Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-13285/11/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2015. Зареєстровано: 03.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 03.12.2015.
Дата набрання законної сили: 07.12.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		25 листопада 2015 року                                                   м. Київ                              К/800/22652/13 
		 
		 
		Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
		 
		в складі: головуючий - Стародуб О.П., 
		              судді - Ємельянова В.І., Рецебуринський Ю.Й.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012р., постанову цього ж суду від 02.03.2012р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної виконавчої служби України, треті особи - ОСОБА_1, Міністерство юстиції України про визнання протиправними дій, рішень, бездіяльності, 
		в с т а н о в и л а:
		У вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду її заяв від 08.08.2011р. №1, №2, №3 про відкриття виконавчого провадження, визнання протиправною та скасування оформленої листом від 07.09.2011р. відмови у розгляді її заяв, зобов'язання розглянути її заяви в порядку Закону України «Про виконавче провадження» та прийняти рішення про відкриття виконавчого провадження та зобов'язання в подальшому не чинити перешкоди у виконанні рішення Європейського суду з прав людини.
		В ході розгляду справи у жовтні 2011 року ОСОБА_2 в порядку статті 117 КАС України звернулась до суду із клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення відповідача від 07.09.2011р. №КО-28160/20, зупинення дії постанови відповідача від 20.12.2007р. про закінчення виконавчого провадження №4529908 щодо виконання рішення Європейського суду з прав людини «Погребна проти України» від 15.02.2007р. №25476/02 та заборони відповідача повідомляти, надавати інформацію, яка стверджує про виконання цього рішення до вступу в законну силу рішення суду у даній справі.
		Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р., в задоволенні клопотання відмовлено.
		Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2012р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р., позов задоволено частково.
		Визнано протиправними дії відповідача щодо розгляду заяв позивача від 08.08.2011р. №1, №2 та №3 про відкриття виконавчого провадження відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
		Зобов'язано відповідача розглянути заяви позивача в порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження» та за наслідками розгляду прийняти відповідні рішення у формі постанов.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодились позивач і третя особа - ОСОБА_1, подали касаційну скаргу, в якій посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просять скасувати ухвалені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
		Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції.
		Порядок виконання рішення визначається цим Законом, Законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом. 
		Згідно статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, зокрема, рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
		Частиною першою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
		За наявності підстав, визначених у частині першій статті 26 цього Закону, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження.
		В ході розгляду справи судами встановлено, що рішенням Васильківського міського суду Київської області від 31.01.2002р. зобов'язано Васильківський МВ ГУМВС України у Київській області повернути ОСОБА_2 вилучені речі та документи та відшкодувати судові витрати.
		Рішенням Європейського Суду з прав людини від 15.02.2007р. у справі «Погребна проти України» визнано порушення Україною статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо невиконання протягом чотирьох років та одинадцяти місяців негрошової частини рішення Васильківського міського суду Київської області від 31.01.2002р. та зобов'язано державу-відповідача виконати частину рішення, яка не стосується виплати присуджених коштів, і сплатити заявниці, протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним, відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, 1700 євро як компенсацію за нематеріальну шкоду та судові витрати, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з заявниці. Ця сума має бути конвертована у національну валюту держави-відповідача на день здійснення платежу. Статус остаточного рішення набрало 09.07.2007р.
		Постановою старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 17.08.2007р. відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного рішення Європейського суду з прав людини. 
		30.08.2007р. старший державний виконавець Департаменту ДВС Мінюсту України повторно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення Європейського суду з прав людини № 25476/02 від 15.02.2007 р. по справі «Погребна проти України», відповідно до якої протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з пунктом 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна сплатити заявниці в українських гривнях за курсом на день здійснення платежу 1700 євро як компенсацію за нематеріальну шкоду, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з зазначених сум; після спливу вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсотки.
		На виконання рішення Європейського Суду 13.09.2007р. на рахунок позивача надійшли кошти в розмірі 11645,49 грн.
		Постановою старшого державного виконавця Департаменту ДВС Мінюсту України від 20.12.2007р. виконавче провадження з виконання зазначеного рішення Європейського Суду закінчене, оскільки платіжним дорученням Міністерства юстиції України №1060 підтверджується перерахунок коштів за рішенням суду та фактичне виконання рішення Європейського Суду.
		Постановою старшого державного виконавця ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 17.08.2007р. відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного рішення Європейського суду з прав людини. 
