Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 916/3342/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Визнання засновницьких (установчих) документів недійсними.
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2015. Зареєстровано: 02.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2015.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                      
		            ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		                                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		                                            РІШЕННЯ
		"26" листопада 2015 р.Справа  № 916/3342/15
		За позовом: публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль"
		до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД"
		                             2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр НТЦ
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області
		про визнання недійсними рішень та змін до статуту
		Суддя   Цісельський О.В.
		 
		За участю представники сторін:
		Від позивача:  не з'явився
		Від відповідача 1: ОСОБА_2 (за довіреністю)
		Від відповідача 2: ОСОБА_2 (за довіреністю)
		Від третьої особи: не з'явився
		 
		Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.09.2015р. до 10 год. 15 хв. 02.10.2015р. 
		 
		Суть спору: позивач, публічне акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" з позовною заявою в якій просить суд:
		- визнати недійсним рішення від 16.12.2013 р. засновників (учасників) Товариства з обмеженою   відповідальністю   "Телекарт-Прилад"   (ЄДРПОУ   13881657,   65113,    Одеська обл., м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога, буд. 162) про виділ, що оформлене протоколом №11/13;
		- визнати недійсним рішення від 22.09.2014 р. засновників (учасників) Товариства з обмеженою   відповідальністю   "Телекарт-Прилад"   (ЄДРПОУ   13881657, 65113,Одеська обл., м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога, буд. 162) про зменшення статутного капіталу, що оформлене протоколом №2/14;
		- визнати недійсним рішення від 22.09.2014р. засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Центр НТЦ" (ЄДРПОУ  13881657, 65113, Одеська обл., м. Одеса, Київський район, Люстдорфська дорога, буд. 162) про заснування, встановлення статутного капіталу, що оформлене протоколом №1/14.
		- визнати   недійсними   зміни   до   статуту   ТОВ   "Телекарт-Прилад" (ЄДРПОУ 13881657) затверджені  рішенням загальних зборів учасників ТОВ  "Телекарт-Прилад" протоколом №2/14 від 22 вересня 2013 р. державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 02.10.2014р. №15561050023005109 Державним реєстратором Державної реєстраційної служби Одеського міського управління Юстиції. 
		 
		Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.08.2015р. позовну заяву                 (вх.№3513/15) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/3342/15, Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області та товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр НТЦ було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
		27.08.2015р. позивач звернувся до суду із клопотанням про витребування доказів (вх.№2-4711/15) яке судом було задоволено.
		З підстав того, що рішення у даній справі може безпосередньо вплинути на права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр НТЦ рішення у даній справі може безпосередньо вплинути на права та обов'язки товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр НТЦ, судом, ухвалою від 14.09.2015р. було залучено товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр НТЦ до участі у справі у якості іншого відповідача.
		Письмове клопотання представника позивача про продовження строку розгляду справи (вх.№2-5393/15 від 02.10.2015р.) судом задоволено, у зв'язку з чим строк розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів.
		З врахуванням того, що спір між тими ж сторонами та з тих же підстав про визнання недійсним рішення від 16.12.2013р. засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" про виділ, що оформлене протоколом №11/13, вже був предметом розгляду у справі №916/5160/14, з прийняттям 07.05.2015р. господарським судом Одеської області рішення, ухвалою суду від 26.11.2015р. провадження в цій частині було припинено. 
		26.11.2015р. позивач звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи (вх.№298625/15 від 26.11.2015р.), яке залишено без задоволення, з огляду на його необґрунтованість та недоведеність.
		Представник позивача в судове засідання, призначене на 26.11.2015р. не з'явився, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить уповноваженого представника на розписці про відкладення розгляду справи від 02.10.2015р.
		Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
		Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" заявлені позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№21253/15).
		Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр НТЦ заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, однак письмовий відзив на позов суду не надав.
		Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання (вх.№24464/15 від 02.10.2015р.) та (вх.№29636/15 від 26.11.2015р.) про розгляд справи без участі представника, які судом були задоволені. Заявлені позовні вимоги позивача не визнає, з підстав викладених у письмових поясненнях (вх.№22748/15 від 14.09.2015р.).
		В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
		Згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
		Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		 
		Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представника відповідачів, суд встановив:
		 
