Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/9511/15-п : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Митний кодекс 2012 р.; Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Надіслано судом: 03.12.2015. Зареєстровано: 03.12.2015. Забезпечено надання загального доступу: 07.12.2015.
Дата набрання законної сили: 25.11.2015
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/9511/15-п   Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/762/15   Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429   25.11.2015 
		<s>                                                                                                                                              </s>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України 
		25 листопада 2015 року                                                                                                     м. Київ
		 
		Суддя судової  палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, за участю: представника Київської митниці ДФС ОСОБА_2, захисника особи, яку притягнуто до відповідальності ОСОБА_3 Ш - адвоката ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2015 року, якою
		ОСОБА_3   Шауля,  ІНФОРМАЦІЯ_1,
		громадянина ОСОБА_5, проживаючого за адресою:
		       Ізраїль, м. Raanana, вулиця Lazr, буд. 10
		притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та конфіскації 32500 євро в доход держави. Судом також стягнуто з ОСОБА_3 на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп. та на користь Київської митниці ДФС понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 29 грн. 84 коп.
		          Вказане вище адміністративне правопорушення ОСОБА_3 вчинено, як зазначено в постанові суду, за наступних обставин.
		           09 вересня 2015 року, о 12 год. 50 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу ,,Приліт терміналу ,,Д ДП МА ,,Бориспіль, ОСОБА_3, який прилетів до України з Австрії, м. Відень, рейсом №9815, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - ,,зелений коридор, тим самим заявивши про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром ,,білої лінії, яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю ,,зелений коридор, у пасажиру було виявлено 32500 євро, які перевищували наявну в нього суму валюти в розмірі 10000 євро, що знаходились в одному із відділень дорожньої сумки пасажира (ручна поклажа) поверх особистих речей, без ознак приховування та підлягала обовязковому письмовому декларуванню. 
		 
		 
		          Захисник ОСОБА_4 в апеляційній скарзі вважає постанову суду щодо ОСОБА_3 незаконною та необґрунтованою, у звязку з чим вона підлягає зміні, в частині конфіскації валюти з огляду на наступне. Грошові кошти, які перевозив ОСОБА_3 призначалися на купівлю майнових прав на квартиру за договором №38-Е купівлі - продажу майнових прав на квартиру від 22 квітня 2015 року. ОСОБА_3 є громадянином ОСОБА_5, а тому достеменно не володіє знаннями митного законодавства України, готівка перевозилась без ознак приховування. Дані обставини не прийняті судом першої інстанції до уваги разом з помякшуючими та виключними обставинами відповідальності особи відповідно до вимог ст. ст. 33, 34, 247 КУпАП. Такими обставинами є те, що ОСОБА_3 до кримінальної та адміністративної відповідальності ніколи не притягувався, свою вину у вчиненому визнав в повному обсязі та щиро покаявся, жодних даних, які б давали підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні. Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив положення Протоколу №1 до Європейської конвенції ,,З захисту прав та основоположних свобод людини, зазначивши при цьому, що вони не підлягають застосуванню. Крім того, судом першої інстанції не були взяті до уваги обставини, що помякшують відповідальність та необережну форму вини особи, які притягнуто до відповідальності. Апелянт просить змінити постанову суду щодо ОСОБА_3, в частині конфіскації валютних коштів останнього та прийняти нову постанову, якою повернути ОСОБА_3 вилучену згідно протоколу №0542/125120103/15 від 09 вересня 2015 року валюту в сумі 32500 євро.
		Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу захисника, приймаючи до уваги доводи апелянта, з метою всебічного, повного та обєктивного зясування обставин справи, перевірки доводів автора апеляційної скарги, заслухавши пояснення: захисника особи яку притягнуто до відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу; представника Київської митниці ДФС, яка заперечувала проти апеляційної скарги,  дослідивши матеріали справи та надані під час апеляційного розгляду документи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
		Згідно ст. 17 (Застосування судами Конвенції та практики Суду) Закону України ,,Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до свої власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним. Суд також вказав, що органи влади повинні дотримувати розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства та потребою захищати право заявника на мирне володіння своїм майном, тобто чи не стали вжиті заходи особистим та надмірним тягарем для заявника. Крім того, суд зауважив, що для того, щоб втручання вважалось пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення. 
		Апеляційним судом, як і судом першої інстанції було встановлено, що правопорушення, яке вчинив ОСОБА_3 полягало у переміщенні через митний кордон України - ,,зелений коридор не задекларованих митному органу коштів, які перевищують 10000 євро, що підлягає обовязковому декларуванню.
		За вказаних вище даних слід погодитись з висновком суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_3  правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.
		Що ж до висновку суду першої інстанції про те, що для застосування положень Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини підстав немає, то апеляційний суд з врахуванням дослідження матеріалів даної справи, наданих та досліджених під час апеляційного розгляду документів, приходить до висновку про передчасність такого висновку суду 1-ї інстанції та призначення стягнення ОСОБА_3 останнім у вигляді штрафу та конфіскації предмету правопорушення таким, яке є непропорційним, оскільки не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення.
		Так, під час апеляційного розгляду даної справи встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_3 під час проходження митного контролю не мали ознак приховування, згідно акту про проведення огляду від 09.09. 2015 року (а.с.13) останнім під час проведення митконролю в формі усного опитування на наявність валютних цінностей було видано готівку в сумі 42500 євро, що стало підставою проведення митного огляду ручної поклажі та валізи, за результатами митного огляду поклажі та валізи ніяких порушень з боку вказаного громадянина встановлено не було. Дані, які б свідчили про незаконність походження згаданих коштів, в матеріалах справи відсутні. Також в матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б підтверджували, що ОСОБА_3  притягувався раніше до кримінальної або адміністративної відповідальності. Останній працює співробітником компанії, має на отриманні дружину та трьох малолітніх дітей, затримані кошти мали бути використані для сплати вартості квартири, яку він збирається придбати у м. Києві згідно договору купівлі продажу №38-е від 22 квітня 2015 року для подальшого проживання. 
		Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
		З огляду на наведене, враховуючи обставини справи, приходжу до висновку, що застосування конфіскації предметів порушення митних правил, в даному випадку не відповідає вимогам положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції ,,З захисту прав і основних свобод людини, практиці Європейського Суду з прав людини, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на  ОСОБА_3 ,,індивідуальний надмірний тягар.
		За вказаних обставин постанову судді суду першої інстанції слід змінити та звільнити ОСОБА_3 від додаткового стягнення у вигляді конфіскації тимчасово вилученої у нього валюти, повернувши її ОСОБА_3
		На підставі наведенного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_4 задовольнити.
		Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 жовтня 2015 року щодо ОСОБА_3 Шауля, в частині конфіскації тимчасово вилученої у нього валюти, змінити.
		Грошові кошти в сумі 32500 (тридцять дві тисячі пятьсот) євро, тимчасово вилучені згідно протоколу № 0542/125120103/15 від 09 вересня 2015 року, повернути ОСОБА_3 Шаулю.
		В решті постанову залишити без змін.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає
		 
		Суддя Апеляційного суду
		Київської області                                       підпис                                   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...