Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-450/1 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2015. Зареєстровано: 23.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2-450/1
		           Р І Ш Е Н Н Я 
		       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		               "22" червня 2010 р.          Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		Головуючого судді                                  ЛАСТОВКИ Н.Д.
		При секретарі                                           Лєвєнцовій К.В.
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 3-ті особи: АТ "ОТП ОСОБА_3", ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", АБ "Діамантбанк", про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-ті особи: АТ "ОТП ОСОБА_3", ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", АБ "Діамантбанк" про визначення розміру частки у праві власності та поділ майна, 
		                    В С Т А Н О В И В :
		ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, 3-ті особи: АТ "ОТП ОСОБА_3", ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", АБ "Діамантбанк", про поділ майна подружжя, в якому просить поділити спільно нажите майно подружжя між ним та ОСОБА_2; виділити за ним та визнати право власності на наступне майно: майнові права на кв. № 41 секції F по вул. Раїси Окіпної, 16-16а в м. Києві, всього на суму: 2 620 000 грн.; виділити Відповідачці та визнати за нею право власності на: автомобіль марки Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, квартиру АДРЕСА_1, два плазмові телевізори виробництва фірми "Panasonic", холодильник фірми "Gorenje", витяжку виробництва фірми "Gorenje", посудомийну машину виробництва фірми "Ardo", електричну плиту та духову шафу виробництва фірми "Gorenje", пральну машину виробництва фірми "Ardo", італійський спальний гарнітур на замовлення, який складається з ліжка та двох тумб, кухонний гарнітур на замовлення, італійський диван та тумбу під телевізор, вбудовану шафу-купе, всього на суму: 3 478 500 грн.
		В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 було подано заяву в порядку ст. 31 ЦПК України.( ас. 172-176)
		Відповідно до змінених позовних вимог представник позивача просить поділити спільно нажите майно подружжя між ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину майнових прав на квартиру № 41 секції F по вул. Раїси Окіпної, 16-16а в м. Києві, 2/3 частини квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину майнових прав на квартиру № 41 секції F по вул. Раїси Окіпної, 16-16а в м. Києві, 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, автомобіль марки Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску, квартиру АДРЕСА_1, два плазмові телевізори виробництва фірми "Panasonic", холодильник фірми "Gorenje", витяжку виробництва фірми "Gorenje", посудомийну машину виробництва фірми "Ardo", електричну плиту та духову шафу виробництва фірми "Gorenje", пральну машину виробництва фірми "Ardo", італійський спальний гарнітур на замовлення, який складається з ліжка та двох тумб, кухонний гарнітур на замовлення, італійський диван та тумбу під телевізор, вбудовану шафу-купе; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію між виділеним йому та їй майном, що складається з ? грошових коштів, сплачених за автомобіль марки Audi Q7, державний номерний знак НОМЕР_1, 2006 року випуску в сумі 9 707,51 доларів США, гривневий еквівалент 77 465,92 грн. та 136 640 грн. майна домашньої обстановки та вжитку, а всього 214 105,92 грн.; поділити боргові зобов'язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином: визнати зобов'язаною особою ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/4006/74/25235, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" 16.01.2006 року в сумі 34 624,60 доларів США; визнати зобов'язаною особою ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/4006/74/25235, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" 16.01.2006 року в сумі 34 624,60 доларів США; визнати зобов'язаною особою ОСОБА_1 за Договором про іпотечний кредит на участь у ФФБ № 180Н від 28 серпня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АБ "Діамантбанк" в сумі 34 367,64 долари США; визнати зобов'язаною особою ОСОБА_2 за Договором про іпотечний кредит на участь у ФФБ № 180Н від 28 серпня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та АБ "Діамантбанк" в сумі 34 367,64 долари США.
		В судовому засіданні представник позивача позовні змінені вимоги підтримав з підстав викладених в зміненій позовній заяві, просив задовольнити позов. 