		20 червня 2008р. між відкритим акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" (Кредитор), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "ОСОБА_1 Аваль" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" (Позичальник) було укладено генеральну кредитну угоду №010/3-0-1/152, згідно умов п.1.1. якої Кредитор, на підставі цієї Генеральної кредитної угоди, зобов'язується надавати Позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених  у кредитних договорах, укладених в рамках цієї Генеральної кредитної угоди і які є її невід'ємними частинами.
		Відповідно до п.1.2. Угоди загальний розмір позичкової заборгованості Позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати 7 000 000,00 (сім мільйонів доларів США 00 центів). При цьому у вищезазначений ліміт враховуються усі діючі станом на дату підписання Угоди кредитні договори по Позичальнику.
		Пунктом 9.1. Угоди встановлено, що Генеральна угода набуває чинності з моменту її підписання сторонами та діє до "01" червня 2013 року за умови повного погашення Позичальником кредитної заборгованості (позики, відсотків за користування, штрафи, пені) за всіма отриманими кредитами в рамках даної Генеральної кредитної угоди.
		За приписами п.п.10.1., 10.2. Угоди у разі несвоєчасного повернення кредитів Позичальником у визначений кредитними договором терміни, останній відшкодовує Кредитору завдані збитки в повній сумі понад неустойку (штраф, пеню), які передбачені кредитними договорами. За порушення строків погашення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених договорами, укладеними в рамках даної Угоди Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
		Під час дії Генеральної кредитної угоди між сторонами було укладено низку додаткових угод, а саме:  від 31.07.2009 № 010/3-0-1/152/1, від 29.07.2010 № 010/3-0-1/152/2, від 31.01.2011 № 010/3-0-1/152/3, від 28.07.2011 № 010/3-0-1/152/4, від 10.02.2012  № 010/3-0-1/152/5, якими були внесені відповідні зміни до цієї угоди.
		В рамках Генеральної кредитної угоди між Банком та Позичальником було укладено кредитний договір №010/3-0-1/155 від 20.06.2008р. зі змінами та доповненнями внесеними додатковими угодами №1 від 24.06.2008 р., №010/3-0-1/155/2 від 30.12.2008 р., №010/3-0-1/155/3 від 29.01.2009 р., №010/3-0-1/155/4 від 30.06.2009 р., №010/3-0-1/155/5 від 31.07.2009 р., №010/3-0-1/155/6 від 18.05.2010 р., №010/3-0-1/155/7 від 30.06.2010 р., №010/3-0-1/155/8 від 29.07.2010 р., №010/3-0-1/155/9 від 31.01.2011 р., №010/3-0-1/155/10 від 28.07.2011 р., №010/3-0-1/155/11 від 10.02.2012р.
		На підставі зазначеного кредитного договору позивачем позичальнику було відкрито не відновлювальну кредитну лінію в сумі 6 000 000,00 дол. США, строком до 01.06.2013р. із сплатою 11,75% річних. 
		16.12.2013 Загальними зборами учасників ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" прийнято рішення (протокол № 11/13) про проведення реорганізації товариства шляхом виділу з ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" нового підприємства, що буде власником будівлі Науково-технічного центру карткової технології з офісом та магазином, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, будинок 162. У вказаному рішенні передбачено, що організаційно-правова форма нового підприємства, що виділяється, та його найменування буде визначено загальними зборами учасників ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" по результатам проведення процедури виділу. Також встановлено, що в результаті виділу нового підприємства до нього перейдуть частина прав та обовязків ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД", а також частина активів та пасивів товариства пропорційна вартості будівлі Науково-технічного центру карткової технології з офісом та магазином у складі активів  ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД". 
