Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/11115/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2015. Зареєстровано: 21.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		_____________________________________________________________________________________________________________________      
		Справа № 520/11115/15-ц
		Провадження № 2/520/4703/15
		                   РІШЕННЯ 
		                   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18.11.2015 року
		Київський районний суд м. Одеси в складі :
		Головуючого - судді Куриленко О.М.
		за участю секретаря - Баранової Ю.О. 
		розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конярство України» про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, 
		        ВСТАНОВИВ:
		11.08.2015 року позивач звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив та згідно редакції від 21.10.2015 року просив ухвалити рішення, яким визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Конярство України» №48К від03.08.2015 року про звільнення з займаної посади керівника Філії «Одеський іподром» ОСОБА_1; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника Філії «Одеський іподром» Державного підприємства «Конярство України» (Код ЄДРПОУ 37404165) та допустити негайне виконання рішення; стягнути на його користь з Державного підприємства «Конярство України» (Код ЄДРПОУ 37404165) заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03 серпня 2015 року по день поновлення на роботі.
		Свої вимоги мотивував тим, що на посаді керівника Одеського іподрому він працював з 1989 року, неодноразово отримував заохочення, нагороджений грамотами, має вищу відзнаку Міністерства Мінагрополітики - «знак пошани», премії та інше.
		Позивач стверджує, що з 23 липня 2015 року він знаходився на лікарняному, проте наказом № 48 к від 03 серпня 2015 року його було звільнено з посади керівника за ініціативою адміністрації на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України за невиконання умов контракту від 24 березня 2015 року.
		Позивач вважає, що він звільнений з роботи не законно, тому є всі підстави для поновлення його на роботі та стягнення заборгованості по заробітній платі, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом. 
		Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.
		Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові. 
		Представники відповідача ДП «Конярство України» - Клименко В.О. та Рябков О.В. у судовому засіданні заперечували проти задоволення позору, посилаючись на те, що звільнення позивача відповідало усім вимогам закону, надавши суду свої письмові заперечення.
		Суд, дослідивши докази та матеріали справи, заслухавши сторони, доходить до висновку про те, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. 
		Відповідно до ст.232 КЗпП України безпосередньо в районних, у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору.
		Так, відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. 
		В судовому засіданні встановлено, що Державне підприємство «Конярство України» є юридичною особою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про проведення державної реєстрації за № 1 074 102 0000 038434 (а.с. 45-46).
		Наказом Міністра Аграрної політики та продовольства України Павленко О.М. № 136-п від 08 липня 2015 року було призначено ОСОБА_6 на посаду директора державного підприємства «Конярство України», шляхом укладання контракту, як переможця конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки (а.с. 44).
		24 березня 2015 року між Державним підприємством «Конярство України» та ОСОБА_1 було укладено Контракт з керівництвом філії «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України» (а.с. 6-11).
		Відповідно до умов даного контракту позивач ОСОБА_1 наймається на посаду керівника філії «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України».
		Даний контракт є строковим трудовим договором та діє з 24 березня 2015 року по 23 березня 2016 року.
		Згодом, 03 серпня 2015 року Наказом № 48К директора Державного підприємства «Конярство України» ОСОБА_6 було припинено дію вищевказаного контракту за невиконання умов контракту від 24 березня 2015 року (підпункт 5.2.6.14 розділу 5) та звільнено ОСОБА_1 з 03.08.2015 року згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України (а.с. 12).
		Умовами контракту, а саме підпунктом 5.2.6.14 розділу 5 передбачено, що цей контракт припиняється в тому числі у разі невиконання наказів та розпоряджень директора Підприємства.
		Підставою звільнення позивача стала Службова записка від 27 липня 2015 року робочої групи, складена відповідно до наказу від 22 липня 2015 року № 53.
		З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2015 року директор Департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України Кваша М.М. направив на адресу Філії «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України» Лист за № 37-14-1-13/8154, щодо виконання вимог при випробуванні коней на іподромі (а.с. 68-69). 
