Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/4711/15-ц : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2015.
Дата набрання законної сили: 17.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
		                            
		 
		                                                У Х В А Л А
		                                  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И[1]
		 
		 
		17 листопада 2015 року                                                                               м. Київ 
		 
		Колегія  суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
		 
		головуючого судді:        Мазурик О.Ф., 
		суддів:                             Левенця Б.Б., Махлай Л.Д.,
		при секретарі:                  Калініній Я.М.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Стирника Євгена Вікторовича
		на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року 
		у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» на дії та бездіяльність начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Стирника ЄвгенаВікторовича, державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Нордіо ВадимаВікторовича, -
		 
		                                                В С Т А Н О В И Л А: 
		 
		В березні 2015 року скаржник - Публічне акціонерне товариство «Акцент Банк» (далі - ПАТ «Акцент-Банк»), посилаючись на порушене право на самостійне виконання рішення суду, що призвело до стягнення з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, звернувся до суду зі скаргою в якій просив визнати протиправною та незаконною бездіяльність головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Нордіо В.В., в частині не винесення постанови про відкладення виконавчих дій в порядку ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» та не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження в порядку п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
		Також просив визнати протиправними та незаконними дії начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Стирник Є.В. в частині порушення ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» при здійсненні виконавчих дій в межах ВП №46530807 щодо надання неправомірної відповіді в межах ВП №46530807 та зобов'язати головного державного виконавця Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ Нордіо В.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
		Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року скаргу задоволено частково та визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ Нордіо В.В. в частині не винесення постанови про відкладення провадження виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 46530807 за заявою представника  ПАТ «Акцент-Банк» від 24.02.2015 року.
		Визнано протиправною бездіяльність начальника Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ Стирника Є.В. під час здійснення контролю за діями головного державного виконавця Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ Нордіо В.В. щодо вирішення заяви представника ПАТ «Акцент-Банк» від 24.02.2015 року про відкладення провадження виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 46530807.
		Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду в частині задоволених вимог, начальник Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ Стирник Є.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
		Вказував, що судом не було належним чином досліджено питання отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Суд дійшов помилкового висновку щодо обов'язку державного виконавця відкладення виконавчих дій у разі несвоєчасного одержання сторонами виконавчого провадження постанови про відкриття.  Також зазначав, що не відповідає вимогам закону висновок суду про незаконність дій державного виконавця в частині визначення у постанові про відкриття виконавчого провадження строку, з зазначенням конкретної дати, для самостійного виконання рішення суду. 
		Просив ухвалу суду в частині задоволення вимог скаржника скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні цих вимог.
		Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином.  Відповідно до ч. 2 ст. 305  ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності осіб, які приймають участь у справі.  
		Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 07 липня 2014 року, яке набрало законної сили 15 січня 2015 року, стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_3 грошові кошти у                          сумі 569 572, 00 грн.
		Відповідно до ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		На підставі вказаного рішення суду, 03 лютого 2015 року Голосіївським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2/752/3772/14 про стягнення з                             ПАТ «Акцент-Банк» на користь ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 569 572, 00 грн.
		13 лютого 2015 року представник стягувача звернувся з заявою до Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ про відкриття виконавчого провадження для примусового виконання виконавчого листа та забезпечення його виконання шляхом накладення арешту на все майно та кошти на рахунках боржника.
		Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
		Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. 
		14 лютого 2015 року головний державний виконавець Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ Нордіо В.В. відкрив виконавче провадження ВП №46530807 з виконання зазначеного вище виконавчого листа.
		Згідно з положеннями ч. 1 ст. 31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, що повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття  виконавчого провадження,  якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження  за адресою, зазначеною у виконавчому документі. 
		16 лютого 2015 року, з дотриманням строку передбаченого ст. 31 Закону, за адресою, зазначеною у виконавчому документі, копію постанови про відкриття провадження надіслано на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
		За встановлених обставин колегія суддів дійшла висновку, що державний виконавець, з дотриманням вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», належним чином повідомив боржника про відкриття виконавчого провадження.
		В постанові про відкриття провадження державним виконавцем встановлено строк для самостійного виконання рішення у строк до 20 лютого 2015 року.