		Також рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" від 16.12.2013  (протокол № 11/13) призначено комісію з виділу і встановлено порядок та строки виділу, а саме: подання державному реєстратору документів для внесення до Єдиного реєстру запису про рішення учасників про виділ нового підприємства та погодження призначення комісії з виділу  протягом місяця з дати проведення зборів;  письмове повідомлення кредиторів про виділ нового підприємства  протягом місяця з дати внесення до Єдиного реєстру запису про рішення учасників про виділ; проведення інвентаризації, складання розподільчого балансу  протягом двох місяців з дати публікації повідомлення про виділ; проведення загальних зборів учасників ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" по результатам проведення процедури виділу нового підприємства та затвердження розподільчого балансу  через два місяці після публікації повідомлення про виділ; подання документів державному реєстратору для державної реєстрації підприємства, що створюється в результаті виділу  протягом 10 днів з моменту проведення установчих зборів. 
		Окрім того, рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД"                         від 16.12.2013 (протокол № 11/13) встановлено, що кредитори заявляють вимоги до товариства у звязку із виділом нового підприємства протягом двох місяців з дати публікації повідомлення про виділ шляхом особистого подання або направлення замовленим поштовим відправленням письмових звернень з доданням підтверджуючих документів до комісії з виділу.  
		В подальшому, рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД"                         від 22.09.2014  (протокол № 2/14) було затверджено розподільчий баланс станом на 19.09.2014 щодо виділу з  ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" нового підприємства - ТОВ „Бізнес-Центр НТЦ. Встановлено, що згідно розподільчого балансу до ТОВ „Бізнес-Центр НТЦ передається частина статного капіталу ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" у розмірі 948 664,20 грн., та передається будівля Науково-технічного центру карткової технології з офісом та магазином, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вулиця Люстдорфська дорога, будинок 162. Також, рішенням Загальних зборів учасників ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" від 22.09.2014  (протокол № 2/14) зменшено статутний капітал цього товариства до розміру 1 051 335,80 грн., та у звязку з цим затверджено зміни до статуту ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД"
		02.10.2014 проведено державну реєстрацію вказаних змін до статуту  ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД", про що вчинено запис за номером 15561050023005109. 
		Рішенням Зборів засновників ТОВ „Бізнес-Центр НТЦ від 22.09.2014 (протокол  № 1/14) засновано ТОВ „Бізнес-Центр НТЦ, встановлено його місцезнаходження,  затверджено статут товариства та встановлено порядок формування статутного капіталу. 
		01.10.2014 проведено державну реєстрацію юридичної особи - ТОВ „Бізнес-Центр НТЦ, про що вчинено запис за номером 1556136000053691.
		Відповідно до п.п.1.1., 4.2. Статуту ТОВ "Бізнес-Центр НТЦ", зареєстрованого 01.10.2014р. ТОВ „Бізнес-Центр НТЦ є правонаступником ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" в частині прав та обов'язків, що перейшли до товариства за розподільчим балансом станом на 19.09.2014р. 
		Розмір статутного капіталу товариства складає 948664,20 грн.
		У зв'язку з неналежним виконанням умов Кредитного договору, в частині порушення порядку та строків повернення кредитних коштів, виданих в рамках Кредитного договору, не сплати відсотків за користування кредитними коштами, порушенням порядку і строків сплати пені у ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД", станом на 20.05.2015р. виникла прострочена заборгованість за Кредитним договором №010/3-0-1/155 від 20.06.2008 р. в сумі 29 442 044,05 грн.
		З підстав неналежного виконання договірних позивач звернуся до ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" із претензію від 19.07.2012 р. №110-0-0-00/8/573 з попередженням про стягнення заборгованості в примусовому порядку. 