		В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача за первісним позовом зазначив, що кожен із подружжя при розподілі майна, набутого ними за час шлюбу, має право на половину того, що є в спільній сумісні власності подружжя. Також представник позивача зазначив, що матір'ю ОСОБА_1, ОСОБА_4 було передано особисто ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 68 000 доларів США, які отримано нею внаслідок продажу квартири АДРЕСА_2. Зазначені грошові кошти, як зазначає представник позивача за первісним позовом, було витрачено ОСОБА_1 на придбання їх спільної з відповідачем квартири АДРЕСА_3. У зв'язку з тим, що позивачем за первісним позовом було внесено особисті гроші для придбання квартири, яка підлягає поділу, представник позивача вважає, що частка ОСОБА_1, при поділі спільного майна, має бути збільшена до 2/3 частини квартири АДРЕСА_3.
		Представник відповідача проти позову ОСОБА_1 заперечила.
		ОСОБА_2 звернулась з зустрічним позовом до суду (а.с.53-57), в якому просить визначити за нею частку у розмірі 90,7 % у прав спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, і поділити це майно між нею та ОСОБА_1, виділивши їй в натурі і визнавши за нею право власності на 2 кімнатну квартиру в м. Києві по вул. Раїси Окіпної, 10-А, майнові права на об'єкт інвестування квартиру за номером об'єкта інвестування № F41 в м. Києві по вул. Раїси Окіпної, 16, 16а; два плазмові телевізори виробництва фірми "Panasonic", холодильник фірми "Gorenje", витяжку виробництва фірми "Gorenje", посудомийну машину виробництва фірми "Ardo", електричну плиту та духову шафу виробництва фірми "Gorenje", пральну машину виробництва фірми "Ardo", італійський спальний гарнітур на замовлення, який складається з ліжка та двох тумб, кухонний гарнітур на замовлення, італійський диван та тумбу під телевізор, вбудовану шафу-купе; визначити частку ОСОБА_1 у розмірі 9,3% у праві власності на майно, набуте за час шлюбу і присудити йому грошову компенсацію.
		В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 було подано заяву про зміну предмету зустрічного позову в порядку ст. 31 ЦПК України.( ас.177-183).
		В заяві про зміну предмету зустрічного позову представник ОСОБА_2 просить виділити і визнати за позивачем за зустрічним позовом право приватної власності на квартиру № 11, яка розташована в м. Києві по вул. Р.Окіпної, 10-А, загальною площею; майнові права на об'єкт інвестування: квартиру, за номером об'єкта інвестування № F41, яка розташована в м. Києві по вул. Р. Окіпної, 16, 16А; визнати ОСОБА_2 зобов'язаною особою - боржником, за кредитним договором № 014/4006/74/25235, укладеним між нею та ВАТ "ОСОБА_3 Аваль"; визнати ОСОБА_2 зобов'язаною особою - боржником, за договором про іпотечний кредит № 180Н від 28 серпня 2007 року, укладеним між нею та Акціонерним банком "Діамант"; визнати ОСОБА_2 зобов'язаною особою - боржником, за кердитним договором № CL -008/843/2006, укладеним між нею та ЗАТ "ОТП ОСОБА_3"; виділити і визнати за позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 право приватної власності на: два плазмові телевізори виробництва фірми "Panasonic", холодильник фірми "Gorenje", витяжку виробництва фірми "Gorenje", посудомийну машину виробництва фірми "Ardo", електричну плиту та духову шафу виробництва фірми "Gorenje"; пральна машина виробництва фірми "Ardo", 2 кондиціонери, італійський спальний гарнітур на замовлення, який складається з ліжка та двох тумб, кухонний гарнітур на замовлення, італійський диван та тумба під телевізор, вбудовану шафу-купе; зобов'язати позивача за зустрічним позовом сплатити грошову компенсацію в розмірі 13 531 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 108 248 гривень.
		Свої вимоги по зустрічному позову позивач мотивує тим, що ОСОБА_1А не брав участі у погашенні боргових зобов'язань, які виникли внаслідок укладання кредитних договорів в період їх спільного проживання. Також представник позивача за зустрічним позовом зазначила, що ОСОБА_2 залишається зобов'язаною особою по борговим зобов'язанням перед третіми особами АТ "ОТП ОСОБА_3", ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", АБ "Діамантбанк", через що частка позивача за зустрічним позовом в майні, яке підлягає поділу, має бути збільшена.