		Суд першої інстанції, приймаючи до уваги, що зі змісту постанови про відкриття виконавчого провадження вбачається, що строк, наданий боржнику для самостійного виконання рішення був визначений державним виконавцем не певним періодом часу, а обмеженою конкретною датою - до 20.02.2015 року, відсутність належних доказів про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження 18.02.2015 року, а також доведеності в судовому засіданні факту отримання представником боржника зазначеної постанови 20.02.2015 року, дійшов висновку про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Нордіо В.В. в частині не винесення постанови про відкладення виконавчих дій у порядку, передбаченому ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження».
		Колегія судді не може погодитись з таким висновком суду виходячи з наступного.
		Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
		З аналізу вказаної норми закону вбачається, що визначення державним виконавцем строку самостійного виконання рішення суду відбувається в межах семи днів, які пов'язуються не з датою отриманням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, як помилково вважав суд першої інстанції, а з датою винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. 
		Виходячи зі змісту статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем визначено строк для самостійного виконання боржником рішення в межах його повноважень. 
		З матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2015 року представник  ПАТ «Акцент-Банк» знайомився з матеріалами виконавчого провадження. При цьому, звертаючись до державного виконавця, в  заяві про надання на ознайомлення матеріалів виконавчого провадження представник боржника  посилався на відомості, які містилися в постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме реєстраційний номер такого провадження. Доказів підтвердження повного виконання рішення суду державному виконавцю не надав.
		Статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
		Ураховуючи положення ст. 25 та 31 Закону, на державного виконавця не покладено обов'язку перевірки факту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Зі змісту наведених положень вбачається, що законодавець пов'язує початок періоду для самостійного виконання рішення суду не з датою отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, а з датою винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
		З аналізу положень ст. 25, 27, 31 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що законодавець виходив з того, що боржник, з урахуванням положень ст. 14 ЦПК України, має об'єктивно усвідомлювати, що рішення суду, яке ним не виконується добровільно, може  виконуватися у примусовому порядку у строки встановлені державним виконавцем, які обраховуються не з дня, коли боржнику стало відомо про відкриття виконавчого провадження, а у строки з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
		Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що висновок суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця в частині не винесення постанови про відкладення виконавчих дій не ґрунтуються на вимогах закону. 
		24 лютого 2015 року представник ПАТ «Акцент Банк» звернувся до начальника Індустріального ВДВС Дніпропетровського МУЮ з заявою про відкладення виконавчих дій у цьому виконавчому провадженні строком на 10 діб для вирішення питання про добровільне виконання постанови з тих підстав, що ПАТ «Акцент-Банк» копію постанови про відкриття цього ж виконавчого провадження отримало за межами визначеного державним виконавцем строку, а саме  20.02.2015 року, а тому позбавлене можливості скористатися своїм правом на добровільне її виконання у визначений державним виконавцем строк.
		Вирішуючи питання в цій частині скарги, судом вірно застосовано ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за приписами якої, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого  провадження, внаслідок чого вони  були позбавлені  можливості скористатися  правами, наданими їм цим Законом, державний  виконавець  може відкласти  виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти  робочих  днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.
		З аналізу наведених положень слідує висновок, що постановлення ухвали про відкладення виконавчих дій є правом державного виконавця, а не обов'язком. 
		З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем розглянуто заяву боржника про відкладення  провадження виконавчих дій та відмовлено у задоволенні заяви.
		Постановляючи ухвалу про задоволення скарги в цій частині, суд першої інстанції не врахував, що закон не містить чітких критеріїв наявності чи відсутності підстав для відкладення виконавчих дій, залишаючи розв'язання цього питання на розсуд самого державного виконавця, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про задоволення скарги в цій частині.
		Оскільки державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, з дотриманням вимог закону, вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність начальника відділу є необґрунтованими, тому колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду в частині задоволення скарги боржника. 
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
		У Х В А Л И Л А: 
		 
		Апеляційну скаргу Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції - задовольнити. 
		Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року - в частині задоволення скарги в частині визнання протиправною бездіяльність головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Нордіо В.В. та начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Стирника Є.В. в частині не винесення постанови про відкладення провадження виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 46530807 та контролю за здійсненням виконавчого провадження скасувати та відмовити у задоволені вимог скарги в цій частині.
		В іншій частині ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 17 серпня 2015 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
		 
		Головуючий: 
		 
		Судді:                     
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 752/4711/15-ц
		№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13730/2015
		Головуючий у суді першої інстанції: Плахотнюк К.Г.
		Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...