		Останню претензію було отримано боржником 06.05.14р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення.
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" листом від 20.11.14р. №161/11 у відповідь на запит позивача від 27.10.2014р. №140-0-0-00/8/2155 про надання інформації та виконання умов Генеральної кредитної угоди № 010/3-0-1/152 від 20.06.08 р. зі змінами та доповненнями (надалі за текстом - "Генеральна угода") повідомлено про проведення виділення з ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" нового підприємства - ТОВ „Бізнес-Центр НТЦ та внесення змін в установчі документи товариства щодо зменшення статутного капіталу. Надано копії актуальних установчих документів до Банку.
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що з наданих змін до Статуту ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД", затверджених рішенням загальних зборів учасників ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" протоколом №2/14 від 22 вересня 2013р. державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 02.10.2014р. №15561050023005109 Державним реєстратором Державної реєстраційної служби Одеського міського управління Юстиції вбачається, що пункти 4.2. та 4.3. Статуту ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД", затвердженого загальними зборами учасників ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД"  Протоколом №3/13 від 18.03.2013р., викладено у новій редакції та зменшено розмір статутного капіталу Товариства з 2 000 000,0 (Два мільйони) гривень до 1 051 335,80 (Один мільйон п'ятдесят одну тисячу триста тридцять п'ять) гривень 80 копійок.
		При цьому змінено було також розподіл часток у статутному капіталі Товариства між учасниками.
		Листами від 10.12.2014р. №140-0-0-00/8/2539 та від 10.12.2014р. №140-0-0-00/8/2540 Позивач повідомив ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" та Державну реєстраційну службу Одеського міського управління Юстиції, що він, як кредитор ТОВ "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД", яке має прострочену кредитну заборгованість перед ним, категорично заперечує проти виділення та зменшення розміру статутного капіталу товариства.
		Рішенням господарського суду Одеської області від 07.05.2015р. у справі №916/5160/14 за позовом публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД", треті особи які, не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Головного управління юстиції в Одеській області, товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр НТЦ про визнання недійсним рішення засновників (учасників) товариства вбачається, у задоволенні позову публічного акціонерного товариства „ОСОБА_1 Аваль до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" про визнання недійсним рішення від 16.12.2013 засновників (учасників) ТОВ „Телекарт-Прилад було відмовлено повністю.
		З врахуванням того, що спір між тими ж сторонами та з тих же підстав про визнання недійсним рішення від 16.12.2013р. засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" про виділ, що оформлене протоколом №11/13, вже був предметом розгляду у справі №916/5160/14, з прийняттям 07.05.2015р. господарським судом Одеської області рішення, суд ухвалою від 26.11.2015р. було припинено провадження в цій частині заявлених позовних вимог щодо визнання недійсним рішення від 16.12.2013р. засновників (учасників) товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" про виділ, що оформлене протоколом №11/13 у цій справі.
		З врахуванням наведеного, позивач вважає, що за результатами виділу стало суттєве зменшення майна товариства, що в свою чергу, порушує права позивача на задоволення своїх вимог, як кредитора, у зв'язку із існуванням значної кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕКАРТ-ПРИЛАД" перед позивачем, останній був змушений звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
		 