		Щодо передачі грошової суми в розмірі 68 000 доларів США, отриманої від продажу квартири матері ОСОБА_1, представник ОСОБА_2 зазначила, що така грошова сума не передавалась, крім того, в матеріалах справи відсутні допустимі та належні докази, якими можуть бути підтверджені обставини передачі зазначених грошей. 
		Представник позивача за зустрічним позовом позовні вимоги підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених в зустрічній позовній заяві.
		Представник відповідача за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечував повністю.
		Представник третьої особи АБ "Діамантбанк" проти задоволення первісного позову заперечувала, зустрічний позов просила задовольнити в повному обсязі.
		Представник третьої особи ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" поти задоволення первісного позову заперечувала, зустрічний позов просила задовольнити в повному обсязі.
		Представник третьої особи АТ "ОТП ОСОБА_3" до суду не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
		Суд вважає можливим справу розглянути без участі представника третьої особи АТ "ОТП ОСОБА_3".
		Суд, вислухавши пояснення представників позивачів за первісним та за зустрічним позовами, представників відповідачів та 3-х осіб, вивчивши матеріали справи, дійшов до такого висновку. 
		Судом встановлено, що 1 червня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб у Зазимській сільській раді Броварського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 8). 
		Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 лютого 2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. 
		Відповідно до даного рішення Шевченківського районного суду м. Києва шлюбні відносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було припинено з липня 2008 року. 
		Як передбачено ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 
		Факт припинення шлюбних відносин між ОСОБА_1А та ОСОБА_2 суд вважає таким, що не підлягає доказуванню, оскільки він вже встановлений рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 19 лютого 2009 року, яке на момент розгляду справи є чинним. 
		Судом встановлено, що ОСОБА_1А та ОСОБА_2 в період шлюбу було набуто таке майно: квартира № 11, яка розташована в м. Києві по вул. Р.Окіпної, 10-А, загальною площею 86,3 кв.м., право власності на яку підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим 1 листопада 2006 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, зареєстровано 8 листопада 2006 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (а.с.58); майнові права на об'єкт інвестування: квартиру, за номером об'єкта інвестування № F41, загальною площею 119,74 кв. м., яка розташована в м. Києві по вул. Р. Окіпної, 16, 16А, право власності на які підтверджуються договором про участь у фонді фінансування будівництва № РО-16,16А/F41 від 6 квітня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним банком "Діамант" (а.с.60); автомобіль Audi Q7 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, право власності на який підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РСА № 473260 (а.с.18); нерухоме майно: два плазмові телевізори виробництва фірми "Panasonic", холодильник фірми "Gorenje", витяжка виробництва фірми "Gorenje", посудомийна машина виробництва фірми "Ardo", електрична плита та духова шафа виробництва фірми "Gorenje"; пральна машина виробництва фірми "Ardo", 2 кондиціонери, італійський спальний гарнітур на замовлення, який складається з ліжка та двох тумб, кухонний гарнітур на замовлення, італійський диван та тумба під телевізор, вбудована шафа-купе.
		Вартість квартири № 11, яка розташована в м. Києві по вул. Р.Окіпної, 10-А становить 1 279 052 гривні, що підтверджується висновком № 12147 судової будівельно-технічної експертизи від 09 квітня 2010 року (а.с. 155-158). 
		Відповідно до висновку про вартість майна, проведеного ТОВ "Будфінанс-Консалт" (арк. спр. 19), ринкова вартість майнових прав на об'єкт інвестування: квартиру, за номером об'єкта інвестування № F41, яка розташована в м. Києві по вул. Р. Окіпної, 16, 16А станом на 01 вересня 2009 року становить 2 626 000 гривень, що за курсом НБУ на дату оцінки еквівалентно сумі 328 350 доларів США. 