		30.08.2007р. старший державний виконавець Департаменту ДВС Мінюсту України повторно виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню рішення Європейського суду з прав людини № 25476/02 від 15.02.2007 р. по справі «Погребна проти України», відповідно до якої протягом трьох місяців від дати, коли рішення стане остаточним згідно з пунктом 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач повинна сплатити заявниці в українських гривнях за курсом на день здійснення платежу 1700 євро як компенсацію за нематеріальну шкоду, плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з зазначених сум; після спливу вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, плюс три відсотки.
		На виконання рішення Європейського Суду 13.09.2007р. на рахунок позивача надійшли кошти в розмірі 11645,49 грн.
		Постановою старшого державного виконавця Департаменту ДВС Мінюсту України від 20.12.2007р. виконавче провадження з виконання зазначеного рішення Європейського Суду закінчене, оскільки платіжним дорученням Міністерства юстиції України №1060 підтверджується перерахунок коштів за рішенням суду та фактичне виконання рішення Європейського Суду.
		В подальшому 08.08.2011р. позивач звернулась до відповідача із заявами про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа - Рішення Європейського суду з прав людини від 15.02.2007р. у справі №25476/02 «Погребна проти України» в частині виплати їй 1700 євро, конвертованих в українську гривню, оскільки у зв'язку з неправильним розрахунком та конвертацією Міністерством юстиції України вказаної суми залишки недоплачених коштів складають 274,78 грн і 117,63 грн, щодо виконання негрошової частини рішення Васильківського міського суду Київської області від 31.01.2002р. стосовно вжиття заходів індивідуального характеру по поновленню порушених прав, свобод та інтересів позивача та в частині вжиття заходів загального характеру для неповторення звернень громадян України до Європейського суду з прав людини із заявами відносно виконання рішень національних судів.
		Заяви обґрунтовані тим, що на виконання вищевказаного Рішення позивачу виплачено розмір грошового відшкодування - 1 700 євро не в повному обсязі, що зумовлено неправильним розрахунком та конвертацією Міністерством юстиції України цих коштів на день здійснення платежу, у зв'язку з чим заборгованість складає відповідно 274,78 грн та 117,63 грн, що свідчить про неповне виконання державою Україна та її уповноваженими органами Рішення Європейського суду з прав людини. 
		За результатами розгляду зазначених заяв відповідач в порядку вимог Закону України «Про звернення громадян» листом від 07.09.2011р. №КО-28160/20 повідомив позивача про відсутність у державного виконавця підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки вказане Рішення вже перебувало на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, постановою державного виконавця від 20.12.2007р. ВП №4539908 виконавче провадження щодо виконання цього рішення закінчене у зв'язку з повним і фактичним його виконанням.
		Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що державний виконавець зобов'язаний у разі надходження до нього заяви про відкриття виконавчого провадження розглянути її та за наслідками розгляду прийняти рішення про відкриття або про відмову у відкритті виконавчого провадження, про що винести відповідну постанову.
		Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що лист Державної виконавчої служби України від 07.09.2011р. №КО-28160/20 про відмову у відкритті виконавчого провадження за своєю формою та змістом не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання його протиправним та скасування.
		Крім того, суди виходили з того, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача не вчиняти в подальшому перешкоди для повного та фактичного виконання Рішення Європейського суду з прав людини «Погребна проти України» не можуть бути задоволені, оскільки суд не може захистити права і інтереси позивача від їх порушень у майбутньому.
		З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
		Мотиви та доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки оформлена листом від 07.09.2011р. відмова відповідача у розгляді заяв позивача про відкриття виконавчого провадження не є рішенням суб'єкта владних повноважень, перелік яких передбачено Законом України «Про виконавче провадження», і не може бути скасована за результатами розгляду справи, а порушені права позивача захищені шляхом прийняття рішення про зобов'язання відповідача розглянути його заяви в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
		Також суди обґрунтовано прийшли до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача в подальшому не перешкоджати виконанню рішення Європейського суду, оскільки підстави вважати, що відповідач продовжить чинити такі перешкоди відсутні, а за правилами статті 6 КАС України захисту підлягають лише порушені права та інтереси особи.
		Крім того, відмовляючи в задоволенні клопотання про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається позивач обґрунтовуючи зазначене клопотання, не мають ознак очевидності та підлягають доведенню в судовому засіданні.
		Залишаючи без змін ухвалу та погоджуючись з висновками суду першої інстанції апеляційний суд виходив з того, що позивач належним чином не обґрунтував, в чому вбачається наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
		З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
		Мотиви та доводи касаційної скарги в цій частині висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки передбачені законом підстави для вжиття заходів забезпечення позову були відсутні, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову.
		Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційні скарги слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
		у х в а л и л а:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу окружного адміністративного суду м. Києва від 27.02.2012р., постанову цього ж суду від 02.03.2012р. та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013р. у даній справі - без змін.
		Ухвала набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
		 
		Головуючий:                                                             О.П. Стародуб
		 
		 
		Судді:                                                                        В.І. Ємельянова
		 
		 
		                                                                                  Ю.Й. Рецебуринський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...