Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/5299/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди; Спори про відшкодування шкоди завданої фізичній або юридичній особі внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності суб'єкта, який здійснює заходи щодо запобігання і протидії корупції.
Надіслано для оприлюднення: 27.11.2015. Зареєстровано: 28.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  465/5299/15-ц
		                               2/465/2775/15
		ЗАОЧНЕ
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		27.11.2015 року        Франківський районний суд м.Львова
		в складі: головуючого-судді        Козюренка Р.С.
		при секретарі-                  Потюк В.М.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної Казначейської служби України про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури, суд -
		в с т а н о в и в :
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить відшкодувати шкоду, завдану незаконними діями органами досудового слідства та прокуратури. Свої вимоги мотивує тим, що 25.01.2000 року слідчим УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області щодо нього було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.222, ч.2 ст.364,ч.2 ст.366 КК України. Державне обвинувачення по даній кримінальній справі підтримувала прокуратура Львівської області. Вироком Франківського районного суду м. Львова від 26.12.2005 року позивача визнано невинуватим та виправдано за відсутністю в його діях складу злочину. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 23.05.06 року відхилено апеляцію прокурора, а вирок залишено без змін. Згідно ухвали Верховного Суду України від 02.10.07 року частково задоволено касаційне подання заступника прокурора Львівської області, скасовано ухвалу апеляційного суду Львівської області від 23.05.06 року, а справу передано на новий апеляційний розгляд. Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 1.04.08 року апеляцію прокурора відхилено, вирок суду залишено без змін. Таким чином, позивач перебував під досудовим слідством та судом з 25.01.2000 року по 01.04.2008 року - 8 років, 2 місяці та 5днів. Внаслідок незаконних дій органів досудового слідства і прокуратури йому заподіяно матеріальну і моральну шкоду. Перебування під слідством та судом протягом тривалого часу заподіяло позивачу моральну, яку оцінив у розмірі 550 000,00 гривень.
		В судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просить справу розглядати у його відсутності, а позов задовольнити повністю.
		Представники відповідача в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, однак подав до суду свої письмові пояснення, в яких просить у задоволенні позову відмовити. На підставі ст.169,224 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), проти чого позивач не заперечив.
		Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 25.01.2000 року слідчим УБОЗ ГУМВСУ у Львівській області щодо позивача ОСОБА_1 було порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.222, ч.2 ст.364,ч.2 ст.366 КК України та в подальшому скеровано кримінальну справу до Франківського районного суду м. Львова.
		В подальшому, 26.12.2005 року Франківський районний суд м. Львова постановив відносно позивача ОСОБА_1 виправдальний вирок, який 01.04.2008 року колегією суддів апеляційного суду Львівської області вирок залишено без змін, а апеляційну скаргу державного обвинувача - без задоволення. 
		Відповідно до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди спричиненої громадянину незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду» №266/94-ВР від 01.12.1994 року підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного притягнення як обвинуваченого. Право на відшкодування такої шкоди виникає у випадку відмови в порушенні кримінальної справи.
		Згідно вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди внаслідок порушення її прав і розмір грошового відшкодування визначається від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала шкоду та з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Виходячи з положень ст.121 Конституції України, ст.ст. 1,3,4,5,7,13 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури складають єдину відокремлену централізовану систему державних органів, на які покладено функції нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів, підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина або держави в суді в передбачених законом випадках.
		Правовідносини сторін виникли з підстав відшкодування шкоди, завданої позивачу діями органів прокуратури м. Львова та їх посадових осіб, що призвело до порушення кримінальної справи, яка була повернута на додаткове розслідування та в подальшому відмовлено в порушенні такої.
		Відповідальність органів прокуратури в даному випадку регулюється відповідно до ч.6 ст.1176 ЦК України, а саме шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами ст.ст.1166,1167 ЦК України відповідно до ч.1 яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
		Крім того, відповідно до положень ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, заданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду», розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		У п.9 постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз'яснено, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
		Відповідно до вимог ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
		Відповідно до вимог ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачу було заподіяно моральну шкоду, оскільки наслідки дій органів досудового слідства та прокуратури позначились на звичному способі життя позивача та обмежили його життєві зв'язки, для поновлення яких необхідно докласти значних зусиль. Керуючись началами розумності та співрозмірності (ст.23 ЦК України), а також наведеними обставинами у їх сукупності, засвідчують наявність підстав для стягнення моральної шкоди у розмірі, як вважає суд 135 273,67 гривень, оскільки на час розгляду справи розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (1378 гривень х 98 місяців 5 днів = 135 273,67 гривень).
		З наведених міркувань та керуючись ст. ст. 10, 60, 169 212-215, 216, 218, 224-225 ЦПК України, суд,-
		в и р і ш и в :
		позов задовольнити частково.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 135 273 (сто тридцять п'ять тисяч двісті сімдесят три) гривень 67 копійок завданої шкоди. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. 
		Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
		Суддя                               Козюренко Р.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...