Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/7928/13 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 23.11.2015. Зареєстровано: 23.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 25.11.2015.
Дата набрання законної сили: 16.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 466/7928/13                                    Головуючий у 1 інстанції: Зима І.Є.  
		Провадження № 22-ц/783/6195/15                       Доповідач в 2-й інстанції:  Монастирецький  Д. І. 
		Категорія:34 
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		16 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
		                                       головуючого - судді Монастирецького Д.І.,    
		                                       суддів: Кабаля І.І., Копняк С.М.,
		                                       секретаря Юзефович Ю.І.,
		                                       з участю представника ЛКП «Зелений Львів» - Козир І.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», Департаменту містобудування Львівської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди, -
		в с т а н о в и л а:
		16 жовтня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ЛКП «Зелений Львів» 26 279,33 грн. заподіяної шкоди, а також судові витрати. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 01 вересня 2013 року о 23:10 год. на його автомобіль Hyundai Accent номерний знак НОМЕР_2, який рухався по вул. Листопадового Чину, 26 у м. Львові зі сторони парку імені Івана Франка впала частина дерева. З метою фіксування обставин пошкодження автомобіля він викликав працівників ДАІ, які склали схему місця події і зафіксували падіння дерева на автомобіль та його пошкодження. Відповідно до звіту № 707/13 про оцінку автомобіля Hyundai Accent, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 25 606,93 грн. За проведення оцінки завданих пошкоджень він сплатив 600 грн. Згідно довідки Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 05.09.2013 року за № 369/142-ГМ, о 23:00 год 01 вересня 2013 року мав місце дощ, вітер південно-західний 3 м/с. За вказану довідку він заплатив 72 грн. 40 коп. Таким чином, внаслідок ДТП, яка мала місце 01 вересня 2013 року, він зазнав збитків в сумі 26 279,33 грн. (вартість ремонту пошкодженого ТЗ, вартість проведення оцінки та вартість довідки центру з гідрометеорології). Просив їх стягнути з відповідача, оскільки, відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1409 від 05 квітня 2012 року парк ім. Івана Франка передано для збереження та використання ЛКП «Зелений Львів».
		Оскаржуваним рішенням позов задоволено.
		Стягнуто з Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» в користь ОСОБА_3 26 279 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, 4 000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, 262 грн. 81 коп. сплаченого судового збору, 600 грн. по оплаті вартості довідки, а всього 31 214 грн. 54 коп.
		Рішення суду оскаржило ЛКП «Зелений Львів», вважає його таким, що ухвалене при неповному з'ясуванні обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що воно не має права самовільно, без відповідного Акту Управління екології та благоустрою департаменту містобудування Львівської міської ради, за власним рішенням зрізати дерева у парку ім. Івана Франка, оскільки існує спеціальна процедура, дотримання якої є обов'язковим для балансоутримувачів парків у м. Львові. Стверджує, що ЛКП «Зелений Львів» діяло виключно в межах закону та його вини у заподіянню позивачу матеріальної шкоди немає. Крім цього, 29 серпня 2013 року ЛКП звернулося до Управління екології та благоустрою Львівської міської ради і до Державної екологічної інспекції у Львівській області із заявою про видалення зелених насаджень та з вимогою направити комісію для обстеження зелених насаджень, що перебувають в аварійному стані та ростуть на території парків ЛКП «Зелений Львів». 01 вересня 2013 року сталося пошкодження майна позивача, а 11 вересня 2013 року комісія склала «Акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню на території парку ім. Івана Франка». Стверджує, що ним надано належні та достатні докази правомірності його дій та належного виконання обов'язків по утриманню зелених насаджень. Звертає увагу на те, що ЛКП «Зелений Львів» були проведені загальні, часткові та позачергові обстеження зелених насаджень у межах парку ім. Івана Франка, що також свідчить про відсутність його вини у заподіянні шкоди позивачу. Також із оскаржуваного рішення незрозуміло на підставі чого суд дійшов висновку про те, що на автомобіль позивача впала гілка саме із дерева № 1091. Зазначає, що на підставі ст. 1173 ЦПК України, на яку посилається позивач як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, майнову шкоду можна було стягнути лише із Департаменту містобудування, оскільки Департамент є органом місцевого самоврядування, а ЛКП «Зелений Львів» є юридичною особою. Просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 червня 2015 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		Позивач ОСОБА_3 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, хоча належним чином за вказаною ним адресою був повідомлений про дату судового засідання, проте поштове відправлення із повісткою повернулося без вручення адресату з незалежних від суду причин - за закінченням терміну зберігання (а.с. 65), тому відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається, що така повістка вручена належним чином.
		Представник позивача, а також відповідач - Департамент містобудування Львівської міської ради повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення їм поштових відправлень (а.с. 63, 64), в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, причину своєї неявки суду не повідомили, матеріалів справи достатньо для розгляду справи у їх відсутності.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ЛКП «Зелений Львів» - Козир І.С.,перевіривши матеріали справи, межі та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити. 
