Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/38389/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 30.11.2015. Зареєстровано: 30.11.2015. Забезпечено надання загального доступу: 01.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		       
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/38389/15-к 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И  
		30 листопада 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		Головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		при секретарі  ОСОБА_4 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		захисників  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		підозрюваних  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , 
		провівши підготовче судове засідання по розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001495 від 14.07.2015 відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 364, ч.5 ст.27, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, - 
		В С Т А Н О В И В :
		20.10.2015 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_10 за ч.2 ст. 364, ч.5 ст.27, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_12 за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.
		11.11.2015 проведено повторний авторозподіл вказаного провадження, яке в подальшому було отримане головуючим суддею та призначене в підготовче судове засідання з викликом сторін. 
		Прокурор просив призначити до судового розгляду дане кримінальне провадження, вважаючи, що по справі дотримані всі вимоги, передбачені КПК України. Одночасно, прокурор заявив усне клопотання про покладення на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , відносно яких судом застосовано запобіжний захід у виді застави, обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. При цьому, прокурор послався на те, що 01.11.2015 строк дії вказаних обов`язків, покладених і продовжених ухвалами слідчих суддів відносно підозрюваних сплив, а тому, пославшись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, прокурор просив зобов`язати ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 : повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи; не відлучатись з місця проживання без дозволу суду; прибувати за першим викликом до суду; утриматись від спілкування з народними депутатами України 7 скликання.
		Захисник ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_10 заперечував проти можливості призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, заявивши одночасно письмове клопотання про повернення його прокурору, пославшись на його невідповідність п.5 ч.2 ст. 291 КПК України. Так, в порушення закону прокурором у обвинувальному акті не звернуте уваги на те, що Законом України 1261-\/ІІ від 13.05.2014 усунуто злочинність і караність діяння за ст . 364 КК України у випадку відсутності матеріального характеру наслідків, що були спричинені злочином, а також на положення ст. 58 Конституції України, Рішення Конституційного Суду України №6-рп/2000 від 19.04.2000 щодо зворотної дії Закону у часі. За таких обставин, захист вважав, що оскільки злочини, які інкримінуються ОСОБА_10 декриміналізовано, в його діях відсутні ознаки будь-якого кримінального правопорушення, органом досудового розслідування на порушення вимог ст. 291 КПК України у обвинувальному акті «штучно створена конструкція обвинувачення», яка до ОСОБА_10 не має жодного відношення. Крім того, прокурором не звернуто уваги на те, що ОСОБА_10 не є суб`єктом складу злочинів за ст.ст. 364, 366 КК України, оскільки окремий народний депутат України під час голосування на пленарному засіданні ВРУ, який є колегіальним органом, не є представником законодавчої влади, наводячи доводи на підтвердження вказаної позиції. За таких обставин, у зв`язку з невідповідністю висновків обвинувального акту фактичним обставинам справи, а також у зв`язку з його не конкретизованістю, вважав, що він має бути повернутий прокурору. Щодо покладення на ОСОБА_10 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, захисник заперечував, пославшись на безпідставність заявленого прокурором клопотання і не наведення останнім ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
		Підозрюваний ОСОБА_10 підтримав вказану позицію свого захисника.
		Захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_11 заперечував проти призначення обвинувального акту до судового розгляду, заявивши в свою чергу письмове клопотання про його повернення прокурору в порядку ст. 314 КПК України, оскільки в порушення ст. 291 КПК України викладені у обвинувальному акті фактичні обставини отримані органом досудового розслідування в незаконний спосіб. Так, в порушення вимог ст. 214 КПК України більшість слідчих дій, про які йдеться посилання у реєстрі  додатку до обвинувального акту, не внесені слідством до ЄРДР. Крім того, в порушення п.2.8 Наказу Генерального прокурора України №69 від 17.08.2012 до ЄРДР не внесені відомості відносно ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , як підозрюваних у вчиненні злочину за ч.2 ст. 366 КК України, та розмір спричинених їх діями збитків. Зазначені обставини унеможливлювали складання обвинувального акту відносно цих осіб. Одночасно, захисник звернув увагу на наявність двох підозр ОСОБА_11 (06.03.2015 та 24.06.2015), перша з яких не була внесена до ЄРДР, а друга була внесена лише 14.07.2015, що свідчить про грубі порушення вимог КПК України при складанні обвинувального акту. Крім того, в порушення п.7 ч.2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті відсутні відомості щодо розміру шкоди, спричиненої злочином. За таких обставин, з огляду також на положення Закону України від 13.05.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», за змістом якого декриміналізовані дії, які інкримінуються ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також на зміст ст. 5 КК України, захист просив повернути обвинувальний акт прокурору і зобов`язати його усунути вказані порушення Закону. Щодо покладення на ОСОБА_11 обов`язків за клопотанням прокурора, захисник заперечував. 
