Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/6280/13 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Митний кодекс 2012 р.; Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2015. Зареєстровано: 27.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2015.
Дата набрання законної сили: 18.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		     АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		  
		                                                                                                  
		   ПОСТАНОВА
		Іменем України
		18 листопада 2015 року суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Живоглядова І.К., за участю ОСОБА_1 і його представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3; представника митниці  ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2013 року у справі про порушення митних правил, якою 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, директора ТОВ «Іфіс», ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1, паспорт серія АВ номер 101671, виданий 13 березня 2000 року Гніванським МВМ УМВС України в Вінницькій області; зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
		визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді конфіскації предмету правопорушення: кавоварки електричні побутові, запасні частини до них та кави, - вагою брутто 10130,20 кг, загальною вартістю 713247, 34 гривень,- 
		встановив:
		постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ від 15 жовтня 2013 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді конфіскації предмету правопорушення.
		У відповідності до постанови районного суду у вину ОСОБА_1 ставилося те, що він 02 листопада 2010 року, на підставі зовнішньоекономічного контракту №30 від 10 вересня 2010 року, укладеного між компанією «Crumlin Corporation Soceidad Anonima», Уругвай, та ТОВ «Іфіс», Україна, ввіз на митну територію України кавомашини, запчастини до ник та каву, з метою їх подальшої реалізації на території України.
		Зазначенні кавоварки та запчастини до них разом із кавою були доставлені з Італії в Україну вантажним автомобілем НОМЕР_2, НОМЕР_3. Вказаний товар для розмитнення був доставлений у зону діяльності Дніпропетровської митниці, де у визначеному порядку: режимі «імпорт» було подано вантажномитні декларації №110000013/2010/520262, №110000013/2010/522042, №1100000/2010/520242, якими задекларовано товар: кавоварки електричні побутові, запасні частини до кавоварок та кава вагою брутто 10130,20 кг, загальною вартістю 410210,62 гривень, що у еквіваленті складає 51791,52 дол США.
		З метою перевірки відомостей щодо ввезення товару повідомлених ТОВ «Іфіс», митним органом України було зроблено запит до митного органу Італії. На виконання зазначеного запиту митним органом Італійської республіки було проведено відповідну перевірку, у ході якої було встановлено, що «Crumlin Corporation Soceidad Anonima» жодних замовлень у італійській компанії «Caffe Ghico S.r.l.» не здійснювала, а вантаж від італійської компанії «Caffe Ghico S.r.l.» у автомобілі НОМЕР_4/АХ 7486 ХХ направлявся до України на адресу ТОВ «Іфіс» на загальну вартість 64686,66 Євро, що в еквіваленті складає 713247,34 гривень.
		Таким чином, на переконання місцевого суду ОСОБА_1 вчинив дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару із прихованням від митного контролю, шляхом подання митному органу України як підстави для переміщення товарів, документів, що містять неправдиві відомості стосовно відправника товару та його вартості, тобто допустив порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.
		Не погоджуючись з висновками суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з порушенням строку передбаченого ст. 294 КУпАП, в якій просить поновити пропущений строк на оскарження і скасувати постанову районного суду, а провадження у справі, відносно нього, закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.
		Зокрема, апелянт у своїй апеляційній скарзі й клопотанні зазначає, що суд, порушуючи вимоги ст.ст. 268, 278 КУпАП, не забезпечив належне повідомлення особи про час та місце розгляду справи, яке її стосується, а під час виконання підготовчих дій не переконався у належному сповіщенні особи, що у своїй сукупності призвело до порушення прав особи на захист та позбавило її можливості надати відповідні пояснення, а також подати відповідні докази своєї невинуватості.
		Разом з тим, апелянт зазначає, що усі митні формальності ним були оформленні у відповідності до наявних у нього первинних документів. Про існування документів, які були витребувані з митних органів Італії, йому не відомо, як і не відомо про їх зміст та походження. Крім цього вказує, що фактично під час проведення митних формальностей щодо розмитнення ввезеного ним товару, митні документи були оформленні належним чином і жодних сумніві у митного органу не викликало.
		У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його представники підтримали подану ним апеляційну скаргу та клопотання про поновлення пропущеного строку та просили клопотання задовольнити, поновивши строк на оскарження постанови, а постанову районного суду скасувати, закривши провадження у справі.
		В свою чергу представник митниці  ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти її задоволення, вважаючи постанову районного суду законною та обґрунтованою, і такою яка повністю відповідає фактичним обставинам.
		Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги й клопотання, зясувавши думку сторони захисту та обвинувачення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу і заявлене клопотання про поновлення пропущеного строку необхідно задовольнити з наступних підстав.
		У відповідності до ст. 268 КУпАП, справи про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутністю особи, справу може бути розглянуто лише у випадках коли є данні про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладання розгляду справи.
		Разом з тим, у п. 3 ст. 278 КУпАП закріплено, що суд при підготовці справи до розгляду має вирішити питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час та місце її розгляду.