		Частиною 1 ст. 292 ЦПК України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Відповідно до статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
		Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів у спосіб, передбачений законом або договором. 
		Захист цивільних прав це передбачені законом або договором способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. 
		Частинами першою та другою ст. 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку, або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. 
		Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
		Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. 
		Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
		Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір.
		Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів (ст. 57 ЦПК України).
		За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
		Крім того, важливим є визначення правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин. Саме визначення цих правовідносин дає можливість суду остаточно визначитись, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Виходячи з вимог ст. ст. 10, 214, 215 ЦПК України, суд повинен сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснювати особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджати про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, та встановлювати у рішенні обставини справи (в тому числі пропущення позовної давності), характер правовідносин сторін, правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин, навести мотиви прийнятого рішення: встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. 
		Таким чином, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. 
		Колегія суддів приходить до переконання, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону, виходячи з наступного.
		Частина 1 ст. 1166 ЦК України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Частиною 1 п. 7 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено право громадян звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою. 
		Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Встановлено, що 01 вересня 2013 року о 23:10 год. на автомобіль марки Hyundai Accent номерний знак НОМЕР_2, який рухався по вул. Листопадового Чину, 26 у м. Львові зі сторони парку імені Івана Франка та за кермом якого перебував позивач впала частина дерева. Даний факт підтверджується довідкою виданою інспектором ДПС ДАІ ЛМУ ГУМВСУ у Л/о старшиною міліції Венгриновичем І.Я. та схемою місця ДТП (т. 1 а.с. 6, 23).
		Відповідно до довідки Львівського регіонального центру з гідрометеорології від 05.09.2013 року за № 369/142-ГМ, о 23:00 год. 01 вересня 2013 року мав місце дощ, вітер південно-західний 3м/с (т. 1 а.с. 7).
		На підставі ухвали Львівської міської ради № 1409 від 05.04.2012 року парк ім. Івана Франка передано для збереження та використання ЛКП «Зелений Львів» (т. 1 а.с. 95).
		Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких обєктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого обєкта благоустрою.
		З метою охорони та збереження зелених насаджень у містах та інших населених пунктах (далі - зелені насадження) і утримання їх у здоровому впорядкованому стані розроблено Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, які затверджено Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року за № 105 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за № 880/12754.
		Вказані правила є обов'язковими для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями та громадянами, які займаються проектуванням, створенням, ремонтом і утриманням зелених насаджень, розташованих на територіях населених пунктів України. 
		Відповідно до п. 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року за № 105 (далі Правила) до елементів благоустрою відносяться зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях тощо.
		Згідно п. 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів.
		Пунктом 5.1. Правил встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування визначають на конкурсних засадах із числа спеціалізованих підприємств, організацій балансоутримувачів об'єктів благоустрою зеленого господарства державної та комунальної власності.
		Відовідно до п. 6.2. Правил, балансоутримувачі об'єкта зобов'язані, зокрема, утримувати в належному санітарно-технічному стані об'єкт благоустрою, для цього виконувати заходи, затверджені місцевими органами самоврядування.
		Згідно п. 9.1.10. Правил, для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року. Відповідно до п. 9.1.11.2. Правил, санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування.
		З метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди, що передбачено п. 12 Правил.
		Згідно п. 12.2. Правил періодичність проведення часткових оглядів визначає балансоутримувач об'єкта, власник чи користувач земельних ділянок, на яких ростуть зелені насадження. 
		Відповідно до п. 8 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою КМ України від 01.08.2006 року за № 1045 (далі Порядок), у разі, коли стан зелених насаджень загрожує життю, здоров'ю громадян чи майну громадян та/або юридичних осіб, видалення зелених насаджень здійснюється негайно (т. 1 а.с. 54-59). 
		Як вбачається із схеми місця ДТП, складеної інспектором ДПС ВДАІ м. Львова Венгриновичем І.Я., частина дерева впала з території парку імені Івана Франка. У судовому засіданні районного суду допитаний у якості свідка позивач ОСОБА_3 підтвердив факт падіння дерева з території парку Імені Івана Франка (т. 1 а.с. 23). 
		Крім того, до матеріалів справи додано фотографії на яких зображене вищевказане дерево до та після падіння, вказане дерево розташоване на території парку Івана Франка (т. 1 а.с. 120-123, 138-143, 214-224, 80).
		З паспорта об'єкта благоустрою парк Імені Івана Франка, складеному у 2006 році, слідує, що вказане дерево занесене у паспорт та розміщене на схемі під номером 1091 (переправлено на 1081). 