		Підозрюваний ОСОБА_11 підтримав вказану позицію свого захисника.
		Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_12 також заперечували проти можливості призначення даного кримінального провадження до судового розгляду, заявивши в свою чергу письмове клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, в якому послались на те, що в порушення ст. 291 КПК України обвинувальний акт містить суттєві суперечності у викладенні фактичних обставин, які складають предмет доказування, розкривши зміст таких суперечностей. Крім того, з обвинувального акту вбачається, що слідством не встановлений предмет злочину, відсутні відомості щодо неправомірної вигоди. Слідством не звернуто уваги на те, що протокол лічильної комісії не є офіційним документом, яким у даному випадку виступає Протокол пленарного засідання ВРУ, який до ОСОБА_12 не має жодного відношення. Крім того, з огляду на відсутність тяжких наслідків у виді майнової шкоди, яка в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, спричиненої інкримінованими ОСОБА_12 діями, захист з посиланням на вищенаведений Закон України від 13.05.2014 вважав, що відсутність у кваліфікації дій ОСОБА_12 саме дати редакції ст.ст. 364, 366 КК України порушує принцип правового визначеності і повинно бути усунено прокурором. Щодо покладення на ОСОБА_12  обов`язків за клопотанням прокурора, захист також заперечував. 
		Підозрюваний ОСОБА_12 підтримав вказану позицію своїх захисників.
		Прокурор заперечував проти повернення обвинувального акту, вважаючи його таким, що відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а доводи захисту  безпідставними, навівши доводи, в обгрунтування своєї позиції. 
		Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
		Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
		Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті КК України та формулювання обвинувачення. При цьому, за змістом цієї норми, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність. 
		У відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є важливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді. 
		Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд констатував, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п.52).
		Проте, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт в кримінальному провадженні відносно ОСОБА_10 за ч.2 ст. 364, ч.5 ст.27, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_12 за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону, оскільки в даному обвинувальному акті зазначені лише фактичні обставини справи, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, та наявна вказівка на те, що ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підозрюються у вчиненні цих злочинів, які їм інкримінуються.
		З огляду на викладене, враховуючи той факт, що підозрюваним ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 за відповідними статтями кримінального закону фактично не пред`явлено обвинувачення, суд дійшов висновку про те, що зазначене унеможливлює судовий розгляд кримінального провадження, у зв`язку з чим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.
		Крім того, суд погоджується з доводами захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про те, що в порушення п.5 ч.2 ст. 291 КПК України у обвинувальному акті не чітко викладено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, оскільки прокурору, з огляду на те, що вказані статті зазнали змін Законом України №1261-\/ІІ від 13.05.2014 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», у обвинувальному акті необхідно чітко зазначити редакцію відповідного закону про кримінальну відповідальність, кваліфікація кримінального правопорушення за яким інкримінується ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
		Решта посилань захисту в обгрунтування необхідності повернення обвинувального акту прокурору, викладені у змісті їх письмових клопотань, на думку колегії суддів не вказує на невідповідність обвинувального акту та додатків до нього ст.291 КПК України, а є правовою позицією захисту по суті вказаного кримінального провадження, оцінка чому не можлива на стадії підготовчого судового засідання, оскільки передбачає проведення повного судового розгляду, дослідження доказів як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, лише за результатами якого суд може дійти вичерпного і об`єктивного висновку, щодо наявності в діях ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 складу інкримінованих їм злочинів та їх доведеність органом досудового розслідування. 
		Щодо клопотання прокурора про застосування до підозрюваних ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді покладення на них обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, то суд виходив з наступного.
		Як було зазначено прокурором в судовому засіданні, 01.11.2015 сплив строк дії попередньої ухвали, якою до підозрюваних було продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, призначених одночасно із запобіжним заходом у виді застави.
		Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань, суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
		За змістом ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Зазначене клопотання, зокрема, повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обгрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж на три години до початку розгляду клопотання, розписка про що додається до клопотання. 
		За таких обставин, суд вважає необхідним відмовити прокурору в задоволенні цього клопотання, оскільки строк дії обов`язків за ухвалою слідчого судді сплив, однак прокурор в порушення вказаних вимог КПК України не підготував і не звернувся до суду із відповідним письмовим клопотанням, порушивши процедуру, передбачену вимогами кримінального процесуального закону, а також жодним ризиком, передбачених ст. 177 КПК України, не обгрунтував необхідність покладення на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 запропонованих ним обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. 
		Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 314, ч.3 ст. 315, ст. 369 КПК України, суд,-
		У Х В А Л И В :
		Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001495 від 14.07.2015 відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.2 ст. 364, ч.5 ст.27, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ч.2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України, - повернути прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_5  у зв`язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.
		В задоволенні усного клопотання прокурора ОСОБА_5 про покладення на ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, - відмовити.
		Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом семи днів з моменту її проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий - суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді ОСОБА_3 
		 
		 ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...