		Сторонами визнається, що загальна вартість рухомого майна, набутого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за час шлюбу становить 192 700 гривень.
		Суд вважає встановленим розмір вартості майна, що підлягає поділу, оскільки він підтверджується належними доказами та не заперечується сторонами.
		Відповідно до інформації, наданої на запит суду Управлінням Державної автомобільної інспекції в місті Києві, автомобілем Audi Q7 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1, незаконно заволоділи невстановлені особи і на час розгляду справи даний автомобіль перебуває в розшуку.
		Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. 
		Оскільки автомобіля Audi Q7 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1 немає в наявності на момент розгляду справи через його викрадення, він не може бути включений до майна, що підлягає поділу.
		Судом встановлено, що протягом спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ними було укладено ряд кредитних договорів, на підставі яких виникли боргові зобов'язання. 
		16 січня 2006 року між ОСОБА_2 та ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" було укладено кредитним договором № 014/4006/74/25235, внаслідок чого було отримано кредит в сумі 82 000 доларів США.
		28 серпня 2007 року між ОСОБА_2 та Акціонерним банком "Діамант" було укладено договір про іпотечний кредит № 180Н, за яким було отримано кредит в сумі 120 000 доларів США.
		13 грудня 2006 року між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП ОСОБА_3" було укладено кердитний договір № CL -008/843/2006, внаслідок чого було отримано кредит в сумі 99 443 долари США 85 центів.
		Ці кредитні договори було укладено для придбання майна, а саме: квартири № 11, яка розташована в м. Києві по вул. Р.Окіпної, 10-А, майнових прав на об'єкт інвестування: квартиру, за номером об'єкта інвестування № F41, яка розташована в м. Києві по вул. Р. Окіпної, 16, 16А та автомобіля Audi Q7 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_1.
		Як вказано в п. 24 Постанови, при поділі майна враховуються борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
		Оскільки кредитні договори, внаслідок яких виникли боргові зобов'язання перед третіми особами, було укладено в інтересах сім'ї, то вони також мають враховуватись при поділі спільно набутого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 майна. 
		Беручи до уваги інформацію, надану органами УДАІ міста Києва, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи щодо наявності спільно набутого сторонами майна, а також враховуючи боргові зобов'язання, які виникли за час шлюбу, суд дійшов висновку, що поділу підлягає таке майно: квартира № 11, яка розташована в м. Києві по вул. Р.Окіпної, 10-А, майнові права на об'єкт інвестування: квартиру, за номером об'єкта інвестування № F41, яка розташована в м. Києві по вул. Р. Окіпної, 16, 16А, два плазмові телевізори виробництва фірми "Panasonic", холодильник фірми "Gorenje", витяжка виробництва фірми "Gorenje", посудомийна машина виробництва фірми "Ardo", електрична плита та духова шафа виробництва фірми "Gorenje"; пральна машина виробництва фірми "Ardo", 2 кондиціонери, італійський спальний гарнітур на замовлення, який складається з ліжка та двох тумб, кухонний гарнітур на замовлення, італійський диван та тумба під телевізор, вбудована шафа-купе. Загальна вартість зазначеного майна становить 4 097 752 гривні.
		Також поділу підлягають боргові зобов'язання, що виникли у зв'язку з укладанням кредитного договору № 014/4006/74/25235, договору про іпотечний кредит № 180Н та кредитного договору № CL -008/843/2006. Загальний розмір боргових зобов'язань, враховуючи відсотки, які підлягають виплаті, становить 318 915 доларів США 60 центів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 70 СК України, при вирішенні спору про поділ майна, суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї. 
		Представником відповідача за первісним позовом суду було надано докази того, що ОСОБА_2 з власних коштів погашала заборгованості за вищевказаними кредитними договорами, що підтверджує факт того, що остання дбала про матеріальне забезпечення сім'ї.
		Відповідно до довідки № 09-11/1163 від 28.05.2010 року, виданої ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", в період з 01.06.2008 року по 28.05.2010 року по кредитному договору № 014/4006/74/25235 ОСОБА_2 погашено 27 253 долари США 84 центи. 
