Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/17313/15 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: 01.12.2015. Зареєстровано: 02.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 04.12.2015.

Результат оскарження 10.07.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		місто Київ
		 
		30 листопада 2015 року                    09:15                               справа №826/17313/15
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовомОСОБА_1  до1. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 2. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни  третя особаПублічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк"  провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії  
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач 1, Фонд) та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни (далі по тексту - відповідач 2, Уповноважена особа, Славкіна М.А.), в якому просить: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо не внесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду за договорами банківського вкладу від 27 грудня 2013 року №710569 та від 06 червня 2014 року №805433/2014; 2) визнати протиправною бездіяльність Фонду щодо не внесення позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду за договорами банківського вкладу від 27 грудня 2013 року №710569 та від 06 червня 2014 року №805433/2014; 3) зобов'язати відповідача 2 включити позивача до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду за договорами банківського вкладу від 27 грудня 2013 року №710569 та від 06 червня 2014 року №805433/2014; 4) зобов'язати Фонд включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду за договорами банківського вкладу від 27 грудня 2013 року №710569 та від 06 червня 2014 року №805433/2014.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17313/15, залучено до участі в адміністративній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі по тексту - третя особа, ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк"), закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
		В судовому засіданні 19 листопада 2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили, представник третьої особи до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		В С Т А Н О В И В:
		Між ОСОБА_5 (вкладник) та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (банк) укладено договір банківського вкладу "Новорічний подарунок VIP. "Квартальний" №710569/2013" (в доларах США) від 27 грудня 2013 року, за умовами якого вкладник розміщує у банку строковий вклад на умовах депозитного продукту "Новорічний подарунок VIP." в долар США на строк 13 місяців з щомісячної сплатою процентів, та договір банківського вкладу "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" від 06 червня 2014 року №805433/2014, за умовами якого вкладник розміщує у банку строковий вклад на умовах депозитного продукту "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" в доларах США на строк 13 місяців з щомісячної сплатою процентів,
		Загальна сума початкового вкладу за вказаними договорами банківського вкладу складає 88 000,00 доларів США.
		Як свідчать наявні у справі копії квитанцій від 27 грудня 2013 року №137422, від 12 лютого 2014 року №595719 та меморіального ордеру від 31 березня 2014 року №1621529 на вкладний рахунок ОСОБА_5 НОМЕР_1 перераховано 75 089,00 доларів США; відповідно до копії квитанції від 06 червня 2014 року №244767 на вкладний рахунок ОСОБА_5 НОМЕР_2 зараховано 18 000,00 доларів США, відповідно до копії квитанції від 04 серпня 2014 року №127952 на вкладний рахунок ОСОБА_5 НОМЕР_2 зараховано 15 000,00 доларів США.
		Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 (первісний кредитор) та ОСОБА_1 (новий кредитор), первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги до ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", що належить первісному кредитору, стає кредитором за договором банківського вкладу "Новорічний подарунок VIP. "Квартальний" №710569/2013" (в доларах США) від 27 грудня 2013 року (основний договір 1) та за договором банківського вкладу "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" від 06 червня 2014 року №805433/2014 (основний договір 2), укладеними між первісним кредитором та ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (боржник).
		За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним договором щодо повернення частини вкладу у розмірі 6 954,75 доларів США та за основним договором 2 щодо повернення частини вкладу у розмірі 6 080,87 доларів США у відповідності до умов основних договорів.
		ОСОБА_5 надіслав 16 лютого 2015 року на адресу ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" повідомлення про відступлення права вимоги частини вкладу за договорами банківського вкладу "Новорічний подарунок VIP. "Квартальний" №710569/2013" (в доларах США) від 27 грудня 2013 року та "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" від 06 червня 2014 року №805433/2014 ОСОБА_1
		На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року №733 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду 20 листопада 2014 року прийнято рішення №123 про запровадження з 21 листопада 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.
		На офіційному сайті Фонду за посиланням http://www.fg.gov.ua/payments/vab-bank-100.html опубліковано оголошення про те, що з 04 лютого 2015 року ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" розпочинає виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 21 листопада 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).
		Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "ВіЕйБі Банк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 20 березня 2015 №63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВіЕйБі Банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіну М.А. строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року включно.
		З метою отримання суми коштів за вкладами на підставі договору про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2014 року, позивач звернувся до Уповноваженої особи із відповідною заявою.
		У відповідь на звернення позивача Уповноважена особа повідомила, що відступлення права вимоги за договором банківського вкладу не надає новому кредитору статусу вкладника.
		Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо не включення його в перелік та загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки вона суперечить вимогам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та порушує право на отримання гарантованої суми відшкодування за вкладом. 
		Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечили, зазначивши про неможливість відступлення права вимоги за договором банківського вкладу, та, що договір про відступлення права вимоги порушує публічний порядок та є нікчемним.
		Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.
		Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		За визначенням статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
		Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
		Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.
		Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. 
		Частина друга статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлює, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Згідно з частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.
		Таким чином, після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
		Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Згідно з частиною п'ятою статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		Частина шоста статті 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.
		Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення) Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
		Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
		Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
		Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
		Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
		Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
		Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
		Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
		Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
		Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
		Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
		Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
		При цьому Уповноважена особа може надавати Фонду протягом процедури ліквідації додаткову інформацію про вкладників, зокрема щодо збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
		Суд встановив, що ОСОБА_1 не включався відповідачем 2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, в ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду, однак, законодавчих підстав для не включення позивача до переліку вкладників Уповноваженою особою не наведено; тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписам Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та є протиправною.
		При цьому суд не приймає до уваги посилання відповідачів про неможливість відступлення права вимоги за договором банківського вкладу, оскільки Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не забороняє відступлення права вимоги за зобов'язаннями банку у період тимчасової адміністрації або ліквідації банку, а згідно з положеннями статей 512, 514 Цивільного кодексу України передбачено можливість заміни кредитора у зобов'язанні та перехід до нового кредитора прав первісного кредитора у зобов'язанні.
		Необґрунтованими є також доводи відповідачів про нікчемність договору про відступлення права вимоги.
		Так, згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		Частина третя статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
		1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
		2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
		4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
		5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
		6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
		Таким чином, протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями щодо перевірки правочинів на предмет їх нікчемності та має право визначати, що правочини неплатоспроможного банку є нікчемними за наявності відповідних підстав.
		Разом з тим, суд звертає увагу, що визнання нікчемним договору про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1, відбулося вже під час ліквідації банку, а не протягом дії тимчасової адміністрації.
		Крім того, відповідачем в оскаржуваному наказів не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та не наведено, що вказаний договір про відступлення права вимоги має ознаки нікчемного правочину, наприклад: у зв'язку із укладанням вказаного договору третя особа стала неплатоспроможною або позивач та банк є пов'язаними особами і укладений між ними договір не відповідає вимогам законодавства.
		Відповідач також не навів підстав, які б вказували на нікчемність спірного правочину, під час судового розгляду справи.
		Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
		Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 
		Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 
		Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.
		Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
		Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. 
		У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
		Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним договору про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1; відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
		Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
		Суд зауважує, що відповідного судового рішення про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 27 жовтня 2014 року, матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам не відомо.
		Враховуючи викладене, на думку суду, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача 2 включити ОСОБА_1 до переліку вкладників є обґрунтованими та підлягають задоволенню. 
		Суд також погоджується із позовними вимогами про зобов'язання Фонду включити ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки зобов'язання Уповноваженої особи надати до Фонду додаткову інформацію про щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" за рахунок Фонду, є безумовною підставою для включення позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
		Аналогічної правової позиції щодо необхідності включення особи до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, дотримується і Вищий адміністративний суд України, зокрема в ухвалах від 21 листопада 2013 року №К/800/33412/13, від 21 листопада 2013 року К/800/33416/13, від 22 травня 2014 року №№К/800/16622/14, К/800/15485/14, від 09 червня 2015 року №К/800/16057/15.
		При цьому суд зазначає, що втручання у даному випадку у дискреційні повноваження Фонду, як суб'єкта владних повноважень, є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права, та враховує, що у межах спірних правовідносин відповідачами не доведено існування підстав для не відшкодування коштів за вкладом, що передбачені у частині четвертій статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
		У той же час позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Фонду щодо не внесення позивача до Загального реєстру вкладників не підлягають задоволенню, оскільки Загальний реєстр формується на підставі переліку вкладників, надісланого Уповноваженою особою, однак у межах спірних правовідносин відповідач 2 не надсилав до Фонду інформацію про ОСОБА_1 як вкладника у ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для не включення позивача до переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, однак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
		Частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Водночас згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
		Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача належить присудити здійснені ним витрати по сплаті судового збору відповідно до частини задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіної Марини Анатоліївни щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Славкіну Марину Анатоліївну включити ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договорами банківського вкладу "Новорічний подарунок VIP. "Квартальний" №710569/2013" (в доларах США) від 27 грудня 2013 року та "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" від 06 червня 2014 року №805433/2014.
		4. Зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_6 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за договорами банківського вкладу "Новорічний подарунок VIP. "Квартальний" №710569/2013" (в доларах США) від 27 грудня 2013 року та "Марафон лояльності_максимум доходу_ЕПС" від 06 червня 2014 року №805433/2014.
		5. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
		6. Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 219,24 грн. (двісті дев'ятнадцять гривень двадцять чотири копійки за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. 
		 
		Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		 
		Суддя                                                                                                   В.А. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...