		З метою здійснення контролю щодо усунення порушень, викладених у листі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.05.2015 року № 37-14-1-13/8154 та на підставі службової записки ОСОБА_8 щодо створення комісії в складі працівників державного підприємства «Конярство України», в.о. директора ДП «Конярство України» ОСОБА_6 15 липня 2015 року видав Наказ № 46, на підставі якого було створено робочу групу для проведення службової перевірки, щодо усунення порушень, викладених у вищевказаному листі Мінагрополітики України (а.с. 70).
		Згодом, на виконання вищевказаного наказу, 22 липня 2015 року директором ДП «Конярство України» ОСОБА_6 було видано наказ № 53, відповідно до якого робочій групі у складі: Пономарьова Юрія Олександровича, ОСОБА_10 та Рябкова Олексія Володимировича, наказано вибути до філії «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України» з метою проведення службової перевірки щодо усуненням філією порушень викладених в листі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.05.2015 року № 37-14-1-13/8154. Термін відрядження з 22.07.2015 року по 28.07.2015 року (включно) (а.с. 53). 
		Однак, 23.07.2015 року робочою групою було складено Акт, відповідно до якого вбачається, що філія «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України» 23.07.2015 року з 10:00 годин до 12:00 годин була зачинена (а.с. 40).
		Крім того, 25.07.2015 року робочою групою було складено Акт, відповідно до якого вбачається, що перебуваючи у філії «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України» з 23.07.2015 року по 25.07.2015 року, робоча група не змогла приступити до виконання своїх обов'язків у зв'язку з тим що, керівник філії ОСОБА_1 умисно спричинив зрив виконання наказу державного підприємства «Конярство України» № 53 від 22 липня 2015 року (а.с. 39).
		27.07.2015 року робочою групою була складена службова записка на ім'я директора ДП «Конярство України» ОСОБА_6, в якій було докладно повідомлено про хід перевірки та було рекомендовано звільнити Керівника філії «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України» ОСОБА_1 (а.с. 36-38). 
		Вищевказане і послугувало підставою для звільнення позивача із займаної посади та виданню спірного Наказу № 48К.
		У судовому засіданні позивач пояснив, що комісія не попереджала працівників Одеського іподрому про свій приїзд, а він через свою хворобу не міг бути присутнім на іподромі, у зв'язку з чим тимчасово було призначено виконуючого обов'язки керівника, керуючого господарством ОСОБА_11, на підтвердження цього позивач надав Наказ № 57 від 23.07.2015 року (а.с. 129).
		Однак, суд не може погодитьсь з даними твердженнями, так як копію наказу № 46 позивач отримав 19.07.2015 року, про що свідчить його особистий підпис на зворотній стороні наказу (а.с. 70 зворот), де останній зазначив, що він вважає перевірку не доцільною та шкідливою для забезпечення планомірної роботи підприємства.
		Однак, суд зазначає, що позивач не наділений повноваженнями давати вищевказані коментарі наказу, який було видано керівництвом. 
		Слід зазначити, що наказ - це розпорядчий документ, який видається керівником установи (структурного підрозділу) на правах єдиноначальності та в межах своєї компетенції, обов'язковий для виконання підлеглими. Наказ набуває чинності з моменту його підписання, якщо інший термін не вказано в його тексті. Право підписання наказів визначається законодавством: зазвичай це право мають керівники установ, їхні перші заступники, а також деякі посадові особи відповідно до їх повноважень і компетенції. Наказ діє доти, доки не буде скасований (особою, яка його підписала, або вищою інстанцією) або поки не буде виконаний чи поки не закінчиться термін його дії, вказаний у самому наказі. Наказ не має юридичної сили та підлягає скасуванню, якщо він виданий із порушеннями встановлених правил. 
		Також суд ставить під сумнів дійсність наказу № 57 від 23.07.2015 року, яким позивач призначив в.о. директора філіалу «Одеський іподром» ДП «Конярство України» ОСОБА_11, так як до матеріалів справи було надано наказ з оригіналом підпису позивача, тобто можливо зробити висновок, що оригінал наказу, який повинен зберігатися на філії «Одеський іподром» ДП «Конярство України», там відсутній. 
		Таким чином, судом достеменно встановлено, що у першій половині дня 23.07.2015 року робота комісії по проведенню перевіркине була організована, а в.о. директора філіалу ОСОБА_11 у філії була відсутня. 