		Відповідно до довідки № 2464/22.2-17 від 26 травня 2010 року, виданої АБ "Діамант", сума сплачених коштів ОСОБА_2 по тілу кредиту за договором про іпотечний кредит № 180Н в період з 01 липня 2008 року по 26 травня 2010 року склала 60 331 доларів США 38 центів. Сума сплачених ОСОБА_2 процентів за цим договором в період з період з 01 липня 2009 року по 26 травня 2010 року склала 22 384 долари США 17 центів. 
		В судовому засіданні в ході розгляду справи представник позивача за первісним позовом зазначив, що матір'ю ОСОБА_1, ОСОБА_4 було передано особисто ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 68 000 доларів США, які отримано нею внаслідок продажу квартири АДРЕСА_2. Зазначені грошові кошти, за твердженням представника позивача за первісним позовом, було витрачено ОСОБА_1 на придбання їх спільної з відповідачем квартири АДРЕСА_3. Ці обставини, на думку представника позивача за первісним позовом свідчать про те, що ОСОБА_1 дбав про матеріальне забезпечення сім'ї.
		Такі пояснення представника позивача не можуть бути взяті судом до уваги з огляду на таке.
		Частиною 1 статті 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1. ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
		Факт передачі зазначеної грошової суми представником відповідача за первісним позовом не визнано, також відсутні інші підстави звільнення сторони від доказування. 
		З огляду на це, обставини щодо передачі ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 68 000 доларів США, які є його особистою власністю, для придбання спільної з відповідачем квартири, мають бути доведені належними та допустимими доказами згідно з вимогами чинного законодавства України. 
		Проте, жодних доказів в підтвердження сплати ОСОБА_1 68 00 доларів США для придбання їх спільної з відповідачем квартири АДРЕСА_3, суду надано не було.
		У зв'язку з вищезазначеним, твердження представника позивача за первісним позовом щодо внесення ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 68 000 доларів США, які є його особистою власністю, для придбання спільної з відповідачем квартири, не беруться судом до уваги, оскільки вони є недоведеним з огляду на вищевказані норми чинного законодавства. 
		Оцінивши надані представником відповідача довідки, інші докази, наявні в матеріалах справи, пояснення представників сторін та третіх осіб, суд встановив, що ОСОБА_1 не дбав належним чином про матеріальне забезпечення сім'ї, не сплачував заборгованості по спільних кредитних зобов'язаннях, натомість ОСОБА_2 з власних коштів та своєчасно погашала спільні боргові зобов'язання.
		Також суд враховує ту обставину, що жодне зобов'язання, яке виникло на підставі вищевказаних кредитних договорів, не виконано в повному обсязі 
		Як вказано в ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. 
		У п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 14 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" зазначено, що обов'язок виплати заборгованості по позиці за згодою позикодавця може бути покладено на інших співвласників. За відсутності такої згоди обов'язок виплати позики лежить на особі, яка її одержала. Ця обставина має братись судом до уваги про визначенні частки кожного учасника спільної власності і при вирішенні питання про грошові розрахунки між сторонами. 
		Представником третьої особи АБ "Діамантбанк" в судовому засіданні висловлено заперечення щодо переведення боргу на ОСОБА_1 за договором про іпотечний кредит № 180Н. Крім того, листом АБ "Діамантбанк" № 5441/22.2-07 від 10.11.2009 року, також зазначено, кредитор по договору про іпотечний кредит № 180Н від 28 серпня 2007 року не надає згоду на заміну боржника у даному зобов'язанні. 
		Представник третьої особи ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" заперечив проти переведення боргу на ОСОБА_1, який виник за кредитним договором № 014/4006/74/25235.
		Також представниками третіх осіб АБ "Діамантбанк" та ВАТ "ОСОБА_3 Аваль" в судовому засіданні було підтверджено факт відсутності заборгованості по погашенню кредитних зобов'язань за договором про іпотечний кредит № 180Н та за кредитним договором № 014/4006/74/25235. 
