Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5-2393км15 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 23.11.2015.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
		З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
		 
		УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
		і кримінальних справ у складі колегії суддів: 
		ОСОБА_45., ОСОБА_46, ОСОБА_47.,
		 
		при секретарі                         
		судового засідання                ОСОБА_48.,
		 
		розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 12 листопада 2015 року касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні щодо засудженого                                                                                                        
		ОСОБА_6,
		                                                                           ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, 
		                                                                           громадянина України, не судимого,     
		за участю прокурора                              ОСОБА_49
		захисника                                              ОСОБА_5,
		представника цивільного
		відповідача                               ОСОБА_7,
		 
		встановив: 
		У касаційній скарзі захисника викладено вимогу про зміну судових рішень щодо засудженого ОСОБА_6, пом'якшення покарання із застосуванням положень статей 69, 75, 76 КК України, мотивуючи невідповідністю призначеного покарання особі засудженого внаслідок суворості, наголошуючи також на тому, що суди, встановивши обставини, які пом'якшують покарання, фактично їх не врахували. Такими встановленими судами обставинами є те, що він характеризується виключно позитивно, має сім'ю, хворіє, понад 33 роки займається суспільно-корисною працею, поводився бездоганно, вперше притягується до кримінальної відповідальності. Крім того, вказано на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме частини 4 статті 67, оскільки при призначенні покарання засудженому ОСОБА_6 була ще раз врахована обставина, яка обтяжує покарання, у виді  смерті двох осіб внаслідок ДТП, що вже є ознакою вчиненого ним злочину і була врахована при кваліфікації дій за ч. 3 ст. 286 КК України. 
		Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 грудня 2014 року ОСОБА_6. засуджено за ч. 3 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Вироком суду також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долю речових доказів.
		Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 25 лютого 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_6, потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та цивільного відповідача ПМП «Купава» залишено без задоволення, а вирок суду від 15 грудня 2014 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
		За вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 11 червня 2014 року, приблизно о 16-ій год. 40 хв., виконуючи свої трудові обов'язки, керуючи автобусом марки ПАЗ-3205 СПГ, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснюючи в порушення п. 21.1 Правил дорожньго руху перевезення 34 пасажирів по міському маршруту у м. Хмельницькому, що перевищує максимально допустиму пасажировмісткість з урахуванням встановленого на автобусі комплекту газової апаратури та семи газових балонів для роботи на стисненому природному газі, рухаючись по спуску, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 «а», 10.1, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, перевів важіль коробки передач в нейтральне положення, вимкнувши передачу рухався із непрацюючим двигуном, внаслідок чого не впоравшись з керуванням для безпечного проїзду повороту за напрямком кривої проїзної частини, допустив з'їзд автобуса у придорожню смугу з подальшим перекиданням на ліву сторону. 
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_13 помер на місці події, ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року в лікарні, потерпіла ОСОБА_15 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, потерпілі ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_8, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 - середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я, потерпілі ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 - легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, потерпілі ОСОБА_24, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39 - легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 спричинено фізичного болю.
		Заслухавши доповідь судді, захисника, яка підтримала подану нею скаргу та просила її задовольнити, представника цивільного відповідача, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, думку прокурора, яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.                   
		Висновки суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, не оспорюються, як і кваліфікація дій за вказаним кримінальним правопорушенням. 
		Доводи касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного покарання внаслідок суворості є необґрунтованими.
		Суд вважає, що призначене покарання відповідає вимогам статей 50, 52, 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_6, попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Судом при призначенні покарання ОСОБА_6 повною мірою враховано тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, характеризується виключно позитивно, має сім'ю, страждає на ряд захворювань, понад 33 роки займається суспільно-корисною працею, поводився бездоганно. Суд, врахувавши наведене у сукупності, призначив покарання фактично у мінімальних межах санкції статті із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки. 
		Отже, наведені у касаційній скарзі захисника дані про особу засудженого вже були враховані судом при призначенні покарання, інші дані, які захисник наводить у скарзі і вважає такими, які пом'якшують покарання, не є достатніми для застосування положень статті 69 КК України.
		Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України. Доводи засудженого щодо невідповідності призначеного йому покарання внаслідок суворості всебічно розглянуті апеляційним судом, який відмовив у їх задоволенні з наведенням докладних мотивів прийнятого рішення.
		Безпідставні й твердження касаційної скарги захисника щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 4 ст. 67, оскільки при призначенні покарання обставина у виді загибелі двох осіб внаслідок ДТП не визнавалась як обставина, яка обтяжує покарання, а є лише посиланням суду на неї при обґрунтуванні прийнятого рішення щодо неможливості виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, як такий, що не розкаявся, заподіяні збитки ні одному із потерпілих не відшкодував, незважаючи на те, що внаслідок вчиненого ним, хоча і необережного, злочину загинуло двоє осіб, одна особа отримала тяжкі тілесні ушкодження, а 20 потерпілих - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
		З огляду на те, що закон України про кримінальну відповідальність застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає.        
		Керуючись статтями 376, 434 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3194/ed_2014_08_12/pravo1/T124651.html?pravo=1>, 436 <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3203/ed_2014_08_12/pravo1/T124651.html?pravo=1>, 438 КПК України <http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_3213/ed_2014_08_12/pravo1/T124651.html?pravo=1>, суд 
		постановив:
		 
		Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 25 лютого 2015 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу його захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
		Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:
		 
		  
		____________________      ____________________        _________________     
		ОСОБА_45 ОСОБА_46 ОСОБА_47

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...