		Як вбачається з вищевказаного паспорта об'єкта, на момент його складання, дане дерево клен гостролистий, було уражене омелою на 30%, про що свідчить відповідний запис у паспорті. 
		З наукового висновку та пояснень у суді першої інстанції спеціаліста ОСОБА_8 слідує, що найімовірнішою причиною падіння дерева є довготривале перебування у стадії сухостою, що зумовило втрату стовбуром міцності (т. 1 а.с. 231). 
		Згідно п. 2.1.2. Статуту ЛКП «Зелений Львів» підприємство створене з метою утримання і догляду за зеленими насадженнями в парках, скверах шляхом систематичного і своєчасного проведення робіт по забезпеченню функціонування всіх елементів зелених насаджень і благоустрою (т. 1 а.с. 44-48).
		Щодо мотивів відповідача у відмові в позові з підстав звільнення директора ЛКП «Зелений Львів» ОСОБА_9 від адміністративної відповідальності ч. 4 ст. 140 КУпАП, то суд першої інстанції зазначив наступне. 
		Статтею 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху. 
		Відповідно до ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» парк відноситься до об'єктів благоустрою, а не до дорожніх споруд. У такому разі, непритягнення директора ЛКП «Зелений Львів» до адміністративної відповідальності не свідчить про належне утримання ЛКП «Зелений Львів» даного об'єкту благоустрою.
		Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ЛКП «Зелений Львів» не вжив необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об'єкта благоустрою, що стало причиною пошкодження майна Позивача.
		Згідно п. 7 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про благоустрій у населених пунктах» підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Вищенаведеними доказами підтверджено бездіяльність відповідача, встановлено прямий причинний зв'язок із заподіяною шкодою та неправомірною поведінкою відповідача, оскільки його вина полягає саме у невжитті необхідних та своєчасних заходів для належного утримання об'єкта благоустрою, що стало причиною пошкодження автомобіля ОСОБА_3
		Вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Hyundai Accent номерний знак НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 складає 25606,93 грн., за метеодовідку Львівському регіональному центру з гідрометеорології позивачем сплачено 72,40 грн., за послуги експертного дослідження пошкоджень автомобіля - 600,00 грн. Загальна сума до відшкодування становить 26 279,33 грн. (т. 1 а.с. 8, 9-15, 22). 
		За таких обставин, районний суд дійшов правильного переконання, що саме з відповідача ЛКП «Зелений Львів» слід стягнути в користь позивача ОСОБА_3 26279,33 грн. заподіяної майнової шкоди, 4000 грн. витрат на правову допомогу та 262,80 грн. сплаченого судового збору.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками районного суду, оскільки суд вірно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті і справедливе рішення, дійшовши його на основі повно з'ясованих обставин, підтверджених дослідженими в судовому засіданні доказами.
		Посилання апелянта на те, що ЛКП «Зелений Львів» не має права самовільно, без відповідного Акту Управління екології та благоустрою департаменту містобудування Львівської міської ради, за власним рішенням зрізати дерева у парку ім. Івана Франка, а тому не могло завчасно - до 01 вересня 2013 року зрізати аварійне дерево, яке впало на автомобіль позивача, спростовується як вищенаведеними доказами, так і п. 2.7. Порядку видачі дозволів на знесення, пересадку зелених насаджень у м. Львові, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 11.03.2011 року № 307, чинного на час заподіяння шкоди, згідно якого - видалення аварійних, сухостійних та фаутних дерев на об'єктах благоустрою загального користування (парки, сквери, бульвари, зелені насадження вздовж вулиць та доріг, на прибудинкових і внутрішньо будинкових територіях шкіл, дитячих садків, багатоповерхових житлових будинків тощо) здійснює балансоутримувач на підставі акта обстеження зелених насаджень, оформленого відповідно до 2.4.1-2.4.6 цього порядку, без ордера (т. 1 а.с. 150-151), а також Актом обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню на території парку ім. І.Франка від 20 вересня 2012 року, затвердженим наказом департаменту містобудування від 15.10.2012 року № 170, згідно якого на території парку ім. І.Франка підлягало видаленню (зрізуванню) 6 кленів (т. 1 а.с. 105-106). Крім того, на очищення (обрізання) дерев від сухостійних гілок не вимагається Акту Управління екології та благоустрою департаменту містобудування Львівської міської ради.
		Інші доводи, наведені в апеляційній скарзі, були належним чином досліджені судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою.
		Належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.
		Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. 
		Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
		Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішення, тому підстав для задоволення скарги немає.
		Керуючись ст. ст. 303, 304, 305 ч. 2, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч. 1 п. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
		у х в а л и л а:
		Апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» відхилити.
		Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 червня 2015 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили. 
		Головуючий:                                                                                    Монастирецький Д.І.
		Судді:                                                                                                 Кабаль І.І.
		                                                                                                             Копняк С.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...