		Такі пояснення представників третіх осіб беруться судом до уваги, оскільки вони підтверджуються виписками з особових рахунків, які містяться в матеріалах справи.
		Матеріалами справи підтверджується факт належного матеріального забезпечення ОСОБА_2 та достатнього заробітку для того, щоб вона і в подальшому погашала заборгованість по вищевказаних кредитних договорах.
		Так, відповідно до свідоцтва № 340700 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є фізичною особою - підприємцем. Також ОСОБА_2 видано ліцензію № 394595 відповідно до якої вона може займатись медичною практикою. 
		В матеріалах справи міститься договір оренди нерухомого майна від 10 грудня 2008 року, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_5 з одного боку, та фізична особа-підприємець ОСОБА_2, з іншого боку уклали договір, за яким ОСОБА_2 передається в тимчасове платне користування приміщення для розміщення стоматологічної клініки. Актом приймання-передачі нежитлового приміщення від 1 січня 2009 року підтверджується передача відповідачу за первісним позовом нежитлового приміщення в оренду. 
		На підставі вище перерахованих доказів та пояснень третіх осіб, суд приходить до висновку, що відповідач за первісним позовом, здійснює діяльність з надання медичних послуг, внаслідок чого отримує заробіток. У зв'язку з чим суд вважає, що відповідач за первісним позовом є матеріально забезпеченою особою і її фінансовий стан є достатнім для подальшого погашення заборгованості за кредитними договорами.
		Представником позивача за первісним позовом не надано жодного підтвердження достатнього матеріального забезпечення ОСОБА_1, яке може обґрунтувати спроможність погашення останнім заборгованості за кредитними договорами. 
		Враховуючи матеріальне становище кожної із сторін, відсутність заборгованості по погашенню боргових зобов'язань за кредитними договорами, які сплачуються ОСОБА_2 вчасно, відсутність згоди банків на переведення боргу, суд вважає неможливим здійснити заміну сторони (перевести борг) по кредитному договору № 014/4006/74/25235, договору про іпотечний кредит № 180Н та кредитному договору № CL -008/843/2006 з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 
		Відповідно до ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, що мають істотне значення. 
		Суд, враховуючи те, що відповідач за первісним позовом самостійно за рахунок власних коштів погашала заборгованості по кредитним договорам, укладеним під час їх спільного проживання позивачем, а також те, що вона залишається боржником за даними кредитними договорами, її частка в майні, що підлягає поділу, має збільшитись на ту суму, яку вона внесла в порядку погашення їх спільних з Позивачем боргових зобов'язань та яку вона має погасити в майбутньому. 
		Враховуючи розмір частки кожного із сторін в загальній вартості майна, що підлягає поділу, розмір частки боргів кожної із сторін в загальній сумі боргових зобов'язань, що підлягає поділу, також те, що частка ОСОБА_1 має зменшуватись на розмір його боргового зобов'язання, оскільки погашення цього боргу покладається на ОСОБА_2, а частка ОСОБА_2 автоматично збільшується на розмір боргового зобов'язання ОСОБА_1, суд вважає за необхідне поділити спільно набуте майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визначивши частку ОСОБА_1 в грошовому еквіваленті в розмірі 37 618 доларів США, а частку ОСОБА_2 в грошовому еквіваленті в розмірі 474 600 доларів США.
		Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 71 СК України, майно, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина і чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
		Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. 
		Як вказано в ч.4 ст. 71 СК України, присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 370 ЦК України, виділ частики із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється в порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу. 
		З огляду на вищевказане, враховуючи розмір часток кожного із сторін, суд вважає за доцільне виділити ОСОБА_1 таке майно в натурі: два плазмові телевізори виробництва фірми "Panasonic", холодильник фірми "Gorenje", витяжка виробництва фірми "Gorenje", посудомийна машина виробництва фірми "Ardo", електричну плиту та духову шафу виробництва фірми "Gorenje"; пральна машина виробництва фірми "Ardo", 2 кондиціонери, італійський спальний гарнітур на замовлення, який складається з ліжка та двох тумб, кухонний гарнітур на замовлення, італійський диван та тумба під телевізор, вбудована шафа-купе.