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
		 
		У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій  це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні  права вільно на власний розсуд. 
		Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Згідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.
		Відповідно до ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). 
		У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 
		1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 
		2) зміна умов зобов'язання; 
		3) сплата неустойки; 
		4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
		Таким чином, зазначений перелік правових наслідків не є вичерпним, проти вони мають бути встановлені або умовами договору або приписами закону. 
		У відповідності до п.5.8. Генеральної кредитної угоди Позичальник, на час дії угоди, без письмової згоди Кредитора:
		-не має права передавати у заставу (інше забезпечення) свої активи за позиками інших кредиторів;
		-не має права виступати гарантом (поручителем) по відношенню до інших юридичних (фізичних) осіб;
		-не має права здійснювати будь-яку реорганізацію юридичної особи.
		При цьому, судом встановлено, що сторонами було чітко визначено відповідальність позичальника в розділі 10 Угоди, зокрема:
		Відповідно до п.10.1. Угоди у разі несвоєчасного повернення кредитів Позичальником у визначений кредитними договором терміни, останній відшкодовує Кредитору завдані збитки в повній сумі понад неустойку (штраф, пеню), які передбачені кредитними договорами. 
		Згідно п.10.1. Угоди за порушення строків погашення кредитів, відсотків за користування кредитами, передбачених договорами, укладеними в рамках даної Угоди Позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.
		Пунктом 10.3. Договору у разі виявлення фактів нецільового використання кредитних коштів Позичальник сплачує Кредитору штраф у розмірі 25 відсотків від суми нецільового використання.
		У відповідності до п.10.5. Договору в кожному окремому кредитному договорі, укладеному в рамках цієї Генеральної кредитної угоди, за згодою сторін може бути визначений інший порядок та розмір відповідальності за порушення зобов'язань по цим кредитним договорам.
		Таким чином, вищенаведеними пунктами сторони чітко визначали відповідальність позичальника за конкретні порушення умов цієї угоди.  
		Отже, сторони, умовами Генеральної кредитної угоди від 20.06.2008р. №010/3-0-1/152 не визначили, а чинне законодавство України не містить прямої норми, як правового наслідку за порушення зобовязання, що полягає у реорганізації товариства, без отримання письмового погодження кредитора на таку реорганізацію юридичної особи, як визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства.  
		Крім того, суд зазначає наступне:
		Згідно з п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. 
		Справи у спорах про визнання недійсними рішень органів управління господарського товариства за позовом особи, яка не є акціонером або учасником товариства, у тому числі таким, що вибув, не належить до спорів, що виникають з корпоративних відносин.
		Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. 
		Таке рішення не є ані одностороннім правочином, оскільки приймається (затверджується) загальними зборами учасників, які не є ні субєктами права, ні органом, який здійснює представництво товариства, ані договором, тому що затверджується не за домовленістю всіх учасників товариства, а простою більшістю голосів учасників товариства, відповідно до ст.ст.42, 59 Закону України Про господарські товариства. 
		Відповідно до ст.20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
		У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
		Частиною 3 ст.109 Цивільного кодексу України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.
		Стаття 144 Цивільного кодексу України встановлює, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. 
		Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.
		Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.
		Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.
		Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:
		про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
		про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;
		про ліквідацію товариства.
		Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому    законом    порядку.
		Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.
		Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. 
		Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.
		Зменшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. У цьому разі кредитори мають право вимагати дострокового припинення або виконання відповідних зобов'язань товариства та відшкодування їм збитків.
		Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю допускається після внесення усіма його учасниками вкладів у повному обсязі. 
		Порядок внесення додаткових вкладів встановлюється законом і статутом товариства.
		Отже, суд, дослідивши матеріали справи та приписи діючого законодавства України, що регулює дані правовідносини сторін, встановив наявність права позивача, як кредитора для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів на дострокове розірвання Генеральної кредитної угоди та звернення стягнення на предмет іпотеки/застави.
		Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		Так, слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. 
		Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
		Окрім викладеного, суд зазначає, що спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу. 
		В даному випадку суд не вбачає, яким чином задоволення позову про визнання недійсними рішень та змін до статуту відповідача, може відновити права або законні інтереси позивача.
		Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та   є підставою для прийняття судового рішення про відмову в задоволені позову.
		Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про безпіставне звернення позивача до суду із даними позовними вимогами, оскільки чинне законодавство України регламентує інший порядок захисту порушених прав позивача як кредитора, що знайшов своє відображення в ч.5 ст.144 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" слід відмовити.
		Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. 
		При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		                                                      ВИРІШИВ:
		 
		1.У задоволенні позову публічного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль"  відмовити повністю.
		 
		Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
		Повний текст рішення складено 01 грудня 2015 р. 
		 
		 
		         Суддя                                                                                       О.В. Цісельський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...