		З наведених норм закону вбачається, що суд перед розглядом справи має перевірити чи забезпеченні права особи на захист. Зокрема, переконатися чи повідомлено особу про час та місце розгляду справи належним чином, а також зясувати причини неявки і лише у випадку, якщо особа ігнорує вимоги суду про явку, суд може у виключному випадку провести розгляд справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
		Як вбачається із матеріалів справи, протокол про порушення митних правил був складений за відсутністю особи. Жодних даних про отримання, або ознайомлення особи із змістом протоколу у матеріалах справи не має. У матеріалах справи також відсутні данні про отримання ОСОБА_1 виклику до суду, а із заяви (а.с. 89) захисник ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи лише 14 вересня 2015 року.
		Враховуючи наведенні обставини, апеляційний суд із урахуванням вимог ст. 294 КУпАП, дійшов висновку, що строк на оскарження постанови від 15 жовтня 2013 року був пропущений з поважної причини та підлягає поновленню.
		Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобовязаний повно, всебічно та обєктивно зясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
		Як вбачається із тексту постанови, суд формально перелічив наявні по справі докази не дав їм жодної оцінки.
		У відповідності до постанови суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, будучи директором ТОВ «Іфіс», маючи намір ввести на територію України з Італії: каву, кавоварки та запасні частини до них, - уклав зовнішньоекономічний контракт з уругвайською компанією «Crumlin Corporation Soceidad Anonima». 
		Діючи у межах зовнішньоекономічного контракту, зазначений товар був доставлений на територію України у межі діяльності Дніпропетровської митниці, де з метою дотримання митних формальностей було здійснено відповідне вантажно-митне декларування імпортованого товару, загальною вагою 10130,20 кг, вартістю 410201,62 гривні, що в еквіваленті складає 51791,52 долари США.
		З метою перевірки заявлених ТОВ «Іфіс» під час декларування відомостей, митним органом України було зроблено відповідні запити до митного органу Італії. Італійська митниця провела відповідну перевірку та направила українській стороні відповідь, з якої слідує, що італійська компанія «Caffe Ghico S.r.l.» жодних контрактів із уругвайською компанією «Crumlin Corporation Soceidad Anonima» не укладала. А з території Італії товар: кава, кавомашини та запасні частини до них, - направлявся до України на адресу ТОВ «Іфіс» на загальну суму 64686,66 Євро, що в еквіваленті складає 713247,34 гривень, що на переконання суду повністю доводить винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.
		Проте, із зазначеними висновками погодитися не можливо, оскільки із наявних доказів у матеріалах справи, зокрема відповіді митного органу Італії, неможливо встановити та ідентифікувати, що товар: кава, кавомашини та запчастині частини до них, - котрий був предметом декларування ТОВ «Іфіс», вагою 10130,20 кг, був придбаний безпосередньо у італійської компанії «Caffe Ghico S.r.l.».
		Відповідь митного органу Італії, на якій ґрунтується обвинувачення ОСОБА_1 (а.с. 42-55), оформлена на італійській мові, переклад українською мовою митним органом до матеріалів справи не долучався. Крім цього, у протоколі (а.с. 3-7) є посилання на рахунки №28PF від 28.09.2010 року, №31PF від 19.10.2010 року, №32PF від 20.10.2010 року та №528 від 27.10.2010 року, №529 від 27.10.2010 року, №530 від 27.10.2010 року, якими підтверджувався факт безпосереднього відправлення товару від італійської компанії «Caffe Ghico S.r.l.» на адресу українського ТОВ «Іфіс» без посередника уругвайської компанії «Crumlin Corporation Soceidad Anonima», але вони у матеріалах справи відсутні.
		Отже, з аналізу наявних по справі доказів слідує, що митним органом не надано жодних переконливих доказів того, що заявлені декларантом відомості щодо ввезення та територію України ТОВ «Іфіс» кави, кавомашин та запчастин до них - є недостовірними, а з доказів, що є не можливо дійти однозначного та безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил передбачених ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.
		Підсумовуючи викладене, апеляційний суд з урахуванням презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України, та за відсутності достатніх доказів вини ОСОБА_1 дійшов висновку про безпідставність висновків суду першої інстанції щодо винуватості особи.
		Розглядаючи справу по суті, суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 268, 278, 280 КУпАП, не провів належну підготовку справи до розгляду, а під час розгляду справи по суті не зясував усі обставини, які мають істотне значення. Наявні по справі докази належним чином, у відповідності до вимог ст. 495 Митного Кодексу України, суд не оцінив, а свої висновки щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, належним чином не мотивував, обмежившись лише формальним перерахуванням доказів у справі, що є неприпустимим і є безумовною підставою для скасування постанови.
		Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції  скасувати і закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність складу адміністративного правопорушення.
		постановив:
		клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на оскарження постанови  задовольнити.
		Поновити ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2013 року.
		Задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2013 року.
		Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2013 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді конфіскації предмету правопорушення: кавоварки електричні побутові, запасні частини до них та кава, - вагою брутто 10130,20 кг, загальною вартістю 713247, 34 гривень, - скасувати.
		Провадження у справі про порушення митних правил, відносно ОСОБА_1, за ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України  закрити, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність складу адміністративного правопорушення. 
		Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає. 
		Суддя Апеляційного суду                                                                                      І.К. Живоглядова
		Дніпропетровської області

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...