробів НУ «Львівська Політехніка», в тому числі  щодо оброблення плит натрію хлоридом (сіль) та наслідків такої експлуатації;   враховуючи аналогічного змісту пояснення посадової особи професора Національного Університету «Львівська політехніка» Якимечко Я.Б.;   беручи до уваги висновки Інституту експертиз і права від 03.06.2015р. 3185/15 судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №5015/383/12, в тому числі щодо того, що плити та плитка піддавались посипанню сіллю та іншими шкідливими реагентами;   враховуючи також пояснення, в тому числі письмові, судового експерта Мельника О.П., в тому числі щодо відповідності плит та плитки вимогам ДСТУ та щодо змін фізико-механічних властивостей пісковика внаслідок недотримання експлуатуючою організацією вимог п. 7. 35 «Технічних правил ремонту і утримання міських вулиць і доріг. КТМ 204 України 010-94» та оброблення тротуарів протиожеледним засобами, в складі яких був натрій хлор (кухонна сіль);   беручи до уваги не доведення Прокурором та Позивачем позовних вимог загалом та наявності складу збитків зокрема, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими, а відтак, в задоволенні позову слід відмовити повністю.
		 
		Відповідно до вимог ст.4-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.
		Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		18.11.2015р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.11.2015р.
		Судові витрати: прокурор за даним позовом судового збору не сплачував, оскільки, відповідно до пункту 11 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (у чинній станом на момент подання позову редакції - 31.01.2012р.), звільнений від сплати останнього за позовами про захист інтересів держави.
		Приписами частини першої та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (у чинній станом на момент подання позову редакції - 31.01.2012р.) встановлено, що із позовних заяв майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
		Нормою частини першої статті 13 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2012 рік» передбачено, що станом на 01.01.2012 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 073,00 грн. 
		Таким чином, суд дійшов висновків, що судові витрати у справі в розмірі 21542,36 грн. слід покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України та стягнути їх з Позивача в дохід Державного Бюджету України.
		 
		Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 5 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 20, 22, 27, 29, 33, 38, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.6, 11, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 610, 626, 627, 629, 631, 837, 846, 857, 858, 859, 864, 875, 884 Цивільного кодексу України, суд - 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          В задоволенні позову відмовити повністю.
		2.          Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, Львівська область, м. Львів, вул. Горбачевського, буд. 10; ідентифікаційний код 04056049) в доход Державного бюджету України 21542,36 грн. судового збору.
		 
		 
		Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
		          Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку. 
		 
		 
		Суддя-головуючий                                                                      Фартушок Т. Б. 
		 
		Суддя                                                                                           Юркевич М.В.
		 
		Суддя                                                                                           Запотічняк О.Д.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...