		Крім того, позивач зазначив, що дізнавшись про приїзд працівників Державного підприємства «Конярство України», він о 15 годині прибув на робоче місце і особисто надав вищевказаним особам документи необхідні для здійснення перевірки, а саме звернення до Міністра Аграрної Політики та Продовольства України Павленко О.М. по зміні окремих пунктів правил випробувань племенних коней рисистих, верховних і ваговозних порід на іподромах України (а.с. 131-133), та протокол загальних зборів працівників Одеського іподрому, тренерів на наїзників від коне володільців, які випробовують племених коней призових порід в філіалі «Одеський іподром» ДП «Конярство України» від 06.07.2015 року ( а.с.134-135). 
		Жодних інших документів, за твердженнями позивача, він перевіряючим не надавав. 
		Однак, надання двох вказаних документів, на думку суду, не є належним виконанням позивачем вимог коміссії, виходячи з наступного. 
		Згідно ст. ст. 58-59 ЦПК України докази по справі повинні бути належними та допустимими, та не ґрунтуватися на припущеннях.
		Згідно ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
		Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
		В порушення даних норм, позивач не надав належних та допустимих доказів того, що ним було передано перевіряючій групі всі необхідні документи, які ті вимагали від нього, натомість як сторона відповідача надала суду акти робочої групи та службову записку.
		Також суд зазначає, що документи, які надав позивач робочій групі, не стосувались плану перевірки робочою групою філіалу «Одеський іподром» ДП «Конярство України», так як в них на меті була конкретна задача а саме: перевірка порушень, викладених в листі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.05.2015 року № 37-14-1-13/8154
		Більш того, під час розгляду справи судом було встановлено та не заперечувалось позивачем, що робочій групі не було надано жодного документу, який би спростовував порушення філіалом «Одеський іподром» ДП «Конярство України» пунктів Правил випробувань племінних коней рисистих, верхових і ваговозних порід на іподромах України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2011 року № 11, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2011 року за № 704/19442, які були зазначені в листі за № 37-14-1-13/8154 від 26.05.2015 року директора Департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України Кваша М.М.
		Так як і не було надано доказів: забезпечення первірки наявності електронного маркування/мікрочипування коней; доказів проведення атестації суддів, тренерів, наїздників, жокеїв та аматорів щодо допуску їх до участі у випробуваннях відповідно до чинного законодавства; забезпечення взяття промірів коней для контролю за їх розвиитком під час випробування; розміщення на офіційному сайтіінформації про результати випробувань та промірів коней; оформлення календарного розкладу розіграшу традиційних призів тощо. 
		Таким чином, проведення перевірки порушень, викладених в листі Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.05.2015 року № 37-14-1-13/8154, позивачем було зірвано, так як жодних необхідних документів комісії надано не було. 
		У судовому засіданні позивач підтвердив вищевикладені обставини та пояснив, що робоча група мала звернутись до виробничого відділу та бухгалтерії підприємства у разі необхідності в отриманні документів. 
		Проте суд вважає, що вказані дії позивача суперечать умовам Контракту з керівництвом філії «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України» від 24 березня 2015 року.
		Так, підписуючи вказаний контракт, сторони погодили між собою всі вправа та обов'язки в тому числі й те, що керівник неухильно дотримується умов контракту; забезпечує виконання рішень директора Підприємства, вимог внутрішніх документів, наказів та розпоряджень у визначені строки (терміни); організовує ведення діловодства, використання і збереження документів, печаток і штампів згідно вимог чинного законодавства України.
		Отже позивач, як керівник філії «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України», повинен був особисто надати робочій групі всі необхідні документи, які потрібні були при здійсненні перевірки, організувати роботу комісії, а не направляти робочу групу, фактично, самим шукати документи на підприємстві.
		У відповідності зі ст. 139 КЗпП України працівник зобов'язаний працювати чесно і сумлінно, своєчасно точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, дбайливо ставитись до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевірити їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.