		Як зазначено в ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
		Відповідно до ст. 365 ЦК України, присудження грошової компенсації допускається і за відсутності згоди одного іншого співвласника, зокрема: якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, це не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника. 
		Оскільки відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 залишається боржником за кредитним договором № 014/4006/74/25235, договором про іпотечний кредит № 180Н та кредитним договором № CL-008/843/2006, а частка ОСОБА_1 в грошовому еквіваленті є значно меншою за частку ОСОБА_2, суд вважає за доцільне присудити ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 13 531 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять один) доларів США, що відповідно до курсу НБУ на день подачі зазначеної заяви становить 108 248 (сто вісім тисяч двісті сорок вісім) гривень.
		    Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
		    Оскільки, судом задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, то відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути судові витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи за № 112147 від 9 квітня 2010 року в сумі 1200 грн. 00 коп. (ас.154) та 1820 грн. 00 коп. судових витрат про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
		Керуючись ст. ст. 70, 71 СК України, ст.ст. 364, 365, 370, 520 ЦК України, ст.. ст. 10, 11, 58, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд -
		                                                   В И Р І Ш ИВ :
		В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 3-ті особи: АТ "ОТП ОСОБА_3", ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", АБ "Діамантбанк", про поділ майна подружжя відмовити повністю.
		Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-ті особи: АТ "ОТП ОСОБА_3", ВАТ "ОСОБА_3 Аваль", АБ "Діамантбанк" про визначення розміру частки у праві власності та поділ майна задовольнити.
		Виділити і визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на квартиру № 11, яка розташована в м. Києві по вул. Р.Окіпної, 10-А, загальною площею 86,3 кв.м., право власності, на яку посвідчується Свідоцтвом про право власності, виданим 1 листопада 2006 року Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, зареєстрованим 8 листопада 2006 року в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
		Виділити і визнати за ОСОБА_2 право приватної власності на майнові права на об'єкт інвестування: квартиру, за номером об'єкта інвестування № F41, загальною площею 119,74 кв. м., яка розташована в м. Києві по вул. Р. Окіпної, 16, 16А, що виникли на підставі договору про участь у фонді фінансування будівництва № РО-16,16А/F41 від 6 квітня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним банком "Діамант".
		Визнати ОСОБА_2 зобов'язаною особою - боржником, за кредитним договором № 014/4006/74/25235, укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ "ОСОБА_3 Аваль".
		Визнати ОСОБА_2 зобов'язаною особою - боржником, за договором про іпотечний кредит № 180Н від 28 серпня 2007 року, укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним банком "Діамант".
		Визнати ОСОБА_2 зобов'язаною особою - боржником, за кердитним договором № CL - 008/843/2006, укладеним між ОСОБА_2 та ЗАТ "ОТП ОСОБА_3";
		Виділити і визнати за Позивачем ОСОБА_1 право приватної власності на таке майно: два плазмові телевізори виробництва фірми "Panasonic", холодильник фірми "Gorenje", витяжка виробництва фірми "Gorenje", посудомийну машину виробництва фірми "Ardo", електричну плиту та духову шафу виробництва фірми "Gorenje"; пральну машину виробництва фірми "Ardo", 2 кондиціонери, італійський спальний гарнітур на замовлення, який складається з ліжка та двох тумб, кухонний гарнітур на замовлення, італійський диван та тумбу під телевізор, вбудовану шафу-купе.
		    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 13 531 доларів США, що відповідно до курсу НБУ на день подачі зазначеної заяви становить 108 248 (сто вісім тисяч двісті сорок вісім) гривень.
		    Стягнути з ОСОБА_1 ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: - за проведення судової будівельно-технічної експертизи за № 112147 від 9 квітня 2010 року в сумі 1200 грн. 00 коп. та 1820 грн. 00 коп. судових витрат про сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 3020 грн. 00 коп.
		Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
		 
		    СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...