		03.08.2015 року директором державного підприємства «Конярство України» ОСОБА_6 у присутності працівників державного підприємства «Конярство України», а саме: виконавчого директора Івченко В.М., радника директора Пономарьова Ю.О., начальника юридичного відділу Рябкова О.В. та працівників філії «Одеський іподром» державного підприємства «Конярство України» було складено акт про неможливість видати трудову книжку ОСОБА_1 (а.с. 43).
		Цього ж дня, а саме 03.08.2015 року позивачу, ОСОБА_1 директором державного підприємства «Конярство України» ОСОБА_6 було направлено повідомлення про необхідність одержати трудову книжку (а.с. 42).
		Таким чином, відповідач ДП «Конярство України» виконав вимоги ст.47 КЗпП України, відповідно до якої власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у визначені строки, однак через ухиляння позивача це зробити не вдалось.
		У своїй позовній заяві позивач зазначає, що звільнення відбулось незаконно, так як з 23 липня 2015 року по 28 липня 2015 року, він знаходився на лікарняному, на підтвердження цього надав лист непрацездатності Серії АГЕ № 385383 від 23 липня 2015 року, виданий Комунальною установою «Центр первинної медико - санітарної допомоги № 4» (а.с. 2) та лист непрацездатності Серії АГГ № 747614 від 8 серпня 2015 року, виданий Комунальною установою «Міська клінічна лікарня № 1» (а.с. 136).
		Суд не приймає до уваги твердження позивача, що відповідачем було порушено вимоги закону про звільнення його з роботи в період перебування на лікарняному, так як відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України
		На контрактну форму трудового договору не поширюється положення ст.9 КЗпП про те, що умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.
		Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов'язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами Кодексу законів про працю, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання договору.
		Згідно з п.8 ст.36 КЗпП підставою припинення трудового договору передбачено підстави, зазначені в контракті.
		Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Аналогічні правила застосовуються і до випадків звільнення працівника з підстав, передбачених ст.41 КЗпП (ч.3 цієї норми).
		У п.17 постанови Пленуму ВС «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6.11.92 №9 містяться роз'яснення про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (ч.3 ст.40 КЗпП), які стосуються як передбачених ст.ст.40, 41 КЗпП випадків, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Разом з тим зміст поняття «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» розкрито законодавцем у п.4 ст.36 КЗпП, до якого віднесено лише звільнення з підстав, передбачених стст.40, 41 КЗпП. Це виключає охоплення змістом терміна «розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу» будь-якого іншого звільнення, підстава якого не зазначена в ст.ст.40, 41 КЗпП або яке законодавець спеціально не визначив як розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
		Таким чином, виходячи з нормативного (а не сутнісного) тлумачення пп.4, 8 ст.36, ч.3 ст.40, ч.3 ст.41, стст.40, 41 КЗпП та ураховуючи те, що між сторонами виник спір із приводу припинення трудового договору з працівником з підстав, передбачених контрактом - п.8 ст.36 КЗпП, а не у зв'язку зі звільненням працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, норми ч.3 ст.40 КЗпП на ці правовідносини не поширюються.
		Вказана правова думка викладена в Постанові Верховного Суду України від 26 грудня 2012 року за № 6-156цс12, а відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України  висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
		Отже, в судовому засіданні не встановлено будь-яких порушень при прийнятті рішення (видання наказу) про звільнення позивача, які б були підставою для поновлення його на посаді, тому в задоволенні позову в частині вимоги про скасування наказу та поновлення на роботі - має бути відмовлено.
		Оскільки не підлягає задоволенню вимога позивача про поновлення його на роботі, тому має бути відмовлено і в задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як заявлених без достатніх підстав.
		Враховуючи, що звільнення позивача відбулось відповідно до положень чинного законодавства, позивачем не доведені позовні вимоги, обставини, на які позивач посилається як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, то суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конярство України» про поновлення на роботі у повному обсязі.
		Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин, позивачі звільняються від сплати судового збору.
		Керуючись ст. ст. 36, 40, 184, 233-235, 237-1 КЗпП України, ст.ст.3,4,10,11, 57-60,209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конярство України» про поновлення на роботі - відмовити в повному обсязі.
		Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
		 
		Суддя                                                              Куриленко О. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...